Пропонуємо ознайомитися із ретровиставкою "Київ 50-х на поштових листівках", яка проходить у приміщенні Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди.
.jpg)
 |
 |
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Із циклу "Історія твого району"
Жовтнівка. Фото 1930-х років. З фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С.Пшеничного
У 1920-х поряд із колишніми Казенними дачами виникло робітниче селище «Металіст», або Жовтнівка. Будівництво провадив житловий кооператив заводу «Більшовик», що був організований 1925 року (угоду на право забудови було укладено 2 травня 1925 року). Спорудження селища тривало до 1929 року, причому за основу взяли вже втілений проект селища Першого Травня на Чоколовці. Будівництво здійснив робітничий кооператив працівників заводу «Більшовик». На Першій Дачній лінії, 7 (нині вулиці не існує, пролягала на місці колишнього Центрального гастроному, Берестейський проспект, 45-А) було зведено 21 одноповерховий і два двоповерхових житлових будинки. У наріжному двоповерховому будинку з кінця 1920-х і аж до його знесення існував гастроном.
 |
| Жовтнівка. Аерофотознімок 1939 року |
Забудова зникла у 1980-х з огляду на розширення транспортної розв’язки біля станції метро «Завод “Більшовик”» (тепер — «Шулявська») та будівництво Центрального гастроному (нині "Сільпо"), Берестейський проспект, 45-А.
Із циклу “Прочитання вулиць”
 |
| Фото О. Михайлика |
Підстава для перейменування: на честь чеського письменника Карела Чапека
Рішення Київської міської ради: від 8 грудня 2022 року № 5858/5899 «Про перейменування вулиці Юліуса Фучика у Солом’янському районі міста Києва»
Місцевість: Першотравневий масив
Розташування: пролягає від проспекту Повітряних Сил до Уманської вулиці.
Попередня назва (1961-2022): вулиця Юліуса Фучика
Первинна назва (1957-1961): Борзенська (Борзнянська)
Життєпис
Народився Карел 9 січня 1890 у селі Малі Святоновиці на східному краї Богемії.
Чапек почав писати у віці чотирнадцяти років. Його ранні твори, такі як «Прості мотиви», «Історії фей» публікувалися в місцевій газеті Nedele. У 1908-1913 роках писав у співавторстві з братом Йозефом. Пізніше ці розповіді увійшли до збірок «Сад Краконоша» (1918) і «Сяючі глибини» (1916). Будучи студентом він брав активну участь у виданні літературного альманаху (Almanac 1914). Одночасно Чапек цікавиться живописом, особливо кубізмом.
Навчався в гімназії в Градец-Кралове (1901-1905), потім переїхав до Брно до сестри, де прожив два роки. Звідси він переїхав до Праги, де продовжив навчання. У 1915 році отримав ступінь бакалавра в Карловому університеті, захистивши дисертацію на тему «Об’єктивний метод в естетиці стосовно до образотворчого мистецтва» Також займався філософією в університетах у Берліні та Парижі.
За станом здоров’я не був покликаний в армію і короткий час працював гувернером в сім’ї графа Лажанскі. Восени 1917 став працювати журналістом і критиком в газеті Národní listy («Національна газета»), з 1921 до своєї смерті працював журналістом і культурним і політичним редактором у газеті Lidové noviny («Народная газета»). У 1921-1923 був драматургом празького «Театру на Винограді» (Divadlo na Vinohradech).
Близько 1920 року Карел познайомився з акторкою Ольґою Шайнпфлюґовою, з якою вони одружились аж через 15 років. Побравшись у 1935 році, вони полишили Прагу й переїхали до приватного будинку в селі Стара Гута поблизу містечка Добріз.
Ще за життя він отримав широке визнання як у Чехословаччині, так і за її межами: був номінантом Нобелівської премії з літератури 1936 року, засновником і першим головою Чехословацького Пен-клубу (в 1925-1933), членом Комітету Ліги Націй з літератури й мистецтва ( з 1931); в 1935 висувався на посаду президента Міжнародного Пен-Клубу Г. Уеллсом, його тодішнім президентом (відмовився від поста через хворобу). Крім літератури та журналістики здобув популярність як фотограф-любитель (його книга фотографій «Дашенька, або Життя цуценя» була самою популярною у міжвоєнній Чехословаччині).
Чапек, переконаний антифашист, слабке здоров’я якого було підірвано події 1938 роки (Мюнхенська змова), помер від двостороннього запалення легенів 25 грудня 1938, отриманого в результаті робіт з ліквідації повені незадовго до повної німецької окупації Чехословаччини.
8 грудня 2022 року вулицю Юліуса Фучика у Солом’янському районі міста Києва перейменовано на честь Карела Чапека.
Творчість
П’єси
Кохання гра фатальна (Lásky hra osudná), 1910; одноактна; співавтор Йозеф Чапек.
Розбійник (Loupežník), 1920.
R.U.R. 1920.
З життя комах (Ze života hmyzu), 1922; співавтор Йозеф Чапек.
Засіб Макропулоса (Věc Makropulos), 1922.
Адам-творець (Adam stvořitel), 1927; співавтор Йозеф Чапек.
Біла хвороба (або «Біла пошесть») (Bílá nemoc), 1937.
Мати (Matka), 1938.
Романи
Фабрика абсолюту (Továrna na Absolutno), 1922.
Кракатит (Krakatit), 1924.
Гордубал (Hordubal), 1933.
Метеор (Povětroň), 1934.
Звичайне життя (Obyčejný život), 1934.
Війна з саламандрами (Válka s mloky), 1935.
Перша рятувальна (První parta), 1937.
Життя й творчість композитора Фольтина (Život a dílo skladatele Foltýna), незакінчений, 1939.
Історія району в архівних документах
 |
| Шулявський гай |
 |
Совська дача      |
