Експонат краєзнавчий. Монети XIX– початку XX століть

У XIX столітті дрібні обігові монети, якими користувалися і кияни – мідні 1/2, 1, 2, 3, 5 копійок. Монетами, випущеними до 1861 року, користувався Тарас Шевченко та його сучасники.

У колекції Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди – 14 монет періоду 1819-1916 років: денежка (1/2 копійки) 1855 року, копійки 1819, 1821, 1854, 1855, 1904 та 1916, 2 копійки 1821, 1850-х, 1864, 1914, 3 копійки 1864, 1898, 1912.

Їх передав у складі особистої колекції монет краєзнавець Олександр Михайлик.

Ці гроші є документами своїх епох.

Із родинних архівів солом'янців. Разовий залізничний квиток

Солом'янець Валентин Шликов, активний читач Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди, зберігає чимало цікавих документів. Ми вже публікували особисті, а сьогодні хочемо представити разовий квиток на проїзд залізницею від Києва до москви. Дата – 2 січня 1936 року, а видано ревізору вагів станції Київ-І Валентину Шликову (батьку нашого читача) для його синів, 15-річного Георгія та 13-річного Володимира. Видав Начальник групи безоплатних перевезень.

На звороті – фото Валентина Шликова.

Щиро дякуємо його сину Валентину Шликову за те, що не лише зберіг унікальний документ, а й поділився із нами та дав змогу зацифрувати його. Зацифровано в лютому 2025 року.

Публікується вперше.

Фотофакт. Краса дерев'яного різьблення на вулиці Миколи Амосова

На вулиці Миколи Амосова, 10 зберігся один із небагатьох автентичних дерев'яних будинків не лише Солом'янського району, а й Києва.

Його збудували одночасно із комплексом Бактеріологічного інституту, у 1896 році. Будинок, за винятком заміни деяких вікон та вхідних дверей, повністю зберіг весь свій дерев'яний декор.

Цікаво роздивлятися вишукане мереживо різьблення над входом та вікнами, оздобу вікон. Все це різьблення створювали майстри-теслі. І от вже 130 років цей будинок є окрасою вулиці.

Будете на вулиці Миколи Амосова – обов'язково підіть і подивіться на цю красу!

Сфотографував будинок та елементи його оздоби краєзнавець Олександр Михайлик у 2020 році.

Видатні дерева. Дуби на Байковій горі

24 жовтня 2002 року Київська міська рада своїм рішенням №96/256 взяла під охорону групу вікових дубів, що ростуть на схилах Байкової гори, а саме на території колишнього Бактеріологічного інституту. Разом вони утворили ботанічну пам'ятку природи "Байкова гора".

Це група із бл. 10 дерев віком 220-320 років, залишки природної діброви, яка колись вкривала гору.

Зазвичай заповідають окремі дерева, проте тут під охорону було взято всі вікові дуби.

Історія району на сторінках газет. Поетеса Теліга присіла на лавку в парку КПІ

У газеті "Сегодня" в числі за перші дні вересня 2009 року було опубліковано замітку (автора не зазначено, автор фото О. Яремчук) "Поетеса Теліга присіла на лавку в парку КПІ" (російською мовою).

Йдеться пров ідкриття пам'ятника видатній поетці, що відбулося 31 серпня 2009 року. Автором є видатний скульптор Володимир Щур.

У замітці згадано про зв'язок із КПІ батька Олени Теліги та самої Олени.

Оригінал статті зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди. Зацифровано в лютому 2025 року.

Історичні карти Солом'янки. Топографічний план 1920-х. Частина 10. Різне

У 10-й і заключній частині допису, в якому детально розглядаємо топографічний план 1920-х, ми включили окремі об'єкти.

На першому зображенні – найдавніша споруда в районі, Кадетський корпус, збудована у 1850-1857 роках. Ця симетрична споруда має довжину 166х166 м і є найбільшою окремою будівлею Києва, збудованою до 1917 року!

У 1914-1917 роках було зведено комплекси Миколаївського Артилерійського (на плані) та Миколаївського військового (окремі фрагменти споруд внизу плану) училищ

На третьому фрагменті район колишнього хутора Грушки (сам хутір поза планом). Споруди вздовж Брест-Литовського шосе та навскісні будівлі – казарми залізничного батальйону, де у 1917 році розпочалося повстання Полку імені Полуботка.

Нижче їх – залізнична гілка до заводу Гретера і Криванека. Вздовж шосе – трамвайна лінія колишнього Святошинського трамвая, яку 1923 року було долучено до загальноміської мережі. Лінію закрито 1982 року.

У лівому кутку фрагмент Північного кільця залізниці, нижче, під вигином під'їзної гілки – колишня цегельня Байдашникова та споруди при ній.

Історія району в фотографіях. Зустріч на Київському вокзалі, 1973

Серед великої кількості різноманітних фото, які Центральна районна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди свого часу отримала в свою колекцію із лівквідованого Музею історії Залізничного району, трапилося й таке. Підпис "Зустріч на Київському вокзалі", нижче "Брежнєв, Щербицький і Кривонос". Брежнєв тут робить вітальний жест правицею, праворуч від нього у залізничній формі Петро Кривоніс, а ліворуч Володимир Щербицький.

Фото зроблене 25 червня 1973 і закарбувала один із візитів тодішнього очільника СРСР Леоніда Брежнєва до Києва. Фрагемент огорожі позаду та шматок першого поверху будівлі вокзалу дає змогу встановити точку – південна частина першої платформи.

На звороті зберігся номер фото 0-216, яке воно отрмиало в часи існування Музею історії залізничного району. Зацифровано в грудні 2025 року. Публікується вперше.

Експонат краєзнавчий. Монети XVIII століття

У музейній кімнаті Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди, присвяченій історії району, серед інших експонатів є колекція металевих грошей XVIII-XXI століть. Їх передав бібліотеці письменник-краєзнавець Олександр Михайлик.

Ці монети, 7 мідних та 2 срібних, знайомлять нас із обіговими дрібними грошима, якими послуговувалися кияни у той час.

Найдавнішою є деньга 1731 року, також є монети цього ж номіналу (пізніше 1/2 копійки) 1741 та 1750 років, полушка (1/4 копійки) 1756 року, деньги 1757 та 1770 років. Також у колекції велика мідна копійка 1764 року. Є також дві срібні монети 1792 та 1797 (?) років.

Такі монети не є рідкісними, проте становлять значний інтерес як зразки дрібних обігових грошей тих часів.

Із родинних архівів солом'янців. Посвідчення Анни Кончаковської

Читач бібліотеки, корінний солом'янець Валентин Шликов зберігає чимало цінних документів у родинному архіві. Він люб'язно дав змогу зацифрувати їх. За що Бібліотека Сковороди висловлює щиру подяку!

Одним із таких документів є видане 6 листопада 1913 року на 5 років посвідчення. В ті часи їх видавали не лише самим працівникам, а і їх рідним. Тож у графі "посада" зазначено "дружина поденного робітника Київського Головного Складу".

Документ зацифровано в лютому 2025 року. Публікується вперше.

Фотофакт. Табличка з... двома дробами

Будинок на вулиці Донецькій, 18/2 має на фасаді стару, 1950-х років табличку (сам будинок 1953 року, тож і табличка тогочасна). Вона має одну цікавинку – адреса зазначена як 18/1/2! Тобто два дроби!!! Як так вийшло? Будинок наріжний одразу для двох вулиць – основний фасад стоїть вздовж Донецької, лівий кут – виходить на вулицю Керченської (тому й номер 18/2), а от правий на вулицю Очаківську, відносно якої він початково був 18/1. Тож і на табличці з'явилася така незвична адреса!

Побачив і сфотографував у березні 2026 року краєзнавець Олександр Михайлик.

Видатні дерева. Шулявський дуб

Біля будинку, що має адресу вулиця Вадима Гетьмана, 10/37 росте залишок старої природної діброви, віковий Шулявський дуб.

Дереву булизько 300 років, він має стовбур, що росте прямо, але по мірі росту має нахил вбік. Його висота 20 м, а обхват 4,1 м.

Його оголошено ботанічною пам'яткою природи Рішенням Київської міської ради від 23 грудня 2010 №415/5227.

Всі фото зробив краєзнавець Олександр Михайлик у 2019 році.

Неподалік, між будинками №42 та 44 на вулиці Олекси Тихого ростуть ще два дуба віком бл. 300 років, проте вони не заповідані.

Навпроти росте ще декілька вікових дубів – два безпосередньо біля хідника і понад 5 на території дитячого садочка. Всі ці дуби також не заповідані.

Історія району на сторінках газет. "Чавунка" – в варяги, греки і далі

У газеті "Київський вісник" на початку 1990-х було започатковано "багатосерійну рубрику" "Мандрівки в минуле". 26-та мандрівка – "Чавунка" – в варяги, греки і далі авторства журналіста Павла Позняка, ілюстрації вказані як Сергія П'ятерикова, але скоріше тут слід уточнити, що з його колекції. Адже використано фото початку XX століття.

Стаття цікава тим, що розповідає не лише про появу залізницю в Києві, причому йдеться і про станцію Дарниця. Згадано і постать Олексія Бобринського.

Історичні карти Солом'янки. Топографічний план 1920-х. Частина 9. Караваєві дачі

На топографічному плані 1920-х, який ми уважно розглядаємо в деталях, є й Караваєві дачі, що увійшли до меж Києва 1914 року.

Серед доступних наразі аркушів не всі Караваєві дачі, наразі недоступний аркуш, на якому район міжв улицею Борщагівською та залізницею (є лише шматочок вулиці Ніжинської та початок вулиці Андрія Мельника, початково 7-ї Дачної).

Чорний квадрат із хрестом всередині, посередині плану – церква Преображення Господнього, яка короткий час існувала в місцевості. Збудована приблизно на початку Першої світової, вона була знищена на початку 1930-х. Зображень храму немає, тож те, що вона потрапила на топографічний план – велика цініність.

Також на плані можна побачити межу між забудовою Караваєвих та Казенних дач – північніше вулиці Борщагівської. У лівому краї плану шматок Шулявського кладовища.

Практично все це планування і забудова були знесені у 1970-1980-х роках. Ще раніше, наприкінці 1950-х, просто через старі вулиці пробили вулицю Новоокружну, нині Вадима Гетьмана, а у 1970-х розширили вулицю Борщагівську, чим Караваєві дачі розділили магістралями.

Історія району в фотографіях. Випускний конвейер трикотажної фабрики, 1958

У колекції Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди міститься і чимало так званих виробничих фото – залізничники, медики, працівники підприємств. Багато фотографій працівниць трикотажної фабрики імені Рози Люксембург, яка діяла в нашому районі з 1930 року на вулиці Протасів Яр, 1/2. До речі, вона випускала власну газета "Трикотажниця", окремі числа якої також є у колекції бібліотеки.

Серед численних фото окремих працівниць нашу увагу привернуло фото 1958 року – на ньому випускний ковейер фабрики. Воно дає уявлення про вигляд робочих місць та характер праці в ті часи.

Зацифровано в лютому 2026 року. Публікується вперше.

Експонат краєзнавчий. Квиток Харківської міської залізниці

Музейна кімната Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сквовороди, присвячена транспорту, має колекцію проїзних документів, переважно 1990-2010-х. Проте маємо і поодинокі більш старі квитки.

Наразі найдавнішим у колекції є квиток із написом "Трамвайний трест Х.М.З." (Харківська міська залізниця). Тобто це трамвайний квиток із Харкова ще 1930-х років! На це вказує як абревіатура, так і характер виконання проїзного документа.

Щиро дякуємо працівниці Центрального державного історичного архіву України, архівістці та читачці бібліотеки Вікторії Ляшенко за цей унікальний квиток, який вона в листопаді 2024 року передала у колекцію бібліотеки.

Солом'янський календар. Липень

Пропонуємо згадати, які події відбувалися у нашому районі в липні у різні роки.

• 1 липня 1938 року – на Батиєвій горі офіційно здано в експлуатацію дитячі ясла (сучасна адреса Докучаєвська,4)
• 2 липня 1910 року – підприємець Ігнатій Іїндржишек подав дозвіл на будівництво в місцевості Казенні дачі, на 2-1 Дачній лінії, фабрики грамофонних платівок
• 4 липня 1921 року – у фізичній аудиторії КПІ розпочала роботу Шулявська районна рада
• 4 липня 1977 року – на вулиці Волинській базі філії Українського науково-дослідного інституту експериментальної ветеринарії створено самостійний Український науково-дослідний ветеринарний інститут
• 5 липня 1917 року – у казармах біля хутора Грушки розпочалося повстання полку імені Павла Полуботка

• 6 липня 1994 року – у мікрорайоні Турецьке містечко вулиці отримали назви – вулиця Нова № 1 отримала назву Федора Ернста, Нова № 2 – Івана Пулюя, Нова № 3 – Кадетський Гай.
• 9 липня 1990 року – заснована Центр народознавства "Козак Мамай", який поклав початок Мамаєвій Слободі
• 9 липня 2009 року – "Мамаєва слобода" офіційно відкрита для відвідування
• 17 липня 1952 року – відкрито продовження тролейбусної лінії від кінцевої "Рибкомбінат" до аеропорту "Київ"

• 20 липня 1889 року – освячено церкву св. Марії Магдалини на Шулявці
• 26 липня 1882 року – швейцарський підданий Яків Гретер разом із німецьким підданим Філіпом Мозером відкрив у місцевості Казенні дачі Київський чавуноливарний і механічний завод

• 27 липня 1908 року – відкрито Кадетську трамвайну лінію
• 29 липня 1917 року – парк "Стромовка" в місцевості Казенні дачі відвідав голова Чехословацької народної ради Томаш Масарик, майбутній президент Чехословаччини
• Липень 1901 – у волосного писаря Устименка придбано 7 десятин землі для будівництва робітничого селища – майбутньої Чоколівки
• Липень-вересень 1941 року – селищами Совки та Олександрівська слобідка пролягала третя лінія оборони Києва
• Липень 1944 року – на прохання керівництва та студентів Київський індустріальний інститут отримав початкову назву Київський політехнічний інститут

Фотофакт. Руїни будинку Гретера

6 червня 2025 року внаслідок масованого рактеного удару, який росія завдала по Києву, було зруйновано останню історичну будівлю заводу Гретера і Криванека. Це будинок Якова Гретера.

Хоча звучали думки щодо відбудови, руїни просто огородили парканом. Існує практика консервації руїн. Проте це не історичний центр міста, тож подальша доля решток невідома.

Залишки будівлі сфотографував у жовтні 2025 року краєзнавець Олександр Михайлик.

Видатні дерева. Катальпа красуня

Батьківщиною катальпи звичайної є південно-східні штати США. В Україні вперше ці дерева для озеленення вулиць почали використовувати наприкінці XIX століття. Попри це, вони досі не є дуже поширеними. Характерною ознакою є довгі плоди. Навесні дерево має гарні квіти.

Однією із найстаріших катальп Києва, якому вже понад 100 років, є Катальпа Красуня, що росте біля одного із адміністративних корпусів Першого Київського машинобудівного заводу за адресою вулиця Вадима Гетьмана, 2. Дерево могло бути висаджене кимось із працівників заводу чеського походження до подій Української революції або вже у 1920-х, в радянські часи як експеримент із озелененням.

Дерево має висоту понад 10 метрів і з огляду на вік, доволі товсте – на висоті 1,3 м має висоту 2,7 м.

Рішенням Київської міської ради від 27 травня 2021 № 1253/1294 дерево отримало статус ботанічної пам'ятки природи. До речі, це єдина катальпа Києва, що офіційно заповідана!

Вона нахилена в бік хідника, з основного корінного стовбура росте декілька гілок. Помилуватися деревом можна в будь-яку пору року. 

Сфотографував дерево восени 2025 року краєзнавець Олександр Михайлик.

Історія району на сторінках газет. "Обезглавлена" церква, яка мало не стала кафедральним собором

У числі 36 (436) газети "Столиця" (6-12 вересня 2002) було опубліковано статтю Юрія Дорошенка "Обезглавлена" церква, яка мало не стала кафедральним собором". Її присвячено церкві Покрови Пресвятої Богородиці на Солом'янці.

У статті вміщено цікаві подробиці історії храму, йдеться і про нового на той момент настоятеля, світлої пам'яті Димитрія Садов'яка. Нині поруч із меморіальною дошкою Василю Липківському на стіні храму є дошка і йому. Саме Димитрій Садов'як 2003 року відновив втрачені ще 1939 року бані церкви.

Фотокопія статті зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди. Зацифровано в березні 2026 року.

Історичні карти Солом'янки.Топографічний план 1920-х. Частина 8. Казенні дачі

На цьому фрагменті топографічного плану Києва 1920-х – місцевість Казенні дачі. Зі сходу межею є вулиця Польова (нині ця її частина має назву Академіка Янгеля), з півночі Берестейський проспект, із заходу вулиця Гарматна (на плані лише її маленький шматочок у верхньому лівому краї), а от на півдні – трохи нижче вулиці Олекси Тихого.

Як бачимо, на той час тут домінувала відносно розріджена дачна забудова, яку "розбивала" промислова забудова заводу "Більшовик", давніший Гретера і Криванека.

У 1970-1980-х майже всю історичну забудову буде знесено, проте вулична мережа загалом вціліє.

Історія району в фотографіях. Лабораторні заняття студентів Київського залізничного технікуму, 1933

Окрім фото вулиць та будинків у колекції Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди є й чимало фото залізничників, а ще зроблених на підприємствах та у навчальних закладах.

Тож нашу увагу привернуло фото 1933 року. На ньому – студентки Київського залізничного технікуму під час лабораторного заняття, розглядають щось у мікроскопи. Ліворуч викладач.

Такі фото цікаві деталями – як одягалися тоді люди, які зачіски носили.

Фото походить з фондів ЦДКФФА України ім. Пшеничного, архівний номер 4-105. В часи існування Музею історії Залізничного району було в їх фондах і мало музейний номер 0-1313. Після ліквідації музею на початку 1990-х це фото разом із низкою інших потрапило у колекцію бібліотеки Сковороди.

Зацифровано в лютому 2026 року. Публікується вперше.

Експонат краєзнавчий. Трамвайна табличка із номерами маршрутів

Краєзнавець Олександр Михайлик 2024 року передав у музейні кімнати бібліотеки Сковороди емальовану табличку із номерами трамвайних маршрутів 2 та 8. Хоча саме цей екземпляр походить із лівобережного Дарницького трамвайного депо (маршрут №8 існує з 1998, №2 з 2000), ми додали кінцеві точки двох маршрутів, які колись пролягали нашим районом – №2 та 8. Перший закрито 1996 року, другий ще 1987-го!

Подібні таблички вже пішли в небуття, адже нині на рухомому складі встановлено електронні табло. Тож цей артефакт є цікавим експонатом музейної кімнати, присвяченої транспорту!

З родинних архівів солом'янців. Метричний випис про шлюб, 1911

Науковиця, активна читачка Бібліотеки Сковороди Наталія Чувікіна зберігає у родинному архіві дуже цікавий документ за 1911 рік. Це метричний випис із книги церкви Покрови Пресвятої Богородиці про шлюб її предків: Василя Чувікіна із Софією Стукато, віком 24 і 20 років відповідно.

Випис видано 9 лютого 1911 року, на ньому внизу є власноручний підпис тодішнього настоятеля церкви, а в майбутньому першого Митрополита УАПЦ Василя Липківського та диякона Павла Корсуновського.

Пані Наталія люб'язно надала цей документ для здійснення фотокопії, зацифровано в жовтні 2024 року. Публікується вперше.

Фотофакт. Список благодійників на стіні церкви ікони Божої Матері "Знамення"

Церкву ікони Божої матері "Знамення" на проспекті Лобановського, 2 закладено 2001 року. Через барк фінансування будівництво зупинилося до 2003 року. 2003 року будівництво відновилося. На Великдень пройшла перша служба, а до кінця 2003 року внутрішню оздобу було завершено. 2004 року розписано стіни, а 2005 року встановлено дубовий іконостас, який пожертвував храму головний лікар пологового будинку Михайло Макаренко.

Наприкінці 2000-х років церкву розширено, добудовано бічні крила, потиньковано, оновлено завершення.

Після добудов на стінах храму було встановлено дві таблички із переліком благодійників, які долучилися до будівництва храма своїми пожертвами. Окрім головного лікаря Михайла Макаренка, священника Георгія Стороженка, серед інших благодійників зустрічаємо й прізвища Юрія Бойка, Віктора Пшонки, Адама Мартинюка, Вадима Колесніченка... Висновки залишаємо на розсуд читачів.

Фото зроблене в жовтні 2018 року. 4 квітня 2022 року храм перейшов до Православної церкви України. Дошки було знято.

Видатні дерева. Гінгко Сікорського

Між корпусами 1 та 2 Київського політехнічного інституту росте унікальне дерево – екземпляр гінгко дволопатевого. Це одне із найдавніших видів дерев, що ростуть на Землі вже близько 300 мільйонів років!

Гінгко Сікорського є найстарішим екземпляром цього дерева у Києві, яке було висаджено ще у 1898-1899 роках при будівництві навчального закладу! Тож вік дерева понад 120 років, проте в більшості джерел чомусь зазначено, що дереву близько 50 років. Має висоту 15 м, на висоті 1,3 м має 2,2 м в охопленні.

Дерево заповідане рішенням Київради від 1 грудня 2011 року № 730/6966 та назване на честь авіаконструктора Ігоря Сікорського. Дерево огороджене, поряд встановлено охоронну табличку.

Фото краєзнавця Олександра Михайлика, жовтень 2025 року.