Історичні карти. План 1899 року

Завдяки ресурсу "Машина часу і простору" стають відомими досі маловідомі плани. У липні 2026 зацифровано та опубліковано план 1899 року.

Він має ряд особливостей. Жодна вулиця в межах нашого району не підписана. Проте позначено об'єкти – цегельні заводи, Бактеріологічний інститут, вокзал, Кадетський корпус.

Шулявки дві – передмістя та село, так буде до 1914 року. Хрестиком позначено церкву.

Що ж до Казенних дач, то з цікавого там Питомник – колишній деревний розсадник, що став основою хутора Караваєва. Та Хутір – Грушки.

Історія району на сторінках газет. І Совки - частина Києва?!

У газеті "Имею право" 2006 року було опубліковано статтю "І Совки – частина Києва?!" (російською мовою), автори Тарас Валігура та Юрій Шевченко, автор фото Павло Довгань.

Стаття висвітлює проблеми Совок. Проте містить ряд помилкових фактів – зокрема, що вантажного трамвайного депо, яке існувало на Совській вулиці, теперішній Фізкультури, що біля теперішньої станції метро "Олімпійська".

Оригінал статті зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди. Зацифровано в березні 2026 року.

Видатні дерева. Віковий дуб на вулиці Преображенській

Більшість вікових дубів у Солом'янському районі не заповідані, попри поважний вік. Та кожне вціліле вікове дерево є цінною пам'яткою природи як релікт природніх дібров.

До таких належить і дуб віком близько 300 років на вулиці Преображенській, біля будинку №21.

Виявив і сфотографував 2025 року краєзнавець Олександр Михайлик.

Історична спадщина Солом'янського району. Будинок Шеделів

У 1970-1980-х майже всю історичну забудову місцевості Казенні дачі було знесено. Проте поодинокі зразки первісно дачної забудови все ж вціліли. Серед них і будинок на Польовому провулку, 6.

Як вдалося встановити за адресними довідниками "Весь Киев" (зокрема, за 1914 рік), наскрізна ділянка, що мала адреси Перша Дачна лінія, 1-3 та Друга Дачна лінія, 4 належала – перша адреса Володимиру Адольфовичу, друга Адольфу Адольфовичу Шеделям – братам. У довіднику 1906 року власницею садиби №1 значилася Амалія Шедель, 3 та 5 та 4 Адольф Шедель.

Тож дачним будинком володів первісно Адольф, а пізніше Володимир Шедель. Пляма забудови на цьому місці є вже на топографічній карті 1897 року, проте питання щодо дати спорудження будинку мають дати архівні документи.

Фото краєзнавця Олександра Михайлика.

Фотофакт. Церква у... резервуарі для води

На Батиєвій горі є унікальний храм – єдиний такий в Україні.

У 1911-1913 роках на горі звели два залізобетонні резервуари для води. Вода надходила у паровозне депо під горою. Поруч 1914 звели будинок для наглядачів.

Ще в 1980-х родина наглядачів, яка мешкала в будинку з 1944 року, замислила влаштувати в резервуарах храм - один із членів родини став священником. Проте у 1990-х землю, де стоять резервуари, віддали під забудову тодішнім високопосадовцям. 1995 року було зареєстровано церковну громаду. Після багатьох років поневірянь 2003 року вдалося відкрити церкву в одному з двох резервуарів. Того ж року поряд із будинком наглядача звели капличку. Храм було присвячено іконі Божої Матері Одигітрії. Верхівку резервуару увінчано банею з хрестом, хрест установлено й біля церкви. У церкві правлять служби, вона поступово облаштовується. Тож радимо відвідати цю унікальну церкву!

Фото краєзнавця Олександра Михайлика.

Історичні карти. План 1941 року

1941 року німцями було видано німецькомовний же план Києва. Він базується на дещо старшій топооснові, початку 1930-х (ще є Кадетський ставок).

Унікальним елементом є цифрові позначення різних об'єктів та підприємств. Це єдиний подібний план.

Солом'янський календар. Вересень

У цьому дописі пропонуємо згадати події, які відбулися в нашому районі у вересні в різні часи.

• 1 вересня 1935 – на Шулявці відкрито школу №66 (нині №142)

• 1 вересня 1998 – до 100-річчя від дня заснування Київського політехнічного інституту, в приміщенні колишніх механічних майстерень урочисто відкрили Державний політехнічний музей
• 1 вересня 2004 року – розпочалося навчання у новому корпусі школи №144, яка того ж дня отримала назву Ліцею митної справи
• 11 вересня 2000 року – Київському міжнародному університету цивільної авіації Указом президента України було присвоєно статус національного

• 19 вересня 1939 – закрито церкву Покрови Пресвятої Богородиці на Солом'янці згідно з Постановою президії Київської міської ради
• 24 вересня 1910 – підприємець Ігнатій Іїндржишек отримав дозвіл на будівництво фабрики грамофонних платівок у місцевості Казенні дачі (Дачна лінія 2-га, 5)
• 24 вересня 1954 – засновано Завод реле і автоматики (сучасна адреса бульвар Вацлава Гавела, 6)
• 30 вересня 2003 року – поблизу території аеропорту, на вулиці Медовій відкрився Музей авіації
• Вересень 1907 року – освячено приділ св. Жінок-Мироносиць церкви Покрови Пресвятої Богородиці на Солом'янці

• Вересень 1915 року – на Олександрівській слобідці завершено будівництво 3-поверхової будівлі притулку-ясел імені Григорія Гладинюка (нині вул. Клінічна, 25)
• Вересень 1916 року – освячено південний приділ св. Платона церкви Покрови Пресвятої Богородиці на Солом'янці

Експонат краєзнавчий. Ощадні книжки

Своєрідними віртуальними грошима радянських часів є ощадні книжки, які видавалися вкладників і зберігалися вдома. При пред'явленні книжки у відділенні банку на них можна було покласти або зняти гроші. Окремо існували і цільові вклади на дітей.

Передав у колекцію Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди краєзнавець Олександр Михайлик.

Історія району в фотографіях. Кадетський віадук

На рідкісному фото 1910-х - Кадетський віадук над залізничними коліями. Ймовірно, був споруджений у 1890-х. З 1908 по 1919 ним пролягала Кадетська трамвайна лінія.

На цьому місці з 1950-х Повітрофлотський шляхопровід.

Історія району на сторінках газет. Аркадій Гайдар із Солом'янки

У липневому числі газети "Солом'янка" за 2007 рік опубліковано статтю Ірини Геращенкової про солом'янські епізоди життя радянського письменника Аркадія Гайдара.

Зашифровано 2025 року. Оригінал статті зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди.

Фотофакт. Найстаріша хата Олександрівської слобідки

У невеличкому Клінічному провулку вціліла найстаріша хата на Олександрівській слобідці. За словами мешканців, її звели ще 1905 року.

Цікаво, що заселення почалося 1906 року. Проте хтось міг збудувати окрему хату трохи раніше. Вона дає уяву про те, як колись виглядала Олександрівська слобідка.

Виявив і сфотографував Олександр Михайлик.

Історія району в фотографіях. Церква св. Димитрія

Унікальна світлина церкви св. Димитрія в Жилянах. Точна дата невідома, ймовірно, це 1940-50-ті роки.

Історичні карти. Межі районів, 1937

До 1970-х років на загальнодоступних картах і планах Києва межі районів не позначали.

Винятком є план 1937 року, де основою є план міста 1935 року.

Отже, сучасному Солом'янському відповідає більша частина Сталінського (за винятком кварталів з іншого боку залізниці та Жовтневому. Невеликий шматок, а саме Совки, були в межах Кагановичського району.

Історія району у фотографіях. Паровозна бригада, 1944

На фото, зробленому 16 липня 1944, - паровозна бригада депо Київ-Пас. Машиніст 1 класу Д.Дмитрієв, помічник машиніста Ю.Притика та кочегар І.Солохіна.

З колекції школи № 60. Дякуємо В'ячеславу Настецькому за надане для публікації фото.

Із родинних архівів солом'янців. Посвідчення Олександра Красовського

У музейній кімнаті Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди, присвяченій транспорту, зберігається фотокопія посвідчення Олександра Красовського, видане 1914 року.

Оригінал зберігається у його праонука Олександра Михайлика. Він передав у музейну кімнату фотокопію.

Пам'ятки природи. Витоки річки Либідь

Окрім низки ботанічних, якими є окремі дерева, рідше групи, в Солом'янському районі є одна гідрологічна пам'ятка природи - Виток річки Либідь.

Оголошена Рішенням Київської міської ради від 2 грудня 1999 року номер 147/649.

Це озеро в парку Відрадний, яке є одним із природних витоків Либеді. Встановлено пам'ятний камінь та охоронну дошку.

Фото Олександра Михайлика.

Історія району на сторінках газет. Що вивчали у школі 100 років тому

У числі 15 за 2007 рік районної газети "Солом'янки" було опубліковано статтю Ірини Геращенкової "Що вивчали у школі 100 років тому".

Окрім розповіді про навчальні заклади міста, в статті є й інформація про освіту на теренах району - мережу училищ та предмети, які в них вивчали.

Зацифровано 2025 року. Оригінал газети зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди.

Фотофакт. Історична гідроколонка

При формуванні та наповненні Виставки рухомого складу на Центральному залізничному вокзалі було встановлено і ряд історичних елементів - семафор, освітлювальний ліхтар ручної стрілки та гідроколонку.

На фото - стара гідроколонка, яку до 1960-х років використовували для заправляння паротягів. На основі колонки вгорі - ліхтар, який світив у нічний час.

На жаль, невідомо, з якої станції перенесено колонку. Та вона безперечно збагатила виставку.

Фото Олександра Михайлика.

Історія району в фотографіях. Макет Залізничного масиву

У газеті "Вечірній Київ" число 7 від 9 січня 1964 року було опубліковано фото Бориса Львова. На ньому макет Батиєво-Олександрівського масиву, який невдовзі буде перейменовано на Залізничний.

Цікаво, що масив було втілено саме таким, як на макеті. На передньому плані вулиця Солом'янська.

.

Історичні карти Солом'янки. Схема проїздів, 1932

Однією із найменш відомих є схема маршрутів і проїздів Києва 1932 року, яка зберігалася у колекції засновниці та багаторічної директорки Музею історії Київського міського транспорту Лідії Лівінської.

Схема дуже незвична і значною мірою унікальна, тим більше для тих часів, коли кількість автотранспорту в місті була вкрай незначною.

Публікуємо фрагмент, на якому є терени нашого району - від Шулявки на півночі до Протасового яру на півдні.

Основні вулиці підписано, другорядні здебільшого ні.

З цікавого - початок майбутнього проспекту Лобановського, який фактично було прокладено лише після Другої Світової війни.

Експонат краєзнавчий. Фрагмент шпали

У музейній кімнаті Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди, присвяченій залізниці, є чимало цікавих експонатів.

Одним із найбільш незвичних є... фрагмент шпали.

Це шматок старої дерев'яної шпали, яку було виявлено читачкою бібліотеки Сковороди Іриною Пасічник при заміні шпал на одній із залізничних станцій Києва.

Щиро дякуємо за цей унікальний залізничний артефакт!

Із родинних архівів солом'янців. Зникле озеро на Чоколівці

До кінця 1950-х на Чоколівці існувало невелике озеро. Пізніше на цьому місці зведуть будинок, що має адресу Керченська, 11.

Існувало воно давно і було природнім. Є озеро на плані Києва та околиць 1853-1858 років та плані 1865 року. Озеро було пов'язане із витоками струмка Кадетський Гай, що починається якраз біля сучасної площі Космонавтів, тобто зовсім близько від озера.

У родинному архіві киянки Олени Решетняк зберігається унікальне фото цього озера, датоване 1950-ми роками.

Дякуємо за надане Центральній бібліотеці Солом'янки імені Григорія Сковороди фото для публікації!

Видатні дерева. Гінкго Пост-Волинське

Гінкго є унікальним реліктовим деревом, що росте на Землі вже близько 300 мільйонів років і є єдиним вцілілим із тих часів видом дерев. У природному вигляді ростуть лише в Китаї, проте як декоративну рослину висаджено в різних країнах. Є екземпляри гінкго в різних куточках України. Окремі дерева ростуть і в Києві.

Найстарішим є гінкго Сікорського у парку КПІ.

На вулиці Новопольовій, 97 близько 1970 року висаджено два гінкго.

Рішенням Київради від 27 листопада 2009 року №713/2782 оголошено ботанічною пам'яткою природи.

Це два дерева гінгко дволопатевого віком 50 років. На висоті 1,3 м це дерево має 1,4 м в охопленні, висота дерева 16 м.

Фото 2019 року, авторка Kiyanka

Фотофакт. Дошка з помилкою

На фасаді будівлі колишньої хіміко-технічної лабораторії, що на вулиці Архітектора Кобелєва, 3/8, є охоронна дошка.

Вона сповіщає, що будівля 1879 року. Насправді у ті часи цієї будівлі ще не було. 1879 - це рік заснування лабораторії. А от будівлю споруджено у 1899 році за проєктом архітекторів Олександра Кобелєва та Зіновія Журавського.

Табличку побачив і сфотографував у 2007 році краєзнавець Олександр Михайлик.

Історія району на сторінках газет. Прощавай, старенький

У газеті "Прапор комунізму" в грудні 1987 року було опубліковано замітку "Прощавай, старенький". Вона інформувала про закриття з 15 грудня руху трамвайним маршрутом номер 8.

Дякуємо читачу Бібліотеки Сковороди В'ячеславу Настецькому за виявлену замітку!