Показ дописів із міткою вулиця Архітектора Кобелєва. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою вулиця Архітектора Кобелєва. Показати всі дописи

30 вересня, 2024

Видатні імена Солом'янського району. Олександр Кобелєв

Ми нещодавно започаткували нову краєзнавчу рубрику. У ній будемо розповідати про видатних особистостей, життя і діяльність яких пов'язана із нашим районом.

Сьогоднішній допис буде присвячено видатному архітектору Олександру Кобелєву, який спорудив ряд споруд у нашому районі.
Пам'ять про Олександра Кобелєва вшанована - 19 лютого 2016 року на його честь перейменовано вулицю Фурманова у нашому районі районі.

Архітектурні автографи архітектора Кобелєва на мапі району:
  • Будівля притулку на Залізничній колонії, вул. 6-та та 7-ма Лінії, нині вулиця Архітектора Кобелєва № 1/5 (1899–1900)
  • Хіміко-технічна лабораторія на Залізничній колонії, вул. 6-та та 7-ма Лінії, нині вулиця Архітектора Кобелєва № 3/8 (1899–1901)
  • Залізнична лікарня на Залізничній колонії, вул. 6-та та 7-ма Лінії, нині вулиця Архітектора Кобелєва № 5 (1900)
  • Комплекс Київського політехнічного інституту (друге місце на архітектурному конкурсі - 1898; 1900-1902 - безпосереднє керівництво будівельними роботами, замінив автора проєкту Ієроніма Кітнера)







26 вересня, 2024

Вулиця Архітектора Кобелєва

Із циклу "Прочитання вулиць"

Вулиця Архітектора Кобелєва. Фото О.Михайлика

Сучасна назва (з 2016): вулиця Архітектора Кобелєва

Підстава для перейменування: назва на честь архітектора Олександра Кобелєва
Розпорядження Київського міського голови: від 19 лютого 2016 року № 125/1 «Про перейменування бульвару, вулиць, площі та провулків у місті Києві»

Місцевість: Залізнична колонія
Розташування: пролягає від Стадіонного провулку до вулиці Івана Огієнка

Попередні назви (1955-2016): Фурманова
Первинна назва (межа XIX-XX ст. - 1955): 6-та Лінія + 7-ма Лінія

Олександр Васильович Кобелєв (15 (27) липня 1860, Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія — 30 вересня 1942, Київ, Райхскомісаріат Україна) — київський архітектор, педагог.

Народився 15 [27] липня 1860 року в Царському Селі (тепер м. Пушкін, Санкт-Петербург, Росія) у родині дворянина, офіцера. Згідно з легендою, йому дали ім'я на честь Олександра ІІ, який був його хрещеним батьком. Первинну освіту здобув у 3-й військовій гімназії в Санкт-Петербурзі.

У 1887 році закінчив Петербурзький інститут цивільних інженерів, після чого був зарахований у Технічно-будівельний комітет, який направив його до Управління Південно-Західної Залізниці, що розташовувалося в Києві (з 1896 року завідував архітектурним відділом технічного відділення шляхової служби).

У 1899 році за проектом Кобелєва посилено фундамент будинку Управління Південно-Західної залізниці.
Упродовж 1890-х років звів численні об'єкти Залізничної колонії, ряд споруд сільськогосподарської виставки 1897 року (не збереглися). У 1898 році виборов друге місце на закритому конкурсі проектів комплексу Політехнічного інституту (КПІ), а у 1900 році успішно замінив переможця конкурсу Ієроніма Кітнера у керуванні будівництвом цього важливого об'єкта.

Кобєлєв напрочуд вдало інтерпретував у своїх будівлях різноманітні історичні стилі. Зокрема, приміщення контори Державного банку (1902–1905) він проектував (у співавторстві з Олександром Вербицьким) у стилі італійського ренесансу; будівлю Дворянського та Селянського банків (1911) оздоблено у неоросійському стилі; споруди Вищих жіночих курсів та Київського відділення Російського технічного товариства (обидві 1914) — у стилі неокласицизму (у Технічному товаристві Кобєлєв очолював архітектурний відділ). У 1913–1915 роках Кобєлєв реконструював корпуси Комерційного інституту. Звів також кілька приватних прибуткових будинків, каплицю в Кирилівській лікарні (1902).

Також Олександр Кобєлєв був і визначним педагогом, автором численних наукових статей та доповідей. З 1899 року викладав у КПІ, де в 1912 році став професором. З 1901 року завідував школою десятників у будівній та шляховій справі, був її почесним опікуном. З 1912 року — декан інженерно-будівного відділення Київських політехнічних курсів.
Після революції, незважаючи на свій похилий вік, спроектував і збудував немало великих споруд, в основному у галузі промислової архітектури.

Помер 30 вересня 1942 року в Києві, похований на Лук'янівському кладовищі.
19 лютого 2016 року вулицю Фурманова в Солом’янському районі перейменовано на честь Архітектора Кобелєва.