Фотофакт. Початок колишньої вулиці

 До 1977 року в кварталі між вулицями Златопільською та Дачною (нині ця її частина має назву Григорія Кочура) існувала вулиця Херсонська, історично Успенська.

Та маленький шматочок вулиці зберігся - невеличкий проїзд від проспекту Лобановського до Інституту будівельної промисловості.

Фото Олександра Михайлика.

Історія району в фотографіях. Відкриття погруддя Леніна на Вокзальній площі

 

Погруддя Деніна на Вокзальній площі було відкрите 1925 року. На фото - його відкриття. Демонтоване ще до Другої світової війни.

Фото з колекції Бібліотеки Сковороди.

Історія району в фотографіях. Перший пам'ятник

Перший встановлений та демонтований пам'ятник на теренах району - погруддя Олександра ІІІ перед будівлею притулку в Залізничній колонії. 

Його було відкрито 1909 року. На постаменті був напис: «Царю-миротворцу сиротский приют имени Императора Александра ІІІ Юго-Западной железной дороги. 1909 г.». Пам'ятник було демонтовано у 1920-х роках.

Історія району в фотографіях. Пам'ятник Леніну в інтер’єрі вокзалу

Інтер'єрний пам’ятник Леніну в приміщенні залізничного вокзалу. 

Встановлена у 1950-х, демонтовано у 1990-х. Фото з фондів ЦДКФФА України ім. Пшеничного. 

Історія району в фотографія. Відкриття пам'ятника Миколі Стражеску

У фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковроди серед великої кількості цінних фото з історії району є й таке - зроблене 23 травня 1978, що закарбувало відкриття пам'ятника медику Миколі Стражеску.

Фотофакт. Пам'ятник Тарасу Шевченку на... подвір’ї Електромеханічного коледжу

На подвір’ї Електромеханічного коледжу що на проспекті Повітряних Сил заховався... пам'ятник Тарасу Шевченку! Причому не погруддя, а повнофігурний!

Коли його встановлено - ще належить дізнатися.

Виявив і сфотографував Олександр Михайлик.

Історія району в фотографіях. Метеорологічна станція КПІ

На світлині 1902 року - метеорологічна станція Київського політехнічного інститута.

Існувала біля майстерень, димар яких видно на фото. Нині у колишніх майстернях Політехнічний музей.

У вересні 1841 року в Києві з'явився медичний факультет

185 років тому в Києві розпочалася ера сучасної медицини. Бо саме в 1841 році при Імператорському університеті святого Володимира (нині це КНУ імені Тараса Шевченка) було відкрито медичний факультет – осередок, навколо якого впродовж наступних десятиліть формувалася одна з найвідоміших медичних шкіл України.

У квітні 1840 року цар Микола I підписав рескрипт про відкриття медичного факультету в Києві. Передбачалося, що навчання розпочнеться 1842 року, тобто після завершення будівництва головного університетського корпусу.

Однак, активне поширення епідемій та гостра потреба в лікарях спонукали адміністрацію університету прискорити відкриття факультету. Для перших занять пристосували орендоване приміщення на вулиці Лютеранській.

У вересні 1841 року Рада професорів університету святого Володимира ухвалила рішення про відкриття медичного факультету. Цього ж місяця свої перші лекції провели професори Микола Козлов (анатомія) та Володимир Караваєв (хірургія). Перший набір складав 29 студентів.

За університетським Статутом було створено 10 кафедр, які охоплювали фундаментальні та клінічні дисципліни. Особливе значення мала кафедра патологічної фізіології з патологічною анатомією – вона стала першою такого профілю в Російській імперії.

1853 року було відкрито Анатомічний театр – так тоді називали спеціалізовані будівлі, призначені для проведення анатомічних розтинів, досліджень та лекцій з медицини. Його будівлю спорудили за проєктом архітектора Олександра Беретті. Збереглася вона і донині: в ній, на вулиці Богдана Хмельницького 37, зараз розташований Національний музей медицини України.

У 1920 році медичний факультет був реорганізований в окремий Київський медичний інститут. Сьогодні традиції київської медичної науки продовжує Національний медичний університет імені Олександра Богомольця. Ім’я видатного вченого інституту присвоїли 1946 року, майже одразу після його смерті.

Цікаво, що сам Олександр Богомолець похований не на Байковому кладовищі, а на території мальовничого Дендропарку, названого на його честь. Він закладений самим академіком у 1930-х роках і розташований в історичній київській місцевості Липки за адресою, яка, знов таки, має ім’я вченого – вулиця Олександра Богомольця, 2.

Історичні карти. Вітряки в Жилянах на картах 1897 та 1932

У Жилянах щонайпізніше з 1880-х існувало 2 вітряки, до яких у 1890-х додався третій.

Їх власниками були Гнат Кравченко, Лука Притманий та Ісая Сафонов.

За колективізації один із вітряків розібрали, інші два дещо перенесли. Це видно за порівнянням карт 1897 року (верхня) та 1932 (нижня). Вітряки стали колгоспними, у власників їх забрали.

Найімовірніше згоріли 1941 року під час боїв за Київ.

Історична спадщина. Колишній механічний млин Миколаївського артилерійського училища

На фото - колишній механічний млин Миколаївського артилерійського училища, 1914-1917. Нині пункт технічного обслуговування автомобілів.

Фото краєзнавця Олександра Михайлика.

Історичні карти. Млини у Совках, 1897

На фрагменті військової 3-верстової карти видання 1897 року - село Совки.

Вже у 18 столітті у межах села діяло 2 водяні млини (їх зафіксовано на плані 1753 року). У 1897 на ставку діяв водяний млин, що належав Софійському монастирю. На західній околиці - вітряк. Він виник ймовірно у 1890-х, не раніше.

На фрагменті вітряк виділено червоним, водяний млин зеленим.

Вітряк та млин зникли до 1920-х років. На карті 1932 року їх вже немає.

Історія району в фотографіях. КПІ з боку парку

На листівці початку ХХ століття - споруди Політехніки з західного боку парку КПІ, приблизно з сучасної вулиці Янгеля. Це доволі рідкісним ракурс.

Історія району в фотографіях. Політехніка з боку залізниці

Комплекс споруд Київського політехнічного інституту майже завжди фотографували з боку Брест-Литовського шосе. Проте є цікаве фото, зроблене з насипу залізниці. 

На передньому плані - ще сільська забудова Шулявки, за якою вже виріс комплекс Політехніки. Світлина початку ХХ століття.

Історична спадщина. Житлові будинки для викладачів КПІ

Одночасно зі спорудженням комплексу Київського політехнічного інституту було збудовано і два триповерхових із четвертим поверхом над вхідною групою житлових будинків для викладачів. Тут мешкали перші директори та професори. Тут народився Борис Патон.

Світлина початку 1900-х років.

Історія району в фотографіях. Залізничний вокзал, 1941

На світлині 1941 року - пошкоджений внаслідок бомбардувань залізничний вокзал. Німці за часів окупації відновили споруду, проте у 1943 при відступі самі ж намагалися підірвати. Проте міцні стіни витримали.

Історичні карти. План 1947 року

Одним із перших, укладених після Другої Світової, став план Києва 1947 року. Його створено за загальною редакцією архітектора Власова.

Наклад плану 5000. Докладно позначає вуличну мережу та рельєф. Тут бачимо район таким, яким він був до початку масової забудови у середині 1950-х.

Історія району в фотографія. Бульвар Вацлава Гавела

На світлині 1967 року - тодішній бульвар Івана Лепсе, а нині Вацлава Гавела. В центрі кадру дві 9-поверхівки (44 та 42). Їде трамвайний потяг МТВ-82+КТП-55 15 маршруту.

Експонат краєзнавчий. Посвідчення на раціоналізаторську пропозицію

3 вересня 1985 року працівникам 410-го заводу Цивільної авіації біля аеропорту "Київ" Бабійчуку та Настецькому видано посвідчення на раціоналізаторську пропозицію стосовно зміни конструкції дверей виробу СИНАР-1.

Є цікавим документом епохи та історії нашого району.

Передав у колекцію Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковроди один із отримувачів посвідчення, Вячеслав Настецький. Дякуємо за цінний експонат!

Історія району на сторінках газет. Покров Пресвятої Богородиці

У одній із міських газет на початку 2000-х опубліковано статтю архітекторки та викладчки КНУБА Юлії Івашко "Покров Пресвятої Богородиці" (російською).

У ній дослідниця не лише розповідає про історію храму, а й про саме свято Покрови Пресвятої Богородиці. Додано авторські малюнки церкви.

Оригінал газети зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди. Зацифровано в березні 2026 року.

Історія району в фотографіях. Тимчасовий вокзал

На фото – "тимчасовий", як тоді думалося, вокзал. Цей барак звели у 1908 році з розрахунку на 5-6 років. Проте через початок Першої світової війни капітальну будівлю нового вокзалу спорудити не встигли. І аж до 1932 року, поки не завершили будівництво сучасної споруди, цей барак слугував вокзалом.

Поштівка 1910-х років.

Видатні дерева. Вікові дуби на вулиці Василя Барки

На вулиці Василя Барки ростуть два вікових, проте не заповіданих, дуба. Вік дерев бл. 300 років. У середині 2010-х їх було частково кроновано, що видно на фото 2020 року, проте за наступні роки крони загалом відновилися.

Є унікальними реліктами природної діброви, яка колись вкривала частину території сучасної Олександрівської слобідки.

До кронування один із дубів виглядав так

Фотофакт. Знак нівелювання на стіні церкви

1919 року (!) на стіні церкви Покрови Пресвятої Богородиці на Солом'янці встановлено знак нівелювання (відмітка висот) за номером 33. Подібні геодезичні пам'ятки трапляються на стінах різних споруд у нашому місті.

Побачив і сфотографував краєзнавець Олександр Михайлик.

Історична спадщина Солом'янського району. Садибний будинок на Брайчевського, 14

На вулиці Михайла Брайчевського, 14 зберігся старий садибний будинок, ймовірно, 1910-х років (топографічна карта 1897 не фіксує тут пляму забудови). Сучасний №14 відповідає старим №№4-А та 4-Б, що належали Фаусту Камінському. Його згадано як власника у довіднику "Весь Киев" на 1914 рік.

Будинок дивом вцілів у 1970-1980-х коли більшість старої дачної забудови місцевості Казенні дачі було знесено. Є унікальним зразком старої дачної забудови у нашому районі.

Фото краєзнавця Олександра Михайлика.

Історичні карти. План 1899 року

Завдяки ресурсу "Машина часу і простору" стають відомими досі маловідомі плани. У липні 2026 зацифровано та опубліковано план 1899 року.

Він має ряд особливостей. Жодна вулиця в межах нашого району не підписана. Проте позначено об'єкти – цегельні заводи, Бактеріологічний інститут, вокзал, Кадетський корпус.

Шулявки дві – передмістя та село, так буде до 1914 року. Хрестиком позначено церкву.

Що ж до Казенних дач, то з цікавого там Питомник – колишній деревний розсадник, що став основою хутора Караваєва. Та Хутір – Грушки.

Історія району на сторінках газет. І Совки - частина Києва?!

У газеті "Имею право" 2006 року було опубліковано статтю "І Совки – частина Києва?!" (російською мовою), автори Тарас Валігура та Юрій Шевченко, автор фото Павло Довгань.

Стаття висвітлює проблеми Совок. Проте містить ряд помилкових фактів – зокрема, що вантажного трамвайного депо, яке існувало на Совській вулиці, теперішній Фізкультури, що біля теперішньої станції метро "Олімпійська".

Оригінал статті зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди. Зацифровано в березні 2026 року.