вівторок, 19 березня 2024 р.

«Сто років дитинства»: в Києві вперше відкрили унікальну виставку світського дитячого одягу 1820–1920 років

В експозиції Музей Києва. Museum of Kyiv (вул. Богдана Хмельницького, 7) представили понад 20 дитячих костюмів, а також цікаві деталі, що так чи інакше пов’язані з дитячою модою минулих століть: аксесуари, іграшки, взуття, фотографії.
Зокрема, весільні віночки, брошку з волосся померлої дитини, бальні блокноти юних панянок, де був перелік кавалерів, із якими вони танцюватимуть у цей вечір, мініатюрні капелюшки в комплекті з рукавичками, іграшкові «собаки-сейфи», в яких діти могли ховати монети чи цінні для них речі. Окрім цього, виставку доповнюють фотографії дітей у різних вбраннях конкретного періоду.
Графік роботи виставки: середа – неділя з 12:00 до 19:00, понеділок і вівторок – вихідні. Каса працює з 12:00 до 18:30.

понеділок, 18 березня 2024 р.

Вулиця Миколи Миклухи-Маклая

із циклу "Прочитання_вулиць"

Сучасна назва (з 2022):
вулиця Миколи Миклухи-Маклая
Підстава для перейменування: на честь мандрівника Миколи Миклухи-Маклая
Рішення Київської міської ради: від 25 серпня 2022 року № 4988/5029 «Про перейменування вулиці Дежнєва в Солом'янському районі міста Києва»
Місцевість: Монтажник
Розташування: Пролягає від вулиці Володимира Брожка до вулиці Нечуя-Левицького та вулиці Монтажників.*
Попередня назва (1955 - 2022): вулиця Дежнєва, на честь російського мореплавця Семена Дежньова.
Первинна назва (1-ша пол. XX ст., не раніше 1949 року - 1955): (2-га) Ольгинська

* Прилучаються Травнева вулиця, Сіверсько-Донецький провулок (двічі), Куп'янський провулок та Лисичанська вулиця.

Микола Миклу́ха-Макла́й (1846 - 1888), всесвітньовідомий мандрівник українського походження (з козацького роду Миклух); антрополог, етнограф, географ; дослідник народів Південно-Східної Азії, Австралії й Океанії; автор близько 160 наукових праць. Був підданим Російської імперії, але майже все своє свідоме життя провів поза її межами, де й зробив свої знакові дослідження та відкриття. Дослідив історію свого роду й повернув родовому прізвищу Миклуха повне написання — Миклухо-Маклай (щоправда, на російський манер)
 
Життєпис

Народився Микола Миколайович Миклуха 17 липня 1846 року в селі Язикове Боровицького повіту Новгородської губернії в родині інженера-залізничника Миколи Миклухи, який на той час був начальником будівництва ближньої ділянки Петербурзько-Московської залізниці та винаймав для родини кімнати в садибі Рождественське.

Батько Микола Ілліч Миклуха — українець, дворянин, родом із Стародуба Чернігівської губернії, його пращури — славнозвісні запорозькі козаки. Перший начальник Московського вокзалу. Коли Тарас Шевченко опинився в засланні, Микола Ілліч виявив свою солідарність, виславши йому поштою 150 карбованців. Грошовий переказ на пошті затримали, а Миколу Ілліча звільнили зі служби. На той час він був начальником пасажирської станції та вокзалу в Петербурзі.

Мати, Катерина Семенівна Беккер (Миклуха), походила з мішаної родини зрусифікованого німця С. Ф. Беккера — лікаря, учасника війни 1812 року, підполковника у відставці та польської дворянки Лідії Шатковської.

Стосовно свого походження Миклухо-Маклай зробив нотатки на берегах рукопису нарису про своє життя і подорожі, який йому надав для ознайомлення Е.С. Томассен:

"Мої предки родом з України, і були запорозькими козаками з Дніпра. Після анексії України Степан, один з членів родини, служив сотником (вище козацьке офіцерське звання) під командуванням генерала графа Румянцева і відзначився під час штурму турецької фортеці Очаків, указом Катерини II було надане дворянство…"

Як свідчить старовинний родовий переказ Миклухо-Маклаїв, що дійшов до наших днів, один з хоробрих козаків Грицько Миклуха взяв у полон шотландського лицаря Мікаеля Мак-Лая, що по бідності найнявся в польське військо. Мак-Лай прижився в сім'ї Миклух і пізніше поріднився з ними, одружившись із сестрою Грицька — Ганною. Для того, щоб зіграти весілля, Мікаелю довелося прийняти православ'я. Із з'єднання двох прізвищ виникло нове — Миклухо-Маклаї. Але козаки, як і раніше, продовжували іменуватися просто Миклухами і лише в другій половині XIX століття Микола Миколайович Миклуха, будучи студентом за кордоном, повернув прізвищу повне написання — Миклухо-Маклай (щоправда, на російський манер).

1882 року мандрівник, перебуваючи в Австралії, прокоментував уживання титулу «барон», яким його нерідко нагороджували в пресі:

"«Барон» — це недолуга спроба перекласти нам слово «благородний», колись зроблена в Єні. Російського титулу «барон» не існує; коли ви зустрінете когось із моїх співвітчизників з цим останнім титулом, то у нього виявиться грамота німецького, австрійського, данського або шведського походження; але родина Миклухо-Маклаїв іноземними титулами не володіє. Називайте мене, будь ласка, або «Nikolai Nikolaewitsh Mikluho-Maklay», або «Nicholas de Miklouho-Maclay»."

Помер Микола Миклуха-Маклай 14 квітня 1888 року в Санкт-Петербурзі.

На початку XXI сторіччя в Австралії та за її межами жило 8 онуків та 16 правнуків Миколи Миклухи-Маклая. Кілька з них підтримували зв'язки з українською громадою в Австралії.

===

Дізнатися більше про життя Миклухи-Маклая можна у ЦРБ імені Григорія Сковороди з книжок:

* Іван Корсак “Запізніле кохання Миклухо-Маклая : роман” (2016)

* “Великі мандрівники”, авт.-упоряд. В. Маркова (2004)




Джерело: за матеріалами Вікіпедії та фондами ЦРБ імені Григорія Сковороди

суботу, 16 березня 2024 р.

Селище Першого Травня


Із циклу "Історія твого району"
 
До 1918–1920 років на місці колишнього селища Першого Травня та сучасного Першотравневого масиву ріс Кадетський гай. Історично Шулявський (згодом Кадетський) гай колись займав простір, обмежений сучасною залізницею Київ - Фастів, теперішніми Чоколівським бульваром і проспектом Повітряних Сил. Історія гаю почалася ще 1726 року, коли митрополит Варлаам Ванатович (Вонятович) заснував на правому березі Либеді літню резиденцію Київських митрополитів.

Селище мало форму трикутника між сучасними проспектом Повітряних Сил (тоді — шосе Героїв Стратосфери, пізніше Повітрофлотське шосе), Чоколівським бульваром (тоді — бульваром Леніна) та вулицею Авіаконструктора Антонова (тоді — вулицею Авіації). 

1926 року в селищі налічувався 41 будинок, мешкало 179 осіб. Початково тут проклали шість вулиць — Авіації, Кооперації, Лукашевича (згодом Янки Купали, ліквідована), Піонерська (нині вона має назву Янки Купали), Секторну (ліквідована), Соціалістичну (сучасна Левка Мацієвича).

Навколо митрополичої дачі було насаджено величезний березовий гай. Частково основою гаю стали дубові насадження природного походження, що росли тут і раніше.

1847 року літню резиденцію митрополита було ліквідовано. Впродовж 1852–1857 років у гаю побудували Кадетський корпус. Східним краєм гаю у 1850-х пролягла початкова частина нового Кадетського шосе (нині – проспект Повітряних Сил), яке за будівлею Кадетського корпусу переходило у шлях до села Жуляни. На початку Першої світової війни вздовж Кадетського шосе було побудовано нові військові навчальні заклади. У період Української революції 1917–1920 років більшість дерев Кадетського гаю вирубали та спалили в київських «буржуйках». Від гаю залишилися поодинокі дерева й невеликі ділянки. Кожне старе дерево, що збереглося, має велику цінність.

Фото О.Михайлика
Одним із найстаріших і найвідоміших дерев Кадетського гаю є 400-річний Перунів дуб, що росте у дворі будинку № 1 на вулиці Генерала Воробйова. За легендою, колись це було священне місце поклоніння Перуну. Обсяг стовбура на висоті 1,3 м — 6 м, висота дерева — 15 м. Рішенням Київради від 23.04.2009 № 326/1382 дуб оголошено пам’яткою природи місцевого значення.

Іншим відомим деревом, що залишилося від Кадетського гаю, є дуб Фролкіна. Дерево росте біля будинку № 2/32 к. 3 на вулиці Антонова. Вік дуба — понад 300 років, обсяг стовбура — 4,3 м, висота — 25 м. Дерево назване на честь киянина А. М. Фролкіна, коштом якого дуб було вилікувано 2009 року. Рішенням Київради від 23.12.2010 № 415/5227 дуб Фролкіна оголошено пам’яткою природи місцевого значення. Поряд ростуть іще два вікових дуби (віком приблизно 300–350 років), проте вони заповідного статусу не мають. Нагадує про колишній гай і невелика діброва з кількох десятків 100–200 річних дубів уздовж парного боку вулиці Антонова.

На місці частини колишнього Кадетського гаю впродовж 1925–1929 років було розплановано та забудовано нове поселення. Селище кооперативу робітників-залізничників ім. Першого Травня будувалося у господарчий спосіб (тобто силами самих робітників) за допомогою довготермінової державної позики. Проєкт селища склало Управління Південно-Західної залізниці. Загалом було збудовано 64 одноповерхових і двоповерхових житлових будинки котеджного типу.

 

Фото з архіву О.Михайлика

На початку 1930-х забудову було дещо поширено в бік Чоколівки. Виникло ще три нові вулиці — бульвар Леніна, вулиця Колективізації (сучасна Джеймса Мейса) й Транспортна (ліквідована). Ближче до кінця 1930-х з’явилася вулиця Культури (сучасна Сергія Берегового). Забудова селища тривала у 1930-х — там поставали нові кооперативні будинки.

Руйнування селища Першого Травня почалося у 1950-х із початком магістральної забудови Повітрофлотського шосе (нині – проспект Повітряних Сил). Далі магістральну забудову парного боку Повітрофлотського проспекту продовжили в бік Севастопольської площі.

На місці знесеної одноповерхової забудови селища Першого Травня у 1957–1958 роках спорудили чотири п’ятиповерхових житлових будинки уздовж Повітрофлотського проспекту. Між будинками також звели чотириповерхову будівлю для райвиконкому Залізничного району та триповерхову будівлю-вставку Залізничного універмагу.
 
Наступними кроками у знесенні селища стали магістральна забудова Чоколівського бульвару на початку 1970-х і багатоповерхова забудова вулиці Антонова у середині 1970-х. Саме в цей час було знесено решту забудови селища Першого Травня. Зникли деякі вулиці, хоча вулична мережа здебільшого збереглася. Частина вулиць тепер є безіменними проїздами. Забудовувати Чоколівський бульвар багатоповерхівками почали 1970 року. Багатоповерхова забудова вулиці Антонова розпочалась у середині 1970-х. Окрім того, на території колишнього селища з’явилися дитсадки та поліклініка.

Наразі відомо про п’ять вцілілих будинків селища Першого Травня, споруджених у 1926–1934 роках. Один із них розташований за адресою: вулиця Левка Мацієвича, 5, і у 1970-х був пристосований під допоміжне приміщення одного з дитсадків. Другим є сусідній із ним двоповерховий будинок № 5/1, побудований у 1933–1934 роках, який спочатку мав адресу на вулиці Кооперації, 54. Нині його надбудовано та значно змінено. Ще одна одноповерхівка, також за адресою: вулиця Левка Мацієвича, 5, збереглася навпроти дитсадка на Левка Мацієвича, 6/2. Вона також із 1970-х пристосована під допоміжне приміщення дитсадка, але з усіх збережених будинків має чи не найбільш автентичний вигляд.

 Фото О.Михайлика

Ще дві двоповерхівки (фасади значно змінено) збереглися вздовж колишньої вулиці Піонерської (нині — безіменний проїзд, що починається в арці Залізничного універмагу і завершується прилученням до вулиці Левка Мацієвича). Їхні адреси — вулиця Левка Мацієвича, 5 та 5 к. 2. Значною мірою збереглася і планувальна структура селища. Під час знесення старої забудови зникло лише дві невеликі вулиці. Решта вуличної мережі залишилася без змін.

Фото О.Михайлика

Джерело: публікацію здійснено за краєзнавчими матеріалами києвознавця О. Михайлика

Шоста краєзнавча лекція "Солом’янка"

20 березня у Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди відбудеться 6-та краєзнавча лекція "Солом’янка" від києвознавця Олександра Михайлика


Лекцію буде присвячено місцевості Солом'янка, яка дала назву усьому адміністративному району. Ми дізнаємося, коли почалося заселення цієї місцини і які назви вона мала. З'ясуємо походження цих назв. Поговоримо про роль залізниці в розвитку Солом'янки, про історію церкви Покрови Пресвятої Богородиці та навколишньої місцевості. Дізнаємося, як протягом ХХ століття змінився вигляд Солом’янки і як вона набула сучасного вигляду. А ще про видатних постатей, згадки у літературі й цілу низку цікавинок. Зацікавилися темою? Чекаємо на вас! 

 вул. Освіти, 14а
 20 березня о 17:30
 Вхід вільний
 Укриття є





середу, 13 березня 2024 р.

Ласкаво просимо на безоплатні заходи на цьому тижні!

Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації та Київський центр розвитку туризму підготували 2 лекторії та 3 екскурсії, серед яких прогулянка для людей з порушеннями слуху. Теми заходів цікаві й різноманітні, тож ознайомтеся з розкладом та обирайте формат, який вам ближче до душі: екскурсія чи зустріч у Vcentri Hub.
Зважаючи на дуже великий попит та обмежену кількість місць під час воєнного стану, реєстрація є обов'язковою!

Екскурсія «Таємниці града Ярослава»
Під час екскурсії ви довідаєтеся про оборонні споруди навколо Києва за часів правління князя Ярослава Мудрого, розкриєте таємниці Софійського та Михайлівського соборів і ще багато цікавих фактів про стародавній Київ.
Маршрут: Золоті Ворота → вул. Ярославів Вал → Золотоворітський сквер → вул. Золотоворітська → Софійська площа → Михайлівська площа.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
14 березня, четвер, 14:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/PzfpnpVcb7fSyA4P7

Екскурсія «Прогулянка старим Києвом» (для людей з порушеннями слуху)
Екскурсанти дізнаються про будівництво Володимирського та Софійського соборів, познайомляться з історією функціонування та реконструкції Золотих воріт, а також відвідають старі й нові об’єкти історії нашого міста й держави загалом.
Екскурсія буде проводитися в супроводі перекладача жестової мови.
Маршрут: Володимирський собор → Будинок Гольденберга → Пам’ятник Павлу Шеремету → Меморіальна дошка Дмитру Мирону → Золоті ворота → Пам’ятник захисникам кордонів вітчизни усіх поколінь → Софійська площа.
Місце проведення вказано в анкеті.
15 березня, п'ятниця, 12:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/jkQC8DmzcvgYH13eA

Лекторій «Київ у вирі загадок Другої світової війни»
Учасники зустрічі дізнаються, що відомості про Другу світову війну містять у собі чимало загадок, а також почують цікаві факти про події того часу.
Місце проведення вказано в анкеті.
15 березня, п'ятниця, 14:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/uAqkS4wYz5fmYE9w9

Екскурсія «Прогулянка старим Києвом»
Прогулюючись середмістям столиці, ви почуєте про будівництво Володимирського собору, Золотих воріт, Софійського собору тощо.
Маршрут: Володимирський собор → Будинок Гольденберга → Пам’ятник Павлу Шеремету → Меморіальна дошка Дмитру Мирону → Золоті ворота → Пам’ятник захисникам кордонів вітчизни усіх поколінь → Софійська площа.
Місце проведення вказано в анкеті.
17 березня, неділя, 12:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/VqY5U39e91SkU4tS7

Лекторій «Київські адреси родини Кричевських»
Під час зустрічі ви почуєте про життєві історії членів родини українських художників Кричевських, ознайомитеся з їхнім живописом, а також довідаєтеся про повернення в Україну їхнього мистецького спадку.
Місце проведення вказано в анкеті.
17 березня, неділя, 15:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/oAdutWD4HCizGRUi6

Крім того, можна придбати індивідуальні та корпоративні екскурсії улюбленим містом для вас, вашої родини або колег. Щоб отримати більш детальну інформацію, телефонуйте або пишіть у Telegram за номером: +38 (096) 006-80-94 або на е-mail: knp.kcrt@ukr.net.

Ознайомтеся, будь ласка, з правилами безпеки під час воєнного стану:
  • у разі повітряної тривоги за маршрутом передбачені діючі укриття, кожен учасник екскурсії чи лекторію заради своєї безпеки повинен слухати вказівки гіда
  • у разі ворожих обстрілів заради безпеки екскурсантів та гіда, Управління та Київський центр розвитку туризму залишають за собою право скасувати захід.

понеділок, 11 березня 2024 р.

Жуляни (Жиляни). Неіменні назви вулиць, набуті внаслідок перейменування 2022 року

Із циклу "Прочитання вулиць"

Вулиця Гуцульська


Сучасна назва (з 2022):
вулиця Гуцульська

Підстава для перейменування: на честь гуцулів**, етнографічної групи українців, що проживають у Карпатах

Рішення Київської міської ради: від 25 серпня 2022 року № 4996/5037 «Про перейменування вулиці Карла Маркса в Солом'янському районі міста Києва»

Місцевість: Жуляни (Жиляни)

Розташування: Пролягає від Повітрофлотської вулиці до кінця забудови, продовженням слугує незабудована дорога, що йде до вулиці Шевченка

Попередня назва (1950-х? - 2022): Карла Маркса, на честь німецького вченого-філософа, засновника комуністичної ідеології

Первинна назва*: достеменно невідома

* Вулиця зафіксована ще на картах Київської губернії 1860-х років та 1891 року, називалася, ймовірно, за назвою кутка села, через який пролягала (Марченків). Місцями збереглася забудова 1-ї третини XX століття

** Гуцу́ли — етнографічна група українців, яка проживає у Карпатах та які, за однією з версій, є нащадками найстародавнішого племені літописних уличів. Гуцули є чи не єдиною групою українського етносу, для якої вівчарство завжди було провідною галуззю господарства. Гуцули проживають в таких адміністративно-територіальних областях України як Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська (Верховинський, південна частина Косівського й Надвірнянського районів Івано-Франківської області, Путильський та південна частина Вижницького району Чернівецької області, більша частина Рахівського району Закарпатської області).Територія Гуцульщини в Україні — 6,5 тис. км², хоча гуцули також проживають на півночі Румунії — на Мармарощині та південній Буковині. 


вулиця Морських Піхотинців




Сучасна назва (з 2022): вулиця Морських Піхотинців

Підстава для перейменування: на честь Морської піхоти** Військово-морських сил Збройних сил України

Рішення Київської міської ради: від 25 серпня 2022 року № 4997/5038 «Про перейменування вулиці Мічуріна в Солом'янському районі міста Києва»

Місцевість: Жуляни (Жиляни)

Розташування: Пролягає від вулиці Сергія Колоса до Лугової вулиці.

Первинна назва* (1-ша третина XX століття - 2022): Мічуріна, на честь російського біолога і селекціонера


* Виникла у 1-й третині XX століття як одна з вулиць села Жуляни (куток Греківщина).

** Морська піхота Збройних сил України являє собою передові сили висадки, що призначений для дій у складі тактичних і оперативно-тактичних десантів, а також оборони пунктів базування ВМС, островів, ділянок узбережжя, портів, аеродромів та інших важливих об'єктів. Народження регулярної української морської піхоти в сучасному розумінні припадає на час існування Української Держави у формі Гетьманату Павла Скоропадського (29 квітня— 14 грудня 1918 року)  


вулиця Українських повстанців




Сучасна назва (з 2022): вулиця Українських повстанців**

Підстава для перейменування: на честь Української Повстанської Армії

Рішення Київської міської ради: 25 серпня 2022 року № 4986/5027 «Про перейменування вулиці Героїв Війни в Солом'янському районі міста Києва»

Місцевість: Жуляни (Жиляни)

Розташування:
Пролягає від вулиці Сергія Колоса до Повітрофлотської вулиці.

Первинна назва (середина 1940-х? - 2022): Героїв Війни

Первинна назва*: достеменно невідома

* Вулиця виникла у XIX столітті. Вулиця проходить повз парк, в якому споруджено Меморіал воїнам та жителям села Жуляни, що загинули у роки Другої світової війни. Звідси й попередня назва вулиці.

Фото О. Михайлика
 
** Українська повстанська армія (УПА) — військово-політичне формування, яке діяло в Україні протягом 1942-1960 років (хоча були й випадки бойового спротиву окремих бійців УПА і пізніше), озброєне крило ОУНР. Перші загони УПА Поліська Січ були сформовані Тарасом Бульбою-Боровцем 28 червня 1941 року. Згідно з позицією ОУН (б), офіційною датою створення УПА вважається 14 жовтня 1942 року. У травні 1943 року загони ОУН(б) почали офіційно іменуватися «Українською повстанською армією». Ряди УПА поповнювалася за рахунок добровольців з числа ідейних націоналістів, перебіжчиків із допоміжної поліції, дезертирів з Червоної Армії. Своїм головним завданням УПА декларувала підготовку потужного повстання, яке мало розпочатися в сприятливий для того часу момент, коли СРСР і Німеччина виснажать один одного в кровопролитній війні, а потім створення самостійної єдиної української держави, яка мала включати в себе всі етнічні українські землі. Крім українців, яких була переважна більшість, в складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей. З самого початку свого існування УПА воювала на три фронти: з військами Третього Рейху та його союзниками, польським Рухом опору (Армією Крайовою, Армією Людовою) та радянськими партизанами. З поверненням радянського режиму на західноукраїнські землі, УПА ще кілька років змогла чинити активний спротив каральним загонам НКВС. УПА діяла до 1954 року, коли активні її дії припинилися. Окремі осередки спротиву продовжувались впродовж 1950-х — 1960-х років. З травня по листопад 1943 року Головним Командиром УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік — генерал Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік — Василь Кук. З 2015 року вояки УПА мають встановлений Верховною Радою статус борців за незалежність України у XX столітті. Боротьба Української повстанської армії — складова Українського визвольного руху 1920-1950 років. У грудні 2018 року прийнято закон, який надає солдатам УПА статус учасників бойових дій, додатковий соціальний захист.



вулиця Територіальної оборони



Сучасна назва (з 2022): вулиця Територіальної оборони**

Підстава для перейменування: на честь сил Територіальної оборони Збройних Сил України.

Рішення Київської міської ради: від 8 вересня 2022 року №5438/5479 «Про перейменування вулиці Ватутіна в Солом'янському районі міста Києва»

Місцевість: Жуляни (Жиляни)

Розташування: Пролягає від вулиці Отця Анатолія Жураковського до Кільцевої дороги

Попередня назва (середина XX ст. - 2022): Ватутіна, на честь радянського військового діяча, генерала

Первинна назва*: достеменно невідома

* Вулиця зафіксована на картах Київщини 1860-х років та 1891 року, ймовірно, мала назву одного з кутків села Жуляни, через які пролягала (Козлівщина — на початку вулиці та Могилів — дальня частина вулиці).

Фото О.Михайлика

** Сили територіальної оборони (Сили ТрО) — окремий рід сил ЗСУ, на який покладається організація, підготовка та виконання завдань територіальної оборони. Безпосереднє керівництво територіальною обороною здійснюється Головнокомандувачем ЗСУ через Командувача Сил територіальної оборони. За даними видання The Military Balance 2024 року, Сили територіальної оборони мали чисельність у 200 - 350 тис. військовослужбовців. Вони були організовані у 31 легкопіхотну бригаду. Тривалий час територіальна оборона була частиною Сухопутних військ. Внаслідок реформи, 1 січня 2022 року Сили територіальної оборони були виділені в окремий рід сил. У складі Сил територіальної оборони України передбачено 25 бригад (одна бригада на регіон), які складаються із понад 150 батальйонів (один батальйон на район). Силам територіальної оборони Збройних Сил України належить чільна роль в організації та виконанні завдань територіальної оборони. Територіальна оборона, поряд з рухом опору та підготовкою громадян України до національного спротиву є складовою Національного спротиву в Україні.


Джерело: Вікіпедія, фото з архіву києвознавця Олександра Михайлика

вівторок, 5 березня 2024 р.

Весняний Київ чекає

Друзі, весняний Київ чекає на вас!
На цьому тижні підготували 5 безоплатних екскурсій, серед яких є маршрут для людей з порушеннями слуху.
Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації та Київський центр розвитку туризму, як і раніше, щотижня проводять екскурсійні прогулянки на безоплатній основі, впроваджуючи інклюзивні туристичні маршрути.
Зважаючи на дуже великий попит та обмежену кількість місць під час воєнного стану, реєстрація є обов'язковою!

Екскурсія «Провулками київського Кудрявця» (для людей з порушеннями слуху)
Цей екскурсійний маршрут проведе вас літописними місцями Києва та ознайомить з творіннями багатьох видатних киян – архітекторів, художників, письменників та акторів, які мешкали в цій місцевості в різні часи.
Екскурсія буде проводитися в супроводі перекладача жестової мови.
Маршрут: Львівська площа → Вознесенський узвіз → Кудрявська площа → вул. Січових Стрільців.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
7 березня, четвер, 15:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/qJxmEeLD6ioKcdHC8

Екскурсія «Прогулянка Старим Києвом»
Під час екскурсії ви дізнаєтеся про будівництво Володимирського та Софійського соборів, познайомитеся з історією функціонування та реконструкції Золотих воріт, відвідаєте старі й нові об’єкти історії нашого міста й держави загалом.
Маршрут: Володимирський собор → Будинок Гольденберга → Пам’ятник Павлу Шеремету → Меморіальна дошка Дмитру Мирону → Золоті ворота → Пам’ятник захисникам кордонів вітчизни усіх поколінь → Софійська площа.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
8 березня, п’ятниця, 14:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/hZG6uKAAteMCZwSH8

Екскурсія «Київ: стежиною воєнної історії»
Прогулюючись затишними вулицями стародавнього Печерська, ви побачите низку об’єктів мілітарної історії Києва, а також дізнаєтеся про події багатолітньої боротьби за незалежність України, що триває й донині.
Маршрут: Центральний будинок офіцерів Збройних Сил України → Маріїнський парк → Будинок командувача військ Київського військового округу → Арсенальна площа.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
8 березня, п’ятниця, 14:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/1xxdybhaqeqJQotz8

Екскурсія «Київ історичний»
Ця екскурсія присвячена історії стародавнього Києва, його пам’яткам, архітектурі, історичному центру і Подолу.
Маршрут: Софійська площа → Михайлівська площа → Старокиївська гора → Андріївська церква.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
9 березня, субота, 12:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/ke6dzJCVmz1cumoXA

Екскурсія «Київ незламний»
Прогулянка ознайомить містян і гостей столиці з історією воєнного Києва – з часів Другої світової війни і до повномасштабного вторгнення.
Маршрут: Бабин Яр → Київський телецентр → Київська телевежа → вул. Ю. Іллєнка → Лук'янівська площа.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
10 березня, неділя, 12:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/AMgDZVvMjNtWoUGe6

Крім того, можна придбати індивідуальні та корпоративні екскурсії улюбленим містом для вас, вашої родини або колег. Щоб отримати більш детальну інформацію, телефонуйте або пишіть у Telegram за номером: +38 (096) 006-80-94 або на е-mail: knp.kcrt@ukr.net.

Ознайомтеся, будь ласка, з правилами безпеки під час воєнного стану:
  • у разі повітряної тривоги за маршрутом передбачені діючі укриття, кожен учасник екскурсії заради своєї безпеки повинен слухати вказівки гіда;
  • у разі ворожих обстрілів заради безпеки екскурсантів та гіда, Управління та Київський центр розвитку туризму залишають за собою право скасувати захід.