Ми нещодавно започаткували нову краєзнавчу рубрику. У ній будемо розповідати про видатних особистостей, життя і діяльність яких пов'язана із нашим районом.
Сьогоднішній наш допис буде присвячено письменнику Василю Шевчуку, який протягом 1970-1999 років мешкав на Солом'янці, у письменницькому будинку на вулиці Кавказькій, 11. Одним із найбільш знакових творів є роман "Предтеча" про Григорія Сковороду (перше видання 1969 року мало назву "Григорій Сковорода", друге - 1972 та третє - 1982 років - "Предтеча").
Народився Василь Шевчук 30 квітня 1932 року в селі Бараші Ємільчинського району Житомирської області в сім'ї селянина.
Закінчивши середню школу, 1950 року вступає на відділення української мови й літератури філологічного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
З 1955 року працював у редакції журналу «Піонерія», на кіностудії ім. О. П. Довженка, в редакціях газети «Літературна Україна» та «Романів і повістей» видавництва «Дніпро».
У 1951 році в «Альманасі молодих» надрукував перші ліричні поезії. Тоді ж у журналі «Барвінок» — кілька дитячих віршів, що започаткували збірку «У труді зростаємо», яка вийшла 1953 року. Згодом з'явились друком поетичні книжки для дітей. У 1960-х видано три повісті: «Зелений шум» (1963), «Вітрила» (1964), «Трублять лебеді над Славутичем» (1967).
Усі твори, починаючи з 1970 року, написані ним у затишній квартирі на Солом'янці, на вулиці Кавказькій, 11. Тут він готує друге і третє видання роману "Григорій Сковорода" під назвою "Предтеча", пише роман «Побратими, або Пригоди двох запорожців на суходолі, в морі та під водою» (1972).
1980 року видає роман-дослідження В. Шевчука «Велесич», у якому подано нову концепцію прочитання «Слова о полку Ігоревім», трилогію «Під вічним небом» (1985), до якої входять психологічні і водночас документально вивірені твори про Сократа, молодого Григорія Сковороду та Ганді. 1982 року В. Шевчук опублікував у журналі «Дніпро» драматичну поему «У затінку біля Хрещатика», а також уривок із драматичної поеми «Князь Кий». Ці та інші поетичні драми вийшли окремою книжкою «Русь первоцвітна».
Після сучасного роману «Злам» (1982) В. Шевчук повертається до історичної теми і пише та видає дилогію про Тараса Шевченка «Син волі» (1984) й «Терновий світ» (1986). Власне, вона була почата ще двадцять років до того повістю про дитинство Кобзаря «Вітрила» й продовжена у певній мірі романом «Фенікс» (1988). У цих творах розповідається про весь життєвий шлях Тараса Шевченка. На Солом'янці написано і роман «Страсті за Миколаєм», присвячений композитору Миколі Лисенку. Його видано вже по смерті письменника, 2007 року. А ще він залишив по собі майже 500 пісень, які він же й озвучив своїми мелодіями.
Помер письменник 13 травня 1999 року в Ясногородці Київської області.