Історія бібліотек. Бібліотека імені Олександра Довженка

20 вересня 1974 року на першому поверсі щойно збудованого 9-поверхового будинку на вулиці Західній, 11 відкрито нову бібліотеку. Спершу це була бібліотека №3 для дорослих Жовтневого району.

1984 року бібліотеці присвоєно ім'я видатного кінорежисера та письменника Олександра Довженка. А 1996 року в окремій залі відкрито історико-літературну експозицію "Довженко на Шулявці". Вона стала однією із баз вивчення його творчого доробку.

З утворенням на основі колишніх Жовтневого та Залізничного нового Солом’янського району бібліотека у листопаді 2001 року увійшла до нової ЦБС Солом’янського району.

Фото бібліотекарки Крістіни Андрощук, 2019 рік

Історія району на сторінках газет. Бібліотека ім. Достоєвського стала вдвічі більшою

У газеті Хрещатик (випуск від 18 серпня 2008) опубліковано замітку "Бібліотека ім. Достоєвського стала вдвічі більшою" щодо запланованого на тйо момент переїзду в нове приміщення на вулиці Освіти, 14-А. Цей переїзд зрештою відбувся, вже восени того ж року.

Фотокопія замітки зберігається у фондах Центральної бібліотеки імені Григорія Сковороди. Зацифровано в березні 2025 року.

Втрачені споруди. Загадкова будівля поблизу хутора Відрадний

На німецькому аерфоотознімку за липень 1941 року нами виявлено велику С-подібну споруду невстановленого призначення. На тому місці, де вона стояла, зараз проїжджа частина бульвару Вацлава Гавела біля будинку №31.

Навіть на супутнику видно її розміри, висота не менше 4 чи навіть 5 поверхів, довжина лише бічних крил близько 40 м, а основної частини до 100 м. Посередині фасаду напівзаокруглення.

Німецька карта 1941 року цю територію позначає як Militärflugplatz (військовий аеродром). Є вона і на топографічній карті 1942 року. Розташування на цій території розкриває призначення будівлі як однієї зі споруд на території аеродрому.

Споруда на знімку за липень 1941

Карта 1942 року

На знімку за грудень 1943 року споруда вщент розбомблена і має вигляд руїн.

Після Другої світової війни рештки було розібрано, а у 1950-х місцем, де була будівля, пройшла траса вулиці Бульварної (нині бульвар Вацлава Гавела).

Краєзнавчі раритети. Книга "Здание университета им. Т.Г. Шевченко в Киеве", 1959

1959 року Державне видавництво літератури з будівництва і архітектури УРСР випустило брошури серії "Пам'ятники архітектури Української РСР".

У колекції Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди є дві брошури серії: "Архитектура Андреевской церкви в Киеве" та "Здание Университета им. Т.Г.Шевченко в Киеве". Їх здано в набір та підписано до друку одночасно – 4 червня та 16 червня відповідно. Першу було опубліковано раніше. Вона доступна за посиланням. До речі, обидві надруковано у друкарні Держбудвидаву на Виборзькій, 84 (нині Олекси Тихого), тобто в межає теперішнього Солом'янського району.

Друга брошура, яку в зацифрованому вигляді публікуємо у цьому дописі, має 32 аркуші та формат А6. Автор дослідник Микола Грицай. Наклад книги 10 000 примірників, вартість 60 копійок.

3-18 аркуші текстова частина, 20-28 ілюстрації.

Як свідчить підпис на звороті першого форзацу, книга походить з особистої книгозбірні киянина В. Коржова, що засвідчує його підпис. Стоять дві дати – 1960 та 1980. Книгу разом із іншими виданнями з його колекції 2025 року передали спадкоємці пана Коржова, за що висловлюємо їм щиру подяку.

Брошуру зацифровано в лютому 2026 року.

Фотофакт. Де пам'ятник?

2016 року в парку імені Миколи Зерова було демонтовано пам'ятник радянському письменнику Миколі Островському. Після того, як було знято сам пам'ятник, залишився сам постамент як великий прямокутний куб. 2025 року постамент також демонтовано.

2017 року краєзнавець Олександр Михайлик сфотографував постамент, при погляді на який мимоволі виникала думка – де пам'ятник?

Історія району в фотографіях. Житлове будівництво на Чоколівці, 1958

1958 року було видано путівник-довідник "Київ". В ньому з-поміж інших вміщено фото Першотравневого масиву, який тоді саме забудовувався (1 та 2 квартали).

На першому плані – будівництво школи №149, за нею – будинки на вулиці Здвижській (Здвизькій), а нині Івана Світличного. Видно будинки №№4, 6 (перший г-подібний), 8/6 (другий г-подібний) та 10, поперечна вулиця – тоді Здвизький провулок, нині вулиця Адама Міцкевича. Праворуч на цій вулиці будинок №10 у правій частині кадру – перший будинок масиву, збудований 1957 року. Вдалині будинок №47 на вулиці Уманській, праворуч будинок №45/11 та №9 по вулиці Талалаївській (нині Джохара Дудаєва).

Історія шкіл району. Колишня школа на вулиці Тетянинській

Починаючи з 1938 року, районні депутати вимагали від міської ради побудувати на Караваєвих дачах школу. 1941 року школу за проектом 50 архітекторки Баландіної звели на вулиці Леваневського, 2-А (нині Тетянинська).

Її мали здати 15 серпня 1941 року. До початку німецько-радянської війни будівлю було завершено зовні та перекрито, проте у перший воєнний рік школярі так і не розпочали тут навчання. 1974 року школу в будівлі закрито, учнів перевели до нової школи.

Нині в будівлі колишньої школи – відділ аудиту Державної фіскальної служби. Це єдина в Києві шкільна будівля 1941 року побудови.

Джерело: google.com, 2015 рік

Історія бібліотек. Бібліотека імені Івана Багряного

2026 року виповнюється 55 років бібліотеці імені Івана Багряного.

1971 року на Чоколівці, в новому будинку за адресою вулиця Донецька, 57-А було відкрито дитячу бібліотеку. Цікаво, що у телефонних довідниках 1981 та 1987 років бібліотека не згадана, отже, тоді вона не мала телефонів. У 2000-х мала №11.

З 2007 року має ім'я видатного письменника Івана Багряного. Це єдина дитяча бібліотека на Чоколівці.

Фото зі сторінки бібліотеки: https://soloma.libraries.kyiv.ua/biblioteka/biblioteka-imeni-i-bagrjanogo-dlja-ditejj/

Історія району на сторінках газет. Село у місті

У газеті "Вечірній Київ" за 9 жовтня 2002 року вийшла стаття Кирила Касаткіна "Село у місті", з фото Григорія Кубланова.

Її присвячено проблемам впорядкування селища Жиляни, аварійного стану школи, відсутності централізованого водопостачання та іншого.

Фотокопія статті зберігається у фондах Центральної бібліотеки імені Григорія Сковороди. Зацифровано в січні 2025 року.

Втрачені споруди району. Житлові будинки 1930-х на Олександрівській слобідці

У 1930-х роках на Олександрівській слобідці (вулиці Садова, Гоголівська та Шевченківська, нині відповідно Братів Зерових, Софії Галечко та Максима Кривоноса) було збудовано 3 двоповерхових багатоквартирних будинки. Будинок на вулиці Шевченківський мав рустування на кутах і тих частин, де на другому поверсі були балкони. З боку двору під'їзди також було рустовано і вони закінчувалися трикутними фронтонами із декоративними колами вгорі. Решта два будинки жодних оздоб не мали.

Вони згодом мали адреса вулиця Максима Кривоноса, 17, Зої Космодем’янської, 8-А/14 та Червонопартизанська, 12/8-А. Останню з кінця 1980-х майже повністю відселили, заселеними залишалися декілька квартир з північного боку. Інші будинки були заселеними до останнього. Усі три двоповерхівки знесли у 2005 році, не раніше березня, коли всі три будинки ще існували.

На їхньому місці спорудили нові висотні житлові будинки за адресами вулиця Преображенська, 8 а та Максима Кривоноса, 17.

Будинку на німецькому аерофотознімку 1944 року

Висловлюємо щиру подяку киянину Костянтину Козлову за унікальні світлини будинків, які він зробив у березні 20024 та 2005 років і люб'язно надав для публікації.

Будинок на вулиці Максима Кривоноса, 17/8 (17). Фото Костянтина Козлова, 18 березня 2004. Надано автором

Будинок на вулиці Максима Кривоноса, 17/8 (17) з двору. Фото Костянтина Козлова, 20 березня 2005. Надано автором

Будинок на вулиці Зої Космодем'янської, 8-А/14 з двору. Фото Костянтина Козлова, 20 березня 2005. Надано автором

Досі ж у нашому розпорядженні було лише фото Олега Овчаренка до статті в "Газете по-киевски", що називається "А посреди дороги дерево стоит. И тишина..." (2003 рік). Вдалині ліворуч від Паризанського дуба видно жовту двоповерхівку – це будинок, що мав адресу Червонопартизанська, 12/8-А.

Фото з колекції Центральної бібліотеки Солом'янки

Як видно з фото, різнилися будинки лише кольором – перший було пофарбовано у блідо-рожеву фарбу, другий у жовту.

Краєзнавчі раритети. Книга "Київ", 1958

1958 року Державне видавництво політичної літератури в Києві випустило путівник-довідник "Київ". Автори Дмитро Мишко, Іван Ігнаткін, Микола Лисенко. Наклад 50 000 примірників. Початкова вартість 6 крб 50 коп, яка з реформою, що відбулася 1 січня 1961 року, стала 65 коп.

Книжка має 400 сторінок. У вступі коротко викладено історію Києва. Далі йдуть розділи: Визначні споруди сучасного Києва; Наукові установи і учбові заклади; Театри, кіно і палаци культури; Пам'ятники; Музеї; Історико-революційні та інші пам'ятні місця; Археологічні та історико-архітектурні пам'ятники; Сади і парки.

Останнім іде розділ Довідки, де вміщено адреси установ, про які йшлося у попередніх розділах, а також про заклади харчування, трамвайні та тролейбусні маршрути. Перелічено екскурсійні маршрути для самостійного огляду Києва, а також автобусні маршрути.

Довідник має велику кількість ілюстрацій.

Книга є у колекції Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди. Зберігалася у киянина Ігоря Репіка, читача бібліотеки, який в січні 2026 року подарував її у колекцію бібліотеки. Щиро вдячні за подарунок! Книга поповнила нашу колекцію раритетних краєзнавчих видань.