31 липня, 2025

Історичні карти Солом'янки. План 1879 року

План Києва з передмістями, який 1879 року уклав землемір Валерій Бошно, зафіксував і тодішні предмістя Шулявка, Солом'янка, Протасів Яр, хутір Байкова, тобто прилеглі до Либеді місцевості нашого району.

На першому фрагменті зафіксовано дві Шулявки. Перша, праву або міську, на плані вона "передмістя Шулявка". Цю частину поселення включено до меж Києва ще 1851 року. Друга, ліва або сільська, на плані "дєрєвня Шулявка", цю частину було включено до меж Києва лише 1914 року.

Будівля поряд із цифрою 14 – Кадетський корпус.


На наступному фрагменті – Нижня та Верхня Солом'янки. Від першої досьогодні лишилася тільки вулиця Вокзальна. Саме 1879 року їх було включено до меж міста. Ліворуч на плані передмістя Протасів Яр, яке увійде до меж Києва лише 1910 року. Змальовано два цегельні заводи. Будівля вище цифри 15 – залізничний вокзал.

Ліворуч від передмістя Протасів Яр – Байків хутір, що колись належав генералу Сергію Байкову та після його смерті 1848 року перейшов у володіння військовим відомством. Це остання карта, яка його зафіксувала. 1885 року на місці хутора буде споруджено комплекс військового млина.

30 липня, 2025

Історія району в фотографіях. Бригада вантажників станції Київ-Товарний, 1945

У фондах Центральної бібліотеки імені Григорія Сковороди зберігається багато фотографій, так чи інакше на залізничну тематику (бо район має вокзал, депо, вагоноремонтний завод, товарну станцію!). Великий інтерес має фото 1945 року, на якому зображено бригаду вантажників станції Київ-Товарний, на звороті вказано їх ініціали та прізвища (що дуже цінно, адже людина фото одразу стають персоналізованими) – А.В. Донченко, С.І. Козленко, М.І. Лисак та К.Ф. Скузь. Зазначено, що це стахановська бригада, яка виконує 400% норми. На задньому тлі – забудова вулиці Жилянської.

Фото з фондів ЦДКФФА імені Пшеничного, №0-2065, потім зберігалося у Музеї історії залізничного району. З 1991 року в фондах бібліотеки імені Григорія Сковороди.

Зацифровано в липні 2025 року. Публікується вперше.

29 липня, 2025

Найкоротші вулиці району. Далека вулиця

Завершує цикл, присвячений найкоротшим (протяжністю менше за 100 метрів) вулицям району – Далека вулиця. Її протяжність 95 метрів.

На відміну від більшості інших коротких вуличок району початково була значно довшою.
Виникла вона у 1950-ті роки і спершу не мала назви. Сучасну назву має з 1959 року. До 1980-х років простягалася до вулиці Христо Ботева, яку було ліквідовано при знесенні малоповерхової забудови. Від вулиці Далекої залишилася лише 1/3 її колишньої довжини.
До вулиці приписано один одноповерховий і один двоповерховий будинок.

Двоповерхівка на вулиці Далекій. Фото Олександра Михайлика

28 липня, 2025

Тоді й тепер. Залізничний вокзал

Перше фото – 1979 рік, з фондів ЦДКФФА України імені Пшеничного. Зроблене з площі перед Центральним залізничним вокзалом. На площі стоянка таксі, далі кінцева трамваїв. У ті часи це кінцева маршрутів №№2, 10, 13, 25 та 30. На останньому курсували лише двосторонні вагони КТВ-55-2, на решті – Tatra T-3 виробництва Чехословаччини.


Для порівняння більш сучасне фото Олександра Михайлика, грудень 2012.
З 1996 року на площі біля вокзалу немає трамвая. Радянський герб на фронтоні вокзалу замінено на герб України, також на площі інші опори освітлення. Заміна відбулася 2001 року.

27 липня, 2025

Історія району на сторінках газет. Звідкіля Шулявка?

У газеті "Солом'янка", в числі за квітень 2004 року було опубліковано статтю видатного краєзнавця та екскурсовода Віктора Киркевича (1945-2022).
Стаття "Звідкіля Шулявка?" присвячена історії однойменної місцевості та походженню її назви.

Оригінал газети зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди. Зацифровано в грудні 2004 року.

26 липня, 2025

Видатні імена Солом'янського району. Михайло Коновалов

Значну частину свого життя хімік Михайло Коновалов жив не в Києві. Уродженець російської Ярославської губернії, він навчався та працював у Московському університеті та Московському сільськогосподарському інституті. Відкрита ним реакція дії азотної кислоти на вуглеводні насиченого ряду ввійшла у світову науку під назвою "реакція Коновалова". Та останні 7 років свого життя він жив у Києві, в нашому районі. Працював у Київському політехнічному інституті.

1898 року перший ректор Київської політехніки Віктор Кирпичов запросив науковця до щойно створеного навчального закладу. З 1 липня 1899 року обійняв посаду декана хімічного відділення та завідувача кафедри неорганічної хіміїї.

А з вересня 1902 до липня 1904 року він є директором Політехнічного інституту. Під його керівництвом було побудовано очисні споруди каналізації на території навчального закладу. Жив Михайло Коновалов у будинку для викладачів на території Політехніки. Брав участь у складанні статуту навчального закладу. Піклувався про студентів, був членом комісії, яка могла звільняти їх від плати за навчання, завідував студентською їдальнею, очолив "Товариство допомоги студентам" (1903 рік). 1905 року очолив жіночу курси при гімназії Жекуліної.

Передчасно помер науковець через трагічний випадок. 12 листопада 1906 року він оглядав очисні споруди для біологічного очищення стоків у парку КПІ і не помітивши відкритий люк, потрапив у нього однією ногою та сильно травмувався. Місяць вчений хворів і 12 грудня у віці 48 років помер, попри всі зусилля лікарів. Поховали його на Лук'янівському кладовищі.

Пам'ять про науковця вшанована у Політхнічному інституті. На першому поверсі головного корпусу є його погруддя, у великій хімічній аудиторії висить портрет – серед інших науковців, які там читали лекції. 1985 року на фасаді корпусу йому встановлено меморіальну дошку.
1997 року на хіміко-технологічному факультеті запроваджена премія імені Михайла Коновалова для студентів-органіків.

25 липня, 2025

Втрачені споруди. Останні будинки старої Шулявки

Ліва частина Шулявки майже вся зникла ще у 1960-х, коли замість мережива вуличок у кварталі між Брест-Литовським проспектом (сучасним проспектом Берестейським), вулицями Шолуденка, Борщагівською та Політехнічним провулком виріс мікрорайон 9-поверхівок.

У 1970-1980-х було знесено залишки старої забудови вздовж вулиці Борщагівської, від Політехнічного провулку до вулиці Янгеля. На цьому місці, вздовж вулиць Борщагівської та Політехнічної, постали здебільшого нові корпуси КПІ.

Найдовше «протрималася» забудова вздовж непарного боку вулиці Боткіна (нині Професора Павловського) – 1979 року тут іще стояло шість будинків (№ 3, 5, 7, 9, 11, 13), із яких один (№ 11) був двоповерховим. 1987 року ще залишалися цілими будинки № 11 і 13. Тобто останні будинки старої «лівої» Шулявки проіснували майже до кінця СРСР.

Нижче фото Василя Галайби, перші два 1978 та 1979 роки, третє та четверте 1987 рік.

Залишки старої забудови вздовж вул. Борщагівської

Забудова вул. Боткіна

Забудова вул. Боткіна

Забудова вул. Боткіна

24 липня, 2025

Історичні карти Солом'янки. План 1865 року

План Києва та околиць 1865 року дуже подібний до 1842 року. Звісно, за час виходу попереднього відбулося чимало змін, які й відображено. Він також покриває всю територію сучасного Солом'янського району.

Головна особливість – вперше нанесено трасування залізниці. Хоча фізично земляні роботи розпочалися 1866 року. А будівлю вокзалу було закладено у 1867.

На карті вдруге (після плану 1853-1858 років) зустрічаємо назву Солом'янка. Поряд ще позначено хутір Паньківщина – востаннє. Пізніше цю місцевість назвуть Кучмин Яр.

Хутір Паньківщина та Солом'янка

Забудови на Батиєвій горі ще немає, вона розпочнеться лише в останні роки століття. Тож на плані лише Протасів Яр та хутір Байкова.

Протасів Яр і хутір Байкова

Вперше позначено (але не підписано) Казенні Дачі на захід від Шулявщини. Нижче – "хутор Питомник", деревний розсадник, який 1870 року придбає Володимир Караваєв та заснує тут власний заміський хутір.

Шулявщина, Казенні Дачі

Совки трохи збільшилися порівняно із планом 1842 року, на якому їх вперше позначено. А от назву річки Совка скопійовано з попереднього плану, тут вона теж підписана Пронівщина.

Совки

Жиляни на карті також позначено майже такими ж, як і на плані 1842 року, втім, зафіксовано невеликі зміни в плануванні та забудові, а також детально позначено церкву (на плані 1842 її з невідомої причини не позначено, хоча храм існував з 1715).

Жиляни

23 липня, 2025

Історія району в фотографіх. Новий дитячий садок на Першотравневому масиві

На фото 1959 року – щойно збудований дитячий садок у 1-му кварталі Першотравневого масиву. Його споруджено 1958 року разом із житловою забудовою. Сучасна адреса – вул. Адама Міцкевича, 7. Нині у будівлі колишнього дитячого садка – один із корпусів ліцею "КПІ".

Фото з книги "Залізничний район" 1959 року.

22 липня, 2025

Площі району. Площа Петра Кривоноса

Площа Петра Кривоноса виникла у 1960-х при реконструкції Солом'янки як Нова. 1969 року здобула назву – площа Героїв Підпілля. З 1984 року має сучасну назву, на честь залізничника, одного з очільників Південно-Західної залізниці, Петра Кривоноса.

Крізь площу наскрізно проходить вулиця Митрополита Василя Липківського, прилучаються вулиці Мокра та Кучмин Яр. Та на відміну від інших, фактичних ознак площі вона не має.

Площа Петра Кривоноса. Фото Олександра Михайлика

Символом площі є пам'ятник-паротяг на постаменті ФДП20-578, встановлений у 1980-х роках.

21 липня, 2025

Тоді й тепер. Експериментальний будинок на вулиці Олексіївській, 14

На вулиці Олексіївській, 14 у 1963-1964 роках за проектом 1-60 спорудили експериментальний 58-квартирний п’ятиповерховий великопанельний будинок із поперечними опорними стінами. Проект розробив Науково-дослідний інститут експериментального проектування. Керівник проекту – архітектор В. Єлізаров, архітектори – Д. Яблонський, В. Єжов, В. Дьоміна, В. Корольов, Е. Сичевський. Окрім конструкційних особливостей, будинок унікальний тим, що має перші в Києві вбудовані кондиціонери. Таких будинків у столиці лише два, другий – на вулиці Березневій, 3 у Дніпровському районі. Ще два – у сусідньому з Києвом місті Вишгороді.Історичне фото – з журналу "Строительство и архитектура" часів будівництва будинку.

Сучасне фото з того ж ракурсу – 2020 року, автор – письменник-краєзнавець Олександр Михайлик. Що змінилося відтоді? Засклено більшість балконів, а молоденькі саджанці дерев на фото 1964 року за 60 років виросли і тепер це 11 великих каштанів. Тож навіть у пору, коли на деревах немає листя, не видно сусідній будинок №10-12 (також експериментальний, споруджений у 1958-1959 роках). Вулицю заасфальтовано, прокладено хідник біля будинку.

20 липня, 2025

Ретровиставка "Трамваї на листівках та фотографіях Києва"

2025 року відзначаємо 133-ю річницю з дня відкриття електричного трамваю у Києві. 
З нагоди хай і не круглої дати (але число гарне, бо в ньому дві цифри 3!) ми підготували ретровиставку “Трамваї на листівках та фотографіях Києва”.


Близько 30 фото – на листівках, фото, у книгах. Окрім того, на виставці представлено унікальні книги з фондів Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди – “Київський трамвай. До 100-річчя з дня пуску в експлуатацію 1892-1992” та “Київському трамваю 115 років” (2007). Друга книга ніколи не надходила в продаж. І ми – єдина публічна бібліотека в Україні, яка її має!

Хочемо розповісти вам кілька цікавих фактів про Київський трамвай:
  • Він є першим в Україні електричним трамваєм.
  • Попри поширений міф, він не є другим в Європі. У Східній Європі він третій (після Будапешта та Праги), у Європі в цілому – 16-й.
  • Київський трамвай входить в десятку найстаріших мереж електричного трамваю Європи, що діють зараз.
  • Київський швидкісний трамвай, відкритий 30 грудня 1978 року, став першим подібним у тодішньому СРСР і одним із перших у світі.
  • Саме на 1978 рік припав абсолютний максимум розвитку київського трамвая за всю його історію – довжина ліній сягнула 285 км, діяло 30 маршрутів, парк налічував 909 вагонів, а пасажиропотік за рік перевищував 396 млн осіб.
Вас заінтригували ці факти? Це ж зайвий привід завітати до Центральної бібліотеки Солом’янки й особисто переглянути виставку, що діє до кінця липня.

Лекція циклу "Історія однієї будівлі". Клінічне містечко


Найближчої середи 23 липня, о 17:30, запрошуємо вас на лекцію циклу "Історія однієї будівлі". Письменник-краєзнавець Олександр Михайлик розповість про Клінічне містечко – унікальний комплекс медичних споруд на Байковій горі.

У червні ми провели пішохідну екскурсію "Протасів Яр і Байкова гора", учасники якої на власні очі побачили будівлі Клінічного містечка. У середу ж пан Олександр поглибить та значно доповнить розповідь про цей яскравий куточок нашого району.
Ми згадаємо про родини Бродських та Терещенків, яким присвячували окремі лекції, та їх внесок у появу споруд. А також дізнаємося імена архітекторів та будівельників, що зводили Клінічне містечко, й славетних медиків, що працювали в ньому у різні періоди.

Впевнені, лекція буде цікава й тим, хто цікавиться минулим нашого району, а ще – тим, кому небайдужа історія медицини. Адже деякі операції, які проводилися в Клінічному містечку, були першими не лише в Україні, а й у світі.

Отже, чекаємо на вас. Пам’ятаєте наш девіз? Історія Києва розкривається лише активним і допитливим!

19 липня, 2025

Видатні імена Солом'янського району. Валерій Шевчук

6 травня 2025 року пішов з життя письменник, поет, літературознавець Валерій Шевчук, один із останніх "шістдесятників", перекладач сучасною мовою творів давньоруської літератури. Переклав "Байки харківські" Григорія Сковороди сучасної українською мовою. Писав вірші все життя, проте вперше їх видав лише 2015 року

Він залишив по собі понад 40 художніх книг (зокрема, збірки "Із вершин та низин", де зібрано цікаві факти з життя українських письменників), понад 500 статей. За роман "Три листки за вікном" 1988 року отримав Шевченківську премію.

Уродженець Житомира, з 1958 року до самої смерті (крім військової служби в 1961-1965 роках) він жив у Києві.
Життя видатного письменника з 1970 року було пов'язане саме з нашим районом, із Солом'янкою. Того року він з родиною (дружина та дві доньки) вселився у письменницький будинок на вулиці Кавказькій, 11. Тож саме на Кавказькій було створено майже весь його творчий доробок, тут протягом 1970-х, позбавлений змоги друкуватися, він створював нові твори.
Останній період життя Валерій Шевчук фактично жив за містом, на дачі, хоча офіційно залишався мешканцем будинку №11 на Кавказькій. Пішов з життя письменник у київській лікарні "Феофанія" після тяжкої хвороби. Знайшов останній спочинок не так вже й далеко від свого київського помешкання, а саме на Байковій горі.

В майбутньому слід вшанувати Валерія Шевчука вулицею, пам'ятною дошкою на будинку.

18 липня, 2025

Втрачені споруди. Будинок Якова Гретера

Під час масованої російської ракетної атаки 6 червня 2025 було майже повністю знищено будинок Якова Гретера на вулиці Гетьмана, 2.

Це була одна з останніх історичних будівель заводу. Будівлю звів близько 1890 року власник, Яків Гретер. Після націоналізації будівлі у 1920 році її було перебудовано на клуб, а пізніше стала адміністративною будівлею. 3 грудня 2013 року, будівля була внесена до переліку об'єктів культурної спадщини за категорією «історія», «архітектура» та «містобудування». У 2010-х роках на першому поверсі розмістилися магазини.

Після руйнації активісти озвучили питання про необхідність відбудови споруди, було створено петицію.

Фото 2009 року. Автор Олександр Михайлик

Фото 2010-х років. Автор Олександр Михайлик

17 липня, 2025

Історичні карти Солом'янки. План Києва 1861 року

План Києва 1861 року, як і попередній, 1860 року, також охоплює лише незначну частину території району вздовж річки Либідь.

На плані доволі умовно змальовано Шулявщину, а також є назва урочище Батиєва Могила. Нагадаємо, вперше ця назва зафіксована на карті 1861 року.

Шулявщина

Урочище Батиєва Могила

16 липня, 2025

Історія району у фотографіях. Залізничний шляхопровід

У фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди є цікаве фото залізничного шляхопроводу, який поєднує центральну частину міста та Солом'янку. Його було споруджено за проєктом Київської філії Союзтранспроекту у 1950–1951 роках (архітектори Ф. Гордєєв та Г. Домашенко) замість попереднього, зруйнованого у 1941 році.

На жаль, фото не датовано. На шляхопроводі можна побачити вагони дизель-поїзда моделі ДР, які випускалися з 1960-х, але найбільшого поширення отримали у 1970-х. Тож фото 1970-х або 1980-х років.
Зацифровано у листопаді 2024 року. Публікується вперше.

15 липня, 2025

Найкоротші вулиці району. Провулок Нечуя-Левицького

П'ятою з кінця за протяжністю вулицею району є провулок Нечуя-Левицького. Його протяжність – 85 метрів. Провулок виник ще в 1950-х роках при забудові місцевості. Коли 1955 року вулицю, до якої він прилучається, було названо на честь Івана Нечуя-Левицького, провулок теж отримав його ім'я. Втім, жодного рішення про найменування провулку немає.

Він тривалий час не зазначався в довідник, не позначався на картах. Вперше ця назва з'явилася лише 2015 року в офіційному довіднику "Вулиці Києва". Тоді провулок отримав свій вуличний код і відтоді його позначають на картах.

До провулку приписано 2 приватних будинки. Він закінчується воротами гаражного кооперативу. Має нормальну ширину та тверде покриття (асфальт).

Провулок Нечуя-Левицького. Джерело: google.com

14 липня, 2025

Приєднуйтеся до пізнавальних прогулянок містом, серед яких екскурсії, присвячені Дню Української Державності

Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації та Київський центр розвитку туризму запрошують киян та гостей міста на десять екскурсій столицею на безоплатній основі цього тижня.
Зважаючи на дуже великий попит та обмежену кількість місць під час дії воєнного стану, реєстрація є обов'язковою.

Екскурсія «Шлях української державності»
Під час екскурсії ви почуєте розповідь про боротьбу за українську державність часів Гетьманщини, дізнаєтеся про державні утворення України, які засновувалися століття тому, а також ознайомитеся з історією проголошення Незалежності України та боротьби за її майбутнє в новітній історії.
Маршрут: Золоті Ворота → «Український клуб» → Національна опера України ім. Т. Г. Шевченка → Київський міський будинок учителя → Памʼятник М. Грушевському → Жовтий корпус КНУ → вул. Б. Хмельницького → Будівля КМДА → вул. Хрещатик.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
15 липня, вівторок, 16:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/BfUuo3GWkt29jfqA6

Екскурсія «Від Хартії вольностей до Основного закону»
Під час екскурсії ви дізнаєтеся про етапи розвитку конституційної ідеї у світі – від Хартії вольностей до сучасної Конституції України, а також пройдете центральними вулицями Києва, відкриваючи пам’ятні місця, пов’язані з історією української державності, біографіями видатних постатей і архітектурною спадщиною Печерська.
Маршрут: станція метро «Арсенальна» → вул. М. Грушевського → Маріїнський парк → Кріпосний провулок → вул. Інститутська → вул. Липська → Пам’ятник Пилипу Орлику.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
15 липня, вівторок, 16:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/Fe7NTfVf9K4UXYMm8

Екскурсія «Шляхами становлення Незалежності України»
Познайомтеся з історією становлення України як вільної держави та з особистостями, які відіграли ключову роль у її становленні та боротьбі за Незалежність, а також з місцями, які пов’язують нас з цими історичними подіями.
Маршрут: Софійська площа → Михайлівська площа → Арка Свободи Українського народу → вул. М. Грушевського → Пам'ятник В'ячеславу Чорноволу → Європейська площа → вул. Хрещатик → Алея Героїв Небесної Сотні → Національний банк України → площа Івана Франка → вул. Городецького.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
15 липня, вівторок, 17:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/g7mDBYk6Q3KnJwrq7

Екскурсія «Шляхами українського права»
Під час прогулянки ви почуєте, як студенти правові акти писали, який найбільший успіх Центральної Ради на міжнародній арені та як перекладач Біблії розробляв церковну реформу.
Маршрут: Пам'ятник Тарасу Шевченку → Філологічний факультет КНУ ім. Т. Шевченка → Пам'ятник Михайлу Грушевському → Педагогічний музей → Національний музей літератури України → Будівля КМДА → Майдан Незалежності → Український дім → Будинок філармонії.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
15 липня, вівторок, 18:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/5PW1rCCQbUWNEwcx5

Екскурсія «Все починається з Університету»
Під час екскурсії ви дізнаєтеся, як Університет дав початок розбудові нового кварталу Києва, а також познайомитеся з історією створення навколо Червоного корпусу чудового парку та ботанічного саду.
Маршрут: станція метро «Університет» → Ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна → Червоний корпус КНУ → Бібліотека ім. В. І. Вернадського → Парк ім. Тараса Шевченка → Київський міський будинок учителя → Володимирський собор.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
18 липня, п’ятниця, 15:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/qQnKSpMiZbzTmP919

Екскурсія «Прогулянка сучасною Оболонню»
Прогулюючись сучасним житловим масивом від станції метро «Мінська» до Оболонської набережної та мальовничого парку «Наталка», ви дізнаєтеся про історію облаштування та створення різних цікавих меморіалів і об'єктів інфраструктури в цій місцевості, серед яких – пішохідний міст-хвиля, який з'єднує набережну з Оболонським островом.
Маршрут: Пам'ятник Архангелу Михаїлу → Меморіал Небесній Сотні «Герої не вмирають» → Площа Сантьяго-де-Чилі → Оболонська набережна → Парк «Наталка» → Кесон «Сталінський тунель» → Пішохідний міст-хвиля → Оболонський острів.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
18 липня, п’ятниця, 15:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/oahZ1bhtQDqeQZvB7

Екскурсія «Святошинське намисто»
Під час прогулянки ви почуєте багато цікавих фактів про Святошино, які як намистинки в ланцюзі історичних подій пов'язують цю місцевість із давніми київськими святинями, розвитком курортної справи, ідеєю підкорення неба та з особистостями, які відіграли важливу роль у розвитку авіації.
Маршрут: бул. Академіка Вернадського → Спорткомплекс «Наука Спорт».
Місце зустрічі вказано в анкеті.
18 липня, п’ятниця, 15:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/mKGNwnSxa6REKopc8

Екскурсія «Меценати Києва»
Під час екскурсії ви почуєте про традиції благодійництва та відомі родини меценатів Києва, які жили у місті більше століття тому, дізнаєтеся про їхній внесок у збереження музейних цінностей, а також про те, як власна оселя могла стати домом молитви чи музеєм.
Маршрут: станція метро «Палац спорту» → Хоральна синагога Бродського → Бессарабський ринок → Національний музей Тараса Шевченка → Національний музей «Київська картинна галерея» → Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків → Національна наукова медична бібліотека України.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
19 липня, субота, 12:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/qT3AAhSjseM6y6HfA

Екскурсія «Відомий і невідомий Печерськ»
Познайомтеся з одним із найдавніших районів Києва – Печерськом, його історичними та військовими об’єктами, зокрема, й з найвідомішими оборонними спорудами та пам’яткою архітектури світового значення.
Маршрут: Станція метро «Печерська» → Військовий інститут телекомунікації та інформатизації → Цитадель Київської фортеці → Мистецький Арсенал → Києво-Печерська Лавра → Парк Слави → Алея Героїв Крут → Арсенальна площа.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
19 липня, субота, 12:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/xWcLwevTqyFGGQGX7

Екскурсія «Нивки. Паркова симфонія»
Під час прогулянки ви довідаєтеся про таємниці одного з найбільших парків Києва – Нивок, а також дізнаєтеся про видатних особистостей, пов’язаних із цією місцевістю, розташованою неподалік від центру мегаполіса.
Маршрут: ст. метро «Берестейська» → Парк «Нивки» → Станція метро «Нивки».
Місце зустрічі вказано в анкеті.
19 липня, субота, 12:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/AryAbUykrYpttWMj7

Ознайомтеся, будь ласка, з нашими правилами безпеки під час дії воєнного стану:
  • у разі повітряної тривоги за маршрутом передбачені діючі укриття, кожен учасник прогулянки заради своєї безпеки повинен слухати вказівки гіда
  • у разі ворожих обстрілів заради безпеки екскурсантів та гіда, Управління та Київський центр розвитку туризму залишають за собою право скасувати прогулянку.

Тоді й тепер: Вулиця Василя Овсієнка

На жаль, досі майже немає у вільному доступі історичних фото Олександрівської слобідки. Тому кожна фотографія з родинних архівів є надзвичайно цінною.

2021 року у фейсбук-групі "Історія Солом'янського району" було оприлюднено унікальне фото. На ньому – тодішня вулиця Білгородська (нині Василя Овсієнка). Фото можна точно датувати 1962 роком – саме тоді було споруджено будинок №12 (ліворуч на фото). Праворуч бачимо вже приречений на знесення приватний будинок. Такими колись було забудовано всю Олександрівську слобідку.

1962 рік

А так вулиця виглядає зараз (фото зроблено з тієї ж точки, що й у 1962). Фото краєзнавця Олександра Михайлика, липень 2025 року. 
На місці приватних будинків згодом було споруджено дитячий садок. А от ширина вулиці не змінилася, лише її було заасфальтовано. Замість дерев'яних стовпів ще у 1970-х встановлено залізобетонні електроопори. Немає дерев вздовж будинку №12.

2025 рік

13 липня, 2025

Історія району на сторінках газет. Із історії району

У жовтневому випуску №9 газети "Солом'янка" за 2010 рік було опубліковано статтю "Із історії району", підготовану на основі книги 1959 року "Залізничний район". Її підготувала Валентина Дідченко (їй в кінці статті редакція дякує за сприяння у підготовці матеріалу).

Наприкінці статті зазначено "продовження буде в наступних номерах". Втім, з невідомих нам причин продовження публікацій у цьому форматі більше не було.
Оригінал статті зберігається у фондах бібліотеки. Зацифровано в грудні 2024 року.

12 липня, 2025

Видатні імена Солом'янського району. Степан Васильченко

З 1955 року на Чоколівці існує вулиця Васильченка (доти мала назву Воскресенської). Невипадково вулиця на честь видатного письменника письменника Степана Васильченка (справжнє прізвище Панасенко) існує саме в нашому районі.

Адже він жив у садибі Стрекалових, що існувала до 1970-х років поряд із церквою Покрови Пресвятої Богородиці на Солом'янці. Місцина так і називалася, Стрекаловка.
Він оселився у садибі 1910 року, про що згадував у листі:

«Я живу в кінці города, в гарному місці, в саду біля гаю недалеко від станції. Кімната простора. Адреса: Соломенка, Новая улица, усадьба Стрекалових. Коли б ви знали, як у мене тепер тут ловко. Будинок — вікнами в сад, а поза садом — яри та кручі. Вид на город — надзвичайний… Ходжу мало не щодня в Кадетський гай, гасаю босяком по саду…».

Письменник мешкав тут до 1914 року, поки його не мобілізували до війська. Саме у Стрекаловці він написав низку творів: «На чужину», «Роман», «Циганка», «Дома», «Дощ», а також статті для газети «Рада», у якій Степан Васильченко працював журналістом.

Збереглося й унікальне фото, де Степан Васильченко (напівлежить у білому одязі в центрі знімку) – серед представників родини Стрекалових, а на задньому тлі видно й сам будинок.
У будинку була багатюща бібліотека, якою активно користувався письменників. Згодом вона стала основою заснованої 1936 року районної бібліотеки. Ця бібліотека діяла в будинку аж до 1970-х років, поки не переїхала в новий будинок на вулиці Кавказькій, 7.

11 липня, 2025

Втрачені споруди. Гуртожиток на Борщагівській, 152-В

У 1950-х роках в третьому ряді забудови було споруджено 3-поверховий гуртожиток сусіднього редукторного заводу, що мав адресу вул. Борщагівська, 152-В. У 2000-х роках його було відселено, а на межі 2000-х-2010-х років (2009-2010 роки) знесено. На його місці споруджено новий житловий будинок.

Чорно-біле фото цього будинку було опубліковане в книзі Кирила Степанця та Олександра Михайлика "Втрачені споруди Києва. 1992-2016". Кольорові оригінали публікуються вперше. Його було зроблено наприкінці 2008 року. Автор Олександр Михайлик.

10 липня, 2025

Історичні карти Солом'янки. План Києва 1860 року

План Києва 1860 року охоплює лише невеликий обшир нашого району. Проте він дуже цінний тим, що на ньому вперше є назва "Батиєва могила" – давній курганний могильник, що складався із понад 130 курганів і зник при забудові гори з 1898 року. Цікавою є назва, яка походить, ймовірно, від постаті далекого минулого Бати. Про це ви детальніше можете прочитати у легенді "Таємниця Батиєвих могил".

Також на карті зображено Шулявщину. Лише наприкінці XIX століття усталиться варіант Шулявка. З цікавих топонімів – Далекий брід, що відповідає більш давній назві брід Мужичок (впадіння річки Мокра у Либідь поблизу залізничного вокзалу). Зафіксовано і хутір Байкова.

Хутір Байкова, Батиєва могила та Далекий брід

 
Шулявщина. Літера "Ф" – Кадетський корпус

09 липня, 2025

Історія району в фотографіях. Склад оркестру Залізничних майстерень, 1933

У фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди зберігається оригінал фото 1933 року. На ньому – склад духового оркестру з 1916 по 1933 роки Київських головних майстерень Південно-Західних залізниць, нині Київський електровагоноремонтний завод.

На жаль, на звороті не підписано людей, які на фото. Є лише напис: "Конишев, Лобунський та ін.".
Фото зацифровано в листопаді 2024 року. Публікується вперше.



08 липня, 2025

Площі району. Площа Космонавтів

Площа Космонавтів виникла як безіменна у 1957-1958 роках, коли стартувала забудова нового Першотравневого масиву і коли бульвар Леніна (нині Чоколівський) було подовжено до зупинки електропоїздів "Караваєві Дачі" та нового шляхопроводу над залізницею.

На ще безіменній площі знімали деякі сцени фільму "Прощавайте, голуби" (1960).
Назву площа отримала згідно рішення міської ради від 30 грудня 1962 року із формулюванням "на честь подвигів радянських космонавтів". Площу перетинають наскрізь дві вулиці – Чоколівський бульвар та вулиця Авіаконструктора Антонова (наскрізного проїзду немає), прилучається вулиця Єреванська.

15 квітня 1960 року на площі запрацювала тролейбусна лінія – спершу лише в один бік частиною парного боку бульвару, маршрут №17, до якого того ж року додався і №19. А 23 грудня 1967 року відкрито лінію в обидва боки вже на всій протяжності бульвару. Нею початково ходив лише маршрут №22. Нині окрім маршруту №22к, тут пролягають №30 та 42.

Початково посеред площі існувала клумба, але вже наприкінці 1970-х її не було. З 2004 року, коли на розподільчій смузі вздовж Чоколівського бульвару встановлено загорожу.

Площа Космонавтів, 1970-і роки

07 липня, 2025

Тоді й тепер: Вулиця Локомотивна

У 1980-х роках було зроблено дві фотографії вулиці Локомотивної на Батиєвій горі. На першому фото будинок №5 та краєчок будинку №10 (ліворуч), на другому №7 (ліворуч) та 9 (праворуч). Фото опублікував користувач однієї із фейсбук-спільнот Еміль Панасюк.

Сучасні фото зроблено у 2015 році (будинку №9 – у 2008). Автор Олександр Михайлик. Точка майже та сама.

Як змінилися ці місця відтоді? Давно втрачено будинки №5 та 7, будинок №9 знесено наприкінці 2000-х. Будинок №10 зберігся. Вулиця вже не має брукованого покриття, її заасфальтовано
Цікаво, що зберігся дерев'яний стовп із підпіркою. Його ми бачимо як на першому історичному фото 1980-х, так і на першому фото 2015 року. Орієнтиром є і залізобетонна електрична опора з протилежного боку, яка дає змогу точно визначити місце. Дерев'яний стовп вже не використовується за призначенням, проте йому знайшли цікаву роль – на ньому закріпили дорожні знаки!

Друге фото 2015 року зроблене майже з тієї ж точки, що й друге фото 1980-х. Воно мало ракурс, спрямований на будинки, тож старий дерев'яний стовп залишився поза кадром. Його ми бачимо на сучасному фото. Він також не використовується за призначенням, проте і на ньому закріплено дорожні знаки! До речі, це єдині випадки в Києві, коли старі стовпи мають ось таке незвичне застосування.

Будинок на вул. Локомотивній, 9. 2008 рік. Фото Олександра Михайлика










06 липня, 2025

Історія району на сторінках газет. Залізнична колонія

У газеті "Солом'янка" було опубліковано статтю видатного краєзнавця та екскурсовода Віктора Киркевича (1945-2022), до речі, мешканця нашого району (він багато років жив на бульварі Вацлава Гавела).

Стаття "Залізнична колонія" присвячена історії однойменної місцевості та її видатним мешканцям. Фактично це одна з перших публікацій про місцевість.
Оригінал газети зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Соковроди. Зацифровано в листопаді 2004 року.

05 липня, 2025

Роман Ратушний

Роман Ратушний, день народження якого ми відзначаємо 5 липня, загинув, захищаючи Україну. Він не дожив навіть до 25 років, але залишив киянам величезний спадок – врятований від забудови заповідний Протасів Яр.

Все життя Романа було пов’язане із Солом’янським районом. Тут народився у 1997 році, тут закінчив школу, потім фінансово-правовий ліцей. Брав участь у Революції Гідності. З 2019-го на чолі громади боровся за збереження Протаса. А у 2022-му записався добровольцем до 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ "Холодний Яр". Захищав столицю, Сумщину й Харківську область.

Роман загинув 8 червня 2022 року далеко від Києва, в Ізюмському районі, воюючи на Харківщині проти російських загарбників. Мав позивний "Сенека". Адже всі, хто знали цього юнака, відзначали його мудрість, благородність, виняткову принциповість та чесність.

Він жив любов’ю до рідного міста, рідного району. 8 вересня 2022 року вулицю Волгоградську було перейменовано на честь Романа Ратушного. Ще раніше, у липні 2022 року Київська міська рада було підтримала рішення створити ландшафтний заказник "Протасів Яр". 23 листопада 2023 року і йому було присвоєно ім’я Романа.