На світлині 1902 року - метеорологічна станція Київського політехнічного інститута.
Існувала біля майстерень, димар яких видно на фото. Нині у колишніх майстернях Політехнічний музей.
Краєзнавчий блог Центральної бібліотеки Солом'янського району імені Григорія Сковороди
На світлині 1902 року - метеорологічна станція Київського політехнічного інститута.
Існувала біля майстерень, димар яких видно на фото. Нині у колишніх майстернях Політехнічний музей.
У Жилянах щонайпізніше з 1880-х існувало 2 вітряки, до яких у 1890-х додався третій.
Їх власниками були Гнат Кравченко, Лука Притманий та Ісая Сафонов.
За колективізації один із вітряків розібрали, інші два дещо перенесли. Це видно за порівнянням карт 1897 року (верхня) та 1932 (нижня). Вітряки стали колгоспними, у власників їх забрали.
Найімовірніше згоріли 1941 року під час боїв за Київ.
На фото - колишній механічний млин Миколаївського артилерійського училища, 1914-1917. Нині пункт технічного обслуговування автомобілів.
Фото краєзнавця Олександра Михайлика.
На фрагменті військової 3-верстової карти видання 1897 року - село Совки.
Вже у 18 столітті у межах села діяло 2 водяні млини (їх зафіксовано на плані 1753 року). У 1897 на ставку діяв водяний млин, що належав Софійському монастирю. На західній околиці - вітряк. Він виник ймовірно у 1890-х, не раніше.
На фрагменті вітряк виділено червоним, водяний млин зеленим.
Вітряк та млин зникли до 1920-х років. На карті 1932 року їх вже немає.
На листівці початку 20 століття - спооуди Політехніки з західного боку парку КПІ, приблизно з сучасної вулиці Янгеля. Це доволі рідкісним ракурс.
Комплекс споруд Київського політехнічного інституту майже завжди фотографували з боку Брест-Литовського шосе. Проте є цікаве фото, зроблене з насипу залізниці. На передньому плані - ще сільська забудова Шулявки, за якою вже виріс комплекс Політехніки. Світлина початку 20 століття.
Одночасно зі спорудженням комплексу Київського політехнічного інституту було збудовано і 2 3-поверхових із 4 поверхом над вхідною групою житлових будинків для викладачів. Тут мешкали перші директори та професори. Тут народився Борис Патон.
Світлина початку 1900-х років.
На світлині 1941 року - пошкоджений внаслідок бомбардувань залізничний вокзал. Німці за часів окупації відновили споруду, проте у 1943 при відступі самі ж намагалися підірвати. Проте міцні стіни витримали.
Одним із перших, укладених після 2 Світової, став план Києва 1947 року. Його створено за загальною редакцією архітектора Власова.
Наклад плану 5000. Докладно позначає вуличну мережу та рельєф. Тут бачимо район таким, яким він був до початку масової забудови у середині 1950-х.
На світлині 1967 року - тодішній бульвар Івана Лепсе, а нині Вацлава Гавела. В центрі кадру дві 9-поверхівки (44 та 42). Їде трамвайний потяг МТВ-82+КТП-55 15 маршруту.