Показ дописів із міткою неіменні назви. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою неіменні назви. Показати всі дописи

27 липня, 2024

Відрадний, Грушки, Караваєві дачі: неіменні назви вулиць та провулків, набуті (відроджені) у 2022 - 2023 роках внаслідок перейменування

Із циклу "Прочитання вулиць"

Вулиця Вічова

Сучасна назва (з 2022 року): вулиця Вічова

Підстава для перейменування: від віча, загальних зборів громадян за часів України-Русі
Рішення Київської міської ради: від 10 листопада 2022 року № 5603/5644 "Про перейменування вулиці Маміна-Сибіряка в Солом'янському районі міста Києва"

Розташування: пролягає від Борщагівської вулиці до Залізничної вулиці
Місцевість: Караваєві дачі

Попередня назва (1955-2022): Маміна-Сибіряка, на честь російського письменника Дмитра Маміна-Сибіряка
Первісна назва (1-а третина 20 ст.-1955): Гур'ївський провулок, Нова

Вулиця Волноваська

Сучасна назва
(з 2022 року): вулиця Волноваська

Підстава для перейменування: від міста Волноваха Донецької області
Рішення Київської міської ради: від 25 серпня 2022 року № 5002/5043 "Про перейменування вулиці Радищева в Солом'янському районі міста Києва"

Розташування: пролягає від Козелецької вулиці і Попаснянського провулку до бульвару Вацлава Гавела
Місцевість: Відрадний

Попередня назва (1955-2022): Радищева, на честь російського письменника Олександра Радищева
Первісна назва (1-а чверть 20 ст.-1955): Костянтинівська

Вулиця Грушецька

Сучасна назва (з 2023 року): вулиця Грушецька

Підстава для перейменування: від місцевості Грушки, якою пролягає вулиця
Рішення Київської міської ради: від 9 лютого 2023 року № 5942/5983 "Про перейменування вулиці Полковника Шутова в Солом'янському районі міста Києва"

Розташування: пролягає від Берестейського проспекту до Машинобудівної вулиці
Місцевість: Грушки

Попередні назви (1955-1963): Чугуївська; (1963-2023): Полковника Шутова, на честь радянського військового Степана Шутова
Первісна назва (середина 20 ст.-1955): Нова

Вулиця Добруська

Сучасна назва (з 2022 року): вулиця Добруська

Підстава для перейменування: від міста Добруш (Білорусь), уточнення назви
Рішення Київської міської ради: від 27 жовтня 2022 року № 5533/5574 "Про уточнення назв вулиць та провулку у місті Києві"

Розташування: пролягає від бульвару Вацлава Гавела до кінця забудови
Місцевість: Відрадний

Попередня і первісна назва (1957-2022): Добрузька

Вулиця Світлодарська

Сучасна назва (з 2022 року): вулиця Світлодарська

Підстава для перейменування: від міста Світлодарськ Донецької області
Рішення Київської міської ради: від 25 серпня 2022 року № 4990/5031 "Про перейменування вулиці Світлогірської в Солом'янському районі міста Києва"

Розташування: пролягає від Волноваської вулиці до Козелецької вулиці
Місцевість: Відрадний

Попередня назва (1957-2022): Світлогірська, на честь російського міста Свєтлогорськ
Первісна назва (1950-і-1957): Нова

Попаснянський провулок

Сучасна назва (з 2022 року): провулок Виборзький

Підстава для перейменування: від міста Попасна Луганської області
Рішення Київської міської ради: від 25 серпня 2022 року № 4993/5034 "Про перейменування провулку Виборзького в Солом'янському районі міста Києва"

Розташування: пролягає від Волноваської вулиці та Козелецької вулиці до вулиці Миколи Василенка
Місцевість: Відрадний

Попередня і первісна назва (1960-і-2022): Виборзький провулок, на честь фінського міста Виборг, окупованого 1940 року СРСР.

Вулиця Тетянинська

Сучасна назва
(з 2023 року): вулиця Тетянинська

Підстава для перейменування: відновлення історичного топоніму з уточненням форми відповідно до норм сучасної української літературної мови
Рішення Київської міської ради: від 9 лютого 2023 року № 5941/5982 "Про повернення історичної назви вулиці Леваневського в Солом'янському районі міста Києва"

Розташування: пролягає від вулиці Вадима Гетьмана (сполучається сходами) до Ніжинської вулиці
Місцевість: Караваєві дачі

Попередня назва (1938-2023): Леваневського, на честь льотчика Сигізмунда Леваневського
Первісна назва (поч. 20 ст.-1938): Тетянівська

16 липня, 2024

Батиєва гора, Кучмин яр, Залізнична колонія: неіменні назви вулиць та провулків, набуті (відроджені) у 2022 - 2023 роках внаслідок перейменування

Із циклу "Прочитання вулиць"

Вулиця Видова

Сучасна назва (з 2022 року): вулиця Видова

Підстава для перейменування: від видів, який відкривається з Батиєвої гори, якою пролягає вулиця
Рішення Київської міської ради: від 25 серпня 2022 року № 4984/5025 "Про перейменування вулиці Агітаторської в Солом'янському районі міста Києва"

Розташування: пролягає від Дружньої вулиці до кінця забудови
Місцевість: Батиєва гора

Попередня назва (1958-2022): Агітаторська
Первісна назва (1909-1958): 10-та Лінія

Вулиця Мокра

Сучасна назва (з 2023 року): вулиця Мокра

Підстава для перейменування: повернення історичної назви, від річки Мокрої, долиною якої пролягає вулиця
Рішення Київської міської ради: від 9 лютого 2023 року № 5940/5981 "Про повернення історичної назви вулиці Кудряшова в Солом'янському районі міста Києва"

Розташування: пролягає від площі Петра Кривоноса до провулку Енергетиків
Місцевість: Кучмин яр

Попередня назва (1955-2023): Кудряшова, на честь Героя Радянського Союзу Володимира Кудряшова
Первісна назва (1890-і-1955): Мокра

Вулиця Січеславська

Сучасна назва (з 2022 року): вулиця Січеславська

Підстава для перейменування: на честь однієї із назв м. Дніпро та пропонованої назви для Дніпропетровської області
Рішення Київської міської ради: від 25 серпня 2022 року № 5001/5042 "Про перейменування вулиці Ползунова в Солом'янському районі міста Києва"

Розташування: пролягає від вулиці Івана Огієнка до вулиці Георгія Кірпи
Місцевість: Залізнична колонія

Попередня назва (1955-2022): Позунова, на честь російського винахідника Івана Ползунова
Первісна назва (кінець XIX ст.-1955): 2-а Лінія

09 липня, 2024

Совки, Монтажник, Пронівщина, Чоколівка: неіменні назви вулиць та провулків, набуті (відроджені) у 2022 - 2023 роках внаслідок перейменування

Із циклу "Прочитання вулиць"

Вулиця Лондонська


Сучасна назва (з 2022 року): вулиця Лондонська

Підстава для перейменування: на честь міста Лондона, столиці Великої Британії
Рішення Київської міської ради: від 25 серпня 2022 року № 5000/5041 "Про перейменування вулиці Пітерської в Солом'янському районі міста Києва"

Розташування: пролягає від Чоколівського бульвару до вулиці Джохара Дудаєва та вулиці Єреванської
Місцевість: Першотравневий масив

Попередня назва (1958-2022): Пітерська, на честь російського міста Санкт-Петербурга
Первісна назва (1957-1958): П'ятихатська

Вулиця Новгород-Сіверська



Сучасна назва
(з 2022 року): вулиця Новгород-Сіверська

Підстава для перейменування: на честь міста Новгород-Сіверський
Рішення Київської міської ради: від 25 серпня 2022 року № 4999/5040 "Про перейменування вулиці Новгородської в Солом'янському районі міста Києва"

Розташування: пролягає від Волинської вулиці до вулиці Ушинського
Місцевість: Чоколівка

Попередня назва (1952-2022): Новгородська, на честь російського міста Новгород
Первісна назва (1910-і-1952): Стрітенська

Вулиця Пронівська


Сучасна назва (з 2022 року): вулиця Пронівська

Підстава для перейменування: на честь історичної місцевості Пронівщина
Рішення Київської міської ради: від 8 вересня 2022 року № 5415/5455 "Про перейменування вулиці в Солом'янському районі міста Києва"

Розташування: пролягає вздовж Совського кладовища до господарства "Совки"
Місцевість: Пронівщина

Попередня і первісна назва (2000-і-2022): Радгосп "Совки"

Вулиця Холодноярська


Сучасна назва (з 2022 року): вулиця Холодноярська

Підстава для перейменування: на честь Холодноярської республіки
Рішення Київської міської ради: від 8 вересня 2022 року № 5410/5451 "Про перейменування вулиці в Голосіївському і Солом'янському районах міста Києва"

Розташування: пролягає від проспекту Валерія Лобановського до Охтирської вулиці та Охтирського провулку
Місцевість: Совки

Попередня назва (1962-2022): Кайсарова, на честь російського генерала Паїсія Кайсарова, похованого в Києво-Печерській лаврі
Первісна назва (?-1962): Совська Балка

Сіверсько-Донецький провулок


Фото О. Михайлика
Сучасна назва (з 2022 року): Сіверсько-Донецький провулок 

Підстава для перейменування: на честь річки Сіверський Донець
Рішення Київської міської ради: від 25 серпня 2022 року № 4994/5035 "Про перейменування провулку Дежнєва в Солом'янському районі міста Києва"

Розташування: пролягає від вулиці Миклухи-Маклая (двічі, утворюючи півкільце)
Місцевість: Монтажник

Попередня назва (1955-2022): Дежнєва, на честь російського мореплавця Семена Дежньова
Первісна назва (не раніше 1949-1955): Нова

11 березня, 2024

Жуляни (Жиляни). Неіменні назви вулиць, набуті внаслідок перейменування 2022 року

Із циклу "Прочитання вулиць"

Вулиця Гуцульська

Сучасна назва (з 2022): вулиця Гуцульська

Підстава для перейменування: на честь гуцулів**, етнографічної групи українців, що проживають у Карпатах
Рішення Київської міської ради: від 25 серпня 2022 року № 4996/5037 «Про перейменування вулиці Карла Маркса в Солом'янському районі міста Києва»

Місцевість: Жуляни (Жиляни)
Розташування: Пролягає від Повітрофлотської вулиці до кінця забудови, продовженням слугує незабудована дорога, що йде до вулиці Шевченка

Попередня назва (1950-х? - 2022): Карла Маркса, на честь німецького вченого-філософа, засновника комуністичної ідеології
Первинна назва*: достеменно невідома

* Вулиця зафіксована ще на картах Київської губернії 1860-х років та 1891 року, називалася, ймовірно, за назвою кутка села, через який пролягала (Марченків). Місцями збереглася забудова 1-ї третини XX століття.
** Гуцу́ли — етнографічна група українців, яка проживає у Карпатах та які, за однією з версій, є нащадками найстародавнішого племені літописних уличів. Гуцули є чи не єдиною групою українського етносу, для якої вівчарство завжди було провідною галуззю господарства. Гуцули проживають в таких адміністративно-територіальних областях України як Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська (Верховинський, південна частина Косівського й Надвірнянського районів Івано-Франківської області, Путильський та південна частина Вижницького району Чернівецької області, більша частина Рахівського району Закарпатської області).Територія Гуцульщини в Україні — 6,5 тис. км², хоча гуцули також проживають на півночі Румунії — на Мармарощині та південній Буковині.

Вулиця Морських Піхотинців

Сучасна назва (з 2022): вулиця Морських Піхотинців

Підстава для перейменування: на честь Морської піхоти** Військово-морських сил Збройних сил України
Рішення Київської міської ради: від 25 серпня 2022 року № 4997/5038 «Про перейменування вулиці Мічуріна в Солом'янському районі міста Києва»

Місцевість: Жуляни (Жиляни)
Розташування: Пролягає від вулиці Сергія Колоса до Лугової вулиці.

Первинна назва* (1-ша третина XX століття - 2022): Мічуріна, на честь російського біолога і селекціонера

* Виникла у 1-й третині XX століття як одна з вулиць села Жуляни (куток Греківщина).
** Морська піхота Збройних сил України являє собою передові сили висадки, що призначений для дій у складі тактичних і оперативно-тактичних десантів, а також оборони пунктів базування ВМС, островів, ділянок узбережжя, портів, аеродромів та інших важливих об'єктів. Народження регулярної української морської піхоти в сучасному розумінні припадає на час існування Української Держави у формі Гетьманату Павла Скоропадського (29 квітня— 14 грудня 1918 року)

Вулиця Українських повстанців

Сучасна назва (з 2022): вулиця Українських повстанців**

Підстава для перейменування: на честь Української Повстанської Армії
Рішення Київської міської ради: 25 серпня 2022 року № 4986/5027 «Про перейменування вулиці Героїв Війни в Солом'янському районі міста Києва»

Місцевість: Жуляни (Жиляни)
Розташування: Пролягає від вулиці Сергія Колоса до Повітрофлотської вулиці.

Первинна назва (середина 1940-х? - 2022): Героїв Війни
Первинна назва*: достеменно невідома

* Вулиця виникла у XIX столітті. Вулиця проходить повз парк, в якому споруджено Меморіал воїнам та жителям села Жуляни, що загинули у роки Другої світової війни. Звідси й попередня назва вулиці.

Фото О. Михайлика
** Українська повстанська армія (УПА) — військово-політичне формування, яке діяло в Україні протягом 1942-1960 років (хоча були й випадки бойового спротиву окремих бійців УПА і пізніше), озброєне крило ОУНР. Перші загони УПА Поліська Січ були сформовані Тарасом Бульбою-Боровцем 28 червня 1941 року. Згідно з позицією ОУН (б), офіційною датою створення УПА вважається 14 жовтня 1942 року. У травні 1943 року загони ОУН(б) почали офіційно іменуватися «Українською повстанською армією». Ряди УПА поповнювалася за рахунок добровольців з числа ідейних націоналістів, перебіжчиків із допоміжної поліції, дезертирів з Червоної Армії. Своїм головним завданням УПА декларувала підготовку потужного повстання, яке мало розпочатися в сприятливий для того часу момент, коли СРСР і Німеччина виснажать один одного в кровопролитній війні, а потім створення самостійної єдиної української держави, яка мала включати в себе всі етнічні українські землі. Крім українців, яких була переважна більшість, в складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей. З самого початку свого існування УПА воювала на три фронти: з військами Третього Рейху та його союзниками, польським Рухом опору (Армією Крайовою, Армією Людовою) та радянськими партизанами. З поверненням радянського режиму на західноукраїнські землі, УПА ще кілька років змогла чинити активний спротив каральним загонам НКВС. УПА діяла до 1954 року, коли активні її дії припинилися. Окремі осередки спротиву продовжувались впродовж 1950-х — 1960-х років. З травня по листопад 1943 року Головним Командиром УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік — генерал Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік — Василь Кук. З 2015 року вояки УПА мають встановлений Верховною Радою статус борців за незалежність України у XX столітті. Боротьба Української повстанської армії — складова Українського визвольного руху 1920-1950 років. У грудні 2018 року прийнято закон, який надає солдатам УПА статус учасників бойових дій, додатковий соціальний захист.

Вулиця Територіальної оборони

Сучасна назва (з 2022): вулиця Територіальної оборони**

Підстава для перейменування: на честь сил Територіальної оборони Збройних Сил України.
Рішення Київської міської ради: від 8 вересня 2022 року №5438/5479 «Про перейменування вулиці Ватутіна в Солом'янському районі міста Києва»

Місцевість: Жуляни (Жиляни)
Розташування: Пролягає від вулиці Отця Анатолія Жураковського до Кільцевої дороги

Попередня назва (середина XX ст. - 2022): Ватутіна, на честь радянського військового діяча, генерала
Первинна назва*: достеменно невідома

* Вулиця зафіксована на картах Київщини 1860-х років та 1891 року, ймовірно, мала назву одного з кутків села Жуляни, через які пролягала (Козлівщина — на початку вулиці та Могилів — дальня частина вулиці).

Фото О.Михайлика
** Сили територіальної оборони (Сили ТрО) — окремий рід сил ЗСУ, на який покладається організація, підготовка та виконання завдань територіальної оборони. Безпосереднє керівництво територіальною обороною здійснюється Головнокомандувачем ЗСУ через Командувача Сил територіальної оборони. За даними видання The Military Balance 2024 року, Сили територіальної оборони мали чисельність у 200 - 350 тис. військовослужбовців. Вони були організовані у 31 легкопіхотну бригаду. Тривалий час територіальна оборона була частиною Сухопутних військ. Внаслідок реформи, 1 січня 2022 року Сили територіальної оборони були виділені в окремий рід сил. У складі Сил територіальної оборони України передбачено 25 бригад (одна бригада на регіон), які складаються із понад 150 батальйонів (один батальйон на район). Силам територіальної оборони Збройних Сил України належить чільна роль в організації та виконанні завдань територіальної оборони. Територіальна оборона, поряд з рухом опору та підготовкою громадян України до національного спротиву є складовою Національного спротиву в Україні.

Джерело: Вікіпедія, фото з архіву києвознавця Олександра Михайлика