четвер, 13 червня 2024 р.

Грушки

Із циклу "Історія твого району" 

Хутір (без підпису). Фрагмент карти Києва і околиць 1886 р.

Історія хутора Грушки почалася 1869 року, коли 14 ділянок землі на 6-й версті Києво-Брестського шосе було передано Києву від казни. 1871 року ці землі взяв в оренду дворянин К. Грушко. Він заснував хутір, який від прізвища власника отримав назву Грушки. Мапа Києва й околиць 1886 року зафіксувала точне місце розташування хутора — десь за півкілометра південніше Києво-Брестського шосе, приблизно там, де закінчується сучасний Чугуївський провулок. На мапі показано невеликий садок і ділянку орної землі. У 1890-х на хуторі проживало п’ять осіб.

Згідно з Повелінням Миколи ІІ від 11 травня 1898 року, землі біля Шулявки площею 38 десятин було передано для влаштування Політехнічного інституту. Натомість Київське окружне інженерне управління отримало 76 десятин земель біля хутора Грушки. Фактична передача земель відбулася 1902 року. Невдовзі тут постало військове містечко — вздовж нинішніх вулиць Гарматної, Шутова та проспекту Перемоги (між вулицями Шутова та Василенка) було збудовано близько 10 здебільшого двоповерхових казарм. Тут приблизно з 1910 року розташовувався Сьомий залізничний батальйон.

Казарми біля хутора Грушки 1917 року увійшли в історію завдяки повстанню Другого козацького полку ім. гетьмана Павла Полуботка, ідейним натхненником якого вважається відомий громадський і політичний діяч Микола Міхновський.

Хутір Грушки. Фрагмент карти 1932 року

1921 року хутір Грушки було включено до меж Києва. 1926 року на хуторі разом із дослідним полем Київського сільськогосподарського інституту було 19 дворів, мешкало 143 особи.

Після Другої світової війни хутір Грушки остаточно поглинуло місто: у 1950–1960-х навколо постали корпуси нових заводів, а на місці хутора (який згадується в довіднику «Вулиці Києва» 1958 року як селище з вулицями без назви) звели багатоповерхові житлові будинки та гуртожитки.

На честь місцевості 2017 року розташовану неподалік залізничну станцію Київ-Жовтневий було перейменовано на Грушки. 2023 року вулиця Полковника Шутова перейменована на Грушецьку, на честь місцевості.

середа, 12 червня 2024 р.

Вулиця Академіка Шалімова

 Із циклу "Прочитання вулиць"

Фото О. Михайлика
 

Сучасна назва (з 2024): вулиця Академіка Шалімова

Підстава для перейменування: на честь українського хірурга, одного із засновників української хірургічної школи Олександра Шалімова

Рішення Київської міської ради: від 29 лютого 2024 року № 7901/7942 «Про перейменування вулиці Героїв Севастополя у Солом'янському районі міста Києва»


Місцевість: Відрадний

Розташування: пролягає від бульвару Вацлава Гавела до площі Відрадної, Відрадного проспекту. 


Попередня назва (1963-2024): вулиця Героїв Севастополя (частина вулиці, від площі Відрадної, Відрадного проспекту до вулиці Новопольової, зберегла назву Героїв Севастополя)

Первинна назва (1959-1963): Відрадна

 

Олександр Олексійович Шалімов (20 січня 1918, село Введенка, Задонський повіт, Воронезька губернія, РРФСР — 28 лютого 2006, Київ, Україна) — український хірург російського походження, один із засновників української хірургічної школи. Герой України (2005).

Життєпис

Народився 20 січня 1918 р. у селі Введенка, нині Задонського району Липецької області (Російська Федерація). Походив із багатодітної селянської родини: у його батьків було 12 власних дітей і ще прийняли двох безпритульних. У 1925 році сім'я переїхала на Кубань, де він пішов у школу.

У 1934 році вступив на робітфак Кубанського медичного училища, який закінчив у 1936 році з відзнакою. У 1936–1941 роках навчався на лікувальному факультеті Кубанського медичного інституту.

Після початку німецько-радянської війни на фронт його не взяли  через перенесені незадовго до того малярію та гепатит, а також ревматизм та хворобу хребта.

З 1941 року — хірург, головний лікар Нерчинсько-Заводської міжрайонної лікарні в Читинській області РРФСР. З 1944 року — завідувач хірургічного відділення, головний лікар Петровськ-Забайкальської міської лікарні Читинської області РРФСР.

З 1946 року — завідувач хірургічного відділення Брянської обласної лікарні РРФСР.

З 1949 року — головний хірург Орловського облздороввідділу і завідувач хірургічного відділення Орловської обласної лікарні РРФСР.

З 1952 року — асистент кафедри госпітальної хірургії Курського медичного інституту РРФСР.

З 1953 року — головний хірург Брянського облздороввідділу і завідувач хірургічного відділення Брянської обласної лікарні РРФСР.

У 1955 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Утворення штучного стравоходу при рубцевій непрохідності».

З 1957 року — доцент кафедри хірургії Харківського медичного інституту. У 1958 році захистив докторську дисертацію на тему «Хірургічне лікування раку головки підшлункової залози і фатерова сосочка».

У 1959 — 1970 роках — провідний хірург у лікувальних та наукових закладах міста Харкова, завідувач кафедри торакальної хірургії та анестезіології Українського інституту удосконалення лікарів, з 1965 року — директор Харківського науково-дослідного інституту загальної та невідкладної хірургії.

З 1970 року — завідувач кафедри торакоабдомінальної хірургії Київського інституту удосконалення лікарів, директор науково-дослідного інституту гематології та переливання крові, а з 1972 року директор Київського науково-дослідного інституту клінічної та експериментальної хірургії.

З 1975 року засновник та директор Інституту хірургії та трансплантології, що нині названий його іменем. З 1978 року дійсний член АН УРСР.

Шалімов став першим лікарем, котрий провів вдалу пересадку підшлункової залози хворому на діабет, розробив і впровадив нові методи операцій за онкологічних захворювань, органів травлення, судин, серця. Шалімов запровадив нові методи операцій при захворюваннях органів травлення, серця, онкологічних захворюваннях тощо.

Під керівництвом Шалімова проведено першу в Україні операцію пересадки серця. Досі таких операцій у Київському інституті клінічної й експериментальної хірургії імені Олександра Шалімова проведено вже 4.

За своє життя Шалімов провів близько 40 тисяч операцій.

у 1998 році академіка Шалімова визнано «Людиною планети». До смерті у 2006 році він також був Почесним директором Інституту клінічної й експериментальної хірургії НАН України (з грудня 2006 року інститут носить його ім’я).

Помер у Києві 28 лютого 2006 року.

Поховано Олександра Шалімова на Байковому цвинтарі в Києві (ділянка № 52а).

29 лютого 2024 року Київська міська рада частину вулиці Героїв Севастополя перейменувала на вулицю Академіка Шалімова.

Нагороди

Орден “За заслуги” І ступеня (1999)

Орден “За заслуги” ІІ ступеня (1998)

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки

З нагоди ювілею 23 січня 2018 року НБУ ввів в обіг ювілейну монету «Олександр Шалімов» номіналом 2 гривні, а Укрпошта — ювілейну поштову марку

  
 

Екскурсії містом


На цьому тижні Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації та Київський центр розвитку туризму підготували 12 екскурсій на безоплатній основі.
Дбаючи про ваше дозвілля в період частих відключень електроенергії, розширено цикл локальних екскурсій, під час яких можна цікаво провести час ввечері та краще пізнати житлові масиви столиці. До того ж прогулянки перед сном – це корисно для здоров'я, тож давайте гуляти разом!
Зважаючи на дуже великий попит та обмежену кількість місць під час дії воєнного стану, реєстрація є обов'язковою!

Екскурсія «Святошинське намисто»
Під час прогулянки ви дізнаєтеся про те, як створювався та розбудовувався Святошинський район – від невеликого курортно-дачного передмістя Києва до густонаселеного житлового масиву, почуєте про видатних особистостей, які тут жили, та про наукові відкриття, які робилися в цій місцевості.
Маршрут: Станція метро «Академмістечко» → бул. Академіка Вернадського → вул. Серпова.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
12 червня, середа, 19:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/fRFARgW4gTCxALtL7

Екскурсія «Меценати Києва» (для людей із порушеннями слуху).
Під час екскурсії ви почуєте про традиції благодійництва та відомі родини меценатів Києва, які жили у місті більше століття тому, дізнаєтеся про їхній внесок у збереження музейних цінностей, а також про те, як власна оселя могла стати домом молитви чи музеєм.
Екскурсія буде проводитися в супроводі перекладача жестової мови.
Маршрут: Станція метро «Палац спорту» → Хоральна синагога Бродського → Бессарабський ринок → Національний музей Тараса Шевченка → Національний музей «Київська картинна галерея» → Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків → Національна наукова медична бібліотека України.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
13 червня, четвер, 12:30
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/JS8wiF3bNmzbafQi8

Екскурсія «Прогулянка сучасною Оболонню»
Прогулюючись сучасним житловим масивом від станції метро «Мінська» до Оболонської набережної та мальовничого парку «Наталка», ви дізнаєтеся про історію облаштування та створення різних цікавих меморіалів і об'єктів інфраструктури в цій місцевості, серед яких – новий пішохідний міст-хвиля, який з'єднує набережну з Оболонським островом.
Маршрут: Пам'ятник Архангелу Михаїлу → Меморіал Небесній Сотні «Герої не вмирають» → Площа Сантьяго-де-Чилі → Оболонська набережна → Парк «Наталка» → Кесон «Сталінський тунель» → Пішохідний міст-хвиля → Оболонський острів.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
13 червня, четвер, 19:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/yykT3EEDaNQsXugt5

Екскурсія «Київ: стежиною воєнної історії»
Прогулюючись затишними вулицями стародавнього Печерська, ви побачите низку об’єктів мілітарної історії Києва, а також дізнаєтеся про події багатолітньої боротьби за незалежність України, що триває й донині.
Маршрут: Центральний будинок офіцерів Збройних Сил України → Маріїнський парк → Будинок командувача військ Київського військового округу → Арсенальна площа.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
14 червня, п'ятниця, 14:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/kbU3auSjqjfuD1V69

Екскурсія «Прогулянка старим Києвом»
Екскурсанти почують про будівництво Володимирського та Софійського соборів, познайомляться з історією функціонування та реконструкції Золотих воріт, а також відвідають старі й нові об’єкти історії нашого міста й держави загалом.
Маршрут: Володимирський собор → Будинок Гольденберга → Пам’ятник Павлу Шеремету → Меморіальна дошка Дмитру Мирону → Золоті ворота → Пам’ятник захисникам кордонів вітчизни усіх поколінь → Софійська площа.
Місце проведення вказано в анкеті.
14 червня, п'ятниця, 15:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/c7Nnj3aoMwcWwri47

Екскурсія «Зустріч на перехресті Науки»
Пориньте в атмосферну подорож мальовничим куточком столиці Голосієвом, який є осередком низки провідних науково-дослідницьких інститутів України, довідайтеся про здобутки та відкриття відомих науковців, які тут мешкали та працювали.
Маршрут: Академічне містечко навколо Інституту фізики → Мозаїчне панно «Ковалі сучасності» → Інститут ядерних досліджень → Інститут фізики напівпровідників → Центральна геофізична обсерваторія → Український гідрометеорологічний інститут.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
14 червня, п'ятниця, 18:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/b1MZoPckEJakT8sw8

Екскурсія «Київ історичний»
Ця прогулянка присвячена історії стародавнього Києва, його пам’яткам, архітектурі, історичному центру та Подолу.
Маршрут: Софійська площа → Михайлівська площа → Старокиївська гора → Андріївський узвіз → Контрактова площа.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
15 червня, субота, 11:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/DUgXxRxY8paVznKc6

Екскурсія «Шлях української державності»
Під час екскурсії ви почуєте розповідь про боротьбу за українську державність часів Гетьманщини, дізнаєтеся про державні утворення України, які засновувалися століття тому, а також ознайомитеся з історією проголошення Незалежності України та боротьби за її майбутнє в новітній історії.
Маршрут: Золоті Ворота → «Український клуб» → Національна опера України ім. Т. Г. Шевченка → Київський міський будинок учителя → Пам'ятник М. Грушевському → Жовтий корпус КНУ → вул. Б. Хмельницького → Будівля КМДА → вул. Хрещатик.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
15 червня, субота, 12:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/ELmLFdcEjV6egY4G6

Екскурсія «Київ незалежний»
Під час прогулянки ви дізнаєтеся про те, як українці боролися за свою свободу, як Київ позбувався радянського минулого, а також почуєте про доленосні події, після яких головний майдан міста став Майданом Незалежності.
Маршрут: Майдан Незалежності → вул. Хрещатик → Європейська площа → вул. М. Грушевського → Хрещатий парк → Арка Свободи українського народу → Володимирська гірка.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
15 червня, субота, 12:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/cj6kEpHyZHTnbbGp6

Дитяча квест-екскурсія «Пізнаємо Київ – обираємо професію»
Під час прогулянки діти та їхні батьки дізнаються про різноманітні події в історії України, а також ознайомляться із сутністю низки професій. Впродовж захоплюючої гри юні дослідники вирішуватимуть задачі, подолання яких приведе їх до розкриття важливого гасла для нашої столиці.
Маршрут: Софійська площа → Михайлівська площа → Київський фунікулер → Михайлівський Золотоверхий монастир → Володимирська гірка.
Місце проведення вказано в анкеті.
15 червня, субота, 13:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/H3t2tx5yWZV3nsH56

Екскурсія «Зустріч на Поштовій»
Під час прогулянки Поштовою площею ви дізнаєтеся, чому вона мала назву «Майдан Різдва», відкриєте для себе особливості прилеглих вулиць, дослідите розвиток цього району, а також зможете надихнутися величними видами Дніпра, мостів та островів столиці.
Маршрут: Церква Різдва Христового → Поштовий будинок → Річковий вокзал → Пам’ятник першому електричному трамваю → Пам’ятник «Малюки-засновники Києва».
Місце зустрічі вказано в анкеті.
16 червня, неділя, 12:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/WcDFes6V19rdiYbw7

Екскурсія «Київ – наймальовничіша столиця Європи»
На вас чекає атмосферна подорож вулицями історичного Голосієва, де неймовірні пейзажі, що поєднують колоритність архітектурних стилів із величезним розмаїттям дерев і рослин, доведуть, що недарма Київ займає високі позиції в рейтингах найбільш озеленених європейських міст.
Маршрут: Кампус Київського національного університету імені Тараса Шевченка → Національний комплекс «Експоцентр України» (ВДНГ) → Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) → Національний природний парк «Голосіївський».
Місце зустрічі вказано в анкеті.
16 червня, неділя, 13:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/v8kcy8u4BNJPFrpy8

Ознайомтеся, будь ласка, з правилами безпеки під час дії воєнного стану:
  • у разі повітряної тривоги за маршрутом передбачені діючі укриття, кожен учасник екскурсії заради своєї безпеки повинен слухати вказівки гіда
  • у разі ворожих обстрілів заради безпеки екскурсантів та гіда, Управління та Київський центр розвитку туризму залишають за собою право скасувати захід

вівторок, 11 червня 2024 р.

Експонат краєзнавчий. Керамічні вироби у колекції бібліотеки

Експонат краєзнавчий

Сьогоднішній допис нашої нової рубрики присвячено керамічним виробам, які є у колекції бібліотеки. Розповімо про сім керамічних виробів 1960-х-1980-х років.


На першому фото - п'ять виробів. В центрі - великий керамічний чайник, вкритий поливою, орнаменти втиснені. Ліворуч від нього - невелика керамічна ваза, а також кухоль із зображенням рака. Праворуч - невеличка ємність з ручкою для молока та вершків, а також керамічний графін із кришечкою.

На окремому фото ліворуч - округлий глечик із кришкою. Цей глечик вкритий поливою і розписаний коричневими та чорними фарбами.

На окремому фото праворуч - видовжений кухоль із ручкою, також вкритий поливою і розписаний жовтими та чорними фарбами рослинним орнаментом.

Усі ці глечики, графіни, кухлі виготовляли керамічні заводи України, яких у 1980-х налічувалося бл. 40. Кияни охоче купували їх - такі вироби одразу ставали прикрасою оселі. Хоча кухоль на останньому фото активно використовувався - у нього наливали рідини.

Тож з-поміж колекції предметів декоративно-вжиткового мистецтва 1960-х-1980-х років, що представлені у Центральній районній бібліотеці імені Григорія Сковороди, нещодавно з'явився і цей керамічний посуд.
Його передала київська родина Мегедь, вдома у якої багато десятиліть зберігалися вироби.
Щира подяка за подарунок!

пʼятниця, 7 червня 2024 р.

Історія Солом'янського району у фотографіях. Батиєва гора у фільмі "За двома зайцями"


Культовий фільм "За двома зайцями" (1961) фільмували переважно на Подолі, Гончарах-Кожум'яках та Андріївському узвозі. Адже саме там і відбувається дія п'єси "За двома зайцями", написаної 1883 року спільно Іваном Нечуєм-Левицьким та Михайлом Старицььким. В основі - п'єса Івана Нечуя-Левицького "На Кожум'яках" (1875).

Але початкові сцени, де Свирид Голохвастов та його друзі йдуть, співаючи пісню, знімали на Батиєвій горі, а саме на вулиці Локомотивній. Це район будинку №23. Тож на задньому тлі видно квартали вулиці Жилянської. Цей та наступні кадри знято саме на Батиєвій горі.


Тож попри місце дії на Подолі, є у фільмі і сцени, зняті в нашому районі, а саме на Батиєвій горі.

четвер, 6 червня 2024 р.

Розпочинаємо літній сезон безоплатних прогулянок Києвом з нового анонсу на цей тиждень!

Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації та Київський центр розвитку туризму підготували 12 екскурсійних прогулянок столицею, до яких можна долучитися на безоплатній основі, надіславши нам заповнені реєстраційні форми.
Зважаючи на дуже великий попит та обмежену кількість місць під час дії воєнного стану, реєстрація є обов'язковою!

Екскурсія «Зустріч на Поштовій» (для людей із порушеннями зору)
Під час прогулянки Поштовою площею ви дізнаєтеся, чому вона мала назву «Майдан Різдва», відкриєте для себе особливості прилеглих вулиць, дослідите розвиток цього району, а також зможете надихнутися величними видами Дніпра, мостів та островів столиці.
Важливо! Поруч із людиною з порушеннями зору має бути особа, яка її супроводжує.
Маршрут: Церква Різдва Христового → Поштовий будинок → Річковий вокзал → Пам’ятник першому електричному трамваю → Пам’ятник «Малюки-засновники Києва».
Місце зустрічі вказано в анкеті.
6 червня, четвер, 15:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/pQG8mGa8QRy43Kmm7

Екскурсія «Все починається з Університету»
Прогулюючись середмістям, ви дізнаєтеся, як Університет дав початок розбудові нового кварталу Києва, а також почуєте історію створення навколо Червоного корпусу чудового парку та ботанічного саду.
Маршрут: станція метро «Університет» → Ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна → Червоний корпус КНУ → Бібліотека ім. В. І. Вернадського → Парк ім. Тараса Шевченка → Київський міський будинок учителя → Володимирський собор.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
6 червня, четвер, 16:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/V7R8RGAdf8p79aJU8
7 червня, п'ятниця, 16:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/HkdmxXaaj7hFQsq18

Екскурсія «Прогулянка сучасною Оболонню»
Під час екскурсії ви прогуляєтеся сучасним житловим масивом від станції метро «Мінська» до Оболонської набережної та мальовничого парку «Наталка», а також дізнаєтеся про історію облаштування та створення різних цікавих меморіалів і об'єктів інфраструктури в цій місцевості, серед яких – новий пішохідний міст-хвиля, який з'єднує набережну з Оболонським островом.
Маршрут: Пам'ятник Архангелу Михаїлу → Меморіал Небесній Сотні «Герої не вмирають» → Площа Сантьяго-де-Чилі → Оболонська набережна → Парк «Наталка» → Кесон «Сталінський тунель» → Пішохідний міст-хвиля → Оболонський острів.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
6 червня, четвер, 19:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/VdEErLbJaEa9j2w46

Екскурсія «Київ – наймальовничіша столиця Європи»
На вас чекає атмосферна подорож вулицями історичного Голосієва, де неймовірні пейзажі, що поєднують колоритність архітектурних стилів із величезним розмаїттям дерев і рослин, доведуть, що недарма Київ займає високі позиції в рейтингах найбільш озеленених європейських міст.
Маршрут: Кампус Київського національного університету імені Тараса Шевченка → Національний комплекс «Експоцентр України» (ВДНГ) → Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) → Національний природний парк «Голосіївський».
Місце зустрічі вказано в анкеті.
7 червня, п'ятниця, 17:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/QVH748T8dnPDssrL9

Екскурсія «Як козаки та магістрат на Подолі жили»
Під час прогулянки ви відкриєте таємниці середньовічного Подолу та дізнаєтеся про традиції Київського самоуправління.
Маршрут: Контрактова площа → Церква Успіння Богородиці Пирогощої → Церква Миколи Притиска → Кам'яниця київського війта → Церква Святої Катерини.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
7 червня, п'ятниця, 17:30
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/iZLdC4wQMXi9pMKY9

Екскурсія «Київ незламний»
Познайомтеся з історією Києва – з часів Другої світової війни і до сьогодні, а також довідайтеся про людей, які відігравали роль у його незламності та перемозі.
Маршрут: Бабин Яр → Київський телецентр → Київська телевежа → вул. Ю. Іллєнка → Лук'янівська площа
Місце зустрічі вказано в анкеті
8 червня, субота, 11:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/RL65YZrdqbsGcM7p6

Екскурсія «Київ: стежиною воєнної історії»
Прогулюючись затишними вулицями стародавнього Печерська, ви побачите низку об’єктів мілітарної історії Києва, а також дізнаєтеся про події багатолітньої боротьби за незалежність України, що триває й донині.
Маршрут: Центральний будинок офіцерів Збройних Сил України → Маріїнський парк → Будинок командувача військ Київського військового округу → Арсенальна площа.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
8 червня, субота, 12:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/HQxP3yyNxnXsa2z39

Екскурсія «Прогулянка старим Києвом»
Екскурсанти почують про будівництво Володимирського та Софійського соборів, познайомляться з історією функціонування та реконструкції Золотих воріт, а також відвідають старі й нові об’єкти історії нашого міста й держави загалом.
Маршрут: Володимирський собор → Будинок Гольденберга → Пам’ятник Павлу Шеремету → Меморіальна дошка Дмитру Мирону → Золоті ворота → Пам’ятник захисникам кордонів вітчизни усіх поколінь → Софійська площа.
Місце проведення вказано в анкеті.
8 червня, субота, 12:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/53ASCVmWAdnsffDT9
9 червня, неділя, 12:00 
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/3cDbZwu6xuH6N8fQ8

Екскурсія «Провулками київського Кудрявця»
Цей екскурсійний маршрут проведе вас літописними місцями Києва та ознайомить з творіннями багатьох видатних киян – архітекторів, художників, письменників та акторів, які мешкали в цій місцевості у різні часи.
Маршрут: Львівська площа → Вознесенський узвіз → Кудрявська площа → вул. Січових Стрільців.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
8 червня, субота, 13:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/EtmccQggF7eCJY2n8

Екскурсія «Київ хрещатий»
Познайомтеся із головною вулицею столиці, її видатними об'єктами, довідайтеся про відомих особистостей, які свого часу жили на Хрещатику та відігравали важливу роль у розвитку Києва в цілому та його центральної вулиці зокрема.
Маршрут: Бессарабська площа → вул. Хрещатик → Європейська площа → Хрещатий парк.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
9 червня, неділя, 11:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/WsrAEWRh8EtidaA78

Ознайомтеся, будь ласка, з правилами безпеки під час дії воєнного стану:
  • у разі повітряної тривоги за маршрутом передбачені діючі укриття, кожен учасник екскурсії заради своєї безпеки повинен слухати вказівки гіда;
  • у разі ворожих обстрілів заради безпеки екскурсантів та гіда, Управління та Київський центр розвитку туризму залишають за собою право скасувати захід.

Стрекаловка

Із циклу "Історія твого району"

План садиби. З архіву В. Невзорова

Стрекаловкою називалася місцевість навколо Солом’янської церкви Покрови Пресвятої Богородиці. Садиба на вулиці Новостроєнській, 22 (згодом — вулиця Мстиславська, Островського, нині — Скрипника) наприкінці ХІХ ст. належала Олександру Пустинському. Проте за садибою й місцевістю загалом закріпилася назва Стрекаловка на честь зятя Пустинського, Михайла Стрекалова.

Михайло Стрекалов, Олександр Пустинський, Лідія Стрекалова (Пустинська). З архіву В. Невзорова

Фасад будинку. З архіву В. Невзорова

Головна будівля садиби, збудована 1894 року, знаходилася перед сучасним будинком № 5 на вулиці Стадіонній. Самої вулиці тоді ще не існувало. За садибою починався глибокий яр, що тягнувся від Залізничної колонії аж до теперішньої вулиці Дениса Монастирського. Садиба Стрекалових
була великою, навколо будинку розкинувся фруктовий сад, також було багато акацій, каштанів, а над самим яром росли дві величезні вікові липи. До входу вела алея, обсаджена трояндами. У будинку була багатюща бібліотека.

З 1910 року садибою володів зять Олександра Пустинського, Михайло Стрекалов, а з 1911 року - Лідія Олександрівна Стрекалова (у дівоцтві Стрекалова, донька першого власника).

Лідія Стрекалова-молодша. З архіву В. Невзорова

1910 року в садибі Стрекалових оселився видатний письменник Степан Васильченко, про що згадував у листі: «Я живу в кінці города, в гарному місці, в саду біля гаю недалеко від станції. Кімната простора. Адреса: Соломенка, Новая улица, дом № 22, усадьба Стрекалових. Коли б ви знали, як у мене тепер тут ловко. Будинок — вікнами в сад, а поза садом — яри та кручі. Вид на город — надзвичайний… Ходжу мало не щодня в Кадетський гай, гасаю босяком по саду…». Письменник мешкав тут до 1914 року, поки його не мобілізували до війська. Саме у Стрекаловці він написав низку творів: «На чужину», «Роман», «Циганка», «Дома», «Дощ», а також статті для газети «Рада», у якій Степан Васильченко працював журналістом.

Родина Стрекалових. В центрі (лежить в білому) Степан Васильченко. З архіву В. Невзорова

У радянський час половину будинку залишили за родиною Стрекалових, а в іншій половині, де була домашня книгозбірня, 1936 року відкрили районну бібліотеку. Її передала місту донька Михайла та Лідії Стрекалових Лідія (у шлюбі Грідіна). 1937 року бібліотеці їй надали ім’я льотчика Валерія Чкалова. Адреса бібліотеки наприкінці 1960-х відповідала й адресі будинку Стрекалових — вулиця Островського, 22. У 1970-х будинок знесли, як і всю стару забудову навколо. Яр засипали й подовжили вулицю Стадіонну, яка відтоді сполучила сучасну вулицю Липківського та проспект Повітряних Сил. Бібліотеку 1970 року перенесли в будинок на вулиці Кавказькій, 7. З 2023 року це бібліотека «Солом'янська». Назву «Стрекаловка» деякі старожили вживають і досі, а власницю, яка прожила без 2 місяців 100 років (померла 1983) місцеві мешканці називали Стрекалихою, хоч у шлюбі вона ще з 1920-х була Грідіна.