Фотолітопис історії бібліотеки. Урочисте відкриття нового приміщення

Як ми вже згадували у попередньому дописі, 29 вересня 2008 року відбувається важлива подія в житті не лише нашої бібліотеки, а й всієї бібліотечної родини столиці. Вперше з 1970-х років у Києві споруджено спеціальне, окреме приміщення бібліотеки. Центральна районна бібліотека Солом'янського району отримала нове двоповерхове приміщення в будинку на вулиці Освіти, 14а.

У фондах нашої бібліотеки є багато фото з урочистостей, тож ми вирішили присвятити цій визначній події спеціальну фоторозповідь.

У попередніх дописах циклу ви зможете прочитати про: Початок історії, Бібліотеку в 1960-1970-х роках, Бібліотеку в 1980-1990-х роках та відділ україніки, Народознавчо-етнографічний клуб "Народна криниця", Бібліотеку в 2000-х роках, Переїзд до нового приміщення.

Фотолітопис історії бібліотеки. Центральна міська бібліотека. Утворення централізованої бібліотечної системи (1960-70-ті)

Після отримання нового приміщення фонди та відвідуваність бібліотеки невпинно зростають. Це чудово ілюструє наступне фото з фондів бібліотеки, де закарбовано не лише читальну залу (щоправда, на фото вже 1970-ті), а й діаграму, яка красномовно свідчить про те, як стрімко зростає кількість читачів. Нас цікавлять період з 1950 до 1960 роки – з 3421 до 7021 читача.

Прикметно, що серед тих трохи більше ніж 7 тисяч читачів – на той момент студенти історичного та інших факультетів Університету імені Тараса Шевченка, які живуть в гуртожитку зовсім поряд, за адресою вулиця Освіти, 4. Якби вціліли читацькі формуляри тих часів (але їх термін зберігання зовсім малий, лише 5 років), ми б зустріли там такі імена студентів – Борис Олійник, Василь Симоненко, Микола Сом, Іван Дзюба, Тамара Коломієць, Анатоль Перепадя.

Тоді звичайні студенти, вони згодом стали видатними письменниками. Ними пишається бібліотеками. До речі, частина з них не забула про рідну бібліотеку. Скажімо, поет Микола Сом залишався другом бібліотеки все своє життя. І гордістю наших фондів є книги з його дарчими підписами!

До речі, у 1970-х роках створено ось такий унікальний альбом, який є фотолітописом перших 30 років історії бібліотеки. Це гордість нашої бібліотеки і ми раді представити вам його оцифрованим.

1955 року на той час районна бібліотека №3 отримує ім'я російського письменника Федора Достоєвського. Чим керувалися ті, хто називав бібліотеку його іменем, невідомо. Хоча рід письменника з України, дідусь його був уніатським священником на Поділлі, батько теж народився в Україні, сам письменник на батьківщині предків ніколи не був.

Та назва зобов'язувала, тож бібліотека мала не лише багато видань творів письменника (зокрема й раритетні, видані ще до 1917 року), а й літературу про нього.

Тож у бібліотеці всіляко популяризували його творчість, створювали тематичні стенди. Один із них – на фото нижче.

У 1960-ті роки, до 150-річчя від дня народження Тараса Шевченка, йому було присвячено такий цікавий стенд та виставку, як на фото нижче.

З 1960 по 1968 роки бібліотека на громадських засадах виконує функцію центральної міської!

У 1960-1970-ті вона працює у військових частинах, на підприємствах...

... з іноземними студентами сусіднього Київського інженерно-будівельного інституту

Кількість читачів з 1970 по 1976 роки зростає з 7132 до 28184! Бібліотека працює до 22:00, читальна зала переповнена читачами. Адже поряд - навчальні заклади, гуртожитки. Фонд бібліотеки налічує 150 тис. примірників.

Цікавим є наступне фото 1970-х років із цього ж альбому. Так читачів знайомили із книжковими новинками. Бібліотека виписує десятки найменувань газет та журналів.

1976 року створено Централізовану бібліотечну систему Залізничного району, до складу якої увійшли бібліотека імені Достоєвського як центральна, 5 бібліотек-філій та бібліотечна кімната в селищі Совки. Загальний фонд книг по системі становив 413 тис. книг.

1978 року вийшла книга "До серця кожного", в якому було вміщено нарис Миколи Равлюка "Кілька ескізів до одного портрета", присвячений бібліотеці та його очільниці Євдокії Ільченко. Її за багаторічну діяльність було нагороджено доволі високим орденом Трудового Червоного Прапора, відзначено ювілейною ленінською медаллю, а також занесено до "Книги пошани" міського управління культури.

Наступні фото – Євдокія Ільченко на "Святі книги" на Солом'янській площі та на якомусь офіційному заході, приймаючи подяку. 1970-ті роки.

Перший допис нашого циклу ви можете прочитати тут

Далі буде

Солом'янський район у фотографіях: тоді й тепер. Монтажник

Сьогодні - фото селища Монтажник у 1950 році та в наш час (на ньому ви теж можете побачити історичне фото). На жаль, зробити фото саме з тієї точки, що у 1950 році, зараз неможливо - з 1950-х на тому місці забудова. Проте кругле тупикове відгалуження - саме те. 

Історія Солом'янського району в фотографіях. Залізничні майстерні, 1924 рік

На рідкісній фотографії, зробленій 1924 року - Київські головні залізничні майстерні, нині Київський електровагоноремонтний завод.

Сучасний Київський електровагоноремонтний завод було засновано 1868 року як залізничні майстерні, хоча на той момент залізницю ще будували. Після відкриття пасажирського руху залізницею Київ — Балта 1870 року майстерні було перетворено на Київські головні залізничні майстерні Південно-Західної залізниці.

Фото, яке публікуємо - з фондів ЦДККФА України імені Пшеничного.

Історія Солом'янського району у фотографіях. Вулиця Освіти, 4 - тут жили майбутні класики. 1950-і

Вулиця Освіти почала формуватися ще у 1930-х, коли вздовж неї збудували дві споруди, що належали до Інституту харчової промисловості - сучасні будинки №4 та 6, первісно гуртожитки інституту. На межі 1930-х-1940-х вулиця вже має назву 6-та Нова. На початку 1950-х забудовано парний бік вулиці, 1953 року вона здобула сучасну назву.

На унікальному фото 1950-х - будинок гуртожитку на вулиці Освіти, 4. Це дуже важлива для української літератури адреса. Тоді тут був гуртожиток Університету імені Тараса Шевченка і у ньому під час навчання жили майбутні класики української літератури 20 століття Василь Симоненко, Борис Олійник, Микола Сом, Юрій Мушкетик, Тамара Коломієць та ряд інших постатей. Їх не вшановано меморіальними дошками на фасаді, там пам'ять про це існує. Нині в будівлі - один із інститутів КНУБА.

Вулиця Освіти, 4. 1950-і роки. Фото з фондів ЦДКФФА України ім. Пшеничного

Історія Солом'янського району у фотографіях. Першотравневий масив, 1950-і-1960-і

Другим (після Відрадного) масивом у Солом’янському районі став Першотравневий. Його почали споруджувати 1957 року. Масив отримав назву за вищезгаданим селищем Першого Травня, розташованим поблизу. Авторами проекту масиву були архітектори О. І. Заваров, С. Б. Шпільт, Л. Г. Стависька. Загалом масив забудовано в 3 черги протягом 1957-1963 років. 

Пропонуємо переглянути фото, що закарбували спорудження перших кварталів масиву на межі 1950-х-1960-х. Значна частина чорно-білих фото - з фондів ЦДКФФА України ім. Пшеничного, кольорові фото - американського історика Джона Вільяма Репса, який 1959 року відвідав Київ. На фото також закарбовано унікальний дворовий плавальний басейн, що колись існував на вулиці Міцкевича. Басейн функціонував із кінця 1950-х до 1968 року. Опісля його замінили закритим басейном, який працював до початку 2000-х.

Вулиця Світличного

Вулиця Світличного

Чоколівський бульвар

Площа Космонавтів

Чоколівський бульвар

Кінотеатр "Супутник"

Вулиця Уманська

Дворовий плавальний басейн

Вулиця Світличного

Дворовий басейн, але без води

Історія Солом'янського району у фотографіях. Вулиця Солом'янська, 1960-1970-і

Вулиця Солом'янська, попри назву, є однією із наймолодших вулиць району. Її початковий відтинок - від Солом'янської площі до вулиці Максима Кривоноса, отримав сучасну назву 1955 року. А решту вулиці - від вулиці Максима Кривоноса до вулиці Протасів яр було прокладено лише 1964 року. Адже слід було засипати частину яру, на місці якого згодом зведуть будинок №16. 1967 року вулицею прокладено трамвайну лінію, подовжено маршрут №8. 2001 року лінію закрито та демонтовано, замість трамвая пущено тролейбус.

Пропонуємо переглянути фото вулиці Солом'янської 1960-1970-х років. 1,2 фото - з фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Пшеничного, 3 - з особистого архіву О. Михайлика, 4,5 - листівки.

Ретровиставка "Головна вулиця Києва на поштових листівках 1960-1970-ті роки"

Кажуть, машини часу не існує... А от і ні - існує! І це - фотографії! Тож якщо ви хочете побачити Київ 1960-1970-х - вам до нас! У Центральній бібліотеці Солом'янки імені Григорія Сковороди відкрилася ретровиставка "Головна вулиця Києва на поштових листівках 1960-1970-ті роки.

Ви зможете побачити, як виглядав Хрещатик 50-60 років тому - теперішній Майдан Незалежності, Бессарабська площа, ЦУМ. Тож запрошуємо оглянути нашу виставку! Чекаємо у нашій бібліотеці!

А також хочемо запропонувати перелік книг, присвячених вулиці Хрещатик, із якими можна ознайомитися у нашій бібліотеці:

• Гирич І. Історичний путівник по Києву. Український Київ XIX - поч. XX ст. : культурологічний есей. – Київ: Історичні пропілеї, 2016.
• Друг О. Вулицями старого Києва. – Львів: Світ, 2013.
• Рибаков М. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ: Кий, 2003.
• Третьяков А. Привіт з Хрещатика. – Київ: Либідь, 2015.
• Третьяков А. Старий Хрещатик і його домовласники. – Київ: Сучасний письменник, 2019.
• Хрещатик. Культурологічний путівник. Київ: Амадей, 1997.