Зниклі вулиці Солом'янського району. Зниклі вулиці селища Першого травня та Першотравневого масиву

Продовжуємо рубрику, в якій розповідаємо про всі зниклі вулиці, які існували в нашому районі.

Восьмий і передостанній допис нашого циклу – зниклі вулиці селища Першого Травня та Першотравневого масиву.

Селище Першого Травня втратило майже всю первісну забудову і формально, більшість вулиць. Втім, більшість вулиць існують, але вже як безіменні проїзди. Тож формально зникло 4 вулиці. Реально ж повністю зникло 2 вулиці. Інші 2 нині – безіменні проїзди.

Далі докладно розповімо про ці вулиці.

Селище Першого Травня

Вулиця Кооперації. Пролягала від Повітрофлотського проспекту (нині проспект Повітряних Сил) до Соціалістичної вулиці (нині вулиця Левка Мацієвича).

Виникла наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років під такою ж назвою. Офіційно ліквідована і вилучена з усіх довідкових даних у 1970-х роках у зв'язку зі знесенням забудови селища Першого травня. Однак фактично існує й дотепер у вигляді безіменного проїзду, що сполучає вулицю Левка Мацієвича з проспектом Повітряних Сил.

Піонерська вулиця. Пролягала від вулиці Авіації (нині вулиця Авіаконструктора Антонова) до Соціалістичної вулиці (нині вулиця Левка Мацієвича).

Вулиця виникла наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років під такою ж назвою, з 1944 року – Гребінківська вулиця (фактично продовжувалося використання попередньої назви).

З початку 1980-х років офіційно ліквідована, насправді ж відтоді має назву вулиця Янки Купали.

Щодо колишньої вулиці Янки Купали, яка пролягала від Повітрофлотського проспекту (нині проспект Повітряних Сил) до Соціалістичної вулиці (нині вулиця Левка Мацієвича).

Виникла у 1920-ті роки під назвою Ніжинська. З 1926 року мала назву вулиця Лукашевича, назву підтверджено 1944 року (згодом на честь Миколи Лукашевича було названо теперішню вулицю Івана Огієнка). 1952 року отримала назву на честь білоруського поета і драматурга Янки Купали.

На початку 1980-х років її назву було перенесено на тодішню вулицю Піонерську, а колишня вулиця Янки Купали існує у вигляді безіменного проїзду, що сполучає вулицю Левка Мацієвича з проспектом Повітряних Сил.

Секторна вулиця. Пролягала від Повітрофлотського проспекту (нині проспект Повітряних Сил) до вулиці Авіаконструктора Антонова (на той час – вулиця Авіації).

Вулиця виникла наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років під такою ж назвою. Ліквідована наприкінці 1970-х років у зв'язку зі знесенням забудови селища Першого травня.

Нині кінцева частина вулиці існує як безіменний проїзд, що виводить Соціалістичну вулицю до вулиці Авіаконструктора Антонова, початкова частина – як пішохідна доріжка, що сполучає проспект Повітряних Сил та вулицю Левка Мацієвича.

Транспортна вулиця. Пролягала від вулиці Кооперації до Піонерської вулиці.

Вулиця виникла наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років під такою ж назвою. Офіційно ліквідована 1977 року у зв'язку зі знесенням забудови селища Першого Травня.

Першотравневий масив

Він втратив 1 вулицю, фактично ж вона лише втратила назву, але існує фізично як безіменний проїзд.

Вулиця Академіка Кіпріанова. Пролягала від вулиці Юліуса Фучика (нині вулиця Карела Чапека) до вулиці Петра Ніщинського.

Вулиця виникла у середині XX століття під назвою Курський провулок. Назву вулиця Академіка Кіпріанова (на честь радянського вченого-хіміка Андрія Кіпріанова) отримала 1976 року. Назва вулиці була скасована 1977 року.

Колишня вулиця Академіка Кіпріанова – нині дворовий проїзд, що простягається від вулиці Ніщинського паралельно вулиці Генерала Воробйова. Будинки приписані до вулиці Ніщинського.

Історія Солом'янського району у фотографіях. Селище Першого Травня

Селище Першого Травня було розплановано та забудовано впродовж 1925–1929 років. Селище кооперативу робітників-залізничників ім. Першого Травня будувалося у господарчий спосіб (тобто силами самих робітників) за допомогою довготермінової державної позики. Загалом було збудовано 64 одноповерхових і двоповерхових житлових будинки котеджного типу. Майже усю забудову знесено у 1970-х. Селище лежало в трикутнику між Чоколівським бульваром, проспектом Повітряних Сил та вулицею Авіаконструктора Антонова.

Пропонуємо переглянути оригінальні фото 1930-х років із фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Пшеничного, що зберігаються у колекції Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди.

Селище Першого Травня

Із циклу "Історія твого району"

До 1918–1920 років на місці колишнього селища Першого Травня та сучасного Першотравневого масиву ріс Кадетський гай. Історично Шулявський (згодом Кадетський) гай колись займав простір, обмежений сучасною залізницею Київ - Фастів, теперішніми Чоколівським бульваром і проспектом Повітряних Сил. Історія гаю почалася ще 1726 року, коли митрополит Варлаам Ванатович (Вонятович) заснував на правому березі Либеді літню резиденцію Київських митрополитів.

Селище мало форму трикутника між сучасними проспектом Повітряних Сил (тоді — шосе Героїв Стратосфери, пізніше Повітрофлотське шосе), Чоколівським бульваром (тоді — бульваром Леніна) та вулицею Авіаконструктора Антонова (тоді — вулицею Авіації).

1926 року в селищі налічувався 41 будинок, мешкало 179 осіб. Початково тут проклали шість вулиць — Авіації, Кооперації, Лукашевича (згодом Янки Купали, ліквідована), Піонерська (нині вона має назву Янки Купали), Секторну (ліквідована), Соціалістичну (сучасна Левка Мацієвича).

Навколо митрополичої дачі було насаджено величезний березовий гай. Частково основою гаю стали дубові насадження природного походження, що росли тут і раніше.

1847 року літню резиденцію митрополита було ліквідовано. Впродовж 1852–1857 років у гаю побудували Кадетський корпус. Східним краєм гаю у 1850-х пролягла початкова частина нового Кадетського шосе (нині – проспект Повітряних Сил), яке за будівлею Кадетського корпусу переходило у шлях до села Жуляни. На початку Першої світової війни вздовж Кадетського шосе було побудовано нові військові навчальні заклади. У період Української революції 1917–1920 років більшість дерев Кадетського гаю вирубали та спалили в київських «буржуйках». Від гаю залишилися поодинокі дерева й невеликі ділянки. Кожне старе дерево, що збереглося, має велику цінність.

Фото О.Михайлика

Одним із найстаріших і найвідоміших дерев Кадетського гаю є 400-річний Перунів дуб, що росте у дворі будинку № 1 на вулиці Генерала Воробйова. За легендою, колись це було священне місце поклоніння Перуну. Обсяг стовбура на висоті 1,3 м — 6 м, висота дерева — 15 м. Рішенням Київради від 23.04.2009 № 326/1382 дуб оголошено пам’яткою природи місцевого значення.

Іншим відомим деревом, що залишилося від Кадетського гаю, є дуб Фролкіна. Дерево росте біля будинку № 2/32 к. 3 на вулиці Антонова. Вік дуба — понад 300 років, обсяг стовбура — 4,3 м, висота — 25 м. Дерево назване на честь киянина А. М. Фролкіна, коштом якого дуб було вилікувано 2009 року. Рішенням Київради від 23.12.2010 № 415/5227 дуб Фролкіна оголошено пам’яткою природи місцевого значення. Поряд ростуть іще два вікових дуби (віком приблизно 300–350 років), проте вони заповідного статусу не мають. Нагадує про колишній гай і невелика діброва з кількох десятків 100–200 річних дубів уздовж парного боку вулиці Антонова.

На місці частини колишнього Кадетського гаю впродовж 1925–1929 років було розплановано та забудовано нове поселення. Селище кооперативу робітників-залізничників ім. Першого Травня будувалося у господарчий спосіб (тобто силами самих робітників) за допомогою довготермінової державної позики. Проєкт селища склало Управління Південно-Західної залізниці. Загалом було збудовано 64 одноповерхових і двоповерхових житлових будинки котеджного типу.

Фото з архіву Олександра Михайлика

На початку 1930-х забудову було дещо поширено в бік Чоколівки. Виникло ще три нові вулиці — бульвар Леніна, вулиця Колективізації (сучасна Джеймса Мейса) й Транспортна (ліквідована). Ближче до кінця 1930-х з’явилася вулиця Культури (сучасна Сергія Берегового). Забудова селища тривала у 1930-х — там поставали нові кооперативні будинки.

Руйнування селища Першого Травня почалося у 1950-х із початком магістральної забудови Повітрофлотського шосе (нині – проспект Повітряних Сил). Далі магістральну забудову парного боку Повітрофлотського проспекту продовжили в бік Севастопольської площі.

На місці знесеної одноповерхової забудови селища Першого Травня у 1957–1958 роках спорудили чотири п’ятиповерхових житлових будинки уздовж Повітрофлотського проспекту. Між будинками також звели чотириповерхову будівлю для райвиконкому Залізничного району та триповерхову будівлю-вставку Залізничного універмагу.

Наступними кроками у знесенні селища стали магістральна забудова Чоколівського бульвару на початку 1970-х і багатоповерхова забудова вулиці Антонова у середині 1970-х. Саме в цей час було знесено решту забудови селища Першого Травня. Зникли деякі вулиці, хоча вулична мережа здебільшого збереглася. Частина вулиць тепер є безіменними проїздами. Забудовувати Чоколівський бульвар багатоповерхівками почали 1970 року. Багатоповерхова забудова вулиці Антонова розпочалась у середині 1970-х. Окрім того, на території колишнього селища з’явилися дитсадки та поліклініка.

Фото О.Михайлика

Наразі відомо про п’ять вцілілих будинків селища Першого Травня, споруджених у 1926–1934 роках. Один із них розташований за адресою: вулиця Левка Мацієвича, 5, і у 1970-х був пристосований під допоміжне приміщення одного з дитсадків. Другим є сусідній із ним двоповерховий будинок № 5/1, побудований у 1933–1934 роках, який спочатку мав адресу на вулиці Кооперації, 54. Нині його надбудовано та значно змінено. Ще одна одноповерхівка, також за адресою: вулиця Левка Мацієвича, 5, збереглася навпроти дитсадка на Левка Мацієвича, 6/2. Вона також із 1970-х пристосована під допоміжне приміщення дитсадка, але з усіх збережених будинків має чи не найбільш автентичний вигляд.

Фото О.Михайлика

Ще дві двоповерхівки (фасади значно змінено) збереглися вздовж колишньої вулиці Піонерської (нині — безіменний проїзд, що починається в арці Залізничного універмагу і завершується прилученням до вулиці Левка Мацієвича). Їхні адреси — вулиця Левка Мацієвича, 5 та 5 к. 2. Значною мірою збереглася і планувальна структура селища. Під час знесення старої забудови зникло лише дві невеликі вулиці. Решта вуличної мережі залишилася без змін.

Джерело: публікацію здійснено за краєзнавчими матеріалами києвознавця О. Михайлика

П’ята краєзнавча лекція з циклу «Cолом'янка. Історія твого району»

7 березня у Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди (вул. Освіти, 14а) відбудеться п’ята краєзнавча лекція з циклу «Cолом'янка. Історія твого району» від києвознавця Олександра Михайлика — «Селище Першого Травня та Першотравневий масив». 

Лекцію буде присвячено одному з перших робітничих селищ Києва - селищу Першого Травня, його історії, особливостям забудови.

Дізнаємося, що вціліло з забудови селища. Також чільне місце буде присвячено Першотравневому масиву - другому за ліком у Києві житловому масиву. Дізнаємося, скільки варіантів оздоби будинків було створено, як змінювався підхід до забудови. Також згадаємо про видатних постатей, які жили на Першотравневому масиві, поспілкуємося про залишки Кадетського гаю та інші цікавинки. Зацікавилися темою? Чекаємо на вас!