Активний читач бібліотеки Сковороди Вячеслав Настецький виявив у газеті "Вечірній Київ" замітку "Восьмий трамвайний маршрут діє", присвячену подовженню з 16 січня 1967 року маршруту до Залізничного масиву.
Дякуємо за знахідку!
Краєзнавчий блог Центральної бібліотеки Солом'янського району імені Григорія Сковороди
Активний читач бібліотеки Сковороди Вячеслав Настецький виявив у газеті "Вечірній Київ" замітку "Восьмий трамвайний маршрут діє", присвячену подовженню з 16 січня 1967 року маршруту до Залізничного масиву.
Дякуємо за знахідку!
1929 року у видавництві "Пролетарська правда" вийшов план Києва. Зазначено масштаб 1:40 000 (1 см = 400 м).
На плані вміщено і більшу частину теренів сучасного Солом'янського району.
На першому фрагменті – "район Січневого Повстання". Такою була спроба змінити традиційну назву Солом'янка. Втім, вона не прижилася і забута. Північніше Залізнична колонія, південніше Батиєва гора.
Головна вулиця вже має назву Урицького, одна з вулиць Кучминого яру – Маркелова. Остання назва також є давно забутою. Решта вулиць тоді зберігали свої первісні назви. Вулиці Батиєвої гори та Залізничної колонії не підписано.
Наступний фрагмент – Протасів яр та південніше Дослідна станція при Інституті цукрових буряків
Далі – Чоколівка, Олександрівська слобідка і селище Першого Травня. Дивує, що не підписано жодну вулицю, хоча вони мали назви. А ще це перша фіксація на карті селища Першого Травня, забудованого саме у 1925-1929 роках.
Шулявка та Казенні дачі (останні не підписано, на захід від Шулявки). Тут також підписано не всі вулиці, а на Казенних дачах жодної
І Караваєві дачі. Тут вулиці підписано. Проте є один дивний момент – з іншого боку залізниці позначено вулиці. Насправді нічого подіьного тут не було, а місцина була полями на місці вирубленого Кадетського гаю.
У газеті "Вечірній Київ" за 1955 рік було опубліковано фото Олександра Примаченка. На ньому зображено будинок на розі вулиці Донецької та Очаківського провулку, Донецька, 16/2 (перед ним опора високовольтної лінії), далі будмнок №14/30, ліворуч – Левка Мацієвича, 28, крайній праворуч – Донецька, 10/21.
Це – так зване селище ГВФ, забудоване у 1950-1953 роках.
Висловлюємо подяку авктивному читачу бібліотеки Вячеславу Настецькому за виявлену та надану для публікації фотографію.
У музейних кімнатах Бібліотеки Сковороди окрім металевих грошей також є колекція паперових. Якщо колекціонування металевих грошей називається нумізматикою, то паперових – боністикою.
Завдяки працівникам бібліотеки та її читачам вдалося зібрати всі номінали радянських паперових карбованців, які були в обігу у 1961-1991 роках. Це 1, 3, 5, 10, 25, 50 та 100 карбованців. А от банкнота номіналом 200 карбованців формально ще радянська, проте випущена вже 1992 року, тому в обігу на території України її не було – ходила винятково у росії, тим і цікавою вона є.
Продовжуємо знайомити читачів блогу із родинними документами родини Шликових. Активний читач та відвідувач бібліотеки Валентин Шликов дав змогу зробити фотокопії документів,я кі він успадкував від батька, також Валентина.
17 січня 1920 року йому було видано на 1 рік посвідчення рахівника кондукторського відділення Служби руху. У документі фото, власноручний підпис, штамп та підпис Комісара Служби руху.
Зацифровано в лютому 2025 року. Публікується вперше.
Дякуємо за збереження таких родинних раритетів!
Листяні дерева, зокрема дуби, а ще каштани, липи можуть рости сотні років (а дуби і понад тисячу). Фруктові ж дерева вважаються старими, якщо їх вік перевищує 50-70 років – довго ростуть хіба що шовковиці, трапляютсья екземпляри віком 100-200 років. Вікові ж екземпляри яблунь, груш, черешень є надзвичайно рідкісними. У Києві наразі заповідано лише дві вікових груші та одну вікову черешню.
У дворі будинку №9 на вулиці Озерній (Олександрівська слобідка) росте унікальний екземпляр яблуні. Вона дивом вціліла при знесенні у 1974 році приватних будинків та будівництва на їх місці 9-поверхівки. За спогадами дідуся письменника-краєзнавця Олександра Михайлика, Валерія Красовського, усі інші старі фруктові дерева в дворі і навколо будинку було зрубано.
Вулицю Озерно позначено під такою назвою на рукописному плані місцевості 1913 року. Тож ми орієнтовно датуємо яблуню першою половиною 1910-х, отже, їй щонайменше 110 років. Можливо, це взагалі найстаріша яблуня в Києві!
Дерево мало дві корінні гілки, що росли з одного стовбура. У 1990-х мешканка будинку Олена Котенко зацементувала дупло, чим врятувала дерево.
У 2024 році відкололася ліва корінна гілка і нині дерево має такий вигляд. Фото Олександра Михайлика.
До того, як буревій зламав ліву корінну гілку, дерево виглядало так. Фото 2020 року
На розі вулиць Академіка Янгеля та Сім'ї Бродських росте ще один залишок прадавньої діброви, яка колись вкривала довколишню місцевість – дуб Корольова.
Дереву понад 300 років, воно має висоту 25 м, а на висоті 1,3 м має охоплення 4,3 м. Особливістю є те, що із одного корінного росте три стовбури.
Рішенням Київради від 1 грудня 2011 року № 730/6966 дерево заповідане, назване на честь видатного конструктора космічних ракет Сергія Корольова.
Автор фото дерева – Петро Халява, жовтень 2020 року.
У журналі "Соціалістичний Київ" (число 3, 1936 рік) було опубліковано статтю "Околиця міняє обличчя", автором якої є М.Чернявський, голова депутатської груби Батиєвої гори.
Розповідається про проблеми Батиєвої гори у імперську епоху та її зміни у радянський час. Згадано збудовану школу та споруджувані ясла.
Оригінал журналу зберігається у фондах Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені Заболотного. Статтю виявив читач і дарувальник Бібліотеки Сковороди Вячеслав Настецький. Дякуємо за знахідку!
На фотокопії світлини 1918 року – паротяг С-826, біля нього – учасники січневого заколоту проти військ Української центральної ради у 1918 році.
Для нас же фото цінне тим, що зроблене воно на території Головних залізничних майстерень – сучасного Електровагоноремонтного заводу, що з 1868 року діє в нашому районі. Майстерні були одним із осередків повстання пробільшовицьки налаштованих робітників проти Центральної ради, тож збереглося таке фото.
На задньому плані ще один паротяг. Фото початково походило із фондів Музею історії Залізничного району, після його ліквідації перейшло у фонди Бібліотеки Сковороди.
Зацифровано в грудні 2025 року.