Пішохідна бібліоекскурсія "Де був старий Кадетський Гай"

На численні прохання читачів та екскурсантів 29 листопада повторюємо популярну екскурсію "Де був старий Кадетський Гай".

Запрошуємо!

Історія району на сторінках газет. Кадетський Гай – підземна річка

У грудневому номері газети "Солом'янка" за 2015 рік опубілковано цікаву статтю, присвячену притоці Либеді, струмку Кадетський Гай. "Кадетський Гай" – підземна річка Солом'янки.

Оригінал статті зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди. Зацифровано в грудні 2024 року.

Історія району на сторінках газет. Кадетський гай

У липневому номері газети "Солом'янка" за 2012 рік вийшла стаття архівістки Олени Полозової "Кадетський гай", присвячена історії цієї місцевості, згажано і будівництво Кадетського корпусу.

Оригінал газети зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди. Зацифровано в грудні 2024 року.

Пішохідна бібліоекскурсія "Де був старий Кадетський Гай"

Найближчої суботи, 13 вересня, Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди та бібліотекар з краєзнавчої роботи, краєзнавець і письменник Олександр Михайлик запрошують на пішохідну екскурсію. Впевнені, що її назва – "Де був старий Кадетський Гай" – заінтригує мешканців Солом’янського району.

Не будемо передчасно розкривати секретів, лише зазначимо: зовсім не там, де пролягає однойменна вулиця сьогодні…

Крім відповіді на головне питання, під час екскурсії ви дізнаєтесь:

• Коли гай став Кадетським і як він називався доти?
• Де в Києві людина вперше піднялася у повітря?
• Яке дерево є найдавнішим у Солом’янському районі?
• Де знаходиться найдовший у Києві будинок 1930-х?
• Що вціліло від забудови селища Першого Травня?

Тож приходьте і разом дослідимо цю цікавезну тему!

Історія Солом'янського району в фотографіях. Будівля Кадетського корпусу на фото кінця ХІХ - початку ХХ століть

Найдавнішою спорудою Солом'янського району є будівля Київського кадетського корпусу. Проєкт Кадетського корпусу розробив архітектор Іван Штром. Микола І затвердив його 23 жовтня 1848 року, повторно, після доопрацювання, — 26 березня 1852 року. 10 травня 1850 року було урочисто закладено будівлю Кадетського корпусу в Шулявському гаю. Урочисте відкриття відбулося 30 серпня 1857 року. На той час це була найбільша за площею будівля Києва.

1857 року відбулася ще одна значуща подія: до будівлі було прокладено невеликий локальний водогін — із Кадетського ставка парові машини подавали воду до споруди. Це був один із перших кроків до централізованого водопостачання Києва.

Пропонуємо переглянути поштові листівки кінця ХІХ - початку ХХ століть із зображенням цієї визначної споруди.

Кадетський гай

 Із циклу "Історія твого району"

До 1918–1920 років на місці колишнього селища Першого Травня та сучасного Першотравневого масиву ріс Кадетський гай. Історично Шулявський (згодом Кадетський) гай колись займав простір, обмежений сучасною залізницею, теперішніми вулицею Авіаконструктора Антонова і проспектом Повітряних Сил. Історія гаю почалася ще 1726 року, коли митрополит Варлаам Ванатович (Вонятович) заснував на правому березі Либеді літню резиденцію Київських митрополитів. Навколо митрополичої дачі було насаджено величезний березовий гай. Частково основою гаю стали дубові насадження природного походження, що росли тут і раніше.

Резиденція митрополита в Шулявському гаї. Старовинний малюнок 18 століття.

Кадетський гай. Початок 20 ст.

1847 року літню резиденцію митрополита було ліквідовано. Впродовж 1852–1857 років у гаю побудували Кадетський корпус. Східним краєю гаю у 1850-х пролягла початкова частина нового Кадетського шосе, яке за будівлею Кадетського корпусу переходило у шлях до села Жуляни. На початку Першої світової війни вздовж Кадетського шосе було побудовано нові військові

навчальні заклади. У період Української революції 1917–1920 років більшість дерев Кадетського гаю вирубали та спалили в київських «буржуйках». Від гаю залишилися поодинокі дерева й невеликі ділянки. Кожне старе дерево, що збереглося, має велику цінність.

Перунів дуб. Фото О. Михайлика

Одним із найстаріших і найвідоміших дерев Кадетського гаю є 400-річний Перунів дуб, що росте у дворі будинку № 1 на вулиці Генерала Воробйова. За легендою, колись це було священне місце поклоніння Перуну. Обсяг стовбура на висоті 1,3 м — 6 м, висота дерева —15 м. Рішенням Київради від 23.04.2009 № 326/1382 дуб оголошено пам’яткою природи місцевого значення.

Дуб Фролкіна. Фото О. Михайлика

Іншим відомим деревом, що залишилося від Кадетського гаю, є дуб Фролкіна. Дерево росте біля будинку № 2/32 к. 3 на вулиці Антонова. Вік дуба — понад 300 років, обсяг стовбура — 4,3 м, висота —25 м. Дерево назване на честь киянина Анатолія Фролкіна, коштом якого дуб було вилікувано 2009 року. Рішенням Київради від 23.12.2010 № 415/5227 дуб Фролкіна оголошено пам’яткою природи місцевого значення. Поряд ростуть іще два вікових дуби (віком приблизно 300–350 років), проте вони заповідного статусу не мають. Нагадує про колишній гай і невелика діброва з кількох десятків 100–200 річних дубів уздовж парного боку вулиці Антонова.

Віковий дуб поряд із дубом Фролкіна. Фото О. Михайлика

Діброва вздовж вулиці Антонова. Фото О. Михайлика

Діброва вздовж вулиці Антонова. Фото О. Михайлика

Селище Авіаторів

Із циклу "Історія твого району"

1912 року в російській імперії було створено шість авіазагонів, один з яких — Сьома повітроплавальна рота — розташувався в Києві. Наступного, 1913 року роту перейменували на Третій авіапарк. Фактично це був військовий авіаполк. Невдовзі біля Чоколовки виник аеродром, навколо якого було розбудовано необхідну інфраструктуру — авіамайстерні, ангари, літну школу. Одна з перших згадок про «авіаційну школу, парки якої розташовані за Чоколовською колонією», міститься в документах за червень 1915 року. Невдовзі до містечка проклали дорогу з боку сучасної Солом’янської площі.

Тоді ж було споруджено перші три житлових корпуси авіамістечка, що нині мають адресу вулиця Антонова, 2/32 к. 4, 2/32 к. 5 і 2/32 к. 6. Їхній зовнішній вигляд тяжіє до архітектури класицизму.

Будинок №2/32 к.6

У пам’ять про авіамістечко, що було предтечею майбутнього аеропорту, одна з вулиць робітничого селища Першого Травня у 1920-х отримала назву вулиця Авіації (нині — Авіаконструктора Антонова). Авіаційне містечко розташовувалося вздовж неї.

Будівлі колишнього Авіамістечка, споруджені у 1910-х — 1930-х, утворюють цікавий ансамбль, відокремлений від вулиці дубовим гайком - це залишки Шулявського (Кадетського) гаю. Найстарішим дерево у селищі Авіаторів є дуб Фролкіна. Дерево росте біля будинку № 2/32 к. 3 на вулиці Антонова. Вік дуба — понад 300 років, обсяг стовбура — 4,3 м, висота — 25 м. Дерево назване на честь киянина А. М. Фролкіна, коштом якого дуб було вилікувано 2009 року. Рішенням Київради від 23.12.2010 № 415/5227 дуб Фролкіна оголошено пам’яткою природи місцевого значення. Поряд ростуть іще два вікових дуби (віком приблизно 300–350 років), проте вони заповідного статусу не мають. Нагадує про колишній Шулявський (Кадетський) гай і невелика діброва з кількох десятків 100–200 річних дубів уздовж парного боку вулиці Антонова.

Забудова є прикладом перехідного етапу від конструктивістського житлового комбінату до постконструктивістського ансамблю. Оскільки селище Авіаторів досить довго було закритою територією, нині всі будинки мають спільну адресу — вулиця Антонова, 2/32. Номери будинків, за давньою традицією, визначаються як номери корпусів. 

Дубовий гайок на вулиці Антонова - залишки Кадетського гаю

Корпуси 2, 3 та 7 збудовані в 1933–1935 роках. 1934 року розпочалося будівництво корпусу 8. Маючи 300-метрову загальну довжину фасаду, цей будинок став однією з найбільших споруд не лише міських периферій, а й усього міста. Авторами корпусу 8 були архітектори Жуков, Шулькевич і Морозов. Того ж року спорудили п’ятиповерховий корпус 1, наріжний із Повітрофлотським проспектом. Його архітектуру вже було збагачено декоративними елементами.

Дуб Фролкіна біля будинку №2/32 к.3, вік бл. 350 років

У 1960-х уздовж тодішньої вулиці Авіації (нині Антонова) було побудовано п’ятиповерховий гуртожиток (корпус 76), а 1971 року — 9-поверховий житловий будинок (корпус 4-А).

Територію селища Авіаторів було відокремлено парканом від вулиці Авіаконструктора Антонова. Наприкінці 1990-х паркан знято. Відтоді ця територія з унікальним ансамблем забудови стала невіддільною частиною містобудівного середовища місцевості. Цінним є також дубовий гай, що відокремлює вулицю Антонова від забудови селища Авіаторів. Тривале перебування на закритій території зберегло ці кілька десятків 100–200-річних дубів — залишків давнього Кадетського гаю.