12 грудня, 2025

Історія району в фотографіях. Вокзальна площа, 1927

На унікальний світлині 1927 – розпочате у 1914, та так і не завершене через Першу світову та Українську революцію будівництво нового вокзалу. Як видно, встигли звести лише частину північної стіни першого поверху. Восени того ж року рештки знесуть і закладуть будівництво сучасного вокзалу.

11 грудня, 2025

Краєзнавчі раритети. Довідник-путівник "Киев", 1954

Найбільш масовою книгою про Київ, виданою 1954 року, є "Киев. Справочник-путеводитель". Наклад книги 200 000 примірників, тож вона її можна дуже часто зустріти в продажу з-поміж букіністичної літератури. Має 288 сторінок, окрім того, 9 вклейок із фото. В самому тексі також є багато ілюстарцій.

Видано її Державним видавництвом політичної літератури. Відповідальний редактор Дмитро Мишко, зазначено у вихідних даних, що в укладанні довідника та написанні ряду статей брав участь авторський колектив. Серед них зустрічаємо прізвища ряду відомих особистостей – мистецтвознавець Юрій Асєєв, ботанік, засновник ботанічного саду на Печерську Микола Гришко, дослідник архітектури Іван Ігнаткін, археолог та історик Дмитро Телєгін.

Структурно книга складається зі вступу, де йде виклад історії міста, розділів про адміністративні, наукові, культурні заклади; музеї та заповідники; театри і стадіони (несподіване поєднання!); пам'ятники; археологічні та історико-архітектурні пам'ятки; історико-революційні місця; місця перебування видатних осіб.

Окремим розділом ідуть довідки – адреси установ (адміністративні органи, театри, стадіони, бібліотеки, кінотеатри, музеї, ресторани, книгарні, готелі, основні торговельні заклади). Перелічено усі тодішні трамвайні та тролейбусні маршрути.

10 грудня, 2025

Виставка артефактів "Київська авіація у колекції бібліотеки"

Солом’янський район є не лише залізничним хабом, а й повітряними воротами столиці.
Трохи більше століття тому – у 1924 році в нас з’явилося летовище, нині відоме під офіційною назвою Аеропорт "Київ" і народною "Жуляни". Виникло воно на місця військового аеродрому, який існував ще з часів Першої світової.
Згодом, у 1933 році, в районі заснували Київський авіаційний інститут. А після Другої світової біля аеропорту побудували "Завод 410 цивільної авіації".

Фонди Бібліотеки Сковороди можуть похвалитися чималою підбіркою книг про авіацію – це наша гордість! А ще ми маємо унікальні світлини пілотів, колекцію календариків, буклетів та інші артефакти – нам їх подарували небайдужі до неба читачі – в минулому пілот Олександр Мокшин та фанатка авіації Ірина Пасічник.

Запрошуємо на нашу нову виставку – "Київська авіація у колекції бібліотеки". Місце традиційне – хол між читальною залою та абонементом за добре вам знайомою адресою вул. Освіти, 14а. Працюватиме експозиція до 31 грудня.

09 грудня, 2025

Історія району на сторінках газет. 10:14 на нашу користь!

У 4 числі газети "Добра новина" за 2001 рік було опубліковано статтю "10:14 на нашу користь!", присвячену адміністративній реформі в Києві та утворення на основі Залізничного та Жовтневого – Солом'янського району.

Оригінал газети зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди. Зацифровано в січні 2025 року.

08 грудня, 2025

Історичні карти Солом'янки. План Києва 1913 року

За декілька років до Першої світової війни чи не щороку виходили наочні плани Києва з гарною деталізацією. План 1913 року належить до таких. На ньому традиційно позначено Київ та прилеглі передмістя.

На фрагменті чітко позначено вуличну мережу Солом'янки, Батиєвої гори, Протасового яру, підписано вулиці, позначено важливі споруди – Кадетський корпус, вокзал, Залізничну колонію з усіма основними об'єктами, депо, товарну станцію, бактеріологічний інститут та військовий млин.


На іншому фрагменті – Шулявка та Казенні Дачі, де також чітко позначено і підписано вулиці. Позначено Політехнічний інститут, церкву Марії Магдалини, завод Гретера і Ко і навіть воскобілильний завод, що існував іще і часи, коли професор Караваєв мав поблизу заміський будинок.

07 грудня, 2025

Школи району. Історія школи №43

Історія школи №43 є дуже цікавою. Навчальний заклад міг бути заснований ще у 1913, але як свідчать архівні документи, всі відбувалося так.

На сільському сході 4 серпня 1913 року мешканці поставили питання щодо виділення містом 3 десятин землі, прилеглої до селища та Солом’янського кладовища, для будівництва власної парафіяльної церкви з будинком причту, а також училища та влаштування базару.
Церква мала постати приблизно на початку теперішньої вулиці Максима Кривоноса, а училище та базар — у районі нинішнього провулка Максима Кривоноса. Проте ці плани не здійснилися. Оскільки селище перебувало поза межами міста, у жовтні 1914 року міська управа відхилила прохання громади. Церква, школа та базар у Олександрівській слобідці тоді не з’явилися.
Першу школу "Просвіта" відкрили лише 1918 року у спеціально для цього побудованій двоповерховій будівлі за адресою вулиця Садова, 2 (нині вулиця Братів Зерових).

Перша будівля школи. Фото 1960-х років

З 1923 по 1952 роки в цій самій будівлі знаходилася неповна середня школа № 10 Південно-Західної залізниці. 1952 року було засновано 8-річну школу № 43. Вона розмістилася в одно- та двоповерховій будівлях на території колишньої школи № 10. Згодом у цих будівлях були квартири вчителів. Стару будівлю знесли у 1970-х роках.
У 1953–1954 роках на вулиці Преображенській, 17 спорудили нову чотириповерхову будівлю школи за проєктом 2-02-02 (272) архітекторів Л. Асса та О. Гінцберга.
У 1953–1954 роках школа повністю перейшла в новоспоруджену будівлю. За нею був невеликий садок і городи, де учні саджали овочі та сіяли траву, вчилися доглядати за рослинами. За городами та садком були шкільні майстерні.

Шкільна будівля 1953-1954 років. Фото Олександра Михайлика.

У середині 1980-х школа з 8-річної перетворилася на 10-річну. 1986 року, з огляду на збільшення кількості учнів, було добудовано новий корпус зі спортивною залою. На початку школа була з російською мовою викладання, а на межі 1980–1990-х перейшла на українську.
Старий корпус реконструювали у 2001–2003 роках. Із 1 вересня 2007 року навчальний заклад є спеціалізованою школою № 43 із поглибленим вивченням предметів суспільно-гуманітарного циклу «Грааль». При школі діє музей «Пам’ять».

06 грудня, 2025

Фотофакт. Друге життя старого стовпа

На вулиці Локомотивній, що пролягає місцевістю Батиєва гора, краєзнавець Олександр Михайлик помітив і сфотографував цікаве явище, якого більше немає ніде в місті. 
Старі дерев'яні стовпи, які вже не використовуються, несподівано отримали нове життя, ставши... опорами для дорожніх знаків!!! Таких стовпів на вулиці два. 
Тож гуляючи Батиєвою горою, зверніть увагу на ось такі незвичайні "стовпчики" для дорожніх знаків!!!

05 грудня, 2025

Парк "Юність" перейменовано на честь Сергія Параджанова

4 грудня 2025 року Київрада своїм рішенням перейменувала у місті низку вулиць та парків і скверів, а також декілька бібліотек.

У Солом'янському районі перейменовано парк "Юність", розміщений між вулицями Уманською, Генерала Воробйова, Пилипа Козицького та Єреванського. Відтепер він має ім'я видатного кінорежисера Сергія Параджанова.

Парк імені Сергія Параджанова. Фото Олександра Михайлика

Повний перелік перейменувань:
  • Лаврська стала двома вулицями — Івана Мазепи та Новонаводницькою;
  • парк "Юність" у Солом’янському районі Києва перейменували на честь Сергія Параджанова;
  • сквер, розташований на розі вулиць Богдана Хмельницького та Олеся Гончара в Шевченківському районі, отримав ім’я Сергія Виноградського;
  • сквер, розташований поміж вулицями Герцена та Овруцькою в Шевченківському районі, отримав ім'я Імама Шаміля;
  • сквер на вулиці Прорізній в Шевченківському районі отримав назву "Музичний";
  • сквер "Слава танкістам" у Шевченківському районі отримав ім’я Артема Соханя;
  • сквер на вулиці Вахтанга Кікабідзе в Святошинському районі отримав назву "Грузинського Національного Легіону";
  • сквер №1 на Контрактовій площі отримав назву імені шетьмана Петра Сагайдачного, а сквер №2 — ім’я Григорія Сковороди;
  • бібліотеку ім. О. Герцена Централізованої бібліотечної системи "Свічадо" отримала назву ім. Сергія Вакулишина;
  • вулицю Левітана у Голосіївському районі перейменували на Лукрецьку;
  • проспект Маршала Рокоссовського в Оболонському районі отримав назву Дмитра Павличка;
  • вулиця Суворова у Дарницькому районі стала вулицею Людмили Фої;
  • а вулиця Волго-Донської у Дарницькому районі — вулицею Павла Петриченка;
  • вулицю Сулеймана Стальського у Дніпровському районі перейменували на Ігоря Юхновського;
  • провулок Дунаєвського у Святошинському районі тепер Цундарівський;
  • а вулиця Дунаєвського у Святошинському районі — Цундарівською;
  • провулок Макаренка у Дніпровському районі отримав назву Софії Окуневської.

04 грудня, 2025

Краєзнавчі раритети. Київ. Короткий історичний нарис, 1954

До книг, виданих 1954 року до 300-річчя Переяславської ради, що є у колекції Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди, належить праця Дмитра Мишка "Київ. Короткий історичний нарис". Видавництво "Радянська школа", наклад 20 000 примірників. Вартість на звороті зазначена – 2 крб. 70 коп.

Книга має 116 сторінок, на яких вміщено 30 фотографій. Звісно, з точки зору наповнення книга є дітищем своєї доби і наскрізь просякнута радянською ідеологією. Втім, вона має історіографічну цінність як одне із небагатьох видань про Київ першої половини 1950-х років.

03 грудня, 2025

Сковородіана у фондах та колекції бібліотеки

Сьогодні виповнюється 303 роки від дня народження Григорія Сковороди – без перебільшення, найвідомішого українського філософа, життя та погляди якого досі є предметом уваги дослідників, а чимало епізодів життя є предметом дискусій. Центральна бібліотека Солом'янки вже 2 роки, як має ім'я Григорія Сковороди.

Тож у бібліотеці є постійно діюча виставка, присвячена видатному філософу. На ній демонструються твори Григорія Сковороди, художні та наукові праці про нього, путівники музеєм у Переяславі, листівки (із зображеннями філософа та пам'ятників йому), календарики, навіть значок.
Серед книг слід звернути увагу на "Вибране" Юрія Головкіна – нащадка роду Сковороди по його брату, книгу "Дорогами Сковороди. Слобідська Україна", видану в Харкові 2022 року до 300-річчя від дня народження філософа. У Києві ця книга є великою рідкістю.

Справжньою реліквією є покажчик, виготовлений штатним художником бібліотеки Анатолієм Піхотою ще 33 роки тому (!!!), у 1992 році до 270-річчя від дня народження Григорія Сковороди. Вочевидь, тоді бібліотека проводила виставку. Покажчик було випадково виявлено восени 2024 року серед різних паперів та фотографій і відтоді він також є експонатом виставки.

02 грудня, 2025

Краєзнавчі середи з Олександром Михайликом. Грудень

Краєзнавча активність бібліотечної родини Солом'янки не збавляє обертів! 
У грудні Олександр Михайлик запрошує на 8 краєзнавчих заходів – 7 лекцій та бонусну пішохідну екскурсію! 
Заходи відбудуться у 6 бібліотеках району, тож обирайте книгозбірні та теми. Чекаємо на вас!


01 грудня, 2025

Історія району на сторінках газет. Проект року

У числі 3 за 2001 рік газети "Добра новина" було опубліковано статтю Ірини Кім "Проект року", присвячену реконструкцію Севастопольської площі, яка на той час планувалася.

Оригінал газети зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди. Зацифровано в січні 2025 року.

30 листопада, 2025

Історичні карти Солом'янки. План Олександрівської слобідки 1913 року

З-поміж масиву мап і планів Києва особливе місце завжди займають плани окремих місцевостей. Тож хочемо познайомити із унікальним рукописним (!) планом Олександрівської слобідки 1913 року, що зберігається у фондах Державного архіву м. Києва. Це перший план місцевості.

Його виявив 2005 року письменник-краєзнавець Олександр Михайлик, який зробив прорис плану. Його копія додавалася до першого видання книги "Солом'янський район" (2019) та зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди.

Публікуємо прорис плану. На ньому підписано вулиці – Преображенська, Гоголівська (нині Софії Галечко), Садова (нині Братів Зерових), Суворовська (нині Василя Овсієнка), Олексіївська (зверніть увагу – на російськомовному плані назву подано в українській транслітерації – "Олексиевская"!), Озерна, Скобелєвська (нині Златопільська), Успенська (згодом Херсонська, нині не існує, ліквідовано при знесенні забудови 1977 року), Василівська (їй відповідає вулиця Дачна, та її частина, яка нині має назву Григорія Кочура).
На плані проставлено дату, подано альтернативну назву місцини – Костопальня. Позначено Солом'янське кладовище, просиме місце під будівництво церкви (відповідає сучасному провулку Максима Кривоноса) та базару і училища (відповідає території сучасної школи №43 та скверу на розі вулиць Преображенської та Олексіївської).

План публікується вперше.

29 листопада, 2025

Історія району в фотографіях. Клуб заводу "Більшовик"

Територіально клуб заводу "Більшовик" розташовано в межах сусіднього Шевченківського району (сучасна адреса Берестейський проспект, 38). Проте будувався для заводу, що територіально знаходиться у Солом'янському районі.
Збудований у 1931-1934 роках у стилі конструктивізму. У 1980-х будівлю реконструйовано. Нині в ній циганський театр "Романс".

Фото з фондів ЦДКФФА імені Пшеничного, оригінал зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди.

28 листопада, 2025

Лекція "Поговоримо про Сковороду?"

"Поговоримо про Сковороду?" Саме так ми назвали лекцію, яка відбудеться найближчої середи, 3 грудня, у читальній залі Центральної бібліотеки Солом’янки імені самі знаєте кого.

Звісно що дату обрали не випадково – цього дня нашому літературному патронові виповнюється рівно 303 роки!
З них вже два роки, як наша бібліотека має ім’я Григорія Савича Сковороди – найвідомішого українського інтелектуала, просвітника й філософа. Людини, яка весь свій земний шлях навчалася сама і навчала інших, будучи своєрідним мандрівним університетом.

Ми запрошуємо всіх вас поговорити про феноменальне за своїм самозреченням життя Сковороди, віддане книжковій і некнижковій премудрості. Разом почитаємо його твори та послухаємо Ігор Якубовський, який виконає власні пісні на смачні сковородинські слова.
Приходьте, влаштуємо разом пам’ять великого українського мислителя!

27 листопада, 2025

Історія бібліотек району. Бібліотека імені Євгена Гуцала

Однією із перших дитячих бібліотек на теренах колишнього Жовтневого району є бібліотека імені Євгена Гуцала, що на бульварі Вацлава Гавела, 34.

Історія бібліотеки розпочалася у вересні 1951 року. Втім, тоді ще не існувало Відрадного масиву, тож бібліотека діяла в іншому місці – на вулиці Патріотів, найімовірніше, у будинку №96, спорудженому бл. 1950 року. Тоді це була дитяча бібліотека №7.
1967 року бібліотека отримала ім'я радянського партизана Петра Вершигори. А 1968 отримала сучасне приміщення – того року було побудовано панельну 5-поверхівку серії 1-464-А на тодішньому бульварі Івана Лепсе, 34 (з 2016 року – Вацлава Гавела).
З 2020 року бібліотека має ім'я письменника Євгена Гуцала, який багато писав і для дітей. У бібліотеці є народознавчий куточок "Покуття".

Бібліотека імені Євгена Гуцала. Фото зі сторінки бібліотеки: https://soloma.libraries.kyiv.ua/biblioteka/biblioteka-imeni-yevhena-hutsala-dlja-ditejj/

26 листопада, 2025

Фотофакт. Бордюр-бруківка

На вулиці Донецькій, біля школи №69 є незвичайний бордюр. Його зроблено з... бруківки! Напевно, він існує ще з 1936 року, коли було побудовано школу. Та більше ніде в Києві подібних бордюрів немає – всі інші звичайні залізобетонні.

Цей незвичайний бордюр побачив і сфотографував письменник-краєзнавець Олександр Михайлик у 2020 році.

25 листопада, 2025

Краєзнавчі раритети. Київ у фотоілюстраціях, 1954

Раніше ми вже розповідали про три наші найдавніші книги про Київ – одну 1912 року, дві 1950.
Загалом у ті часи видавали мало книг про наше місто. Своєрідними "вузловими точками" були 1954 рік (коли відзначали 300-річчя нібито "возз'єднання України з росією") та 1982 рік, коли відзначали умовне 1500-річчя Києва.

У колекції бібліотеки є 4 видання про наше місто 1954 року. Сьогодні хочемо розповісти про альбом "Київ у фотоілюстраціях". Це нетипове для тих часів видання – епоха фотоальбомів настане у 1970-х, набори листівок почнуть випускати у 1960-х, а от у 1950-х масово видають окремі листівки.
Фактично це перший фотоальбом Києва, виданий у радянський час! Його видало видавництво "Мистецтво", наклад 30 000 примірників. У альбомі 130 сторінок із фото, авторства 29 фотографів, серед них такі відомі свого часу, як Яків Давидзон, Михайло Козловський, Андрій Левченко, Олександр Примаченко, Григорій Угринович, К. Шамшин.


Цікавою особливістю альбому є його наповнення – окрім традиційних фото центральної частини міста, є чимало несподіваних сюжетів. Наприклад, двоповерхова будівля гуртожитку працівників будівельних трестів, на місці якої зараз стоїть сусідній із нашою бібліотекою житловий будинок на вул. Освіти, 16а!


Або фотографія новенького на той момент кінотеатру "Зірка", збудованого у 1953.


Відтак альбом "Київ у фотоілюстраціях", перший подібний виданий у радянський час, є унікальним своїм наповненням і одним із краєзнавчих раритетів бібліотечної колекції.

24 листопада, 2025

Лекція "Артилерійське училище"

Знайомство киян з історичною забудовою Солом’янського району вже стало справжньою візитівкою Бібліотеки Сковороди. Не повірите, але нам не тільки пишуть, а дзвонять, вимагаючи не зупинятися на Кадетському корпусі, рухатися далі й продовжувати лекції. 
Погоджуємося! Та йдемо далі проспектом Повітряних Сил – на південний захід. 

26 листопада, о 17:30, запрошуємо вас у читальну залу бібліотеки, де києвознавець Олександр Михайлик розповість про одну з найбільших споруд Солом’янки початку ХХ століття – будівлю колишнього Артилерійського училища.

Ви дізнаєтеся про те, як будували навчальний заклад для пушкарів і навколишні споруди, які військові й невійськові структури діяли у його стінах у різні епохи. Згадаємо про маловідому трамвайну лінію, влаштовану військовополоненими в період Першої світової війни та інші цікавинки, які ми розшукали в архівних документах.
Зацікавилися? Тоді приходьте – ви вже знаєте, що затишку, гостинності та нехай штучного, але ж світла у нас вистачає!

Школи району. Історія школи №7

Найстаріша шкільна будівля у Солом’янському районі – старий корпус школи №7.

1906 року було засновано двокласне чолвовіче училище, яке спершу не мало постійного приміщення. 1911 року в Платонівському провулку неподалік церкви Покрови Пресвятої Богородиці звели двоповерхову цегляну будівлю, де і розмістилося училище.
1915 року воно стало вищим початковим училищем, а вже на початку 1920-х – залізничною школою № 2. У 1923-1929 роках тут працював учителем української мови Максим Рильський.

Старий корпус школи №7

Із 1985 року школа носить поетове ім’я. Тоді ж до старої споруди прибудовано новий 4-поверховий навчальний корпус. На його фасаді Максиму Рильському у березні встановлено меморіальну дошку. З 1995 року це спеціалізована школа. Свого часу у шкільному буфеті було створено єдиний у Києві шкільний сокобар.

Публікація в газеті "Солом'янка", 2011

23 листопада, 2025

Історичні карти Солом'янки. План 1912 року

План Києва та передмість, укладений С. Богуславським 1912 року, є доволі нетиповим – він охоплює не лише міську територію, а й прилеглі поселення, має значну деталізацію. Тож на план потрапила майже вся територія сучасного району, включно із Совками!


Слід розглянути план у деталях. На фрагменті – Шулявка, Політехнічний інститут, Казенні Дачі, Дача Караваєва, а також територія майбутнього масиву Відрадний. Тоді – ферма Політехнічного інституту, орні поля, асенізаційні ферми, цегельня, плац.

Вулиці Шулявки підписано, Казенних Дач ні.


На іншому фрагменті – Верхня та Нижня Солом'янки, Залізнична колонія, Протасів Яр, Бактеріологічний інститут, Кадетський гай. За межами тодішнього Києва зображено Совки. На відміну від більшості міських територій, вуличну мережу Солом'янки позначено дуже умовно. Хоча її 1910 року включено до меж міста.

22 листопада, 2025

Пішохідна бібліоекскурсія "Де був старий Кадетський Гай"

На численні прохання читачів та екскурсантів 29 листопада повторюємо популярну екскурсію "Де був старий Кадетський Гай".
Запрошуємо!

21 листопада, 2025

Історія району на сторінках газет. Сьогодні професія будівельника – почесна

У числі 18 (2001 рік) газети "Добра новина" було опубліковано статтю "Сьогодні професія будівельника – почесна", присвячена 70-річчю першого випуску. Авторка Оксана Котомкіна.

Оригінал газети зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди. Зацифровано в січні 2025 року.

20 листопада, 2025

Історія бібліотек району. Бібліотека імені М.Реріха

1958 року засновано бібліотеку імені XXII з'їзду КПРС на Першотравневому масиві, що саме забудовувався. Перші два роки книгозбірня працювала у іншому приміщенні. 1960 року збудовано будинок на вул. Єреванській, 12, на першому поверсі якого розмістилася бібліотека.

12 лютого 1992 року отримала ім'я філософа Миколи Реріха. Єдина бібліотека в Україні, що має його ім'я. 
Є важливим культурним осередком масиву.

19 листопада, 2025

Пам'ятний знак Андрію Жованику

8 вересня 2025 року в сквері імені Андрія Жованика (має цю назву з 12 грудня 2024), розташований на розі вулиць Солом'янської та Григорія Кочура відкрито пам'ятний знак Андрію Жованику.
На пам'ятному знаку – символічний шолом, внизу його ім'я та прізвище і дати життя. Кожна зі сторін пам'ятного знаку має оформлення.