Відновив роботу музей костюмів та стилю «Victoria Museum»

Victoria Museum – музей костюма та стилю, заснований у 2017 році приватною колекціонеркою Вікторією Лисенко. Відкриваючи музей, Вікторія Лисенко прагнула створити прекрасний, ідеалістичний світ, сповнений краси, натхнення та кращих надбань дореволюційної епохи. Цей музей – про людей, які пишалися своїм походженням, своїми предками, належністю до давнього роду. Музей налічує понад 1200 автентичних експонатів 19-го століття, серед яких – одяг, взуття, аксесуари, дорогоцінності та звичайні побутові речі, якими користувалися мешканці тогочасної України та Європи – загалом.

Музей відображає стиль Європи того часу: Belle Époque, Срібного віку, Едвардианської епохи, Вікторіанської епохи, Золотого віку… Самі назви цих епох переносять нас у красивий, буремний світ, де економічні та культурні підйоми та занепади країн змінювали один одне. Наслідком цих змін ставали неймовірні відкриття, створювалися витвори мистецтв, виникали нові модні силуети тощо. Технологічний прогрес із шаленою швидкістю захоплював світ, змінюючи назавжди його обличчя.

За якихось кілька десятків років кринолін і корсет зникли зі шпальт модних журналів, натомість – з‘явилися знайомі нам нині плавні лінії та вільні силуети. Зберігати зображення стало можливим не тільки за допомогою малюнку, а й на фото, ба більше – на відео камеру. А електрифікація взагалі кардинально змінила всі сфери життя. Вдосконалення, інтелектуальні надбання, шалений розвиток… Це – обличчя епохи. Та кожної окремої людини, що представляла цю епоху.

Музей працюватиме за адресою: пров. Бутишів, 23 з четверга по неділю, 3 11:00 до 18:00.

Вартість квитка: 230 грн., пільговий - 85 грн.

Музей лісу

У приміщенні найстарішого лісництва Києва запрацював Музей лісу.

Відвідати його можна безкоштовно щосереди, попередньо записавшись за номером (044) 592-10-69.

Директор Дарницьке Лісопаркове Господарство розповідає, що ідея створити музей виникла після того, як розбираючи стару будівлю лісової застави, знайшли документи кінця 19 – початку 20 століття. Поступово лісівники поповнили колекцію старовинними речами, фотографіями, схемкартами, таксаційними описами, засобами зв'язку, приладами та інструментами, з якими працювали лісівники у різні часи. Є тут навіть мотоцикл, який у 1960-х роках був службовим транспортом працівників лісу.

Садиба, в якій облаштували Музей лісу також має вже більш ніж столітню історію. Як зазначають місцеві лісівники, ця будівля у Броварському лісництві була зведена у 1903 році.

Український борщ на вишитому рушникові

Український борщ на вишитому рушникові - таку композицію створено в сквері на Повітрофлотському проспекті. 

До Дня українського борщу, який відзначається третій рік поспіль у другу суботу вересня, працівники КП УЗН Солом'янського району створили квіткову композицію присвячену національній страві України.

Український борщ — символ української кулінарної культури і достатку у 2022 році визнаний обʼєктом культурної спадщини ЮНЕСКО.

Ще одне підтвердження того, що українська культура - неповторна, українська кухня- найсмачніша, а український народ - працьовитий і творчий.

У будинку Михайла Старицького відкрили «Сальон Проні Прокопівни»

У будинку Михайла Старицького відкрили «Сальон Проні Прокопівни».

«Сальон» — це виставка-атракціон, де кожен відвідувач може не лише поглянути на різноманітні вінтажні та антикварні днібнички побуду початку ХХ століття, а й взаємодіяти з ними: приміряти капелюшки, послухати справжній патефон, погортати модні журнали того часу. А головне — дізнатися більше про історію створення «За двома зайцями» за чашечкою чаю.

Також в експозиції представлені фото та кадри з улюбленого фільму 1961 року з Олегом Борисовим у ролі Свирида Голохвостого та Маргарити Криниценої, яка майстерно втілила образ Проні на екрані.

Тут відвідувачі дізнаються й про перших виконавців ролей харизматичних персонажів і перші постановки цього твору. Особливо про Панаса Саксаганського, сусіда та товариша Михайла Старицького.

У межах виставки щотижня проводяться тематичні лекторії-чаювання на різну тематику, а також доступні персональні екскурсії.

«У затишній атмосфері можна почути історію становлення українського професійного театру, про життя Старицького та Саксаганського, події Української революції, а раз на місяць посмакувати смаколиками за старовинними рецептами в рамках спеціального проєкт „Смаки Українського Парнасу“ спільно з Авторською кухнею українською», — анонсують у музеї.

Графік роботи: щодня з 10:00 до 18:00 (крім вівторка).

Адреса: Будинок-музей Михайла Старицького, вул. Саксаганського, 93

Вартість відвідування: 60/30 (пільговий) грн. Екскурсійний супровід: 70 грн/особа Лекторій: 200-150 грн.

Вечірній Київ

Меморіальна дошка заслуженому науковцеві КПІ ім. Ігоря Сікорського В’ячеславу Лавриненку

На фасаді 12-го корпусу ФЕЛ увічнили пам’ять В’ячеслава Лавріненка, який протягом 60 років учився, викладав, досліджував і винаходив у стінах Київської політехніки.

Учений розробив унікальний п’єзодвигун для перетворення електричної енергії на механічну з великим ККД. Нині його винахід застосовують в астрономії, космічних дослідженнях, робототехніці й навіть встановлюють в об’єктиви дзеркальних фотоапаратів.

Ця інноваційна розробка швидко вийшла за межі нашої держави: п’єзодвигуни використовують у Японії, Китаї, США.

«Романтика київських вулиць»

18 серпня відбудеться вечірня екскурсія «Романтика київських вулиць». 

Збір о 17:00 біля будівлі філармонії (Володимирський узвіз, 2)

Вартість: 200 грн. Пенсіонери – 100 грн, діти до 10 років у супроводі батьків безкоштовно, від 10 до 15 років – 50 грн.

Реєстрація – за посиланням http://bitly.ws/SfE2

Київінформ

На Солом’янці відкрили меморіальну дошку на честь загиблого захисника Астамура Гумби

На Солом’янці відкрили меморіальну дошку на честь загиблого захисника Астамура Гумби.

На будинку, де жив захисник Астамур Гумба, відкрили меморіальну дошку на його честь. Посмертно Астамура нагородили орденом “За мужність” третього ступеня.

Астамур Гумба пішов добровольцем до 130 батальйону київської ТРО, брав участь у звільненні Київщини.

У червні 2022 року біля села Дементіївки, під час жорсткого обстрілу, підрозділ Гумби був вражений ворогом, Астамур загинув від важких поранень.