65 років Київському метрополітену

6 листопада 2025 року виповнюється 65 років з дня відкриття перших станцій Київського метрополітену – "Вокзальна", "Університет", "Хрещатик", "Арсенальна" та "Дніпро". 

Одна з 5 перших, "Вокзальна", розташована в межах Солом'янського району.

Дуже гарним є наземним павільйон станції, збудований впритул до вже наявної будівлі приміського вокзалу. Окрасою є 6-колонна напівкругла колонада, що підкреслює вхід до станції. Будівлю споруджено за проєктом архітекторів Анатолія Добровольського та Ігоря Масленкова.

5 листопада 1963 року відкрито другу чергу метрополітену зі станціями "Політехнічний інститут" та "Завод "Більшовик"" (з 1993 "Шулявська). Станція "Політехнічний інститут" також в межах нашого району. Наземний вестибюль станції вбудовано у 6-поверховий будинок, в якому відтоді діє адміністрація Київського метрополітену. Архітектори станції Г. Головко, є. Іванов, М. Сиркін.

З нагоди ювілею Київського метрополітену хочемо познайомити із експонатами музейної кімнати Центральної бібліотеки Солом'янки, присвяченої транспорту. У кімнаті є окрема шафа, присвячена саме метрополітену.

Проїзні квитки, 2002-2006

Жетони, 1990-і-2000-і

Конверти зі станціями Київського метрополітену, 1960-і

Календарики зі схемами метрополітену, 1980-і

Поштова марка, 1965

Поштова марка, 2010

Листівка із зображенням наземного вестибюлю станції "Політехнічний інститут", 1969

Інсталяція "Станція метро Дніпро"

Книги про Київський метрополітен у колекції бібліотеки

1980

2005

2011

Історія громадського транспорту Солом'янського району. Історія метрополітену

В межах Солом'янського району є лише 2 станції Київського метрополітену Святошинсько-Броварської лінії – "Вокзальна" та "Політехнічний інститут", причому обидві – на межі району. Проте саме в будівлі станції "Політехнічний інститут" розташоване управління Київського метрополітену, є відомчий музей його історії (наразі закритий для відвідування).

Проте існують плани спорудження нових станцій. Історію, сучасність та можливе майбутнє метрополітену в Солом'янському районі розглянемо у цьому дописі.

Роботи з будівництва метрополітену в Києві розпочалися 1949 року. Зокрема, одна із перших шахт будівництва була біля майбутньої на той час станції "Вокзальна". 1958 року було оголошено конкурс на найкращі проєкти перших станцій.

До наявної будівлі приміського вокзалу за проєктом архітекторів Анатолія Добровольського та Ігоря Масленкова прибудовано наземний двоповерховий вестибюль із напівкруглою колонадою. Підземну частину станції споруджено за проєктом архітекторів Євгена Катоніна, Ірфана Шемседінова, Валентина Єжова, Вадима Скугарєва. В пілонах залу встановлено 8 медальйонів із бронзового литва (художник Олександр Мизін), що відтворюють основні етапи історії України. Пілони обличковано білим мармуром. В торці зали до 1992 року була декоративна решітка із гербом УРСР. 21 січня 1986 року Рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів №49 станції присвоєно статус пам'ятки архітектури місцевого значення.

Стіни вздовж колій обличковано звичайною білою кахляною плиткою. Дверцята на колійній стіні мають цифри "1960", що нагадують про рік відкриття станції.

Станцію було офіційно відкрито 6 листопада 1960 року в складі першої дільниці Київського метрополітену – "Вокзальна" – "Дніпро". Втім, 6, 7, 8 листопада метрополітен приймав пасажирів лише за спеціальними перепустками, з 9 по 12 листопада не працював задля усунення виявлених у перші дні недоліків. І лише о 16:00 12 листопада він став доступним для всіх охочих.

Одразу після відкриття першої ділянки розпочалося будівництво у західному напрямку. 5 листопада 1963 року відкрито станцію "Політехнічний інститут" у складі другої пускової дільниці "Вокзальна" – "Завод "Більшовик"" (з 1993 року – "Шулявська").

Наземний вестибюль вбудований у адміністративний будинок, в якому розміщена дирекція метрополітену (архітектори Ігор Масленков, Ю. Тягно).

Архітекторами підземної станції є Григорій Головко, Борис Дзбановський, Євген Іванов, Михайло Сиркін.

У торці зали розміщено барельєф "У космос", яку створив скульптор Василь Бородай. Архітекторами є А. Краснянський та Мойсей Голод. Пілони станції оздоблено білим мармуром. Та загалом інтер'єр доволі стриманий.

Наразі це єдині чинні станції метрополітену в межах району. Далі варто розповісти про проєкти.

1982 року вперше було оприлюднено схему лінії метрополітену, в якій позначено Подільсько-Воскресенську (Подільсько-Вигурівську) лінію. Схема позначала в межах району такі станції – "Вокзальна" (пересадкова), "Площа Урицького", "Севастопольська площа" та "Аеропорт".

Схема ліній Київського метрополітену, 1985 рік. Позначено Подільсько-Воскресенську лінію

2020 року оприлюднено план розвитку Києва до 2040 року, в якому є місце й Подільсько-Вигурівській лінії. В межах Солом'янського району заплановано збудувати 5 станцій – "Вокзальна" (пересадкова на Святошинсько-Броварську лінію), "Солом'янська площа" (обидві до 2040 року), "Чоколівська", "Аеропорт", "Кільцева дорога" (до 2060-2070 років).

Схема ліній Київського метрополітену (2024) разом із перспективними ділянками

Щодо дати початку будівництва наразі немає жодної інформації, зазначено лише загально "в перспективі після 2030 року". Станом на 2025 рік жодних будівельних робіт не ведеться. 28 січня 2025 року з'явилося повідомлення про те, що "У Києві почнуть проєктувати нову гілку метро", проте йдеться лише про ділянку лінії від Подолу на Воскресенку.

Тож Солом'янський район якщо й отримає повноцінну лінію метрополітену, то в дуже віддаленому майбутньому.

Про історію інших видів громадського транспорту району: трамвай, тролейбус та автобус.

Ретровиставка "Київський автобус та Київський метрополітен"

Життя сучасного Києва неможливо уявити без громадського транспорту. Ми користуємося метрополітеном, автобусом, тролейбусом, трамваєм. 6 листопада виповнюється 64 роки з дня відкриття першої ділянки Київського Метрополітену - від станції "Вокзальна" до станції "Дніпро". Відтоді, з 1960 року, кияни мають змогу користуватися цим зручним транспортом.

А 10 грудня виповнюється 99 років з дня початку регулярного автобусного руху. Того дня 1925 року автобуси "Фіат" та "Далмлер Бенц" повезли пасажирів між Європейською площею та вулицею Саксаганського (тоді Маріїнсько-Благовіщенською).

Запрошуємо завдяки листівкам, фото та іншим артефактам (квитки, поштові марки, схеми, проїзні квитки) познайомитися із історією Київського метрополітену та автобуса.