Історія залізничного вокзалу. Відомий залізничний вокзал

7 листопада 1927 року було урочисто закладено будівництво нової споруди залізничного вокзалу в Києві. Його споруджували за проєктом архітектора Олександра Вербицького та за участі архітектора Павла Альошина, затвердженим 1928 року. 

Закладна дошка залізничного вокзалу. 1927 рік

У 1927-1929 роках тривали підготовчі роботи – зміцнювали грунт, розширювали площу.  Наступні фото – 1929-1931 роки, на яких закарбовано вокзал у процесі спорудження.

Вартість робіт першої черги склала 7,5 млн. карбованців. Обсяг вокзалу – 209 тис. кубічних метрів.

Завершено та відкрито будівлю 23 лютого 1932 року. На наступному фото – щойно споруджена будівля вокзалу. Її було розраховано на те, щоб приймати 72 пари потягів щодня та 40 тисяч пасажирів (36 тисяч далекого і 4 тисячі близького слідування). Потоки пасажирів було розділено – ті, що прибували, виходили з платформ тунелем, ті, що від'їжджали – йшли переходами на перон.

Будівлю було споруджено у незвичайному поєднанні стилю конструктивізму та українського бароко. Інтер'єр вокзалу був стриманим, без жодних оздоб. Його зорово підсилювали арки.

1936 року до вокзалу прокладено тролейбусну лінію. Паралельно діяла й трамвайна. 

Під час Другої світової війни, 1941 року, будівля зазнала пошкоджень – було вибито вікна, пошкоджено дах. Проте вціліла. Німці за часів окупації відновили дах, вставили розбиті вікна. При відступі з міста восени 1943 року вони намагалися підірвати будівлю. Вона вдруге вціліла, але позбулася вікон та частини даху. 

Протягом 1945-1949 років будівлю вокзалу відновлено за проєктом архітектора Георгія Домашенка, який свого часу був учнем Олександра Вербицького. Якщо зовні споруда не зазнала значних змін, то всередині її було декоровано цілковито в стилістиці сталінського неокласицизму. В торці парадних сходів з'явилася статуя Леніна. 

1950 року зі станції вирушив перший електропоїзд за маршрутом Київ-Боярка – це була перша електрифікована ділянка залізниці. 1957 року перший електропоїзд прибув і зі сходу, зі станції Бровари. 

Протягом 1954-1955 років поряд споруджено будівлю приміського вокзалу. Прокладено підземні тунелі з Вокзальної площі на платформи.

1960 року до будівлі Приміського вокзалу прибудовано наземний павільйон станції метро "Вокзальна", яку було відкрито 6 листопада того ж року.

У 1967-1969 роках споруджено навіс над першою платформою, а також пішохідну галерею до 10-ї колії шириною 24 метри (замість двох галерей, які перед тим доходили лише до 4-ї платформи).

У 1978-1980 роках було реконструйовано головний вестибюль вокзалу. 1996 року закрито трамвайний рух до вокзалу вулицею Симона Петлюри.

Вокзальна площа. 1979 рік

2001 року проведено одну із найбільших за всю історію реконструкцій вокзального комплексу. Було демонтовано статую Леніна. Споруджено західний підземний перехід, тож демонатовано старий міст із дерев'яним настилом, що сполучав Вокзальну площу із Залізничною колонією. 

Лише за 6 місяців споруджено будівлю Південного вокзалу, сполученого із Центральним критим надколійним конкорсом. На площі перед Південним вокалом за проєктом архітектора Романа Сивенького споруджено церкву св. Георгія.

Окрасою Центрального вокзалу є вишукані люстри під стелею, а також панно із зображенням визначних пам'яток Києва.

За даними 2020 року, щорічно вокзал обслуговує 23,5 млн. пасажирів. 21 лютого 2023 року на платформі №1 встановлено знак "0 км". Відтепер відлік початку відстаней на залізниці буде здійснюватися від Києва (старий відлік йшов від москви). 15 вересня 2024 року вокзал отримав статус пам'ятки архітектури місцевого значення.