Зниклі вулиці Солом'янського району. Зниклі вулиці Караваєвих Дач та Новокараваєвих Дач

Ми продовжуємо нашу рубрику, в якій розповідаємо про всі зниклі вулиці, які існували в нашому районі. 

П'ятий допис нашого циклу - зниклі вулиці Караваєвих та Новокараваєвих дач. 

Караваєві Дачі є своєрідним рекордсменом - тут зникло найбільше вулиць та провулків з-поміж усіх місцевостей району. Загалом це 9 вулиць та 16 провулків! 

Вулична мережа Караваєвих дач у 1943 році

Далі розповімо про кожну з вулиць докладно

Артилерійська вулиця. Пролягала від Садкової вулиці до залізниці. 

Вулиця виникла в 1920-х — на початку 1930-х років під такою ж назвою. Ліквідована разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1977 року.

Волочаївська вулиця. Пролягала від Індустріальної до Гарматної вулиці.

Вулиця виникла в першій половині XX століття під назвою Нова. Назву Волочаївська вулиця отримала 1955 року.

Офіційно ліквідована разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років. Початкова частина вулиці (між вулицями Гетьмана та Деснянською) існує у вигляді проїзду без назви.

Вічова вулиця. Пролягала від Борщагівської вулиці до вулиці Миколи Голего (тоді — Лебедєва-Кумача).

Винила у 1920-ті роки під такою ж назвою. Вперше зафіксована на карті 1923 року. Ліквідована наприкінці 1950-х років при прокладанні Малої окружної дороги (увійшла до складу Окружної вулиці, частина якої 1962 року увійшла до складу вулиці Індустріальної.

Ділянка сучасної вулиці вулиці Вадима Гетьмана на відтинку від Борщагівської вулиці до вулиці Миколи Голего - це траса колишньої Вічової вулиці.

З 2022 року неподалік існує Вічова вулиця.

Гаражна вулиця. Пролягала від вулиці Професора Караваєва до Польової вулиці.

Будинок на вулиці Гаражній

Вулиця утворилася в 1940-ві роки під назвою 448-ма Нова. Назву Гаражна вулиця набула 1944 року. Ліквідована разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Гірська вулиця. Пролягала від вулиці Тетяни Яблонської (тоді — вулиця Землячки) до Польової вулиці. 

Вулиця виникла в 1-й половині XX століття під назвою 447-ма Нова. Назву Гірська вулиця набула 1944 року. Ліквідована наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років у зв'язку зі зміною забудови та частковим переплануванням місцевості.

Вулиця Грибоєдова. Пролягала від вулиці Андрія Мельника (тоді Генерала Тупикова) до Польової вулиці. 

Виникла у 1920-ті — на початку 1930-х років під назвою (2-га) вулиця Бєлінського. Назву вулиця Грибоєдова отримала 1955 року на честь російського письменника Олександра Грибоєдова.

Ліквідована разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Клубна вулиця. Пролягала від вулиці Землячки до вулиці Академіка Тутковського.

Виникла наприкінці 1930-х років під такою ж назвою. Ліквідована разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Садкова вулиця. Пролягала від Борщагівської вулиці до Садкового провулку.

Виникла у 1920-ті — на початку 1930-х років під такою ж назвою. Ліквідована разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Вулиця Петра Слинька. Пролягала від Борщагівської вулиці до тупика.

Вулиця виникла в 1-й чверті XX століття під назвою Родзянківська. Назву вулиця Петра Слинько набула 1928 року на честь Петра Слинька, радянського революціонера. Пізніше назва вулиці була змінена на провулок Слинько, з 1944 року — Ворзельський провулок (на честь селища Ворзель Київської області). З 1950-х років вживалася назва провулок Петра Слинька, у 1970-х роках — вулиця Петра Слинька. Ліквідована у 1980-х роках у зв'язку зі знесенням старої забудови.

Виборзький провулок. Пролягав від Виборзької вулиці (нині - вулиця Олекси Тихого) до вулиці Металістів (нині - вулиця Михайла Брайчевського).

Виник у 30-ті роки XX століття під назвою 139-та Нова вулиця. Назву Виборзький (від російського міста Виборг) провулок отримав 1953 року.

Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Волочаївський провулок. Пролягав від Волочаївської вулиці до Машинобудівного провулку.

Провулок виник у 1-й половині XX століття під назвою Нова вулиця. Назву Волочаївський провулок отримав 1955 року. Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою 1977 року.

Деснянський провулок. Пролягав від Машинобудівного провулку до Виборзької вулиці (нині - вулиця Олекси Тихого).

Провулок виник у 1920-ті роки під назвою (5-й) Андріївський. Назву Деснянський провулок набув 1955 року. Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Дністровський провулок. Пролягав від Західної до Дністровської вулиці.

Провулок виник у 1-й чверті XX століття, входив до складу двох вулиць — 8-ї Да́чної (відома з 1911 року) та 3-го Андріївського провулку. Назву Дністровський провулок отримав 1955 року.

Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Залізничний провулок. Пролягав від Борщагівської вулиці до залізниці.

Провулок виник у 1-й половині XX століття під такою ж назвою. Фактично зник на початку 1970-х років. Офіційно ліквідований 1977 року в зв'язку зі знесенням старої забудови та розширенням Борщагівської вулиці при підготовці до прокладання лінії швидкісного трамвая.

Провулок Леваневського. Пролягав від Борщагівської вулиці до Дашавської вулиці.

Провулок виник у 1-й половині XX століття під назвою 3-й Дачний. Назву провулок Леваневського здобув 1955 року, на честь радянського пілота Сигізмунда Леваневського. Ліквідований 1977 року в зв'язку зі знесенням старої забудови.

Механічний провулок. Пролягав від вулиці Олекси Тихого до Машинобудівної вулиці.

Провулок виник у 1-й половині XX століття під назвою 852-га Нова вулиця. Назву Механічний провулок набув 1953 року.

Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Наталівський провулок. Пролягав від вулиці Металістів до Виборзької вулиці.

Виник у 1-й чверті XX століття під такою ж назвою. Ліквідований на початку 1980-х років у зв'язку зі знесенням старої забудови.

Ніжинський провулок. Пролягав від Борщагівської вулиці до Дністровського провулку.

Виник у середині XX століття під назвою Нова вулиця. Назву Ніжинський провулок набув 1955 року. Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою 1978 року.

Новочеркаський провулок. Пролягав від Борщагівської вулиці до вулиці Генерала Тупикова.

Виник у 1-й чверті XX століття, мав назву Нова вулиця. Назву Новочерка́ський провулок отримав 1955 року.

Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Окружний провулок. Пролягав від Волочаївської до Індустріальної вулиці.

Виник у 1-й третині ХХ століття під назвою Нова вулиця. Назву Окружний провулок отримав 1955 року. Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою у 1978 році.

Редукторний провулок. Пролягав від вулиці Вадима Гетьмана (на той час — Індустріальна вулиця).

Провулок виник у 1-й половині ХХ століття під назвою Станкозаводський (Верстатозаводський). Назву Редукторний провулок отримав у 1962 року (від Редукторного заводу, поруч з яким пролягав). Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Садковий провулок. Пролягав від Польової вулиці до вулиці Гетьмана (тоді — Індустріальна).

Виник у 1920-ті — на початку 1930-х років під такою ж назвою. Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Ставищенський провулок. Пролягав від Борщагівської до вулиці Олекси Тихого.

Виник у 1-й чверті XX століття під назвою провулок Фузиків, від прізвища домовласника — Фузика. Назву Ставищенський провулок отримав у 1952 році. На початку 1980-х років частина провулка увійшла до складу Ковальського провулка (нині це його заключна частина, де провулок прилучається до вулиці Борщагівської), решту провулку ліквідовано в зв'язку зі знесенням старої забудови.

Тетерівський провулок. Пролягав від Борщагівської вулиці.

Провулок виник у 1910-х роках, вперше згаданий у довіднику «Весь Киев» 1915 року під такою ж назвою, під цією ж назвою позначений на картах міста 1935 та 1947 років. Певний час фігурував під назвою 857-ма Нова вулиця, назву Тетерівський провулок повторно набув 1955 року.

Офіційно ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років. Фактично існує донині як дворовий проїзд без назви.

Шосейний провулок. Пролягав від вулиці Гетьмана (на той час — Індустріальна вулиця) до вулиці Олекси Тихого (на той час — Виборзька вулиця).

Провулок виник у 1-й третині XX століття під назвою 2-й Андрі́ївський. Назву Шосе́йний провулок набув 1944 року (повторне рішення про перейменування — 1955 року.

Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою 1978 року. Частина провулку увійшла до складу вулиці Вадима Гетьмана (частина розв'язки Індустріального шляхопроводу, а саме проїзд, що сполучає вулиці Вадима Гетмьана та Борщагівську, пролягаючи повз ТЦ Аркадія).

Новокараваєві Дачі, що сформувалися здебільшого в 1940-х роках як продовження Караваєвих Дач, не зазнали змін забудови. Тут зник лише один провулок.

Автогенний провулок. Пролягав від Новопольової до Зеленої вулиці.

Автогенний провулок виник у 1940-і роки під такою ж назвою. У довіднику «Вулиці Києва» 1995 року був наведений у переліку вулиць, провулків і площ, що зникли в 2-й половині 1970–90-х років у зв'язку зі знесенням старої забудови, переплануванням місцевості або винятком назви з ужитку. 

Фактично провулок існує й дотепер у вигляді безіменного проїзду, що сполучає Новопольову та Зелену вулиці. На деяких найновіших картах міста знову підписується як Автогенний провулок.