Солом'янський календар. Серпень

Сьогодні пропонуємо згадати події, які відбувалися в нашому районі у серпні в різні роки.

• 1 серпня 1936 року – здано школу №60 на Батиєвій горі, зведену за проєктом архітектора Олекси Повстенка
• 2 серпня 1935 року – завершено, а 8 серпня здано школу №66 (нині №142) у Політехнічному провулку, збудовану за проєктом архітектора Емануїла Кодніра
• 4 серпня 1913 року – мешканці Олександрівської слобідки на сільському сході поставили питання щодо виділення містом 3 десятин землі, прилеглої до селища та Солом’янського кладовища, для будівництва власної парафіяльної церкви з будинком причту, а також училища та влаштування базару. Порушили питання і щодо прокладання двох нових вулиць.
• 6 серпня 1905 року – відбулося освячення та офіційне відкриття селища Чоколівка
• 8 серпня 2003 – освячено чотири ковані хрести церкви Покрови Пресвятої Богородиці у Мамаєвій слободі
• 14 серпня 1865 року – Київський Володимирський Кадетський корпус перетворено на Київську Володимирську військову гімназію
• 15 серпня 1935 року – завершено будівництво школи №115 (сучасна адреса вулиця Василя Липківського, 27), зведену за проєктом архітектора Василя Осьмака
• 17 серпня 2016 року – Наказом Міністерства освіти і науки України № 992 Національному технічному університету «Київський політехнічний інститут» було присвоєно ім’я Ігоря Сікорського
• 19 серпня 1914 року – імператор Микола ІІ підписав Указ про приєднання «лівої» Шулявки, садиби КПІ та Казенних Дач до Києва
• 19 серпня 1992 року Академію протиповітряної оборони було перетворено на Академію Збройних Сил України
• 23 серпня 2003 року – вулицею Протасів Яр відкрито рух тролейбусною лінією, маршрут №40
• 25 серпня 1933 року Постановою Ради народних комісарів СРСР на базі авіаційного факультету КПІ було засновано Київський авіаційний інститут
• 26 серпня 1988 року – Рішенням № 6486-ХІ Верховної Ради УРСР село Жуляни Києво-Святошинського району Київської області було включено до меж Києва. Воно увійшло до складу тодішнього Залізничного району

• 30 серпня 1857 року – урочисто відкрито будівлю Київського Кадетського корпусу
• 30 серпня 1897 року – в колишній будівлі залізничної лікарні у Залізничні колонії відкрили «Притулок для сиріт у пам’ять імператора Олександра ІІІ» для дітей залізничників

• 31 серпня 1898 року – урочисто закладено фундамент Київського політехнічного інституту
• У серпні 1915 року місто виділило 33 тис. рублів на побудову чотирикласного училища, яке невдовзі розпочало роботу на вулиці Графа Ігнатьєва, 98 (нині відповідає адресі Липківського, 36)
• У серпні 1991 року було завершено розроблення Генплану розширення комплексу інституту, під яке було зарезервовано територію до сучасної вулиці Гетьмана та до залізниці поблизу Караваєвих дач

Історія району на сторінках газет. Околиця міняє обличчя

 У журналі "Соціалістичний Київ" (число 3, 1936 рік) було опубліковано статтю "Околиця міняє обличчя", автором якої є М.Чернявський, голова депутатської груби Батиєвої гори.

Розповідається про проблеми Батиєвої гори у імперську епоху та її зміни у радянський час. Згадано збудовану школу та споруджувані ясла.

Оригінал журналу зберігається у фондах Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені Заболотного. Статтю виявив читач і дарувальник Бібліотеки Сковороди Вячеслав Настецький. Дякуємо за знахідку!

Історичні карти Солом'янки. План 2 половини 1920-х

У другій половині 1920-х (між 1925 та 1929) Географічний інститут Флеммінг-Віскотт у місті Глогау в Німеччині (нині Глогув у Польщі) видало німецьковний план Києва.

На ньому лише фрагмент території нашого району. Варто звертути увагу на назву "Січневого Повстання" – так якийсь час офіційно називалася Солом'янка. Тодішня влада утворила цю назву, щоб підкреслити активну участь пробільшовицьки налаштованих працівників залізничних майстерень у повстанні проти Центральної ради в січні 1918 року.

На плані бачимо: вгорі садибу Політехнічного інституту, нижче вокзал, ліворуч Артилерійська школа. Окрім назви району, є і традиційні назви місцевостей – Солом'янка та Кучмин Яр. Ще нижче Протасів Яр та Дослідна станція, яка діяла з 1922 при Інституті цукрових буряків.

Нижче напису "Артилерійська школа" – кладовище, а ще нижче – не підписана Олександрівська слобідка.

1923 року на Солом'янку було подовжено трамвай маршруту №8, що вже зафіксовано на плані.

Історія району в фотографіях. Паротяг, 1918

На фотокопії світлини 1918 року – паротяг С-826, біля нього – учасники січневого заколоту проти військ Української центральної ради у 1918 році. 

Для нас же фото цінне тим, що зроблене воно на території Головних залізничних майстерень – сучасного Електровагоноремонтного заводу, що з 1868 року діє в нашому районі. Майстерні були одним із осередків повстання пробільшовицьки налаштованих робітників проти Центральної ради, тож збереглося таке фото.

На задньому плані ще один паротяг. Фото початково походило із фондів Музею історії Залізничного району, після його ліквідації перейшло у фонди Бібліотеки Сковороди.

Зацифровано в грудні 2025 року.

Експонат краєзнавчий. Монети XIX– початку XX століть

У XIX столітті дрібні обігові монети, якими користувалися і кияни – мідні 1/2, 1, 2, 3, 5 копійок. Монетами, випущеними до 1861 року, користувався Тарас Шевченко та його сучасники.

У колекції Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди – 14 монет періоду 1819-1916 років: денежка (1/2 копійки) 1855 року, копійки 1819, 1821, 1854, 1855, 1904 та 1916, 2 копійки 1821, 1850-х, 1864, 1914, 3 копійки 1864, 1898, 1912.

Їх передав у складі особистої колекції монет краєзнавець Олександр Михайлик.

Ці гроші є документами своїх епох.

Із родинних архівів солом'янців. Разовий залізничний квиток

Солом'янець Валентин Шликов, активний читач Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди, зберігає чимало цікавих документів. Ми вже публікували особисті, а сьогодні хочемо представити разовий квиток на проїзд залізницею від Києва до москви. Дата – 2 січня 1936 року, а видано ревізору вагів станції Київ-І Валентину Шликову (батьку нашого читача) для його синів, 15-річного Георгія та 13-річного Володимира. Видав Начальник групи безоплатних перевезень.

На звороті – фото Валентина Шликова.

Щиро дякуємо його сину Валентину Шликову за те, що не лише зберіг унікальний документ, а й поділився із нами та дав змогу зацифрувати його. Зацифровано в лютому 2025 року.

Публікується вперше.

Фотофакт. Краса дерев'яного різьблення на вулиці Миколи Амосова

На вулиці Миколи Амосова, 10 зберігся один із небагатьох автентичних дерев'яних будинків не лише Солом'янського району, а й Києва.

Його збудували одночасно із комплексом Бактеріологічного інституту, у 1896 році. Будинок, за винятком заміни деяких вікон та вхідних дверей, повністю зберіг весь свій дерев'яний декор.

Цікаво роздивлятися вишукане мереживо різьблення над входом та вікнами, оздобу вікон. Все це різьблення створювали майстри-теслі. І от вже 130 років цей будинок є окрасою вулиці.

Будете на вулиці Миколи Амосова – обов'язково підіть і подивіться на цю красу!

Сфотографував будинок та елементи його оздоби краєзнавець Олександр Михайлик у 2020 році.

Видатні дерева. Дуби на Байковій горі

24 жовтня 2002 року Київська міська рада своїм рішенням №96/256 взяла під охорону групу вікових дубів, що ростуть на схилах Байкової гори, а саме на території колишнього Бактеріологічного інституту. Разом вони утворили ботанічну пам'ятку природи "Байкова гора".

Це група із бл. 10 дерев віком 220-320 років, залишки природної діброви, яка колись вкривала гору.

Зазвичай заповідають окремі дерева, проте тут під охорону було взято всі вікові дуби.

Історія району на сторінках газет. Поетеса Теліга присіла на лавку в парку КПІ

У газеті "Сегодня" в числі за перші дні вересня 2009 року було опубліковано замітку (автора не зазначено, автор фото О. Яремчук) "Поетеса Теліга присіла на лавку в парку КПІ" (російською мовою).

Йдеться пров ідкриття пам'ятника видатній поетці, що відбулося 31 серпня 2009 року. Автором є видатний скульптор Володимир Щур.

У замітці згадано про зв'язок із КПІ батька Олени Теліги та самої Олени.

Оригінал статті зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди. Зацифровано в лютому 2025 року.

Історичні карти Солом'янки. Топографічний план 1920-х. Частина 10. Різне

У 10-й і заключній частині допису, в якому детально розглядаємо топографічний план 1920-х, ми включили окремі об'єкти.

На першому зображенні – найдавніша споруда в районі, Кадетський корпус, збудована у 1850-1857 роках. Ця симетрична споруда має довжину 166х166 м і є найбільшою окремою будівлею Києва, збудованою до 1917 року!

У 1914-1917 роках було зведено комплекси Миколаївського Артилерійського (на плані) та Миколаївського військового (окремі фрагменти споруд внизу плану) училищ

На третьому фрагменті район колишнього хутора Грушки (сам хутір поза планом). Споруди вздовж Брест-Литовського шосе та навскісні будівлі – казарми залізничного батальйону, де у 1917 році розпочалося повстання Полку імені Полуботка.

Нижче їх – залізнична гілка до заводу Гретера і Криванека. Вздовж шосе – трамвайна лінія колишнього Святошинського трамвая, яку 1923 року було долучено до загальноміської мережі. Лінію закрито 1982 року.

У лівому кутку фрагмент Північного кільця залізниці, нижче, під вигином під'їзної гілки – колишня цегельня Байдашникова та споруди при ній.

Історія району в фотографіях. Зустріч на Київському вокзалі, 1973

Серед великої кількості різноманітних фото, які Центральна районна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди свого часу отримала в свою колекцію із лівквідованого Музею історії Залізничного району, трапилося й таке. Підпис "Зустріч на Київському вокзалі", нижче "Брежнєв, Щербицький і Кривонос". Брежнєв тут робить вітальний жест правицею, праворуч від нього у залізничній формі Петро Кривоніс, а ліворуч Володимир Щербицький.

Фото зроблене 25 червня 1973 і закарбувала один із візитів тодішнього очільника СРСР Леоніда Брежнєва до Києва. Фрагемент огорожі позаду та шматок першого поверху будівлі вокзалу дає змогу встановити точку – південна частина першої платформи.

На звороті зберігся номер фото 0-216, яке воно отрмиало в часи існування Музею історії залізничного району. Зацифровано в грудні 2025 року. Публікується вперше.

Експонат краєзнавчий. Монети XVIII століття

У музейній кімнаті Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди, присвяченій історії району, серед інших експонатів є колекція металевих грошей XVIII-XXI століть. Їх передав бібліотеці письменник-краєзнавець Олександр Михайлик.

Ці монети, 7 мідних та 2 срібних, знайомлять нас із обіговими дрібними грошима, якими послуговувалися кияни у той час.

Найдавнішою є деньга 1731 року, також є монети цього ж номіналу (пізніше 1/2 копійки) 1741 та 1750 років, полушка (1/4 копійки) 1756 року, деньги 1757 та 1770 років. Також у колекції велика мідна копійка 1764 року. Є також дві срібні монети 1792 та 1797 (?) років.

Такі монети не є рідкісними, проте становлять значний інтерес як зразки дрібних обігових грошей тих часів.

Із родинних архівів солом'янців. Посвідчення Анни Кончаковської

Читач бібліотеки, корінний солом'янець Валентин Шликов зберігає чимало цінних документів у родинному архіві. Він люб'язно дав змогу зацифрувати їх. За що Бібліотека Сковороди висловлює щиру подяку!

Одним із таких документів є видане 6 листопада 1913 року на 5 років посвідчення. В ті часи їх видавали не лише самим працівникам, а і їх рідним. Тож у графі "посада" зазначено "дружина поденного робітника Київського Головного Складу".

Документ зацифровано в лютому 2025 року. Публікується вперше.

Фотофакт. Табличка з... двома дробами

Будинок на вулиці Донецькій, 18/2 має на фасаді стару, 1950-х років табличку (сам будинок 1953 року, тож і табличка тогочасна). Вона має одну цікавинку – адреса зазначена як 18/1/2! Тобто два дроби!!! Як так вийшло? Будинок наріжний одразу для двох вулиць – основний фасад стоїть вздовж Донецької, лівий кут – виходить на вулицю Керченської (тому й номер 18/2), а от правий на вулицю Очаківську, відносно якої він початково був 18/1. Тож і на табличці з'явилася така незвична адреса!

Побачив і сфотографував у березні 2026 року краєзнавець Олександр Михайлик.

Видатні дерева. Шулявський дуб

Біля будинку, що має адресу вулиця Вадима Гетьмана, 10/37 росте залишок старої природної діброви, віковий Шулявський дуб.

Дереву булизько 300 років, він має стовбур, що росте прямо, але по мірі росту має нахил вбік. Його висота 20 м, а обхват 4,1 м.

Його оголошено ботанічною пам'яткою природи Рішенням Київської міської ради від 23 грудня 2010 №415/5227.

Всі фото зробив краєзнавець Олександр Михайлик у 2019 році.

Неподалік, між будинками №42 та 44 на вулиці Олекси Тихого ростуть ще два дуба віком бл. 300 років, проте вони не заповідані.

Навпроти росте ще декілька вікових дубів – два безпосередньо біля хідника і понад 5 на території дитячого садочка. Всі ці дуби також не заповідані.

Історія району на сторінках газет. "Чавунка" – в варяги, греки і далі

У газеті "Київський вісник" на початку 1990-х було започатковано "багатосерійну рубрику" "Мандрівки в минуле". 26-та мандрівка – "Чавунка" – в варяги, греки і далі авторства журналіста Павла Позняка, ілюстрації вказані як Сергія П'ятерикова, але скоріше тут слід уточнити, що з його колекції. Адже використано фото початку XX століття.

Стаття цікава тим, що розповідає не лише про появу залізницю в Києві, причому йдеться і про станцію Дарниця. Згадано і постать Олексія Бобринського.

Історичні карти Солом'янки. Топографічний план 1920-х. Частина 9. Караваєві дачі

На топографічному плані 1920-х, який ми уважно розглядаємо в деталях, є й Караваєві дачі, що увійшли до меж Києва 1914 року.

Серед доступних наразі аркушів не всі Караваєві дачі, наразі недоступний аркуш, на якому район міжв улицею Борщагівською та залізницею (є лише шматочок вулиці Ніжинської та початок вулиці Андрія Мельника, початково 7-ї Дачної).

Чорний квадрат із хрестом всередині, посередині плану – церква Преображення Господнього, яка короткий час існувала в місцевості. Збудована приблизно на початку Першої світової, вона була знищена на початку 1930-х. Зображень храму немає, тож те, що вона потрапила на топографічний план – велика цініність.

Також на плані можна побачити межу між забудовою Караваєвих та Казенних дач – північніше вулиці Борщагівської. У лівому краї плану шматок Шулявського кладовища.

Практично все це планування і забудова були знесені у 1970-1980-х роках. Ще раніше, наприкінці 1950-х, просто через старі вулиці пробили вулицю Новоокружну, нині Вадима Гетьмана, а у 1970-х розширили вулицю Борщагівську, чим Караваєві дачі розділили магістралями.

Історія району в фотографіях. Випускний конвейер трикотажної фабрики, 1958

У колекції Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди міститься і чимало так званих виробничих фото – залізничники, медики, працівники підприємств. Багато фотографій працівниць трикотажної фабрики імені Рози Люксембург, яка діяла в нашому районі з 1930 року на вулиці Протасів Яр, 1/2. До речі, вона випускала власну газета "Трикотажниця", окремі числа якої також є у колекції бібліотеки.

Серед численних фото окремих працівниць нашу увагу привернуло фото 1958 року – на ньому випускний ковейер фабрики. Воно дає уявлення про вигляд робочих місць та характер праці в ті часи.

Зацифровано в лютому 2026 року. Публікується вперше.

Експонат краєзнавчий. Квиток Харківської міської залізниці

Музейна кімната Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сквовороди, присвячена транспорту, має колекцію проїзних документів, переважно 1990-2010-х. Проте маємо і поодинокі більш старі квитки.

Наразі найдавнішим у колекції є квиток із написом "Трамвайний трест Х.М.З." (Харківська міська залізниця). Тобто це трамвайний квиток із Харкова ще 1930-х років! На це вказує як абревіатура, так і характер виконання проїзного документа.

Щиро дякуємо працівниці Центрального державного історичного архіву України, архівістці та читачці бібліотеки Вікторії Ляшенко за цей унікальний квиток, який вона в листопаді 2024 року передала у колекцію бібліотеки.

Солом'янський календар. Липень

Пропонуємо згадати, які події відбувалися у нашому районі в липні у різні роки.

• 1 липня 1938 року – на Батиєвій горі офіційно здано в експлуатацію дитячі ясла (сучасна адреса Докучаєвська,4)
• 2 липня 1910 року – підприємець Ігнатій Іїндржишек подав дозвіл на будівництво в місцевості Казенні дачі, на 2-1 Дачній лінії, фабрики грамофонних платівок
• 4 липня 1921 року – у фізичній аудиторії КПІ розпочала роботу Шулявська районна рада
• 4 липня 1977 року – на вулиці Волинській базі філії Українського науково-дослідного інституту експериментальної ветеринарії створено самостійний Український науково-дослідний ветеринарний інститут
• 5 липня 1917 року – у казармах біля хутора Грушки розпочалося повстання полку імені Павла Полуботка

• 6 липня 1994 року – у мікрорайоні Турецьке містечко вулиці отримали назви – вулиця Нова № 1 отримала назву Федора Ернста, Нова № 2 – Івана Пулюя, Нова № 3 – Кадетський Гай.
• 9 липня 1990 року – заснована Центр народознавства "Козак Мамай", який поклав початок Мамаєвій Слободі
• 9 липня 2009 року – "Мамаєва слобода" офіційно відкрита для відвідування
• 17 липня 1952 року – відкрито продовження тролейбусної лінії від кінцевої "Рибкомбінат" до аеропорту "Київ"

• 20 липня 1889 року – освячено церкву св. Марії Магдалини на Шулявці
• 26 липня 1882 року – швейцарський підданий Яків Гретер разом із німецьким підданим Філіпом Мозером відкрив у місцевості Казенні дачі Київський чавуноливарний і механічний завод

• 27 липня 1908 року – відкрито Кадетську трамвайну лінію
• 29 липня 1917 року – парк "Стромовка" в місцевості Казенні дачі відвідав голова Чехословацької народної ради Томаш Масарик, майбутній президент Чехословаччини
• Липень 1901 – у волосного писаря Устименка придбано 7 десятин землі для будівництва робітничого селища – майбутньої Чоколівки
• Липень-вересень 1941 року – селищами Совки та Олександрівська слобідка пролягала третя лінія оборони Києва
• Липень 1944 року – на прохання керівництва та студентів Київський індустріальний інститут отримав початкову назву Київський політехнічний інститут

Фотофакт. Руїни будинку Гретера

6 червня 2025 року внаслідок масованого рактеного удару, який росія завдала по Києву, було зруйновано останню історичну будівлю заводу Гретера і Криванека. Це будинок Якова Гретера.

Хоча звучали думки щодо відбудови, руїни просто огородили парканом. Існує практика консервації руїн. Проте це не історичний центр міста, тож подальша доля решток невідома.

Залишки будівлі сфотографував у жовтні 2025 року краєзнавець Олександр Михайлик.

Видатні дерева. Катальпа красуня

Батьківщиною катальпи звичайної є південно-східні штати США. В Україні вперше ці дерева для озеленення вулиць почали використовувати наприкінці XIX століття. Попри це, вони досі не є дуже поширеними. Характерною ознакою є довгі плоди. Навесні дерево має гарні квіти.

Однією із найстаріших катальп Києва, якому вже понад 100 років, є Катальпа Красуня, що росте біля одного із адміністративних корпусів Першого Київського машинобудівного заводу за адресою вулиця Вадима Гетьмана, 2. Дерево могло бути висаджене кимось із працівників заводу чеського походження до подій Української революції або вже у 1920-х, в радянські часи як експеримент із озелененням.

Дерево має висоту понад 10 метрів і з огляду на вік, доволі товсте – на висоті 1,3 м має висоту 2,7 м.

Рішенням Київської міської ради від 27 травня 2021 № 1253/1294 дерево отримало статус ботанічної пам'ятки природи. До речі, це єдина катальпа Києва, що офіційно заповідана!

Вона нахилена в бік хідника, з основного корінного стовбура росте декілька гілок. Помилуватися деревом можна в будь-яку пору року. 

Сфотографував дерево восени 2025 року краєзнавець Олександр Михайлик.

Історія району на сторінках газет. "Обезглавлена" церква, яка мало не стала кафедральним собором

У числі 36 (436) газети "Столиця" (6-12 вересня 2002) було опубліковано статтю Юрія Дорошенка "Обезглавлена" церква, яка мало не стала кафедральним собором". Її присвячено церкві Покрови Пресвятої Богородиці на Солом'янці.

У статті вміщено цікаві подробиці історії храму, йдеться і про нового на той момент настоятеля, світлої пам'яті Димитрія Садов'яка. Нині поруч із меморіальною дошкою Василю Липківському на стіні храму є дошка і йому. Саме Димитрій Садов'як 2003 року відновив втрачені ще 1939 року бані церкви.

Фотокопія статті зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди. Зацифровано в березні 2026 року.

Історичні карти Солом'янки.Топографічний план 1920-х. Частина 8. Казенні дачі

На цьому фрагменті топографічного плану Києва 1920-х – місцевість Казенні дачі. Зі сходу межею є вулиця Польова (нині ця її частина має назву Академіка Янгеля), з півночі Берестейський проспект, із заходу вулиця Гарматна (на плані лише її маленький шматочок у верхньому лівому краї), а от на півдні – трохи нижче вулиці Олекси Тихого.

Як бачимо, на той час тут домінувала відносно розріджена дачна забудова, яку "розбивала" промислова забудова заводу "Більшовик", давніший Гретера і Криванека.

У 1970-1980-х майже всю історичну забудову буде знесено, проте вулична мережа загалом вціліє.

Історія району в фотографіях. Лабораторні заняття студентів Київського залізничного технікуму, 1933

Окрім фото вулиць та будинків у колекції Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди є й чимало фото залізничників, а ще зроблених на підприємствах та у навчальних закладах.

Тож нашу увагу привернуло фото 1933 року. На ньому – студентки Київського залізничного технікуму під час лабораторного заняття, розглядають щось у мікроскопи. Ліворуч викладач.

Такі фото цікаві деталями – як одягалися тоді люди, які зачіски носили.

Фото походить з фондів ЦДКФФА України ім. Пшеничного, архівний номер 4-105. В часи існування Музею історії Залізничного району було в їх фондах і мало музейний номер 0-1313. Після ліквідації музею на початку 1990-х це фото разом із низкою інших потрапило у колекцію бібліотеки Сковороди.

Зацифровано в лютому 2026 року. Публікується вперше.