Національні меншини Києва

Київ є мультинаціональним і мультикультурним містом, у якому проживають представники 135 національностей. За даними перепису 2001 року (єдине офіційне джерело інформації) у столиці мешкають 2110767 українців або 82,2 %, а всі інші (17,8 %) відносяться до національних меншин. 

Найбільш чисельними є: росіяни – 337323 особи; євреї – 17962 особи; білоруси – 16549 осіб; поляки – 6924 особи; вірмени – 4935 осіб; азербайджанці – 2567 осіб; татари – 2451 особа; грузини – 2352 особи; молдавани – 1927 осіб; болгари – 1514 осіб; араби – 1426 осіб; німці – 1123 особи.

Такий етнічний склад населення вимагає особливої уваги органів державної влади та органів місцевого самоврядування до питань розвитку культур і мов різних національних меншин, збереження їхніх самобутніх традицій, звичаїв та обрядів.

На розвиток міжетнічних стосунків та зростання активності процесів у етнонаціональній сфері суттєво впливають особливості міста Києва як столиці. Зокрема, столиця є зоною активних міграційних переміщень. Це стимулює формування громадських об’єднань національно-культурного спрямування як виразників інтересів відповідних спільнот. З кожним роком збільшується їх кількість, постійно зростає їх членство, масштабність культурологічних заходів, активізується їх участь у суспільних процесах.

Якщо на початок 1992 року у м. Києві функціонувало лише 7 національно-культурних товариств, то станом на початок 2015 року уже діяло 90 національно-культурних громад, а на початок 2018 року – 100 таких організацій, що репрезентують собою 35 етнічних груп населення столиці. Крім того, у м. Києві проводять свою діяльність 15 центрів культур національних меншин, видаються газети, функціонують театри, художні колективи, навчальні заклади з вивчення та навчанням мовами національних меншин.

Стабільність міжнаціональних відносин, відсутність конфліктів та протистоянь в столиці – це наслідок і результат виваженої та ефективної співпраці столичної влади з національно-культурними громадами м. Києва. 

Серед великої кількості етнічних громад найактивнішими як у царині збереження і розвитку власних національних культур, так і у величині внеску у розвиток міста є: Азербайджанська, Болгарська, Вірменська, Гагаузька, Грузинська, Єврейська, Корейська, Німецька та Польська етнічні громади. 

Протягом останніх трьох років упевнено заявила про себе у культурно-мистецькому і культурно-освітньому житті столиці кримськотатарська громада, зокрема, громадська організація кримських татар «Къырым айлеси» («Кримська родина»). Діяльність організації «Кримська родина» є унікальною і, поки що, ця організація є єдиним прикладом самоорганізації кримськотатарської громадськості, яка забезпечує культурно-освітні права своїх дітей в умовах вимушеного переселення з Криму. 

Діють і співпрацюють із Київською міською владою у столиці Ассирійське національно-культурне товариство «Ніневія», Грецький культурний центр «Зорбас», Еллінське братство «Енотіта», Естонське земляцтво України, Київське культурне товариство казахів «Достик», Асоціація курдських громадських організацій «Мідія», Київське міське товариство литовської культури ім. Майроніса, Київська міська організація «Форума ромен Українатар», Київська організація національного культурно-просвітницького товариства «Русское собрание», Київське товариство румунської культури ім. П. Могили, Київське товариство татар «Ільдаш», Київська булгаро-татарська громада, Київське товариство «Узбекистан», Культурно-освітнє українсько-чеське товариство «Вишеград» та інші.

У місті Києві проводяться культурно-мистецькі заходи, які пропагують здобутки культур етнічних громад, знайомлять з ними киян та гостей міста. Найбільш значимими стали проведені за підтримки міської влади: Шевченківські літературні читання мовами національних меншин; свято весняного рівнодення «Новруз»; Фестиваль національних громад «Етнофест»; виставка-презентація «Етнічні громади столиці запрошують»; «Запрошуємо до столу»; Міжнародний фестиваль ромської культури «Амала»; меморіальні заходи, приурочені пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, зокрема, мітингу та вечору-реквієму на Софійській площі; культурно-мистецька акція колективів етнічних громад міста Києва «Мати Україно – ти одна у нас!» до Дня незалежності України; літературні конкурси «Етнічний віночок Києва» та «Квітни мово, зірнице слова», творчі ювілейні вечори аматорських колективів тощо.

У рамках проведення заходів з нагоди річниці трагічних подій у Бабиному Яру та увічнення пам’яті жертв нацизму: започатковано та традиційно проводиться прийом Праведників Бабиного Яру у Колонній залі Київської міської ради; проходить траурна хода «Дорогою Смерті» та мітинг біля пам’ятника «Менора», а також церемонія покладання квітів до монументу жертв Бабиного Яру за участю вищих посадових осіб держави, представників дипломатичних установ, громадських організацій тощо. 

Здійснюється комплекс заходів, спрямованих на запобігання проявів ксенофобії, расизму та антисемітизму. Зокрема, періодично працює тимчасова робоча група для проведення перевірок у місцях, де здійснюється продаж літератури, що може містити матеріали, спрямовані на розпалення міжнаціональної ворожнечі. 

Для забезпечення реалізації у м. Києві Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, надається сприяння у створенні належних умов, зокрема, діяльності недільних шкіл, функціонуванню курсів рідної мови для осіб, які належать до національних меншин столиці. Так, у столиці за підтримки київської міської влади продовжує діяти курдська школа вихідного дня, поряд з уже діючими відкрито ряд нових шкіл вихідного дня, зокрема, болгарську та грецьку.

В столиці видаються 47 періодичних видань національних товариств, об'єднань. Три з них видаються за державні кошти, зокрема, це «Арагац» – газета вірменської громади України, «Еврейские вести» – газета товариства єврейської культури України та «Dziennik Kijowski» – газета польської громади України. Всі інші періодичні видання фінансуються за рахунок власних коштів громад, благодійних та спонсорських внесків. У 2017 році стала виходити за спонсорські кошти інформаційно-аналітична газета Ради національних спільнот України (РНСУ) «Національний діалог».
(Із Комплексої міської цільової програми "Столична культура: 2019-2021 роки")