19 лютого, 2026

Історичні карти Солом'янки. План 1914 року (4 варіант)

Одним із найкращих імперських часів є план Києва та передмість 1914 року. Він дуже докладний, має високий рівень деталізації. Найважливіші споруди позначено згідно із їх обрисів. Цей план – справжній скарб для тих, хто любить працювати із картами!
Тож варто розглянути план детально.


Розпочнемо із залізничного вокзалу та околиць. Показано не лише будівлю вокзалу, а й вище, літерою П, сучасний привокзальний поштамт. Деталізація така, що показано усі колії! Правильно зображено вуличну мережу Залізничної колонії, ліворуч споруди лікарні. Дуже чітко позначено не лише Кадетський корпус, а й усі допоміжні споруди довкола, зокрема й південніше, у гаю – 7 споруд, єдиний такий план.


На Солом'янці правильно позначено всі вулиці та провулки, те саме можна сказати і про Кучмин Яр та Батиєву гору. Вище гори – віялове депо.


Фрагмент, де зображено Протасів Яр та Байкова гора, теж приємно і цікаво розглядати. Окрім чудової деталізації вуличної мережі, позначено училище на Батиєвій горі, садибу Бактеріологічного інституту (всі 7 споруд) та комплекс військового млина (5 споруд). Чудово і детально позначено Товарну станцію та всі колії.


Унікальним є фрагмент, де позначено і Клінічне містечко. А ось це альтернативна реальність, яка не відбулася. Те, що було збудовано, ми виділили червоними колами. Як видно із 24 запланованих споруд збудували лише 4. Поряд - притулок, який саме будувався і дослідна станція.


Тепер розглянемо Шулявку і довколишні місцини


Чудово і докладно змальовано садибу Політехнічного інституту, позначено церкву Марії Магдалини, проте підписано у лівій частині Шулявки лише вулицю Борщагівську. Вулиці Казенних Дач подано без назви.


А ще це перший план, що позначає Караваєві Дачі вже з вуличною мережею, проте без назв.

18 лютого, 2026

Краєзнавчі раритети. Довідник "Історико-революційні пам'ятні місця та пам'ятники Києва", 1959

У колекції Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди серед інших краєзнавчих видань 1950-х є короткий довідник "Історико-революційні пам'ятні місця та пам'ятники Києва", виданий Державним видавництвом політичної літератури.

Авторами є Григорій Кононко, Іда Чудновська та Іван Скуленко. Наклад 15 000 примірників. Обсяг 80 сторінок. Довідник має багато ілюстрацій, до нього додано план-схему. Вартість, зазначена на звороті – 1 крб. 75 коп.

17 лютого, 2026

Фотофакт. Алея раритетних ліхтарів

У 2015 році краєзнавець та письменник Олександр Михайлик виявив наприкінці проспекту Відрадного не лише занедбаний парк, а й цілу алею ліхтарів у ньому. Такі ліхтарі (в народі за характерну форму "стакан") у 1970-х масово ставили в паркових зонах. З часом більшість замінили на більш сучасні. Та на Відрадному аж до середини 2010-х дожило щонайменше 6 таких ліхтарів. Втім, повністю цілий був лише один.
Цікаво, що були ці ліхтарі навіть у 2020. Тож якщо будете поряд – зазирніть.

16 лютого, 2026

Історія району в фотографіях. Київський Політехнічний інститут, 1958

У путівнику-довіднику "Київ" видання 1958 року є і фото першого корпусу Київського політехнічного інституту, зроблене з боку парку. Окремо фото публікується вперше.

15 лютого, 2026

Історія бібліотек. Бібліотека імені Олександра Довженка

20 вересня 1974 року на першому поверсі щойно збудованого 9-поверхового будинку на вулиці Західній, 11 відкрито нову бібліотеку. Спершу це була бібліотека №3 для дорослих Жовтневого району.
1984 року бібліотеці присвоєно ім'я видатного кінорежисера та письменника Олександра Довженка. А 1996 року в окремій залі відкрито історико-літературну експозицію "Довженко на Шулявці". Вона стала однією із баз вивчення його творчого доробку.
З утворенням на основі колишніх Жовтневого та Залізничного нового Солом’янського району бібліотека у листопаді 2001 року увійшла до нової ЦБС Солом’янського району.

Фото бібліотекарки Крістіни Андрощук, 2019 рік

14 лютого, 2026

Історія району на сторінках газет. Бібліотека ім. Достоєвського стала вдвічі більшою

У газеті Хрещатик (випуск від 18 серпня 2008) опубліковано замітку "Бібліотека ім. Достоєвського стала вдвічі більшою" щодо запланованого на тйо момент переїзду в нове приміщення на вулиці Освіти, 14-А. Цей переїзд зрештою відбувся, вже восени того ж року.

Фотокопія замітки зберігається у фондах Центральної бібліотеки імені Григорія Сковороди. Зацифровано в березні 2025 року.

13 лютого, 2026

Втрачені споруди. Загадкова будівля поблизу хутора Відрадний

На німецькому аерфоотознімку за липень 1941 року нами виявлено велику С-подібну споруду невстановленого призначення. На тому місці, де вона стояла, зараз проїжджа частина бульвару Вацлава Гавела біля будинку №31.

Навіть на супутнику видно її розміри, висота не менше 4 чи навіть 5 поверхів, довжина лише бічних крил близько 40 м, а основної частини до 100 м. Посередині фасаду напівзаокруглення.

Німецька карта 1941 року цю територію позначає як Militärflugplatz (військовий аеродром). Є вона і на топографічній карті 1942 року. Розташування на цій території розкриває призначення будівлі як однієї зі споруд на території аеродрому.

Споруда на знімку за липень 1941

Карта 1942 року

На знімку за грудень 1943 року споруда вщент розбомблена і має вигляд руїн.


Після Другої світової війни рештки було розібрано, а у 1950-х місцем, де була будівля, пройшла траса вулиці Бульварної (нині бульвар Вацлава Гавела).

12 лютого, 2026

Краєзнавчі раритети. Книга "Здание университета им. Т.Г. Шевченко в Киеве", 1959

1959 року Державне видавництво літератури з будівництва і архітектури УРСР випустило брошури серії "Пам'ятники архітектури Української РСР".

У колекції Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди є дві брошури серії: "Архитектура Андреевской церкви в Киеве" та "Здание Университета им. Т.Г.Шевченко в Киеве". Їх здано в набір та підписано до друку одночасно – 4 червня та 16 червня відповідно. Першу було опубліковано раніше. Вона доступна за посиланням. До речі, обидві надруковано у друкарні Держбудвидаву на Виборзькій, 84 (нині Олекси Тихого), тобто в межає теперішнього Солом'янського району.

Друга брошура, яку в зацифрованому вигляді публікуємо у цьому дописі, має 32 аркуші та формат А6. Автор дослідник Микола Грицай. Наклад книги 10 000 примірників, вартість 60 копійок.
3-18 аркуші текстова частина, 20-28 ілюстрації.
Як свідчить підпис на звороті першого форзацу, книга походить з особистої книгозбірні киянина В. Коржова, що засвідчує його підпис. Стоять дві дати – 1960 та 1980. Книгу разом із іншими виданнями з його колекції 2025 року передали спадкоємці пана Коржова, за що висловлюємо їм щиру подяку.

Брошуру зацифровано в лютому 2026 року.