Зелені легені Солом'янського району. Ландшафтні заказники

Знайомство із природно-заповідних фондом району варто розпочати із ландшафних заказників. Згідно із визначенням, ландшафтний заказник — природно-заповідна територія України, яку створюють задля забезпечення охорони всього природного комплексу, що розташований на ній. До природно-заповідного фонду України належать такі природні території та об'єкти: 

біосферні заповідники; природні заповідники; національні природні парки; регіональні ландшафтні парки; заказники; пам'ятки природи; заповідні урочища.

В межах Солом'янського району є 3 ландшафтні заказниками місцевого значення: "Совська балка" (створено 2020 року), "Протасів яр" та "Совська Пронька" (обтдві створено 2022 року) . Загальна їх площа - 66,2 га.

Слід детально розповісти про кожен із трьох заказників. 

Совська балка 

Заказник розташований біля вулиці Петра Радченка.

Заказник Совська Балка. Фото О. Михайлика

Площа — 37,23 га, оголошений Рішенням Київської міської ради №99/9178 від 28 липня 2020 року. Перебуває у віданні Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва.

У листпоаді 2023 року Солом’янська окружна прокуратура міста Києва домоглася у суді повернення столичній громаді земельної ділянки водного фонду по вулиці Петра Радченка у м. Києві, що входить в охоронну зону об’єкту природно-заповідного фонду — ландшафтного заказника місцевого значення «Совська балка» та парку відпочинку «Совський парк».

Балка є одним із останніх великих зелених масивів цієї місцевості. Рослинність представлена поєднанням клена гостролистого, ясена та робінії псевдоакації. Особливою цінністю виділяється ясен високий. Цей вид внаслідок вирубування дубів на фортифікаційні та будівельні потреби став на схилах довколишніх пагорбів основною породою. Крім того, на території схилів трапляються щавель лісовий, будра плющеподібна, що належать до списку дикорослих корисних рослин України.

Територія заказника цінна для збереження тваринного світу міста, в тому числі, рідкісних. Зокрема, на схилах трапляється ропуха сіра. Також, на озелениних схилах гніздуються різні види горобиних птахів: синиці, повзики, підкоришники, кропив'янки, мухолови, дрозди та соловейки західні. Велика кількість горобини приваблює сюди сивого та сирійського дятлів, а також дозволяє прогодуватися зграйкам зимуючих снігурів та омелюхів.

Заказник Совська Балка. Фото О. Михайлика

У межах урочища мешкає багато видів рідкісних птахів та ссавців, у тому числі такі, що перебувають під охороною Бернської конвенції: їжак білочеревий, мідиця, білозубка звичайна, сова сіра, хатній сич тощо. 

Урочище є зоною поширення занесених до Червоної книги України видів кажанів, таких як: нетопир середземноморський, вечірниця дозірна та кажан пізній. Усі ці кажани мають бути збережені згідно з ратифікованою Україною Угодою про охорону кажанів у Європі (Euribats).

Протасів яр

Площа заказника 21,6859 га.

Заказник Протасів яр. Фото О. Михайлика

Урочище Протасів Яр розташоване на території Солом'янського району міста Києва і являє собою яр між Байковою та Батиєвою горами. Урочище Протасів яр з півночі та південного заходу межує з житловою забудовою по вулиці Солом'янській, з півдня та сходу відмежоване узвозом Протасів яр. У ландшафтному плані урочище являє собою південно-східний схил Батиєвої гори, який має висоту 70 м над Дніпровою долиною. Батиєва гора є складовою правобережних лесових горбів Київського плато і є однією з найвищих точок Києва.

Ландшафтний заказник створений рішенням Київради № 4907/4948 від 14.07.2022. Територія парку виділена в природне ядро екомережі Солом'янського району (Розробка регіональної схеми формування екологічної мережі у м. Києві, 2005).  Переломною для створення заказника подією стала смерть громадського активіста, який боровся за збереження Протасового Яру — Романа Ратушного на війні з росією. Після цієї трагічної втрати громадськість звернулася до міського голови з вимогою зберегти об'єкт, за який Роман боровся.

Урочище зберегло фрагмент природної рослинності. Деревостани сформовано, головним чином, осикою (Populus tremula), березою повислою (Betula pendula), в меншому ступені липою серцелистою (Tilia cordata) та в'язом гладким (Ulmus laevis). Зі спорових рослин тут виявлено жіночу папороть (Athyrium filix-femina) та велику популяцію хвоща лучного (Equisetum pratense).

З тварин в урочищі трапляються численні безхребетні, серед яких і рідкісні види. Зокрема, тут виявлений червонокнижний сфекс рудуватий (Sphex funerarius).

Багата також орнітофауна. Тут зустрічаються наступні птахи: звичайна вівсянка (Emberiza citrinella), садова славка (Sylvia borin), синиця блакитна (Cyanistes caeruleus), соловейко східний (Luscinia luscinia), великий (Dendrocopus major), малий (Dryobates minor), середній строкаті дятли (Leiopicus medius) та сирійський дятел (Dendrocopus siriacus) та жовна сива (Picus canus). Усіх цих птахів включено до Додатку ІІ до Бернської конвенції (Bern Convention 1979).

Совська Пронька

Заказник Совська Пронька. Фото О. Михайлика

Заказник створений рішенням Київради № 5594/5635 від 10.11.2022 року. Має площу 7,3 га. Лежить між вулицями Колосковою, Крутогірною, Яблуневою, Сигнальною та Яблуневим провулком. Метою є збереження лісових, водних об’єктів та біотичного різноманіття як єдиного та взаємопов’язаного ландшафту, створення сприятливих умов для збереження цінних природних комплексів та угрупувань рідкісних рослин та тварин.

Територія заказника розташована у одному із відрогів Совської балки, де протікає один із витоків річка Совка, є декілька джерел. Схили балки порослі вільхою, осикою, можна зустріти граб, клен гостролистий та робінію. Росте і багато первоцвітів, серед яких проліска дволиста і підсніжник, занесені у Червону книгу.