пʼятниця, 4 жовтня 2024 р.

Ювілейна монета "Василь Липківський"

27 листопада 2014 року введено в обіг ювілейну монету "Василь Липківський", випущено до 150-річчя від дня народження Василя Липківського - видатного церковного діяча, першого Митрополита відродженої 1921 року Української Автокефальної Православної Церкви, життя якого тісно пов'язане із нашим районом.

Пам'ять про Василя Липківського у нашому районі вшанована - на фасаді церкви Покрови Пресвятої Богородиці йому встановлено меморіальну дошку. 26 квітня 2007 на його честь перейменовано вулицю поряд із храмом (рішення про перейменування опубліковане лише 18 січня 2012). На місці будинку, де Василь Липківський жив у 1934-1937 роках, встановлено пам'ятний знак.

Тираж монети - 20 000 одиниць, метал - нейзильбер (сплав міді з 5—35 % нікелю і 13—45 % цинку), що іноді називається "нове срібло" або "Нікелеве срібло".

На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України та напис півколом «НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ»; у центрі композицію: в обрамленні тернового вінця, що символізує трагічну долю Василя Липківського, стилізоване зображення Євангелія на тлі Софійського собору в Києві, настоятелем якого був митрополит, логотип Монетного двору Національного банку України (праворуч), унизу — рік карбування монети «2014» та номінал — «ДВІ ГРИВНІ».
На реверсі монети розміщено: портрет Василя Липківського, з обох боків від якого зазначені роки його життя, — «1864» та «1937», угорі півколом — напис «МИТРОПОЛИТ ВАСИЛЬ ЛИПКІВСЬКИЙ».

Монета - з особистої колекції Олександра Михайлика, письменника-краєзнавця, провідного бібліотекаря з краєзнавчої роботи нашої бібліотеки. 
 
 

четвер, 3 жовтня 2024 р.

Продовжуємо цикл осінніх прогулянок містом

Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації та Київський центр розвитку туризму підготували 6 безоплатних екскурсій, що проходитимуть з п’ятниці до неділі, серед яких – прогулянка, адаптована для людей із порушеннями слуху в супроводі перекладача жестової мови.
Зважаючи на дуже великий попит та обмежену кількість місць під час дії воєнного стану, реєстрація є обов’язковою для кожного учасника окремо.

Екскурсія «Смарагдова сага»
Ви прогуляєтеся парком «Нивки» в Шевченківському районі столиці та дізнаєтеся багато цікавого про цю історичну місцевість, почуєте життєпис видатних особистостей, які тут жили й творили, надихаючись красою природи смарагдових Нивок, яка дійсно вражає своєю густою рослинністю.
Маршрут: Берестейський проспект → Парк «Нивки» → Станція метро «Нивки».
Місце зустрічі вказано в анкеті.
4 жовтня, п'ятниця, 18:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/wPtQy8mXq6YEW6AX7

Екскурсія «Печерські історії» (для людей із порушеннями слуху)
Прогулюючись вулицею Бастіонною, ви дізнаєтеся про літописний Звіринець та старовинні монастирі XII століття, про Звіринецьке укріплення Київської фортеці та катастрофу, яка сталася тут 100 років тому, побуваєте в затишних двориках, збудованих у 1950-х роках, а також довідаєтеся про історію будівництва Ботанічного саду на Печерських пагорбах.
Екскурсія проходитиме в супроводі перекладача жестової мови.
Маршрут: Станція метро «Звіринецька» → Печерський міст → Бастіонний сквер → Державне Казначейство України → Басейн «Юність» → вул. Болсуновська → Київський міський Палац ветеранів → Ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України (центральний вхід).
Місце зустрічі вказано в анкеті.
5 жовтня, субота, 12:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/o4u6ZpNgN8obEGYdA

Екскурсія «Київ незламний»
Ознайомтеся з історією Києва – з часів Другої світової війни та до сьогодні, а також довідайтеся про людей, які відігравали важливу роль у його незламності та перемозі.
Маршрут: Бабин Яр → Київський телецентр → Київська телевежа → вул. Ю. Іллєнка → Лук'янівська площа.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
5 жовтня, субота, 12:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/qVRCWF9BqPQ8xinL8

Дитяча квест-екскурсія «Пізнаємо Київ – обираємо професію»
Під час прогулянки діти та їхні батьки дізнаються про різноманітні події в історії України, а також ознайомляться із сутністю низки професій. Впродовж захопливої гри юні дослідники розв’язуватимуть задачі, подолання яких приведе до розкриття важливого гасла для нашої столиці.
Маршрут: Софійська площа → Михайлівська площа → Київський фунікулер → Михайлівський Золотоверхий монастир → Володимирська гірка.
Місце проведення вказано в анкеті.
6 жовтня, неділя, 11:30
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/wb9anzp14PwnYes8A

Екскурсія «Київ європейський»
Під час прогулянки ви ознайомитеся з архітектурою Києва та різноманітними об’єктами, які пов’язують наше місто з Європою, а також зі спорудами, які були збудовані європейськими архітекторами.
Маршрут: Європейська площа → вул. Хрещатик → Майдан Незалежності → Пасаж → Центральний гастроном → Бессарабська площа → вул. Басейна → Палац спорту → НСК «Олімпійський» → вул. Велика Васильківська → Костел святого Миколая.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
6 жовтня, неділя, 12:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/bQhLiqZWgnAbuBUu8

Екскурсія «Святошинське намисто»
Слідуючи цим екскурсійним маршрутом, ви дізнаєтеся про те, як створювався та розбудовувався Святошинський район – від невеликого курортно-дачного передмістя Києва до густонаселеного житлового масиву, почуєте про видатних особистостей, які тут жили, та про наукові відкриття, які робилися в цій місцевості.
Маршрут: Станція метро «Академмістечко» → бул. Академіка Вернадського → вул. Серпова.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
6 жовтня, неділя, 16:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/5GHSv8HjVAjeiWv18

Ознайомтеся, будь ласка, з нашими правилами безпеки під час дії воєнного стану:
  • у разі повітряної тривоги за маршрутом передбачені діючі укриття, кожен учасник екскурсії заради своєї безпеки повинен слухати вказівки гіда
  • у разі ворожих обстрілів заради безпеки екскурсантів та гіда, Управління та Київський центр розвитку туризму залишають за собою право скасувати захід

Історія Солом'янського району в фотографіях. Споруди трикотажної фабрики в місцевості Протасів яр, 1932

На рідкісній фотографії, опублікованій в не менш рідкісній книзі "Будова соціялістичного Києва" (1932) - корпус трикотажної фабрики у місцевості Протасів яр, споруджений у 1931-1932 роках. Корпус зберігся у перебудованому вигляді.

Репринетне видання книги - "Будова Києва. 1921-1932" є читальній залі нашої бібліотеки. Запрошуємо переглянути!

середа, 2 жовтня 2024 р.

Вулиця Миколи Лукаша

Із циклу “Прочитання вулиць”

Джерело: google.com, 2015 рік

Сучасна назва (з 2016): вулиця Миколи Лукаша
Підстава для перейменування: назва на честь архітектора Олександра Кобелєва
Розпорядження Київської міської ради: від 20 грудня 2016 року № 704/1708 «Про уточнення назв, перейменування вулиць та провулків у місті Києві»

Місцевість: Олександрівська слобідка
Розташування: пролягає від початку забудови до Оборонного провулку

Попередні назви (1944-1964): Новонародна; (1964-2016): Миколи Скрипника
Первинна назва (межа 1930-х-1940-х-1944): 331-ша Нова

Микола Олексійович Лукаш (19 грудня 1919, Кролевець — 29 серпня 1988, Київ) — український перекладач, мовознавець і поліглот, за громадянською позицією — шістдесятник. Найвідоміші переклади: «Фауст» Гете, «Декамерон» Бокаччо, «Мадам Боварі» Флобера, «Дон Кіхот» Сервантеса, лірика Шиллера тощо.

Життєпис
Народився Микола Лукаш 19 грудня 1919 року в Кролевці Чернігівської губернії в сім'ї Олексія Яковича і Василини Іванівни Лукашів.

Свої лінгвістичні здібності виявляв змалку. 1937 року вступив на історичний факультет Київського університету. Через неподілене кохання до однокурсниці Олени Біличенко полишив навчання та пішов вчителювати в сільській школі на Київщині. За рік біль угамувався, і Микола Лукаш повернувся до університету. Жив на стипендію і невеликі заробітки.

В архіві стародавніх документів Микола Лукаш вишукував папери, дотичні до Коліївщини, переписував їх і перекладав з польської та латини українською мовою. Мало не задарма готував ці матеріали для Костя Гуслистого: той саме працював над книгою про Коліївщину. Зароблені кошти Лукаш витрачав на книжки. У 1930-ті роки букіністичні крамниці були заповнені «конфіскатом» засуджених письменників і науковців. Цінні видання збували за копійки. На відміну від Лукаша, продавці не дуже тямили в книжках. Перекладач знався на них чудово: зібрав усі 10 томів «Історії України-Русі» Михайла Грушевського, «Исторические монографии» Миколи Костомарова, «Описание старой Малороссии» Олександра Лазаревського, твори Михайла Максимовича.

З наступом німецьких військ, комуністи примусили Миколу рити окопи біля Києва. Університет вивезли до Харкова. Лукаш дістався туди, дорогою був поранений у ногу. З поверненням сталінських військ Миколу Лукаша мобілізували на службу на аеродром у Харкові, де він зазнав другого поранення.
Після війни викладав англійську та німецьку в Харківському педінституті іноземних мов і Сільськогосподарському інституті. За час перебування в Харкові Лукаш завершив свій видатний переклад «Фауста» Гете, опублікований 1955 року. У 1958 році Лукаш перебрався в столицю.

У 1973 році Лукаш одержав однокімнатну квартиру на вулиці Суворова. Усі меблі з «комуналки» лишив сусідці. Із собою взяв лише картотеку, письмовий стіл, кабінетний столик, книжки та друкарську машинку. З кухні зробив книгосховище. Попросив викинути газову плиту й засів за переклад «Дон Кіхота» Сервантеса.

Коли вийшов публіцистичний твір Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», за який 1973 року автора засудили до 5 років ув'язнення та 5 років заслання, Микола Лукаш, на той час уже знаний перекладач і літературознавець, публічно його підтримав. Він запропонував Президії Верховної Ради УРСР відбути йому, Лукашеві, термін ув'язнення замість Дзюби, бо той хворів на сухоти. За це Лукаша виключили зі Спілки письменників, заборонили друкуватися, чим позбавили засобів до існування.

Ситуація змінилася лише у 1979 році, коли новий редактор журналу «Вітчизна» Віталій Коротич запропонував Лукашеві перекласти кілька віршів з угорської.
Останні роки життя Микола Лукаш хворів на рак. Був поновлений у Спілці письменників України на хвилі перебудови у 1986 році, фактично напередодні смерті. Він так і не дочекався видання великого тому своїх перекладів — книжки під назвою «Від Бокаччо до Аполлінера», яка вийшла 1990 року і стала своєрідним пам'ятником Лукашеві.

Помер у серпні 1988 року, похований на Байковому кладовищі. нікальна ж бібліотека перекладача (понад три тисячі книжок) потрапила до Музею літератури — туди її передала сестра Миколи Лукаша.
Загалом Микола Лукаш знав 22 мови, з 18 вільно перекладав.
20 грудня 2016 року вулицю Скрипника у Солом’янському районі перейменована на честь Миколи Лукаша.

вівторок, 1 жовтня 2024 р.

Історія Солом'янського району на сторінках газет - від 1890-х років до нашого часу. Про будівництво церкви на Солом'янці, 1897 рік

Наша наступна публікація у новій рубриці, присвяченій історії району на сторінках газет - замітка у газеті "Киевлянин" №166 від 18 червня 1897 року "Роботи по будівництву церкви на Верхній Солом'янці...".

Оригінал зберігається у газетному фонді Національної бібліотеки України ім. Вернадського.