Туристичні маршрути Солом'янки

ЗЕЛЕНА ОКРАСА СОЛОМ' ЯНКИ

«Зелена окраса Солом’янки. Парки та сквери Солом’янського району» : еко-краєзнавчийнарис / уклад. Н.П. Різник. – Київ : б-ка ім. Ф. Достоєвського, 2017. – 22 с.

Яким би прагматичним не було наше сьогодення – прогулянка парком, відпочинок у сквері та просто милування зеленими насадженнями в місті здатні підняти нам настрій і викликати велику порцію позитивних емоцій. Вашій увазі пропонується еко-краєзнавчий нарис «Зелена окраса Солом’янки. Парки та сквери Солом’янського району», який містить інформацію про кількість, площу та історію створення зелених зон Солом’янського району.

МУЗЕЇ СОЛОМ' ЯНКИ

Відомий український поет Іван Драч з гордістю сказав: "Сто століть у мого роду", маючи на увазі український народ, його історію. У кожного з нас своя історія малої батьківщини і власного роду. У когось вона тисячолітня, у іншого - коротша, але кожному з нас вона найрідніша, наймиліша, найдорожча, бо вона - власна.

На давніх українських орнаментах зображено дерево роду з трьох листочків: перший листочок символізує минулий час, другий - теперішній, а третій - майбутній. Без минулого немає майбутнього. Пам'ять про минуле є запорукою існування і настання майбутнього. Народ зберігає свою пам'ять у фольклорі, писемності, мистецтві, а метеріальну - в музейних колекціях.

Солом'янський район досить молодий район столиці. Але його історія багата, в певній мірі, неповторна і унікальна. Вона достойна дослідження, вивчення, складання цікавих туристично-краєзнавчих маршрутів.

В Солом'янському районі не дуже багато музеїв, але вони також унікальні, єдині в Україні.

Тож запрошуємо здійснити короткий екскурс музеями, які мають солом'янську прописку.

Державний музей авіації України

Адреса: м. Київ, вул. Медова, 1

Тел./факс (044)451-83-14, 451-83-24 (екскурсії)

E-mail: info@zhulyany.net

Сайт: http://zhulyany.net

Графік роботи: середа-неділя

з 1 квітня по 30 жовтня: 10:00-19:00

з 1 листопада по 31 березня: 10:00-17:00

На вулиці з романтичною назвою "Медова" - один з найбільших музеїв столиці - Державний музей авіації Укоаїни - музей технічного профілю, знаходиться у Києві поблизу аеропорту "Жуляни". Урочисте відкриття відбулося 30 вересня 2003 року. Колекцію збирали по заводах, ангарах, і навіть на кіностудії імені О.Довженка. Нинішня колекція нараховує більше 70 машин.

Тут є гелікоптер з вертикальним злетом, перший радянський пасажирський лайнер; єдина в світі колекція ядерних бомбардувальників Ту-22; літак з фільму "В бій ідуть одні старики"; Ту-104 з першим серійним номером - 001. Найперший в СРСР! Осб він - біля входу на майданчик музею. Такий же перший, ще випробувальний, Іл-86 та Іл-18 з номером 0101. Більше їх на території СНД немає. А ще тут - легендарний Су-24, надзвуковий, невловимий для радарів. Міг-25, за яким до цих пір світовий рекорд висоти - більше 37 км. Багатоцільовий літаючий човен Бє-6 - один з двох, що збереглися в світі (другий - у Китаї). Поруч - ті самі Ту-22, з ракетами, що колись несли ядерні боєголовки. Є тут і модель "Анатра-Анасаль", першого літака, що виготовлявся в Російській імперії з 1912 року. Біля старенької "Анатри" - Як-3 - "коногерой" того самого фільму з Леонідом Биковим. ЕКспонати музею розподіоені за кількома принципами - за конструкторським бюро, за темами (наприклад, "Морська авіація") та за "місцем в історії" - тобто серійні літаки, що стали символами епохи.

Музей авіації поповнюється регулярно - все нові види літаків проходять реставрацію в його ангарах.

Можливостей для екскурсій - безліч. Передбачено відвідування салонів цілого ряду бойових і цивільних машин.

Джерелами поповнення музею є аеродроми, на яких збереглися списані борти. На багатьох представлених літаках основні системи досі працюють.

У фондах музею представлені розробки практично всіх провідних авіаційних КБ радянського періоду - Туполєв, Антонов, Яковлев, Ілюшин, Сухий, Мікоян-Гуревич, Камов, Міль, Берієв та навчально-тренувальні літаки. 

Державний політехнічний музей

Адреса: м. Київ, пр-т Перемоги, 37, корп. 6

Телефон: (044)277-37-81

Державний політехнічний музей - єдиний в Україні заклад, де представлено історію становлення основних галузей вітчизняної техніки, внесок України в розвиток техніки у світі. Це один з найбільших українських музеїв технології і найбільший університетський музей в Україні. Кірм історії університету, експозиції охоплюють широкий спектр технологій та інженерії: радіо, телебачення, обчислювальна техніка, електроніка, видобуток та екологія, прилади та інструменти, залізничний транспорт, вогнепальна зброя і військовий зв' язок, авіація та космонавтика.

Політехнічний музей з' явився в Києві в 1998 році після Постанови Кабінету Міністрів України "Про створення в місті Києві Державного політехнічного музею". Музей розташований в одному з корпусів КПІ - промисловій будівлі середньовіччя, сторичному місці Політехнічного інституту імені імператора Олександра. Відкриття Політехнічного музей було приурочене до святкувань 100-річчя КПІ.

У формування колекції Політехнічного музею брали участь всі кафедри інституту. Першим директором музею став Микола Калачов. Сьогодні Державний політехнічний музей складається з 13 розділів, що розташовані в 9 залах загальною площею 1500 квадратних метрів. Колекція Політехнічного музею складається з 10 тисяч різноманітних експонатів, з них 3 тисячі перебувають в постійній експозиції. Тут представлені різні напрямки розвитку науки і техніки не тільки в Україні, а й у світі. Серед подібних експонатів - матеріали у сфері електроніки, приладобудування, авіації і космонавтики. Цікава для огляду виставка техніки військового зв' язку та стрілецької зброї. 

Окремий зал Політехнічного музею присвячено історії розвитку Національного технічного університету України "Політехнічний інститут". Серед експонатів залу - документи та фото-оригінали, фонд випускників 1941 року, особисті речі професора В. Огієвського, академіка Г. Писаренка та інших. Привертають увагу особливо раритетні експонати - готовальня і логарифмічна лінійка, що належать студентові КПІ С. Корольову, дореволюційні допломи випускників КПІ, макет турбореактивного двигуна - подарунок від випускника КПІ 1931 року академіка А.Люльки. 

У 2008 році у відреставрованій будівлі інститутських авіаційно-автомобільних майстерень відкрився відділ музею "Історія авіації та космонавтики", присвячений І. Сікорському. Експозиція розповідає про історію зародження в Україні цієї технічної галузі. Розділ "Космонавтика" представлений матеріалами музею ветеранів космодрому Байконур. Це спусковий апарат космічного корабля серії "Схід", тренажерний комплекс, що складається з пульта оператора космічного зв' язку та імітатора зоряного неба. 

Найцікавішими експонатами Політехнічного музею вважаються перший ламповий радіоприймач 1917 року, один з перших радянських телевізорів "КВН-49", кольоровий телевізор проекційної (у 1985 році в Україні їх випустили всього 6), привертають увагу телефонні апарати 30-х і 50-х років ХХ сторіччя. Є в музеї і прабатьки нинішніх ультрасучасних комп' ютерів: перша вітчизняна цифрова електронна обчислювальна машина "Промінь", персональний комп' ютер "Нейрон" (він серійно випускався з 1986 по 1991 роки). 

Також музею належить алея пам' ятників видатним вченим, серед яких Є. Патон, С. Лебедєв, М. Кравчук, С. Корольов. Завдяки співробітникам на будівлі музею були встановлені меморіальні дошки знаменитим конструкторам І. Сікорському та А. Люльці.

Спільно з командуванням військ зв' язку Збройних сил України відкрита експозиція техніки військового зв' язку. Завдяки допомозі Міністерства оборони України існує експозиція стрілецької зброї.

Картинна галерея НТУУ "КПІ" імені Г. Синиці
Адреса: пр-т Перемоги, 37
Телефон: (044) 204-91-35

Картинна галерея університету - унікальна і єдина у своєму роді серед університетських картинних галерей світу як за мистецьким творами, так і за напрямком діяльності. Вона є не лише епіцентром мистецьких подій в університеті, але й органічною складовою навчально-виховного пооцесу, естетичним і духовним орієнтиром для технічної молоді. 

Перший ректор КПІ В.Л. Кирпичов вважав, що інженер повинен мати навички вченого, вміти втілювати технічні ідеї на практиці і вирішувати це за законами краси як художник. Цей принцип єдності гуманітарного і технічного навчання В.Л. Кирпичов сповідував не тільки теоретично, але й практично. Основи філософської культури в інженерному вузі закладав корифей світової філософської думки С. Булгаков, а пізніше - директор інституту філософії П. Копнін. Архітектурне креслення вів академік архітектури О. Кобелєв. Малювання вів відомий український художник П.Пимоненко, а в сучасний період працював художником-оформлювачем заслужений художник України Г. Синиця (1908-1996). Нині в інституті плідно працює заслужений діяч мистецтв України Л. Дмитренко та художники С. Біляєв і В. Веселка.
Фондом галереї стали дарчі твори Г. Синиці: флоромозаїки, інкрустації, олійний живопис, акварелі, аплікації в усьому розмаїтті форм і жанрів. Окрім постійної експозиції творів Г. Синиці, в галереї організовуються різноманітні виставки. Кожного року проводиться загальноуніверситетська виставка-конкурс "Таланти КПІ" на кращий художній твір серед студентів, викладачів та співробітників. З метою відродження традицій народного розпису древнього Києва створено дитячу експериментальну студію народного розпису "Оранта"-КПІ. При картинній  галереї створено "Мистецьку вітальню", яка відома в Києві як духовний осередок, де регулярно виступають відомі вчені, митці, діячі культури і мистецтва.

Музей Київського метрополітену

Адреса: пр-т Перемоги, 35

Телефон: (044) 238-44-94

Якщо ви хочете дізнатись багато нового про метрополітен, вам варто відвідати музей історії Київського метрополітену. Він відкритий у 2000 році і знаходиться на другому поверсі Адміністрації Київського метрополітену.

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" веде роботу з проведення колективних екскурсій до музею метрополітену. 

Перші поїзди метро були трьохвагонними, тому експозиція розміщена в трьох залах. Інформація представлена на стендах та вітринах з експонатами. Над стендами в хронологічному порядку розміщені великі фотографії станцій та вказані роки пускових ділянок. На даний час експозиція музею нараховує 1545 одиниць основного та 910 одиниць допоміжного фондів і постійно оновлюється. Самі приміщення виставок стилізовані під вагони і станції метро,що створює відповідну атмосферу. Музей дає можливість подивитися на метро як на об’єкт естетичного та інженерного мистецтва, як на частину грандіозної радянської утопії.

Для школярів пропонуються екскурсії, а для учнів середніх технічних навчальних закладів та студентів вищих навчальних закладів, окрім відвідання музею, організовуються тематичні екскурсії з профоріентації безпосередньо на виробничих майданчиках служб та підрозділів метрополітену.

Музей "Мамаєва Слобода"

Адреса: вул. Михайла Донця, 2

Телефон: (044) 361-98-48

Колись ці землі в долині річки Либідь належали Михайлівському Золотоверхому монастирю. За радянських часів тут з’явився парк з плодовим садом. у 1990-му році було підписано рішення про створення культурно-етнографічного центру "Мамаєва Слобода". Минуло майже 20 років, і центр було відкрито у липні 2009 року. Тепер на його території 98 будівель, що відтворюють українське сло козацької доби.

Мамаєву Слободу називають "Пирогово в мініатюрі", порівнюючи з відомим і найстарішим в країні етнографічним музеєм під відкритим небом. Але Мамаєва Слобода, при зовнішній і формальній схожості, несе інший посил. Це - не зібрання музейних експонатів, це - сучасний парк в стилі історичної народної традиції. Всі споруди тут зібрані за автентичними старовинними кресленнями, малюнками і вимірами. У Мамаєвій Слободі детально відтворений антураж і побут козацького поселення, показані особливості життя різних верств населення України XVII-XVIII ст.

Мамаєва Слобода як, повноцінний етнографічний парк. допомагає відчути українську традицію у всій її повноті. У тому числі й кулінарної. Чотири види кухні можна спробувати тут - старшинську ("благородну"), міщанську (міську), селянську й козацьку (похіднц запорозьку). Не тільки страви та напої виготовляються за дідівськими рецептами. але навіть посуд виготовлений на замовлення за старовинними зразками. А увесь персонал музею вбраний у традиційний одяг козацької епохи.

У парку регулярно проводяться свята і заходи, приурочені до дат українського та релігійного календаря.