Адреси на карті району, де формувалася Незалежність. Миколаївське артилерійське училище

Основні події та локації Української революції 1917-1921 років відбувалися, природо, в центральній частині міста. Але й на карті нашого Солом'янського району є ряд важливих точок. Торік ми розповідали казарми на хуторі Грушки, звідки розпочалося повстання полку імені Павла Полуботка. Детально про це – у окремому дописі "Повстання полку імені Павла Полуботка".

Сьогодні розповімо про споруди Миколаївського артилерійського училища, відкритих у березні 1917 року. Вже у грудні того року його було розформовано.

У березні 1918 року в училищі розташовувався Запорізький кінно-гайдамацький полк ім. Костя Гордієнка, який очолював полковник Всеволод Петрів, майбутній військовий міністр УНР.

Та вже за місяць призначення цих споруд змінилося. У квітні 1918 року будівлі колишніх училищ передали Міністерству народної освіти. У травні 1918 року тут розмістився відкритий у жовтні 1917 року Український народний університет.

У листопаді 1918 року споруди перейшли у повне розпорядження Головнокомандувача Збройних сил України генерала Келлера. Тоді ж тут розмістився штаб Особливого корпусу генерала Ревішина.

Тож споруди колишнього Миколаївського артилерійського училища – одна з адрес, де формувалося українське військо.

Адреси на карті району, де формувалася Незалежність. Повстання полку імені Павла Полуботка

У нашій новій рубриці згадуємо адреси на карті Солом'янського району, пов'язані зі подіями Української революції 1917-1921 років. Перший допис присвячено постанню полку імені Павла Полуботка.

Ще 1898 року Київське окружне інженерне управління отримало 76 десятин земель біля хутора Грушки. Фактична передача земель відбулася 1902 року. Невдовзі тут постало військове містечко — вздовж нинішніх вулиць Гарматної, Грушецької та Берестейського проспекту було збудовано казарми. Тут приблизно з 1910 року розташовувався Сьомий залізничний батальйон.

Одна з колишніх казарм біля хутора Грушки, де базувався полк ім. Полуботка. Фото О. Михайлика

Казарми біля хутора Грушки 1917 року увійшли в історію завдяки повстанню Другого козацького полку ім. гетьмана Павла Полуботка, ідейним натхненником якого вважається відомий громадський і політичний діяч Микола Міхновський. В умовах революційних подій навесні 1917 року особливо гостро постало питання самостійності України. До казарм біля Грушок, де в той час знаходився військовий розподільчий пункт, прибуло декілька ешелонів із Чернігова. Прибулі новобранці під впливом самостійницьких ідей почали самочинно гуртуватися в український полк. Загалом у казармах перебувало близько 5 тис. осіб.

Полк ім. Полуботка на Хрещатику під час повстання, липень1917 року.

3 липня 1917 року полк ім. Полуботка ультимативно оголосив Центральній Раді про незгоду з ідеєю автономії України у складі росії та готовність до повстання. Центральна Рада ж наполягала на негайному відправленні полку на фронт. Уранці 4 липня відбулася нарада, на якій було узгоджено план повстання. О 1-й годині ночі 5 липня було інсценовано захоплення складів зброї (варта тієї ночі була з козаків-самостійників).

Полуботківці заарештували начальника міліції та коменданта, захопили телеграф, Державний банк, Київську фортецю, завод «Арсенал», усі відділи міліції й артилерійські склади. Поставили варту біля урядових будинків, висланий проти них полк розігнали, міліцію та юнкерів — роззброїли. Київ фактично опинився в руках полуботківців. Проте керівництво Центральної Ради віддало наказ полку ім. Богдана Хмельницького роззброїти полуботківців. Біля «Арсеналу» противники мирно домовилися скласти зброю. Обидві сторони були прикро вражені таким фіналом. Полуботківці повернулися на Грушки, звідки 29 липня 1917 року вирушили на Румунський фронт...

Тож наш район був одним із тих місць у Києві, де також відбувалися важливі події часів Української революції.

У наступних дописах ми продовжимо цю тему.