вівторок, 25 червня 2024 р.

Експонат краєзнавчий. Фарфорові статуетки в колекції бібліотеки

 Сьогоднішній допис нашої рубрики "Експонат краєзнавчий" присвячено фарфоровим статуеткам 1970-х-1980-х, що багато десятиліть прикрашали оселі киян.


Статуетка "Дівчина з квіткою"

Статуетка "Хлопець з баяном і дівчина"

Статуетка "Циганка"

Статуетку "Дівчина з квіткою" виготовлено у місті Полонне (Хмельницька область) на місцевому заводі художньої кераміки, статуетки "Хлопець із баяном та дівчина" та "Циганка" - на Київському заводі художньої кераміки.

Тож з-поміж колекції предметів декоративно-вжиткового мистецтва 1960-х-1980-х років, що представлені у Центральній районній бібліотеці імені Григорія Сковороди, нещодавно з'явилися і ці фарфорові статуетки. 

Статуетки "Дівчина з квіткою" та "Хлопець із баяном та дівчина" передала київська родина Мегедь, статуетку "Циганка" київська родина Красовських, вдома у яких багато десятиліть зберігалися вироби.
Щира подяка за подарунок!

Краєзнавча лекція №13 "Казенні дачі"

 26 червня у Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди відбудеться 13-та краєзнавча лекція з циклу «Солом’янка. Історія твого району» від провідного бібліотекаря з краєзнавчої роботи, києвознавця Олександра Михайлика. Лекцію буде присвячено місцевості Казенні дачі.

Казенні дачі виникли у 1850-х роках як дачна місцевість на казенних землях - звідси й походить назва. Невдовзі, вже у 1870-х-1880-х, ця місцевість стає і районом промислових підприємств, найбільшим із яких був завод Гретера.

Важливою сторінкою в історії Казенних дач була чеська громада, яка сформувалася завдяки приїзду на завод Гретера чеських інженерів. Дізнаємося про унікальну фабрику грамплатівок Йосифа Іїндржишека, парк "Стромовка", витоки київського футболу та про видатних чехів, пов'язаних із Казенними дачами.

У 1920-х роках в межах Казенних дач виникло селище Жовтнівка - одне з перших робітничих селищ Києва радянської доби. З'ясуємо, де саме воно існувало, коли зникло і що нині на його місці. У 1930-х роках тут було спорудженно школу №71, що має дуже цікаву історію з точки зору архітектури. Дізнаємося, які ще споруди зведено у той час.
У другій половині 20 століття дачний характер поселення остаточно зник, розчинившись у багатоповерховій забудові. Нині це переважно район багатоповерхівок, промислова забудова і великі торговельні центри. Втім, окремі фрагменти історичної забудови кінця 19-початку 20 століття - як дачної, так і промислової, вціліли.
Серед нерукотворних пам'яток давнини Казенних дач - вікові дуби, залишки давньої діброви - окремі з них мають вік 300 і більше років.

Зацікавились темою? Запрошуємо на лекцію!



понеділок, 24 червня 2024 р.

Екскурсії містом до Дня Конституції України

З нагоди святкування одного з головних державних свят – Дня Конституції України – Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації та Київський центр розвитку туризму підготували 6 безоплатних екскурсій, 5 з яких присвячені Основному Закону країни, а 1 – буде проходити в Святошинському районі Києва. 
На вас чекатимуть захопливі прогулянки містом та історичний екскурс етапами багатовікового становлення конституційного права в Україні від знаменитої Конституції гетьмана Пилипа Орлика й до сьогодення.
Зважаючи на дуже великий попит та обмежену кількість місць під час дії воєнного стану, реєстрація є обов'язковою!

Екскурсія «Святошинське намисто»
Під час прогулянки ви дізнаєтеся про те, як створювався та розбудовувався Святошинський район – від невеликого курортно-дачного передмістя Києва до густонаселеного житлового масиву, почуєте про видатних особистостей, які тут жили, та про наукові відкриття, які робилися в цій місцевості.
Маршрут: Станція метро «Академмістечко» → б-р Академіка Вернадського → вул. Серпова.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
26 червня, середа, 18:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/WRY7VzotTGaRYzoUA

Екскурсія «Тисячолітній шлях Конституції»
Під час двогодинної прогулянки середмістям столиці ви дізнаєтеся, якими були перші закони давньоруської держави та Конституція Війська Запорізького, Універсали УНР, та почуєте, як приймався Основний Закон незалежної України.
Маршрут: Золоті Ворота → «Український клуб» → Національна опера України ім. Т. Г. Шевченка → Київський міський будинок учителя → Пам'ятник Михайлу Грушевському → Жовтий корпус КНУ → вул. Б. Хмельницького → Будівля КМДА → Хрещатик.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
27 червня, четвер, 16:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/eN9VSYTeivFB1NPe8
28 червня, п'ятниця, 16:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/MBpodfJcWqXSRBcq9.

Екскурсія «Київ: нескорені та незалежні»
Довідайтеся про драматичні моменти боротьби за Незалежність України та відвідайте місця, які зберігають пам’ять про героїв війн та революцій, визначних діячів громадсько-культурного руху, талановитих вчених і митців, образи яких повсякчас стоять на варті нашої національної самобутності.
Маршрут: Площа Українських Героїв → вул. Терещенківська → Парк ім. Т. Г. Шевченка → Пам’ятник М. Грушевському → Національний музей літератури України.
Місце проведення вказано в анкеті.
28 червня, п'ятниця, 16:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/hx1ijPPuAbAvsP4J6

Екскурсія «Конституція – від створення до сьогодення»
Познайомтеся з Основним Законом України від часів його першої розробки на початку XVIII століття й до моменту ухвалення Конституції незалежної України в 1996 році.
Маршрут повний: Станція метро «Арсенальна» → вул. М. Грушевського → вул. Липська → вул. П. Орлика → вул. Академіка Богомольця → вул. Круглоуніверситетська → вул. Хрещатик → Майдан Незалежності → Софійська площа.
Місце проведення вказано в анкеті.
28 червня, п'ятниця, 18:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/qrWQiZBVZcze7unJ7
29 червня, субота, 11:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/dGeoFQ2wkEMkBPgz7

Ознайомтеся, будь ласка, з правилами безпеки під час дії воєнного стану:
  • у разі повітряної тривоги за маршрутом передбачені діючі укриття, кожен учасник екскурсії заради своєї безпеки повинен слухати вказівки гіда
  • у разі ворожих обстрілів заради безпеки екскурсантів та гіда, Управління та Київський центр розвитку туризму залишають за собою право скасувати захід

субота, 22 червня 2024 р.

Історія Солом'янського району у фотографіях. Олександрівська слобідка у фільмі "Вулиця молодості"

Маловідомий фільм 1958 року "Вулиця молодості" Одеської кіностудії цінний місцями фільмувань - це Олександрівська слобідка та Першотравневий масив, що саме тоді активно споруджувався. Попередній допис було присвячено сценам, знятим на Першотравневому масиві. У цьому дописі йтиметься про сцени, зняті на Олександрівській слобідці.


Цю сцену зняли на вулиці Освіти. Попереду - будинок №14, споруджений у 1950 році за проєктом архітекторки Людмили Шкаруби. З 1950 по 2008 у ньому працювала центральна районна бібліотека. Будинок знесено у 2018 році. Частина паркану на передньому плані збереглася. Кулі на стовпчиках паркану втрачено ще у 1970-і.


Попередня сцена відзнята біля паркану. Ця його частина збереглася.


Квартал двоповерхових гуртожитків для робітників будівельних трестів забудовано на початку 1950-х. Двоповерхові гуртожитки знесено ще наприкінці 1980-х. Триповерхівку на другому плані - у 2010-х. На її місці - багатоповерхівка за адресою вулиця Освіти, 16-А.


Цей гуртожиток виходив фасадом на вулицю Червонозоряну (нині проспект Валерія Лобановського) і мав адресу вулиця Червонозоряна, 17. У цьому кадрі - дворовий фасад будинку.


У цьому кадрі - бічний фасад, балкон із колонами та вхід до гуртожитку.


Цю сцену знято з фасадного боку будинку - праворуч за кадром - вулиця Червонозоряна, майбутній проспект Валерія Лобановського.

пʼятниця, 21 червня 2024 р.

Новий тиждень – нова екскурсія

Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації та Київський центр розвитку туризму підготували для вас 3 екскурсії на безоплатній основі. До списку наших регулярних екскурсійних маршрутів додали ще одну цікаву прогулянку старовинним Подільским районом, який ще називають «містом у місті».

Ознайомитися з детальним описом і маршрутом цієї та інших прогулянок можна нижче.
Зважаючи на дуже великий попит та обмежену кількість місць під час дії воєнного стану, реєстрація є обов'язковою!

Екскурсія «Таємниці града Володимира»
Під час прогулянки ви почуєте про розбудову Києва та будівництво оборонних споруд князем Володимиром, дізнаєтеся про зведення першого кам’яного храму Київської держави – Десятинної церкви.
Маршрут: Львівська площа → вул. Велика Житомирська → вул. Володимирська → Десятинний провулок → Старокиївська гора → вул. Десятинна → Михайлівська площа.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
22 червня, субота, 17:30.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/FYRTAiPyfpXPaStLA

Екскурсія «Київ незламний»
Познайомтеся з історією Києва – з часів Другої світової війни і до сьогодні, а також довідайтеся про людей, які відігравали роль у його незламності та перемозі.
Маршрут: Бабин Яр → Київський телецентр → Київська телевежа → вул. Ю. Іллєнка → Лук'янівська площа.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
23 червня, неділя, 11:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/cvLHPdA4araN42sd8

Екскурсія «Старим Подолом»
Ви прогуляєтеся знаменитою вулицею Петра Сагайдачного, довідаєтеся, як змінювався Поділ з часів створення до сьогодення, познайомитеся з його унікальними з точки зору історії та архітектури об’єктами, серед яких – Аптека-музей, найстаріший будинок Києва, Києво-Могилянська академія, яка була заснована 400 років тому, та старовинні храми.
Маршрут: Станція метро «Контрактова площа» → Церква Миколи Притиска → Аптека-музей на Подолі → Церква Успіння Богородиці Пирогощої → Контрактовий будинок → Церква Покрови Пресвятої Богородиці → Садиба родини Балабух → Поштова площа.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
23 червня, неділя, 17:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/GsEWehngRCvBEUWb9

Ознайомтеся, будь ласка, з правилами безпеки під час дії воєнного стану:
  • у разі повітряної тривоги за маршрутом передбачені діючі укриття, кожен учасник екскурсії заради своєї безпеки повинен слухати вказівки гіда
  • у разі ворожих обстрілів заради безпеки екскурсантів та гіда, Управління та Київський центр розвитку туризму залишають за собою право скасувати захід

Краєзнавча лекція "Чоколівка"

22 червня у Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди відбудеться повторна лекція з циклу "Солом'янка. Історія твого району" від провідного бібліотекаря з краєзнавчої роботи, києвознавця Олександра Михайлика. Лекцію буде присвячено місцевості Чоколівка.
Хоча Чоколівка виникла вже на початку ХХ століття, але теж має свою цікаву історію появи. До того ж, це одна із небагатьох місцевостей у Києві, яку названо на честь конкретної особи.
Тож згадаємо про особистість Миколи Чоколова та його роль у появі поселення. Дізнаємося про те, як воно розвивалося й що вціліло з першого періоду його забудови; як місцина розбудовувалася у 1940-х-1950-х роках; що було втілено, а що залишилося лише на рівні проєктів; якими є реальні межі Чоколівки, і чому її назва у народі поширилася й на сусідній Першотравневий масив.

Зацікавилися темою? Чекаємо на вас!

четвер, 20 червня 2024 р.

Караваєві дачі

Із циклу "Історія твого району"

Однією з місцевостей на мапі Солом’янського району, назва якої увіковічнює її засновника, є Караваєві дачі. Назва місцевості зберігає пам’ять про видатного медика Володимира Караваєва, професора Київського університету Св. Володимира.

Володимир Караваєв
Володимир Опанасович Караваєв (8 [20] липня 1811, Вятка, Росія — 3 [15] березня 1892, Київ) — український хірург і офтальмолог, доктор медицини, заслужений ординарний професор; саме він іще 1844 року заснував першу в Україні клініку очних хвороб. Його діяльність повернула зір тисячам людей з усіх усюд. Тож не дивно, що за його життя існувала приказка «Богу помолитися і Караваєву поклонитися». Ще один неординарний факт: 1891 року до 50-річчя університетської діяльності професора вулицю Шулявську, на якій він мешкав, було перейменовано на Караваєвську (тепер — вулиця Павла Скоропадського). Це один із небагатьох прикладів в історії Києва, коли вулицю назвали ім’ям людини ще за її життя.

Попередником Караваєвих дач був заснований у середині ХІХ ст. «Деревний розсадник» (точне місце розташування на сучасній місцевості — між Індустріальним шляхопроводом і Шулявським кладовищем). Під нього було спеціально виділено 63 десятини землі — 45 десятин орної та 18 десятин під лісом. Розсадник, заснований Відомством державного майна, розводив і продавав декоративні дерева й кущі, а також виконував роль закладу для навчання населення (здебільшого казенних селян) основ культурного садівництва. Проте діяльність закладу не була успішною, тож невдовзі землі й усі будівлі було продано. 1865 року Олександр ІІ затвердив спеціальну інструкцію, що надавала право купувати землі в «західних губерніях» (звісно, йшлося й про Україну) на пільгових умовах особам лише російського походження. Тож 1870 року землі та будівлі колишнього хутора «Деревний розсадник» площею 42,6 десятин купив Володимир Караваєв. 15 листопада 1872 року він придбав так звану Гімназичну ділянку — 20,7 десятин землі, які залізниця відкраяла від Кадетського гаю. Так його володіння збільшилося до 63,3 десятин. На хуторі був завод воскових свічок, який промисловець винаймав у професора Караваєва.

Дача Караваєва. Фрагмент плану 1902 року
Після смерті Володимира Караваєва 1892 року половина земель (32 десятини) перейшла у спадок його доньці Ользі Караваєвій-Колчак, одруженій із братом майбутнього адмірала Колчака. Вона поділила ці землі на 238 невеликих ділянок і з 1903 року розпродала їх приватним особам. Так почалася історія попервах дачного селища Караваєві дачі. Вже за 5 років усі дачні ділянки було забудовано. Станом на 1911 рік у робітничому селищі Караваєві дачі мешкало близько 5 тис. жителів, було 323 садиби і 296 будинків. 1914 року Караваєві дачі разом із Шулявкою та Казенними дачами увійшли до меж міста. Планування селища було здебільшого регулярним, із декількома поперечними та повздовжніми вулицями. Загалом тут було 12 вулиць і 14 провулків. Вулиці було забудовано виключно одноповерховими будинками, здебільшого дерев’яними, лише подекуди траплялися цегляні будиночки зі скромним оздобленням фасаду.

Зразки історичної забудови, вул. Польова. Фото О. Михайлика
У 1910-х (точна дата невідома) на залізниці поряд із селищем було відкрито зупинний пункт. Досить довго це була звичайна зупинка приміських електропоїздів, але після реконструкції платформи Караваєві Дачі в 2003–2005 роках тут виник невеликий вокзальний комплекс, що є одним із найсучасніших в Україні.
Кількість населення Караваєвих дач стрімко зростала. Мешканці селища клопоталися щодо виділення земельної ділянки для будівництва власної церкви. Землю виділили у садибі № 143 на вулиці Борщагівській, яка належала Ользі Караваєвій-Колчак. На початку 1910-х тут побудували невелику дерев’яну Преображенську церкву. 1921 року радянська влада зареєструвала парафію.1931 року, під приводом запланованого будівництва поряд геологорозвідувального технікуму, церкву закрили й невдовзі знищили. Нині на місці храму — Індустріальний шляхопровід.

1926 року в Караваєвих дачах було 217 садиб і 284 будинки, з них 13 — порожні. Населення становило 1065 осіб. Із 1926 року селище певний час мало офіційну назву «Червоний залізничник», та вона не прижилася, тож план Києва 1935 року зафіксував стару назву. У 1920–1930-х забудова Караваєвих дач розширилася як на південь, так і на північ. Селище злилося із Шулявкою та Казенними дачами. Основною «віссю» стала кінцева частина вулиці Борщагівської.

Починаючи з 1938 року, районні депутати вимагали від міської ради побудувати на Караваєвих дачах школу. 1941 року школу за проектом 50 архітекторки Баландіної звели на вулиці Леванев-
ського, 2-А. Її мали здати 15 серпня 1941 року. До початку війни будівлю було завершено зовні та перекрито, проте у перший воєнний рік школярі так і не розпочали тут навчання.

Висотна забудова Караваєвих дач 1980-х років

Оригінальна забудова Караваєвих дач почала зникати ще у 1950-х, коли взялися забудовувати багатоповерхівками вулицю Борщагівську, що стала важливою магістраллю. 1957 року було
відкрито шляхопровід біля залізничної станції, що сполучив Чоколовку з Караваєвими дачами, а в глобальній перспективі — частину кільцевої магістралі, яка в обхід центру з’єднала ряд міських районів. Будівництво шляхопроводу спричинилося до створення нової магістралі — сучасної вулиці Гетьмана. Остання розітнула наявну мережу вулиць, постала необхідність у новій забудові вздовж неї. Отже, з 1950-х Караваєві дачі як система вулиць і забудови почали зникати. У 1960-х цей процес тривав повільно — на майбутній магістралі з’явилося лише декілька п’ятиповерхових хрущовок і 9-поверхових малосімейок. Більша частина старої забудови тоді ще продовжувала існувати. Її знесли вже у 1970-х. У 1970–1980-х на місці старої забудови з’явилися житлові будинки та гуртожитки майбутнього Національного авіаційного університету. Під час цього будівництва на Караваєвих дачах зникли дев’ять вулиць і 17 провулків.

Починаючи з 1980-х, на Караваєвих дачах з’явилася висотна забудова, здебільшого вздовж вулиці Гетьмана. У 1981–1988 роках тут було споруджено чотири 16-поверхівки серії КТ: № 40, 42, 44 і 46. На найвигіднішому панорамному пригірку біля залізниці (Гетьмана, 46-А) 1994 року звели унікальний 6-секційний каскадний комплекс, що поєднував різні проекти панельних серій Т.

1991 року під час розроблення генерального плану розширення КПІ залишки забудови Караваєвих дач між залізницею та вулицею Польовою планували знести й побудувати натомість багатоповерхові паркінги. Саму ж вулицю Польову — розширити й перетворити на Залізничний бульвар, що мав з’єднуватися з вулицею Борщагівською біля 9-го корпусу КПІ. Для цього збиралися побудувати дворівневу розв’язку. Втілено це не було.

середа, 19 червня 2024 р.

Провулок Оксани Вороніної

Із циклу “Прочитання вулиць”

Сучасна назва (з 2024): провулок Оксани Вороніної

Підстава для перейменування: на честь української акторки театру та кіно Оксани Вороніної
Рішення Київської міської ради: від 18 січня 2024 року № 7601/7642 «Про перейменування провулку Металістів у Солом’янському районі міста Києва»

Місцевість: Караваєві дачі
Розташування: пролягає від вулиці Михайла Брайчевського до Машинобудівного провулку

Попередня назва (1955-2024): провулок Металістів
Первинна назва (1-а третина 20 ст.-1955): Петрівський провулок

Оксана Вікторівна Вороніна (11 листопада 1967, Путивль — 30 липня 2020, Київ, Україна) — українська акторка театру та кіно.
Оксана Вороніна народилася 1967 року у місті Путивль на Сумщині.
З 1986 року навчалась у Київському державному інституті театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (нині — Київський національний університет театру, кіно та телебачення імені Івана Карпенка-Карого) у майстерні Юлії Ткаченко, який закінчила у 1990 році. У 1990 по 2000 роках Оксана Вороніна працювала в Белгородському державному академічному театрі імені М. С. Щепкіна. З 2001 по 2020 роки — актриса Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки. За ці роки вона зіграла в спектаклях: "У полоні пристрастей (Камінний господар)", "Дон Кіхот. 1938 рік", "Новорічні сюрпризи", "Ревізор", "Маскарад", "Дивна місіс Севідж" та інших.
Померла Оксана Вороніна від важкої хвороби 30 липня 2020 року.

Вибрана фільмографія:
  • 2019 – У неділю зранку зілля копала
  • 2019 – Кріпосна
  • 2018 – Ніщо не трапляється двічі
  • 2015 – Офіцерські дружини
  • 2014 – Тільки не відпускай мене
  • 2014 – Гордіїв вузол
  • 2013 – Вбити двічі
  • 2012 – Жіночий лікар
  • 2012 – Закохані в Київ (кіноальманах; фільм «Рука»)
  • 2008 – Владика Андрей

вівторок, 18 червня 2024 р.

Експонат краєзнавчий. Фарфорові вироби у колекції бібліотеки

Сьогоднішній допис нашої нової рубрики присвячено фарфоровим виробам, які є у колекції бібліотеки. Розповімо про фарфорові куманці та карафи 1960-х-1980-х років.


На першому фото - ліворуч куманець "Півник", навколо якого - 4 чарки "Рибки", у центрі - карафа "Риба" та 6 чарочок "Рибки". Бібліотека має два таких набори. Свого часу ці вироби прикрашали чи не кожну оселю, були дуже популярними. Це вироби заводу у місті Полонне (Хмельницька область). Праворуч - розписний куманець, оздоблений рослинними та квітковими орнаментами, виготовлений на заводі у місті Коростень (Житомирська область).

На окремому фото - куманець "Козак і козачка". На жаль, відсутність клейма на дні не дало змогу з'ясувати, на якому фарфоровому заводі виготовлено виріб.

Кияни охоче купували такі вироби і вони одразу ставали прикрасою оселі. Їх рідко використовували за призначенням, але майже завжди - як оздоба кімнати.

Тож з-поміж колекції предметів декоративно-вжиткового мистецтва 1960-х-1980-х років, що представлені у Центральній районній бібліотеці імені Григорія Сковороди, нещодавно з'явився і цей фарфоровий посуд.
Його передала київська родина Мегедь, вдома у якої багато десятиліть зберігалися вироби.
Щира подяка за подарунок!

понеділок, 17 червня 2024 р.

Історія Солом'янського району в архівних документах

Історія району в архівних документах
Пропонуємо ознайомитися зі справою "План ділянки землі під назвою хутора Совки, Пронівщина". Йдеться про місцевість Пронівщина, якою тривалий час і володіла церква (з 1848 по 1917 роки).
Документ зберігається у фондах Центрального державного історичного архіву України (фонд 184 опис 1 справа 19).

Загальний вид плану
Фрагмент плану. Воскобілильний (свічний) завод - літера "з"
Фрагмент плану. Хутір Совки Пронівщина

пʼятниця, 14 червня 2024 р.

Історія Солом'янського району у фотографіях. Першотравневий масив у фільмі "Вулиця молодості"


Маловідомий фільм 1958 року "Вулиця молодості" Одеської кіностудії цінний місцями фільмувань - це Олександрівська слобідка та Першотравневий масив, що саме тоді активно споруджувався. У цьому дописі йтиметься про сцени, зняті на Першотравневому масиві. На першому фото ми бачимо ріг сучасних Чоколівського бульвару та вулиці Лондонської з перспективою останньої. Вулиці як такої ще немає, але того ж 1958 року, у якому знято фільм, її буде забудовано.


У одному із наступних кадрів видно, як будуються будинки на сучасній вулиці Івана Світличного та розпочинається спорудження школи №149.


У кадрі - спорудження будинку №4 на сучасній вулиці Івана Світличного, який було завершено саме 1958 року.


Цей кадр знято з будинку №49 на сучасній вулиці Уманській, який тоді саме споруджувався. Вдалині - залізниця, за нею - місцина Караваєві дачі.

четвер, 13 червня 2024 р.

Грушки

Із циклу "Історія твого району"

Хутір (без підпису). Фрагмент карти Києва і околиць 1886 р.
Історія хутора Грушки почалася 1869 року, коли 14 ділянок землі на 6-й версті Києво-Брестського шосе було передано Києву від казни. 1871 року ці землі взяв в оренду дворянин К. Грушко. Він заснував хутір, який від прізвища власника отримав назву Грушки. Мапа Києва й околиць 1886 року зафіксувала точне місце розташування хутора — десь за півкілометра південніше Києво-Брестського шосе, приблизно там, де закінчується сучасний Чугуївський провулок. На мапі показано невеликий садок і ділянку орної землі. У 1890-х на хуторі проживало п’ять осіб.

Згідно з Повелінням Миколи ІІ від 11 травня 1898 року, землі біля Шулявки площею 38 десятин було передано для влаштування Політехнічного інституту. Натомість Київське окружне інженерне управління отримало 76 десятин земель біля хутора Грушки. Фактична передача земель відбулася 1902 року. Невдовзі тут постало військове містечко — вздовж нинішніх вулиць Гарматної, Шутова та проспекту Перемоги (між вулицями Шутова та Василенка) було збудовано близько 10 здебільшого двоповерхових казарм. Тут приблизно з 1910 року розташовувався Сьомий залізничний батальйон.

Казарми біля хутора Грушки 1917 року увійшли в історію завдяки повстанню Другого козацького полку ім. гетьмана Павла Полуботка, ідейним натхненником якого вважається відомий громадський і політичний діяч Микола Міхновський.

Хутір Грушки. Фрагмент карти 1932 року

1921 року хутір Грушки було включено до меж Києва. 1926 року на хуторі разом із дослідним полем Київського сільськогосподарського інституту було 19 дворів, мешкало 143 особи.
Після Другої світової війни хутір Грушки остаточно поглинуло місто: у 1950–1960-х навколо постали корпуси нових заводів, а на місці хутора (який згадується в довіднику «Вулиці Києва» 1958 року як селище з вулицями без назви) звели багатоповерхові житлові будинки та гуртожитки.
На честь місцевості 2017 року розташовану неподалік залізничну станцію Київ-Жовтневий було перейменовано на Грушки. 2023 року вулиця Полковника Шутова перейменована на Грушецьку, на честь місцевості.

середа, 12 червня 2024 р.

Вулиця Академіка Шалімова

Із циклу "Прочитання вулиць"

Фото О. Михайлика
Сучасна назва (з 2024): вулиця Академіка Шалімова

Підстава для перейменування: на честь українського хірурга, одного із засновників української хірургічної школи Олександра Шалімова
Рішення Київської міської ради: від 29 лютого 2024 року № 7901/7942 «Про перейменування вулиці Героїв Севастополя у Солом'янському районі міста Києва»

Місцевість: Відрадний
Розташування: пролягає від бульвару Вацлава Гавела до площі Відрадної, Відрадного проспекту.

Попередня назва (1963-2024): вулиця Героїв Севастополя (частина вулиці, від площі Відрадної, Відрадного проспекту до вулиці Новопольової, зберегла назву Героїв Севастополя)
Первинна назва (1959-1963): Відрадна

Олександр Олексійович Шалімов (20 січня 1918, село Введенка, Задонський повіт, Воронезька губернія, РРФСР — 28 лютого 2006, Київ, Україна) — український хірург російського походження, один із засновників української хірургічної школи. Герой України (2005).

Життєпис
Народився 20 січня 1918 р. у селі Введенка, нині Задонського району Липецької області (Російська Федерація). Походив із багатодітної селянської родини: у його батьків було 12 власних дітей і ще прийняли двох безпритульних. У 1925 році сім'я переїхала на Кубань, де він пішов у школу.

У 1934 році вступив на робітфак Кубанського медичного училища, який закінчив у 1936 році з відзнакою. У 1936–1941 роках навчався на лікувальному факультеті Кубанського медичного інституту.
Після початку німецько-радянської війни на фронт його не взяли через перенесені незадовго до того малярію та гепатит, а також ревматизм та хворобу хребта.

З 1941 року — хірург, головний лікар Нерчинсько-Заводської міжрайонної лікарні в Читинській області РРФСР. З 1944 року — завідувач хірургічного відділення, головний лікар Петровськ-Забайкальської міської лікарні Читинської області РРФСР.
З 1946 року — завідувач хірургічного відділення Брянської обласної лікарні РРФСР.
З 1949 року — головний хірург Орловського облздороввідділу і завідувач хірургічного відділення Орловської обласної лікарні РРФСР.
З 1952 року — асистент кафедри госпітальної хірургії Курського медичного інституту РРФСР.
З 1953 року — головний хірург Брянського облздороввідділу і завідувач хірургічного відділення Брянської обласної лікарні РРФСР.

У 1955 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Утворення штучного стравоходу при рубцевій непрохідності».
З 1957 року — доцент кафедри хірургії Харківського медичного інституту. У 1958 році захистив докторську дисертацію на тему «Хірургічне лікування раку головки підшлункової залози і фатерова сосочка».
У 1959 — 1970 роках — провідний хірург у лікувальних та наукових закладах міста Харкова, завідувач кафедри торакальної хірургії та анестезіології Українського інституту удосконалення лікарів, з 1965 року — директор Харківського науково-дослідного інституту загальної та невідкладної хірургії.
З 1970 року — завідувач кафедри торакоабдомінальної хірургії Київського інституту удосконалення лікарів, директор науково-дослідного інституту гематології та переливання крові, а з 1972 року директор Київського науково-дослідного інституту клінічної та експериментальної хірургії.
З 1975 року засновник та директор Інституту хірургії та трансплантології, що нині названий його іменем. З 1978 року дійсний член АН УРСР.

Шалімов став першим лікарем, котрий провів вдалу пересадку підшлункової залози хворому на діабет, розробив і впровадив нові методи операцій за онкологічних захворювань, органів травлення, судин, серця. Шалімов запровадив нові методи операцій при захворюваннях органів травлення, серця, онкологічних захворюваннях тощо.
Під керівництвом Шалімова проведено першу в Україні операцію пересадки серця. Досі таких операцій у Київському інституті клінічної й експериментальної хірургії імені Олександра Шалімова проведено вже 4.
За своє життя Шалімов провів близько 40 тисяч операцій.

У 1998 році академіка Шалімова визнано «Людиною планети». До смерті у 2006 році він також був Почесним директором Інституту клінічної й експериментальної хірургії НАН України (з грудня 2006 року інститут носить його ім’я).
Помер у Києві 28 лютого 2006 року.
Поховано Олександра Шалімова на Байковому цвинтарі в Києві (ділянка № 52а).
29 лютого 2024 року Київська міська рада частину вулиці Героїв Севастополя перейменувала на вулицю Академіка Шалімова.

Нагороди:
Орден “За заслуги” І ступеня (1999)
Орден “За заслуги” ІІ ступеня (1998)
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки
З нагоди ювілею 23 січня 2018 року НБУ ввів в обіг ювілейну монету «Олександр Шалімов» номіналом 2 гривні, а Укрпошта — ювілейну поштову марку.

Екскурсії містом


На цьому тижні Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації та Київський центр розвитку туризму підготували 12 екскурсій на безоплатній основі.
Дбаючи про ваше дозвілля в період частих відключень електроенергії, розширено цикл локальних екскурсій, під час яких можна цікаво провести час ввечері та краще пізнати житлові масиви столиці. До того ж прогулянки перед сном – це корисно для здоров'я, тож давайте гуляти разом!
Зважаючи на дуже великий попит та обмежену кількість місць під час дії воєнного стану, реєстрація є обов'язковою!

Екскурсія «Святошинське намисто»
Під час прогулянки ви дізнаєтеся про те, як створювався та розбудовувався Святошинський район – від невеликого курортно-дачного передмістя Києва до густонаселеного житлового масиву, почуєте про видатних особистостей, які тут жили, та про наукові відкриття, які робилися в цій місцевості.
Маршрут: Станція метро «Академмістечко» → бул. Академіка Вернадського → вул. Серпова.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
12 червня, середа, 19:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/fRFARgW4gTCxALtL7

Екскурсія «Меценати Києва» (для людей із порушеннями слуху).
Під час екскурсії ви почуєте про традиції благодійництва та відомі родини меценатів Києва, які жили у місті більше століття тому, дізнаєтеся про їхній внесок у збереження музейних цінностей, а також про те, як власна оселя могла стати домом молитви чи музеєм.
Екскурсія буде проводитися в супроводі перекладача жестової мови.
Маршрут: Станція метро «Палац спорту» → Хоральна синагога Бродського → Бессарабський ринок → Національний музей Тараса Шевченка → Національний музей «Київська картинна галерея» → Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків → Національна наукова медична бібліотека України.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
13 червня, четвер, 12:30
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/JS8wiF3bNmzbafQi8

Екскурсія «Прогулянка сучасною Оболонню»
Прогулюючись сучасним житловим масивом від станції метро «Мінська» до Оболонської набережної та мальовничого парку «Наталка», ви дізнаєтеся про історію облаштування та створення різних цікавих меморіалів і об'єктів інфраструктури в цій місцевості, серед яких – новий пішохідний міст-хвиля, який з'єднує набережну з Оболонським островом.
Маршрут: Пам'ятник Архангелу Михаїлу → Меморіал Небесній Сотні «Герої не вмирають» → Площа Сантьяго-де-Чилі → Оболонська набережна → Парк «Наталка» → Кесон «Сталінський тунель» → Пішохідний міст-хвиля → Оболонський острів.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
13 червня, четвер, 19:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/yykT3EEDaNQsXugt5

Екскурсія «Київ: стежиною воєнної історії»
Прогулюючись затишними вулицями стародавнього Печерська, ви побачите низку об’єктів мілітарної історії Києва, а також дізнаєтеся про події багатолітньої боротьби за незалежність України, що триває й донині.
Маршрут: Центральний будинок офіцерів Збройних Сил України → Маріїнський парк → Будинок командувача військ Київського військового округу → Арсенальна площа.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
14 червня, п'ятниця, 14:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/kbU3auSjqjfuD1V69

Екскурсія «Прогулянка старим Києвом»
Екскурсанти почують про будівництво Володимирського та Софійського соборів, познайомляться з історією функціонування та реконструкції Золотих воріт, а також відвідають старі й нові об’єкти історії нашого міста й держави загалом.
Маршрут: Володимирський собор → Будинок Гольденберга → Пам’ятник Павлу Шеремету → Меморіальна дошка Дмитру Мирону → Золоті ворота → Пам’ятник захисникам кордонів вітчизни усіх поколінь → Софійська площа.
Місце проведення вказано в анкеті.
14 червня, п'ятниця, 15:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/c7Nnj3aoMwcWwri47

Екскурсія «Зустріч на перехресті Науки»
Пориньте в атмосферну подорож мальовничим куточком столиці Голосієвом, який є осередком низки провідних науково-дослідницьких інститутів України, довідайтеся про здобутки та відкриття відомих науковців, які тут мешкали та працювали.
Маршрут: Академічне містечко навколо Інституту фізики → Мозаїчне панно «Ковалі сучасності» → Інститут ядерних досліджень → Інститут фізики напівпровідників → Центральна геофізична обсерваторія → Український гідрометеорологічний інститут.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
14 червня, п'ятниця, 18:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/b1MZoPckEJakT8sw8

Екскурсія «Київ історичний»
Ця прогулянка присвячена історії стародавнього Києва, його пам’яткам, архітектурі, історичному центру та Подолу.
Маршрут: Софійська площа → Михайлівська площа → Старокиївська гора → Андріївський узвіз → Контрактова площа.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
15 червня, субота, 11:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/DUgXxRxY8paVznKc6

Екскурсія «Шлях української державності»
Під час екскурсії ви почуєте розповідь про боротьбу за українську державність часів Гетьманщини, дізнаєтеся про державні утворення України, які засновувалися століття тому, а також ознайомитеся з історією проголошення Незалежності України та боротьби за її майбутнє в новітній історії.
Маршрут: Золоті Ворота → «Український клуб» → Національна опера України ім. Т. Г. Шевченка → Київський міський будинок учителя → Пам'ятник М. Грушевському → Жовтий корпус КНУ → вул. Б. Хмельницького → Будівля КМДА → вул. Хрещатик.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
15 червня, субота, 12:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/ELmLFdcEjV6egY4G6

Екскурсія «Київ незалежний»
Під час прогулянки ви дізнаєтеся про те, як українці боролися за свою свободу, як Київ позбувався радянського минулого, а також почуєте про доленосні події, після яких головний майдан міста став Майданом Незалежності.
Маршрут: Майдан Незалежності → вул. Хрещатик → Європейська площа → вул. М. Грушевського → Хрещатий парк → Арка Свободи українського народу → Володимирська гірка.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
15 червня, субота, 12:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/cj6kEpHyZHTnbbGp6

Дитяча квест-екскурсія «Пізнаємо Київ – обираємо професію»
Під час прогулянки діти та їхні батьки дізнаються про різноманітні події в історії України, а також ознайомляться із сутністю низки професій. Впродовж захоплюючої гри юні дослідники вирішуватимуть задачі, подолання яких приведе їх до розкриття важливого гасла для нашої столиці.
Маршрут: Софійська площа → Михайлівська площа → Київський фунікулер → Михайлівський Золотоверхий монастир → Володимирська гірка.
Місце проведення вказано в анкеті.
15 червня, субота, 13:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/H3t2tx5yWZV3nsH56

Екскурсія «Зустріч на Поштовій»
Під час прогулянки Поштовою площею ви дізнаєтеся, чому вона мала назву «Майдан Різдва», відкриєте для себе особливості прилеглих вулиць, дослідите розвиток цього району, а також зможете надихнутися величними видами Дніпра, мостів та островів столиці.
Маршрут: Церква Різдва Христового → Поштовий будинок → Річковий вокзал → Пам’ятник першому електричному трамваю → Пам’ятник «Малюки-засновники Києва».
Місце зустрічі вказано в анкеті.
16 червня, неділя, 12:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/WcDFes6V19rdiYbw7

Екскурсія «Київ – наймальовничіша столиця Європи»
На вас чекає атмосферна подорож вулицями історичного Голосієва, де неймовірні пейзажі, що поєднують колоритність архітектурних стилів із величезним розмаїттям дерев і рослин, доведуть, що недарма Київ займає високі позиції в рейтингах найбільш озеленених європейських міст.
Маршрут: Кампус Київського національного університету імені Тараса Шевченка → Національний комплекс «Експоцентр України» (ВДНГ) → Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) → Національний природний парк «Голосіївський».
Місце зустрічі вказано в анкеті.
16 червня, неділя, 13:00
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/v8kcy8u4BNJPFrpy8

Ознайомтеся, будь ласка, з правилами безпеки під час дії воєнного стану:
  • у разі повітряної тривоги за маршрутом передбачені діючі укриття, кожен учасник екскурсії заради своєї безпеки повинен слухати вказівки гіда
  • у разі ворожих обстрілів заради безпеки екскурсантів та гіда, Управління та Київський центр розвитку туризму залишають за собою право скасувати захід

вівторок, 11 червня 2024 р.

Експонат краєзнавчий. Керамічні вироби у колекції бібліотеки

Експонат краєзнавчий

Сьогоднішній допис нашої нової рубрики присвячено керамічним виробам, які є у колекції бібліотеки. Розповімо про сім керамічних виробів 1960-х-1980-х років.


На першому фото - п'ять виробів. В центрі - великий керамічний чайник, вкритий поливою, орнаменти втиснені. Ліворуч від нього - невелика керамічна ваза, а також кухоль із зображенням рака. Праворуч - невеличка ємність з ручкою для молока та вершків, а також керамічний графін із кришечкою.

На окремому фото ліворуч - округлий глечик із кришкою. Цей глечик вкритий поливою і розписаний коричневими та чорними фарбами.

На окремому фото праворуч - видовжений кухоль із ручкою, також вкритий поливою і розписаний жовтими та чорними фарбами рослинним орнаментом.

Усі ці глечики, графіни, кухлі виготовляли керамічні заводи України, яких у 1980-х налічувалося бл. 40. Кияни охоче купували їх - такі вироби одразу ставали прикрасою оселі. Хоча кухоль на останньому фото активно використовувався - у нього наливали рідини.

Тож з-поміж колекції предметів декоративно-вжиткового мистецтва 1960-х-1980-х років, що представлені у Центральній районній бібліотеці імені Григорія Сковороди, нещодавно з'явився і цей керамічний посуд.
Його передала київська родина Мегедь, вдома у якої багато десятиліть зберігалися вироби.
Щира подяка за подарунок!