Краєзнавча лекція №15 "Новокараваєві дачі і Пост-Волинський"

24 липня у Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди відбудеться 15-та краєзнавча лекція з циклу «Солом’янка. Історія твого району» від провідного бібліотекаря з краєзнавчої роботи, києвознавця Олександра Михайлика. Лекцію буде присвячено місцевостям Новокараваєві дачі і Пост-Волинський.

Роз'їзд Пост-Волинський і невелике пристанційне селище біля нього виникли 1902 року при відкритті залізниці Київ-Ковель. 26 липня 1917 року на залізничній станції Пост-Волинський стал трагедія - російські війська з кулеметів розстріляли ешелон 1-го Українського полку ім. Богдана Хмельницького, який їхав на фронт. У пам'ять про це вже в наш час встановлено меморіальну дошку. У 1930-х роках біля станції виникло невелике робітниче селище, але забудова не збереглася.

Наприкінці 1930-х років розпочато забудови доти вільного простору між старими Караваєвими дачами та Постом-Волинський. Тож ця місцевість пізніше і отримала назву Новокараваєві дачі - як своєрідне продовження Караваєвих дач. У 1940-х роках сформовано регулярну сітку вулиць та

приватну забудову.

На межі 1940-х-1950-х завдяки забудові 2-3-поверховими житловими будинками для робітників, Новокараваєві дачі та Пост-Волинський фізично злилися забудовою. Частково 2-поверхова забудова виникла і у західній частині Новокараваєвих дач - вздовж Відрадного проспекту. У

1950-х роках та спорудили кінотеатр та школу.

Новокараваєві дачі — рідкісний випадок, коли селище повністю зберегло початкову систему вулиць, збереглася майже вся забудова 1940–1950-х, включно з деякими будинками, спорудженими до 1941 року. Лише у двох кварталах біля Відрадного проспекту є будинки на 5-16 поверхів.

Пост-Волинський

Із циклу "Історія твого району"

Південніше Новокараваєвих дач знаходиться селище Пост-Волинський, обмежене залізницею, проспектом Відрадним і вулицею Олекси Гірника. Його історія почалася 1902 року, коли було відкрито залізницю Київ — Ковель. У місці відгалуження нової лінії виник залізничний роз’їзд Пост-Волинський, при ньому утворилося невелике пристанційне селище. За часів Революції 1917–1920 років цей роз’їзд мав стратегічне значення. 26 липня 1917 року тут сталася трагедія - російські полки з кулеметів обстріляли ешелон, яким вояки 1-го Українського полку ім. Богдана Хмельницького їхали на фронт. Тоді загинуло 16 військових і 30 зазнали поранень. 2015 року на фасаді станційної будівлі відкрито меморіальну дошку цій події.

Пост-Волинський, фото 1900-х років

Проектування та забудову робітничого селища було розпочато невдовзі після ухвалення наприкінці 1935 року Генерального плану розвитку Києва. Плануванням місцевості в довоєнний час займався молодий архітектор Дмирто Кислий. Важливою датою для Пост-Волинського, як і для Новокараваєвих дач, став 1938 рік, коли було прокладено Відрадний проспект.

У 1937–1939 роках за проектами архітектора Кислого було зведено декілька робітничих будинків, які дотепер не збереглися.

Забудова межі 1940-х-1950-х на вул. Шепелєва

Наприкінці 1940-х біля перетину вулиць Новопольової та Миколи Шепелєва виріс житловий квартал залізничників із шістьох житлових будинків. Три з них (Новопольова, 91, 93 та Шепелєва, 18) спорудили за типовим проектом 1-207-5, іще два (Новопольова, 93-А та 87) — за невстановленим типовим проектом. Наріжна триповерхівка позбавлена будь-яких декорацій. Її звели у другій половині 1950-х.

У 1950–1960-х територію Пост-Волинського забудовували здебільшого промисловими підприємствами. Вздовж вулиць Новопольової та Шепелєва сформувалася житлова забудова 1950–1970-х, представлена типовими 5- та 9-поверховими серіями. У 1990–2000-х з’явилося два висотних будинки — Шепелєва, 13 (10–14 поверхів, 1995) і 5 (15 поверхів, 2008).

1953 року на вулиці Олекси Гірника, 10 побудували школу № 22 за типовим проектом архітекторів Л. Асс та О. Гінцберга як двокомплектну школу на 880 місць. 1996 року через аварійний стан будівлі навчальний заклад перенесли в колишній дитсадок на проспекті Відрадному, 36-В. У 1950-х на вулиці Олекси Гірника спорудили кінотеатр «Будівельник». Закрили його на початку 1990-х.

Вулиця Пост-Волинська

У 1960-х на вулиці Новопольовій звели будівлю інтернату № 13 (тепер — жіноча гімназія-інтернат № 13). 1958 року одну з нових вулиць місцевості було найменовано Пост-Волинською. 1973 року станцію Пост-Волинський перейменували на Київ-Волинський. З 4 жовтня 2011 року станція є також однією із зупинок міської електрички. До неї прокладено тролейбусну лінію.