Із родинних архівів солом'янців. Посвідчення Олександра Красовського

У музейній кімнаті Бібліотеки Сковороди, присвяченій транспорту, зберігається фотокопія посвідчення Олександра Красовського, видане 1914 року.

Оригінал зберігається у його праонука Олександра Михайлика. Він передав у музейну кімнату фотокопію.

Пам'ятки природи. Витоки річки Либідь

 Окрім низки ботанічних, якими є окремі дерева, рідше групи, в Солом'янському районі є одна гідрологічна пам'ятка природи - Виток річки Либідь.

Оголошена Рішенням Київської міської ради від 2 грудня 1999 року номер 147/649. 

Це озеро в парку Відрадний, яке є одним із природних витоків Либеді. Встановлено пам'ятний камінь та охоронну дошку.

Фото Олександра Михайлика

Історія району на сторінках газет. Що вивчали у школі 100 років тому

 У числі 15 за 2007 рік районної газети "Солом'янки" було опубліковано статтю Ірини Геращенкової "Що вивчали у школі 100 років тому".

Окрім розповіді про навчальні заклади міста, в статті є й інформація про освіту на теренах району - мережу училищ та предмети, які в них вивчали.

Зацифровано 2025 року. Оригінал газети зберігається у фондах Бібліотекп Сковороди.

Фотофакт. Історична гідроколонка

 При формуванні та наповненні Виставки рухомого складу на Центральному залізничному вокзалі було встановлено і ряд історичних елементів - семафор, освітлювальний ліхтар ручної стрілки та гідроколонку.

На фото - стара гідроколонка, яку до 1960-х років використовували для заправляння паротягів. На основі колонки вгорі - ліхтар, який світив у нічний час.

На жаль, невідомо, з якої станції перенесено колонку. Та вона безперечно збагатила виставку.

Фото Олександра Михайлика.

Історія району в фотографіях. Макет Залізничного масиву

У газеті "Вечірній Київ" число 7 від 9 січня 1964 року було опубліковано фото Бориса Львова. На ньому макет Батиєво-Олександрівського масиву, який невдовзі буде перейменовано на Залізничний.

Цікаво, що масив було втілено саме таким, як на макеті. На передньому плані вулиця Солом'янська.

.

Історичні карти Солом'янки. Схема проїздів, 1932

Однією із найменш відомих є схема маршрутів і проїздів Києва 1932 року, яка зберігалася у колекції засновниці та багаторічної директорки Музею історії Київського міського транспорту Лідії Лівінської.

Схема дуже незвична і значною мірою унікальна, тим більше для тих часів, коли кількість автотранспорту в місті була вкрай незначною. 

Публікуємо фрагмент, на якому є терени нашого району - від Шулявки на півночі до Протасового яру на півдні.

Основні вулиці підписано, другорядні здебільшого ні. 

З цікавого - початок майбутнього проспекту Лобанського, який фактично було прокладено лише після 2 Світової війни.

Експонат краєзнавчий. Фрагмент шпали

 У музейній кімнаті Бібліотеки Сковороди, присвяченій залізниці, є чимало цікавих експонатів.

Одним із найбільш незвичних є... фрагмент шпали. 

Це шматок старої дерев'яної шпали, яку було виявлено читачкою бібліотеки Сковороди Іриною Пасічник при заміні шпал на одній із залізничних станцій Києва.

Щиро дякуємо за цей унікальний залізничний артефакт!

Із родинних архівів солом'янців. Зникле озеро на Чоколівці

До кінця 1950-х на Чоколівці існувало невелике озеро. Пізніше на цьому місці зведуть будинок, що має адресу Керченська, 11.

Існувало воно давно і було природнім. Є озеро на плані Києва та околиць 1853-1858 років та плані 1865 року. Озеро було пов'язане із витоками струмка Кадетський Гай, що починається якраз біля сучасної площі Космонавтів, тобто зовсім близько від озера.

У родинному архіві киянки Олени Решетняк зберігається унікальне фото цього озера, датоване 1950-ми роками.

Дякуємо за надане Бібліотеці Сковороди для публікації фото! 

Видатні дерева. Гінкго Пост-Волинське

Гінкго є унікальним реліктовим деревом, що росте на Землі вже близько 300 мільйонів років і є єдиним вцілілим із тих часів видом дерев. У природному вигляді ростуть лише в Китаї, проте як декоративну рослину висаджено в різних країнах. Є екземпляри гінкго в різних куточках України. Окремі дерева ростуть і в Києві. 

Найстарішим є гінкго Сікорського у парку КПІ.

На вулиці Новопольовій, 97 близько 1970 року висаджено два гінкго.

Рішенням Київради від 27 листопада 2009 року №713/2782 оголошено ботанічною пам'яткою природи.

Це два дерева гінгко дволопатевого віком 50 років. На висоті 1,3 м це дерево має 1,4 м в охопленні, висота дерева 16 м.

Фото 2019 року, авторка Kiyanka

Фотофакт. Дошка з помилкою

 На фасаді будівлі колишньої хіміко-технічної лабораторії, що на вулиці Архітектора Кобелєва, 3/8, є охоронна дошка.

Вона сповіщає, що будівля 1879 року. Насправді у ті часи цієї будівлі ще не було. 1879 - це рік заснування лабораторії. А от будівлю споруджено у 1899 році за проєктом архітекторів Олександра Кобелєва та Зіновія Журавського.

Табличку побачив і сфотографував у 2007 році краєзнавець Олександр Михайлик.

Історія району на сторінках газет. Прощавай, старенький

У газеті "Прапор комунізму" в грудні 1987 року було опубліковано замітку "Прощавай, старенький". Вона інформувала про закриття з 15 грудня руху трамвайним маршрутом номер 8.

Дякуємо читачу Бібліотеки Сковороди В'ячеславу Настецькому за виявлену замітку!

Історія району в фотографіях. Ювілейний паротяг ІС у депо Київ-Пас, 1954

Серед історичних матеріалів, які зберігаються у школі №60 на Батиєвій горі, є чимало і на залізничну тематику – адже школа початково будувалася як залізнична, для дітей працівників "чавунки".

На фото, зробленому 28 липня 1954 у тоді депо ім. Андреєва (нині Київ-Пас) – паротяг серії ІС (з 1961 ФДп).

Дякуємо випускнику та працівнику школи №60 Вячеславу Настецькому за виявлене, зацифроване та надане фото!

Експонат краєзнавчий. Книжечки-розклади руху поїздів, 1988-2015

У музейній кімнаті "Укрзалізниця в деталях" Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди серед інших експонатів є і колекція книжечок-розкладів руху приміських поїздів та потягів далекого сполучення.

Представлено книжечки видань 1988, 1989, 1990 та дві 1992 року.

Також є службовий розклад приміських поїздів 2012 року та розклад руху приміського залізничного транспорту 2015 року.

У радянський час такі книжечки видавалися ще з 1970-х щорічно великими накладами і коштували 5-10 копійок, проте через швидку втрату актуальності не були довговічними. Тож збереглося не так і багато примірників.

Більшість розкладів передав у колекцію музейної кімнати краєзнавець Олександр Михайлик, службовий розклад 2012 року – читачка бібліотеки Ірина Пасічник.

Із родинних архівів солом'янців. Стела біля Севастопольської площі

Мешканка Солом'янського району, очільниця музею історії КНУБА і читачка Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди Олена Решетняк поділилася унікальним фото із родинного архіву.

Фото 2 половини 1970-х, на фото Олена, тоді школярка та її однокласник на "почесній варті" біля стели. На ній написано: "Тут буде споруджено пам'ятник студентам та викладачам Київського інженерно-будівельного інституту, що загинули на фронтах Великої вітчизняноїв ійни в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками.

Де стояла ця стела? У сквері між Севастопольською площею та вулицею Смілянською, а саме на місці районної адміністрації.

Зрештою пам'ятник, який анонсувала стела, встановили, але не тут, а біля головного корпусу КНУБА, 1985 року. Ця стела існувала ще на початку 1990-х. Коли її було знято – достеменно невідомо. Ймовірно, при реконструкції Севастопольської площі у 2000-2001 роках.

Дякуємо пані Олені за надану для здійснення фотокопії унікальну світлину – адже наразі це єдине відоме фото стели! Зацифровано 2024 року, публікується вперше.

Фотофакт. Дуб на дитячому майданчику

На дитячому майданчику біля 9-поверхівки по Златопільській, 4-к "зачаївся" віковий дуб. Дереву близько 250-300 років. У місцевості Олександрівська слобідка поодинокі старі дуби ростуть здебільшого вздовж ліній сучасних вулиць, проте це дерево вціліло на подвір'ї.

Хочеться лише подякувати будівельник і мешканцям будинку, що у 1970-х при його спорудженні дуб не було зрубано, а він опинився просто на... дитячому майданчику!

Дерево у 2025 році побачиві сфотографував краєзнавець Олександр Михайлик.

Видатні дерева. Дуб Громашевського

У одному із попередніх дописів ми згадували про групу вікових дубів на території колишнього Бактеріологічного інституту. Сьогодні розповімо про ще один дуб, який росте неподалік.

На території розташованого трохи вище по вулиці Амосова Інстиутут епідеміології імені Громашевського росте екземпляр дубу віком понад 350 років.

Дуб заповідаано рішенням Київської міської ради від 1 грудня 2011 року № 730/6966.

Його названо на честь засновника інституту, епідеміолога Левка Громашевського. Висота 30 м, охоплення 4,63 м на висоті 1,3 м. Є залишком реліктової діброви, що колись вкривала всю Байкову гору.

Фото 2019 року, авторка Kiyanka.

Історія району на сторінках газет. Восьмий трамвайний маршрут діє

Активний читач Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди Вячеслав Настецький виявив у газеті "Вечірній Київ" замітку "Восьмий трамвайний маршрут діє", присвячену подовженню з 16 січня 1967 року маршруту до Залізничного масиву.

Дякуємо за знахідку!

Історичні карти Солом'янки. План 1929 року

1929 року у видавництві "Пролетарська правда" вийшов план Києва. Зазначено масштаб 1:40 000 (1 см = 400 м).

На плані вміщено і більшу частину теренів сучасного Солом'янського району.

На першому фрагменті – "район Січневого Повстання". Такою була спроба змінити традиційну назву Солом'янка. Втім, вона не прижилася і забута. Північніше Залізнична колонія, південніше Батиєва гора.

Головна вулиця вже має назву Урицького, одна з вулиць Кучминого яру – Маркелова. Остання назва також є давно забутою. Решта вулиць тоді зберігали свої первісні назви. Вулиці Батиєвої гори та Залізничної колонії не підписано.

Наступний фрагмент – Протасів яр та південніше Дослідна станція при Інституті цукрових буряків.

Далі – Чоколівка, Олександрівська слобідка і селище Першого Травня. Дивує, що не підписано жодну вулицю, хоча вони мали назви. А ще це перша фіксація на карті селища Першого Травня, забудованого саме у 1925-1929 роках.

І Совки. З 1923 року частина міста. На підписі вміщено літеру с. (село). До 1933 року це було село у складі Києва із власною сільською радою. З 1933 року це одна із місцевостей Києва без самостійного статусу.

У Совках на той час вулиці справді не мали назв.

Шулявка та Казенні дачі (останні не підписано, на захід від Шулявки). Тут також підписано не всі вулиці, а на Казенних дачах жодної.

І Караваєві дачі. Тут вулиці підписано. Проте є один дивний момент – з іншого боку залізниці позначено вулиці. Насправді нічого подіьного тут не було, а місцина була полями на місці вирубленого Кадетського гаю.

Історія району в фотографіях. Житлові будинки між вулицею Донецькою та Чоколівським бульваром, 1955

У газеті "Вечірній Київ" за 1955 рік було опубліковано фото Олександра Примаченка. На ньому зображено будинок на розі вулиці Донецької та Очаківського провулку, Донецька, 16/2 (перед ним опора високовольтної лінії), далі будмнок №14/30, ліворуч – Левка Мацієвича, 28, крайній праворуч – Донецька, 10/21.

Це – так зване селище ГВФ, забудоване у 1950-1953 роках.

Висловлюємо подяку авктивному читачу бібліотеки Вячеславу Настецькому за виявлену та надану для публікації фотографію.

Експонат краєзнавчий. Радянські паперові гроші 1961-1991

У музейних кімнатах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди окрім металевих грошей також є колекція паперових. Якщо колекціонування металевих грошей називається нумізматикою, то паперових – боністикою.

Завдяки працівникам бібліотеки та її читачам вдалося зібрати всі номінали радянських паперових карбованців, які були в обігу у 1961-1991 роках. Це 1, 3, 5, 10, 25, 50 та 100 карбованців. А от банкнота номіналом 200 карбованців формально ще радянська, проте випущена вже 1992 року, тому в обігу на території України її не було – ходила винятково у росії, тим і цікавою вона є.

Із родинних архівів солом'янців. Посвідчення Валентина Шликова

Продовжуємо знайомити читачів блогу із родинними документами родини Шликових. Активний читач та відвідувач бібліотеки Валентин Шликов дав змогу зробити фотокопії документів,я кі він успадкував від батька, також Валентина.

17 січня 1920 року йому було видано на 1 рік посвідчення рахівника кондукторського відділення Служби руху. У документі фото, власноручний підпис, штамп та підпис Комісара Служби руху.

Зацифровано в лютому 2025 року. Публікується вперше.

Дякуємо за збереження таких родинних раритетів!

Фотофакт. Вікова яблуня на Олександрівській слобідці

Листяні дерева, зокрема дуби, а ще каштани, липи можуть рости сотні років (а дуби і понад тисячу). Фруктові ж дерева вважаються старими, якщо їх вік перевищує 50-70 років – довго ростуть хіба що шовковиці, трапляютсья екземпляри віком 100-200 років. Вікові ж екземпляри яблунь, груш, черешень є надзвичайно рідкісними. У Києві наразі заповідано лише дві вікових груші та одну вікову черешню.

У дворі будинку №9 на вулиці Озерній (Олександрівська слобідка) росте унікальний екземпляр яблуні. Вона дивом вціліла при знесенні у 1974 році приватних будинків та будівництва на їх місці 9-поверхівки. За спогадами дідуся письменника-краєзнавця Олександра Михайлика, Валерія Красовського, усі інші старі фруктові дерева в дворі і навколо будинку було зрубано.

Вулицю Озерно позначено під такою назвою на рукописному плані місцевості 1913 року. Тож ми орієнтовно датуємо яблуню першою половиною 1910-х, отже, їй щонайменше 110 років. Можливо, це взагалі найстаріша яблуня в Києві!

Дерево мало дві корінні гілки, що росли з одного стовбура. У 1990-х мешканка будинку Олена Котенко зацементувала дупло, чим врятувала дерево.

У 2024 році відкололася ліва корінна гілка і нині дерево має такий вигляд. 

Фото Олександра Михайлика.

До того, як буревій зламав ліву корінну гілку, дерево виглядало так. Фото 2020 року

Видатні дерева. Дуб Корольова

На розі вулиць Академіка Янгеля та Сім'ї Бродських росте ще один залишок прадавньої діброви, яка колись вкривала довколишню місцевість – дуб Корольова.

Дереву понад 300 років, воно має висоту 25 м, а на висоті 1,3 м має охоплення 4,3 м. Особливістю є те, що із одного корінного росте три стовбури.

Рішенням Київради від 1 грудня 2011 року № 730/6966 дерево заповідане, назване на честь видатного конструктора космічних ракет Сергія Корольова.

Автор фото дерева – Петро Халява, жовтень 2020 року.

Солом'янський календар. Серпень

Сьогодні пропонуємо згадати події, які відбувалися в нашому районі у серпні в різні роки.

• 1 серпня 1936 року – здано школу №60 на Батиєвій горі, зведену за проєктом архітектора Олекси Повстенка
• 2 серпня 1935 року – завершено, а 8 серпня здано школу №66 (нині №142) у Політехнічному провулку, збудовану за проєктом архітектора Емануїла Кодніра
• 4 серпня 1913 року – мешканці Олександрівської слобідки на сільському сході поставили питання щодо виділення містом 3 десятин землі, прилеглої до селища та Солом’янського кладовища, для будівництва власної парафіяльної церкви з будинком причту, а також училища та влаштування базару. Порушили питання і щодо прокладання двох нових вулиць.
• 6 серпня 1905 року – відбулося освячення та офіційне відкриття селища Чоколівка
• 8 серпня 2003 – освячено чотири ковані хрести церкви Покрови Пресвятої Богородиці у Мамаєвій слободі
• 14 серпня 1865 року – Київський Володимирський Кадетський корпус перетворено на Київську Володимирську військову гімназію
• 15 серпня 1935 року – завершено будівництво школи №115 (сучасна адреса вулиця Василя Липківського, 27), зведену за проєктом архітектора Василя Осьмака
• 17 серпня 2016 року – Наказом Міністерства освіти і науки України № 992 Національному технічному університету «Київський політехнічний інститут» було присвоєно ім’я Ігоря Сікорського
• 19 серпня 1914 року – імператор Микола ІІ підписав Указ про приєднання «лівої» Шулявки, садиби КПІ та Казенних Дач до Києва
• 19 серпня 1992 року Академію протиповітряної оборони було перетворено на Академію Збройних Сил України
• 23 серпня 2003 року – вулицею Протасів Яр відкрито рух тролейбусною лінією, маршрут №40
• 25 серпня 1933 року Постановою Ради народних комісарів СРСР на базі авіаційного факультету КПІ було засновано Київський авіаційний інститут
• 26 серпня 1988 року – Рішенням № 6486-ХІ Верховної Ради УРСР село Жуляни Києво-Святошинського району Київської області було включено до меж Києва. Воно увійшло до складу тодішнього Залізничного району

• 30 серпня 1857 року – урочисто відкрито будівлю Київського Кадетського корпусу
• 30 серпня 1897 року – в колишній будівлі залізничної лікарні у Залізничні колонії відкрили «Притулок для сиріт у пам’ять імператора Олександра ІІІ» для дітей залізничників

• 31 серпня 1898 року – урочисто закладено фундамент Київського політехнічного інституту
• У серпні 1915 року місто виділило 33 тис. рублів на побудову чотирикласного училища, яке невдовзі розпочало роботу на вулиці Графа Ігнатьєва, 98 (нині відповідає адресі Липківського, 36)
• У серпні 1991 року було завершено розроблення Генплану розширення комплексу інституту, під яке було зарезервовано територію до сучасної вулиці Гетьмана та до залізниці поблизу Караваєвих дач

Історія району на сторінках газет. Околиця міняє обличчя

У журналі "Соціалістичний Київ" (число 3, 1936 рік) було опубліковано статтю "Околиця міняє обличчя", автором якої є М.Чернявський, голова депутатської груби Батиєвої гори.

Розповідається про проблеми Батиєвої гори у імперську епоху та її зміни у радянський час. Згадано збудовану школу та споруджувані ясла.

Оригінал журналу зберігається у фондах Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені Заболотного. Статтю виявив читач і дарувальник Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди Вячеслав Настецький. Дякуємо за знахідку!