До 80-річчя Бібліотеки Сковороди. В очікувані

На унікальній світлині з колекції Бібліотеки Сковороди - очікування офіційного перерізання стрічки. В центрі фото із аркушем в руках - друга директорка Бібліотеки (у 1985-2016) Орися Чухрій. 

30 вересня 2008

До 80-річчя Бібліотеки Сковороди. Відкриття нового приміщення

30 вересня 2008 відбулося відкриття нового, сучасного приміщення нашої бібліотеки на Освіти, 14-а. З нагоди 80-річчя бібліотеки, яке відзначаємо сьогодні, публікуємо це унікальне фото з наших фондів.

На фото: перед мікрофоном тодішній голова Солом'янської РДА Іван Сидоров, який і посприяв появі нового приміщення. Ліворуч від нього тодішній міський голова Леонід Черновецький.

Історія району в фотографіях. Вулиця Освіти у 1958

 Окремі сцени фільму "Вулиця молодості" 1958 року знімали на вулиці Освіти. Один із кадрів знято якраз між будинками 14 та 18 з видом на перше (у 1950-2008) приміщення нашої бібліотеки!

Цікавий атрибут - вуличний годинник. У 1970-х його вже не було. Як не було і куль на стовпах паркану. Його дальню частину розібрано разом із колишнім приміщенням бібліотеки. А от ближня частина вціліла.

Історія району в фотографіях. Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Совках

У селищі Совки з 1912 року існувала невелика каплиця, приписана до церкви св. Димитрія в Жилянах. 1918 року селяни спорудили повноцінну церкву з присвятою Покрови Пресвятої Богородиці. 

До знищення УАПЦ у 1930-х вона була в її складі. Проте храм не закривався жодного разу. 1966 року за 3 дні до храмового свята, тобто 11 жовтня, через навмисний підпал церква згоріла.

У фейсбук-групі "Історія УАПЦ" опубліковано унікальну світлину храму 1950-х років.

Історія району в фотографіях. Школа №115

1935 року в нашому районі звели дві школи – №142 І №115.

Її спорудили за типовим проектом 101 двокомплектної чотириповерхової школи на 880 учнів, розробленим 1934 року Шкілпроектом Народного комісаріату освіти УСРР (архітектор Василь Осьмак). Будівництво розпочали 25 квітня, а завершили 15 серпня 1935 року, тобто школу звели за 93 дні. Прийняли її в експлуатацію 20 серпня того ж року.

У колекції Бібліотеки Сковороди є унікальне фото школи 1970-1980-х років. 

Історія району в фотографіях. Знищення церкви і будівництво школи

1935 року було розібрано церкву св. Марії Магдалини на Шулявці і паралельно із цим збудовно школу номер 66 (нині 142). На фото якраз і видно цей процес. Школу будують, церкву розбирають.

Історія району в фотографіях. Спорудження вокзалу

Унікальне фото 1930-1931 років, зроблене з району Галицької площі (будинок ліворуч - має адресу бульвар Тараса Шевченка, 31) закарбувало завершальний етап будівництва вокзалу, а це 1930-1931 роки.

На дальньому плані - церква Покрови Пресвятої Богородиці на Солом'янці.

Фото з фондів ЦДКФФА України імені Пшеничного. Оригінальний відбиток зберігається у колекції Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди.

Історія району в фотографіях. Трамваї біля залізничного вокзалу

До спорудження у 1927-1932 роках сучасної будівлі вокзалу його роль виконував барак (на фото ліворуч; нині на цьому місці приміський вокзал), тож і кінцева трамваїв, яких на фото аж 11 була там. Після завершення будівництва просто на площі було влаштовано розворотне кільце.

Фотофакт. Церква-рекордсмен

Церква св. Георгія Побідоносця біля Південного вокзалу увійшла до Книги рекордів України - попри значні розміри, її споруджено лише за 73 дні! Її закладено 17 квітня 2001, а освячено - 22 серпня 2001 року.

Протягом 40 днів тривали оздоблювальні роботи. 9 грудня 2001 року відбулася перша архиєрейська служба. Автором проєкту є архітектор Роман Сивенький. Висота храму 42 метри. Храм споруджено у візанітйському стилі, а от дзвіниця поряд - у стилі хайтек.

Фото Олександра Михайлика.

Історична спадщина. Будинок священика церкви св. Марії Магдалини

Після спорудженя у 1885-1887 роках церкви св. Марії Магдалини на Шулявці при ній збудували церковно-парафіяльну школу та будинок священика.

Будинок священника після знищення у 1935 церкви вцілів, 1941 року в ньому відновилися служби. 1950 року церкву було закрито й у цій будівлі. У 1990-х було створено парафію Св. Марії Магдалини, висловлено ідею відбудувати храм. Проте її досі не втілено в життя.

Будівля ж тривалий час використовувалася як шкільні майстерні школи 142. Нині - допоміжна будівля на території школи. Цей скромний і зовні непоказний будинок є чи не найстарішою спорудою Шулявки, що вціліла!

Фото Олександра Михайлика.

Фотофакт. Залізничний семафор

На Виставці рухомого складу, що на території залізничного вокзалу, окрім історичних вагонів та локомотивів було встановлено і ряд технічних раритетів.

Серед них - семафор. До появи сучасних залізничних світлофорів саме вони регулювали рух. Червоне крило залежно від положення означало або дозвіл, або заборону руху. Вночі положення крила дублювалося ліхтарями з лінзами різних кольорів.

Нині на чинних залізницях України семафорів дуже мало. Вони залишилися на вузькоколійних залізницях. Єдиною станцією із широкою копією, де залишилися семафори, є Іване-Пусте.

Та завдяки виставці справжній семафор можна побачити і в Києві.

Фото Олександра Михайлика.

Фотофакт. Бруківка на вулиці Зенітній

Між вулицями Семенівською та Клінічною пролягає коротка вулиця Зенітна. Її довжина – 73 метри.

Вона виникла у 1940-х роках як 485-та Нова. З 1944 року й дотепер має сучасну назву. Початково була дещо довшою, починалася біля будинку №32 по вулиці Солом'янській, але у 1960-х роках скорочена до сучасних меж (початкова частина існує як проїзд між будинками).

До вулиці приписано єдиний будинок №8 (інші, наріжні – до вулиць Семенівської та Клінічної).

Покриття - бруківка, яка лежить з часу прокладання вулиці. Це одна з тих вулиць серед малоповерхової забудови, яка зберегла первісне бруковане покриття.

Фото краєзнавця Олександра Михайлика.

Історія району в фотографіях. Спорудження залізничного вокзалу

На фото з фондів ЦДКФФА України імені Пшеничного, відбиток якого з оригінальних негативів зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди - проміжний етап будівництва споруди залізничного вокзалу.

А це 1930-1931 роки. Крізь риштуввання вже добре видно обриси будівлі вокзалу. На передньому плані - тогочасні вантажні вагони. На білому напис "Изотермический вагон".

Історія району в фотографіях. Спорудження будівлі вокзалу

На фото з фондів ЦДКФФА України імені Пшеничного, відбиток якого з оригінальних негативів зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди - початковий етап будівництва споруди залізничного вокзалу. А це 1929-1930 роки.

Характерний автобус того часу, реклама на паркані періоду пізнього НЕПу.

Вишгородщина: туристичні перлинки Київщини

8 жовтня у Центральній бібліотеці Солом'янки імені Григорія Сковороди відбулася зустріч із краєзнавцем і популяризатором мандрівок Київщиною В’ячеславом Жмиховим. Нею відкрили третій сезон краєзнавчих лекцій, присвячених цікавим місцям, історії та природним багатствам Київської області.

Перш ніж вирушити у віртуальну мандрівку Вишгородським районом, згадали попередні зустрічі. За два роки учасники лекцій дослідили шість інших районів Київщини, розташованих уздовж Дніпра, переважно на Правобережжі. І кожна така мандрівка доводить: наш край має чимало цікавих місць, які заслуговують на увагу.

Цього разу знайомилися з Вишгородщиною - другим за площею районом Київської області. Його територія поєднує різноманітні ландшафти, водні простори, поліські екосистеми та населені пункти з власною історією. Сучасний район охоплює сім територіальних громад, а його географічні особливості значною мірою визначають і природне розмаїття, і характер місцевості.

Окрему увагу приділили історії створення Київського водосховища, екологічним наслідкам аварії на Чорнобильській АЕС та особливостям Чорнобильської зони відчуження. Говорили й про Славутич — незвичайне місто, яке адміністративно належить до Київської області, хоча фізично розташоване на території Чернігівщини.

Звісно, не обійшлося без туристичних цікавинок! Серед них - парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Межигір’я», сафарі-парк «Медвин» та інші місця, які відкривають Вишгородщину з несподіваних боків.

Зустріч вийшла насиченою, цікавою та пізнавальною. Адже краєзнавство - це можливість побачити знайомі місця по-новому, відкрити маловідомі сторінки історії рідного краю й дізнатися, куди варто вирушити в наступну мандрівку.

А попереду - нові маршрути, відкриття та історії Київщини. Запрошуємо долучатися до наступних краєзнавчих зустрічей у Бібліотеці Сковороди!

Історія району в фотографіях. Вокзальна площа

1979 рік, з фондів ЦДКФФА України імені Пшеничного. 

Зроблене з площі перед Центральним залізничним вокзалом.

На площі стоянка таксі, далі кінцева трамваїв. У ті часи це кінцева маршрутів №№2, 10, 13, 25 та 30. На останньому курсували лише двосторонні вагони КТВ-55-2, на решті – Tatra T-3 виробництва Чехословаччини.

Історія району в фотографіях. Закладна дошка вокзалу

7 листопада 1927 року було закладено будівлю залізничного вокзалу. Тоді ж було зроблено це унікальне фото закладної дошки.

На ній написано: "7-го листопада 1927 року в день X роковин Великого Жовтня закладено цей будинок пасажирського вокзалу в Київі".

Фото з фондів ЦДКФФА України імені Пшеничного. 

Оригінальний відбиток зберігається у Центральній бібліотеці Солом'янки імені Григорія Сковороди.

Історія району в фотографіях. Палац культури "Росток"

1957 року за типовим проєктом архітектора Костянтина Барташевича споруджено найбільш монументальний палац культури Солом'янського району - заводу "Точелектроприлад" (нині "Росток").

Фото 1960-х років.

Історія району в фотографіях. Будівництво палацу культури КІІЦА

На унікальній світлині 1970-х з фондів Музею історії Національного авіаційного університету - будівництво палацу культури на той час Київського інституту інженерів цивільної авіації.

Історія району в фотографіях. Вулиця Освіти у 1950-х

Нещодавно на одному з інтернет-аукціонів було викладено унікальну світлину із родинних архівів. Дякуємо Ірині Пасічник за виявлення фото!

На фото - родина на тлі забудови вулиці Освіти.

Щодо точної точки фото поки немає єдиної думки. Можливо, родина стоїть саме на тлі будинку, де з 1950 по 2008 діяла наша Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди (з 1955 по 2023 - імені Ф.Достоєвського). Тоді пустир, на якому стоїть родина - підготовка до будівництва спортивного комплексу Київського інженерно-будівельного інституту.

Фотофакт. Бруківка 1950-х на вулиці Сім'ї Житецьких

На вулиці Сім'ї Житецьких (а саме на частині між вулицями Олексіївською та проїздом до вулиці Катерини Ступницької) збереглася оригінальна бруківка 1950-х, тобто з часу прокладання вулиці. На відміну від решти сусідніх вулиць, де зверху згодом було покладено асфальт, тут бруківка залишилася і дає наочне уявлення про покриття вулиць у той час.

Фото краєзнавця Олександра Михайлика.

Фотофакт. Огородження сходів у Клінічному містечку

В будівлі колишньої туберкульозної лікарні Клінічного містечка, зведеної у 1914-1915 роках, збереглося автентичне огородження сходів. Воно виконане у стилі модерну і є єдиним подібним в Солом'янському районі.

Фото краєзнавця Олександра Михайлика.

Історія району в фотографіях. Будинок на вулиці Гаражній

1961 року на вулиці Гаражній (Караваєві дачі) збудували експериментальний будинок із блок-кімнат.

Та будинку судилася коротка історія. Вже у 1980-х вулицю ліквідовано, а будинок знесено.

Фотофакт. Як вулиця Янки Купали... переїхала

У колишньому селищі Першого Травня є вулиця Янки Купали, яка сполучає вулиці Авіаконструктора Антонова та Левка Мацієвича. Насправді ж до початку 1980-х ця вулиця називалася Піонерська!

Що ж до колишньої вулиці Янки Купали, яка пролягала від Повітрофлотського проспекту (нині проспект Повітряних Сил) до Соціалістичної вулиці (нині вулиця Левка Мацієвича), то на початку 1980-х років її назву було перенесено на тодішню вулицю Піонерську, а колишня вулиця Янки Купали існує у вигляді безіменного проїзду, що сполучає вулицю Левка Мацієвича з проспектом Повітряних Сил.

Відбулася "рокіровка" вулиць, що є унікальним явищем.

На фото Олександра Михайлика - первісна вулиця Янки Купали.

Експонат краєзнавчий. Табличка "Вул. Агітаторська"

Днями музейна кімната Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди поповнилася експонатом, про який ми давно мріяли.

Мешканка Батиєвої гори Галина Зінченко передала для музейної кімнати табличку зі своєї вулиці - а це колишня вулиця Агітаторська, нині Видова, протяжністю 50 метрів! За що їй щира подяка!!!

Табличку виготовлено 1958 року, коли вулицю й було найменовано Агітаторською.

Щиро дякуємо і активному читачу Бібліотеки Сковороди В'ячеславу Настецькому, стараннями якого пані Галина і передала для нас цю табличку! Він же і приніс її у бібліотеку.

Фото Сергія Ткаченка