Видатні імена Солом'янського району. Василь Липківський

Ми започатковуємо нашу нову краєзнавчу рубрику. У ній будемо розповідати про видатних особистостей, життя і діяльність яких пов'язана із нашим районом. Це будуть письменники, науковці, архітектори, медики, церковні діячі. Оскільки у нашому районі є такі поважні навчальні заклади, як Київський політехнічний інститут, Київський авіаційний інститут, Київський національний університет будівництва та архітектури, а ще ряд знакових медичних установ, де працювали видатні постаті, цикл розраховано щонайменше на декілька десятків (якщо не значно більше) дописів. До того ж, у нашому районі жило багато письменників і взагалі творчих діячів. Акцент буде зроблено на тих постатях, на честь яких в нашому районі є вулиці.

Перший наш допис буде присвячено Василю Липківському - видатному церковному діячу, першому митрополиту відродженої 1921 року Української Автокефальної Православної Церкви, життя якого тісно пов'язане із нашим районом. 

Пам'ять про Василя Липківського вшанована - на фасаді церкви Покрови Пресвятої Богородиці йому встановлено меморіальну дошку. 26 квітня 2007 на його честь перейменовано вулицю поряд із храмом (рішення про перейменування опубліковане лише 18 січня 2012). На місці будинку, де Василь Липківський жив у 1934-1937 роках, буде встановлено пам'ятний знак.

Василь Липківський

Народився 7 (19) березня 1864 року в родині священика Костянтина Фотієвича Липківського та Вікторії Гаврилівни в селі Попудні, тепер Черкаська область. Початкову освіту Василь Липківський здобув в Уманському духовному училищі, де навчався у 1873–1879 роках.

 З 1879 року його життя пов'язане із Києвом. У 1879–1884 роках, навчався у Київській духовній семінарії, після закінчення якої його як кращого учня направили до Київської духовної академії, яку він закінчив 1889 року з ученим ступенем кандидата богослів'я. Втім, з 1889 по 1892 він викладає у Шполі та Черкасах, а з 1892 по 1903 - настоятель собору у місті Липовець (нині Вінничина). 

1903 року повертається до Києва - його призначено на посаду директора нововідкритої Київської церковно-вчительської школи. 1905 року його звільнили з посади, звинувативши в "українофільстві". Василь Липківський вже тоді обстоював необхідність служити в храмах українською мовою, критично ставився до Російської православної церкви.

З 1905 року розпочинається солом'янська сторінка в житті Василя Липківського. Його призначено настоятелем церкви Покрови Пресвятої Богородиці. Він був її настоятелем до 1919 року, за цей час відбулася масштабна розбудова храму, завдяки чому він став вдвічі більшим і набув сучасного вигляду. Мешкає Василь Липківський поряд, у будинку на вулиці Новостроєнській, 46, що належить його сестрі. 

Церква Покрови Пресвятої Богородиці на Солом'янці. Фото О. Михайлика

 

З початком демократичної революції 1905—1907 рр. отець Василь (Липківський) активно включився в український культурно-релігійний рух. 1905 року його обрали головою з'їзду духовенства Київської єпархії, який ухвалив запровадити українську мову в церковне богослужіння та викладання у духовних школах. 

 

Меморіальна дошка на церкві

1917 року отець Василь Липківський став одним із лідерів руху за утворення Української автокефальної православної церкви.

У квітні 1919 року за активної участі отця Василя Липківського проведено збір, де було ухвалено розпочати утворення українських парафій. А вже 22 травня 1919 року, у супроводі хору під керуванням Миколи Леонтовича, Василь Липківський відслужив першу літургію українською мовою у збудованому гетьманом Іваном Мазепою в Києві Микільському соборі.

А 3 серпня 1919 року отець Василь на загальних зборах Старокиївської парафії став настоятелем Софійського собору. Відтоді він до 1929 року мешкає на території Софійського монастиря.   

21 жовтня 1921 року протоієрей отець Василь Липківський таємним голосуванням майже одноголосно був обраний на посаду єпископа-митрополита. Так він став першим митрополитом відродженої Української Автокефальної Православної Церкви.

У жовтні 1927 року відбувся Другий Всеукраїнський церковний собор, на якому під тиском влади та спецслужб Василя Липківського звільнено з посади митрополита. У жовтні 1929 року закрито Софійський собор, Василь Липківський повернувся на Солом'янку і мешкав у будинку своєї сестри, на вулиці Мстиславській, 46.

Будинок на вулиці Мстислава Скрипника, 46-А, де у 1905-1919 та 1929-1934 роках мешкав Василь Липківський. Знесено 2020 року. Фото О. Михайлика, 2014 рік.

Родина Липківських весь час бідувала. Дружина і сестра хворіли. Від голодної смерті Липківських врятували грошові перекази, які впродовж 1933-1937 років надсилав отцю Василю (Липківському) священик Української церкви в Канаді Петро Маєвський.

Будинок на вулиці Григорія Кочура, 4. На його місці до кінця 1970-х стояв будинок, де у 1934-1937 роках жив Василь Липківський. Фото О. Михайлика.

1934 року Василя Липківською разом із хворими дружиною та сестрою виселили на Олександрівську слобідку, у будинок родини Бирюлиних на вулиці Дачній, 8 (будинок знесено наприкінці 1970-х). Звідти 22 жовтня 1937 року Василя Липківського було заарештовано і ув'язнено до Лук'янівської в'язниці. Вироком особливої трійки при Київському управлінні НКВС від 20 листопада 1937 року отця Василя було засуджено до розстрілу. 27 листопада 1937 року вирок було виконано. Точне місце поховання невідоме (на Лук'янівському цвинтарі в Києві встановлено символічний пам'ятний хрест).