Показ дописів із міткою театр. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою театр. Показати всі дописи

09 грудня, 2024

"Театр на Солом'янці" та інші сучасні театри

Третій і заключний допис нашої невеликої рубрики, яка розповідає про театральну історію та сучасність району. Перший та другий ми присвятили Першому та Другому залізничному театрам, що існували у 1918-1927 роках.

У цьому дописі ми розповімо про сучасні театри, які наразі працюють у нашому районі. Слід зауважити, що тема "театри Солом'янського району" є зовсім невідомою та недослідженою. Інформацію як про історичні, так і про сучасні театри, доводилося збирати по крихтах, з різних джерел. Завдяки цій роботі вдалося сформувати цілісну картину.

На території Солом'янського району наразі діє 7 театрів, один із них є комунальним закладом, ще один є складовою центру культури, решта є аматорськими.

"Театр на Солом'янці" офіційно з 19 вересня 2024 року має цю назву, територіально розташований на Першотравневому масиві, на вулиці Єреванській, 11. Створений ще 1987 року групою молодих акторів на чолі з режисером М. Карасьовим та директором О. Ракітою під назвою «Арена Вечірнього Києва» («Арена ВК»). Тоді театр працював на Андріївському узвозі, 22-б. У 1989 році внаслідок запланованої реконструкції центру міста, в тому числі й Андріївського узвозу, Театр отримав приміщення у Солом’янському районі та змінив назву на Київський камерний театр-студія. З 1996 року - Київський камерний театр-студія. 28 грудня 2000 року змінив назву на Київський камерний театр-студія "Дивний замок", а з 31 березня 2006 - Київський камерний театр "Дивний замок". З 21 вересня того ж 2006 - комунальний заклад «Театрально-видовищний заклад культури «Київський камерний театр «Дивний замок». Театр «Дивний замок» брав участь у проєктах та фестивалях «Київська пектораль», «Золотий лев», «Ван мен шоу», «Замок мистецтв», «Березілля», «Riba», «Розкуття», «Золотий Лев», «Добрий театр», «Світ мистецтва», «Схід-захід» та інші. У другій половині 2024 року в приміщенні театру проведено ремонт.


Один із них є унікальним, єдиним в Україні. Це театр міміки та жесту "Райдуга" при будинку культури Українського товариства глухих на вулиці Генерала Воробйова, 6. Його було створено ще 1969 року, творцем, художнім керівником був нечуючий Ісаак Сапожников. Втім, з квітня 1997 року театр не є самостійною структурною одиницею, а як структурний підрозділ є частиною культурного центру УТОГ без права юридичної особи. Відтоді й має назву театр "Райдуга". Театр має трупу, серед яких і заслужені артисти України, постійний репертуар.

При центрі культури та мистецтв НАУ (проспект Любомира Гузара, 3) діє драматичний Театр «Екіпаж». Він був заснований у 1986 році Валерієм Брусиловським, як театр студентських мініатюр. В 2003 році “Екіпаж” отримав почесне звання «Народний аматорський колектив», яке періодично підтверджує, щоб утримати свій статус стабільного художнього аматорського театру. Працює на базі Національного авіаційного університету м. Києва.





З 1 вересня 1994 року ведеться відлік історії дитячого театру пісні "Світ чудес". З 2009 року театр має звання народного. Початково він діяв при палаці культури БК "Росток", нині - на вулиці Василенка, 15.

З 2018 року на вулиці Сім'ї Бродських, 3 діє "ProEnglish Theatre" - незалежний професійний англомовний театр. ProEnglish Theatre — це колектив з 15 акторів, 4 режисерів та тисячі студентів–випускників школи акторської майстерності театру ProEnglish Drama School (кращі з яких доєдналися до акторського складу театру). Репертуар складається з вистав англійською мовою за творами переважно англійських та американських драматургів.

Також у БК "Росток" на вулиці Гарматній, 26/2 діє Київський драматичний театр-студія "Яблуко".

Є в районі і Український голографічний театр доповненої реальності Visual Fusion на вулиці Борщагівській, 154.

Тож попри те, що Солом'янський район не є центральним, він маю свою театральну історію та сучасність. Тут немає великих театрів, але кожен із театрів, що діють в районі, має свою унікальну рису.

14 жовтня, 2024

Театральна історія Солом'янського району. Фото акторів Другого Залізничного театру у фондах бібліотеки

У одному із дописів, присвячених театральній історії району, ми згадували, що у січні 1918 року був створений Другий Залізничний театр (інші назви - "Конюшня" та "Театр під мостом"). Спершу він працював на Хрещатику, 7 (у Клубі службовців Управління Південно-Західної залізниці). А згодом перемістився на Залізничну колонію, у будівлю 14-ї дільниці служби залізниці.

У фондах бібліотеки зберігаються унікальні фото діячів цього театру. Вони первісно зберігалися у фондах Музею історії Залізничного району, а коли той на початку 1990-х було ліквідовано, чимало фотографій було передано у фонди нашої бібліотеки.

Усі фото публікуються вперше. Ці фото - унікальні документи досі маловідомої сторінки театральної історії Солом'янського району.

Р. Пушечніков, перший режисер театру

Микола Братерський (Станкевич), актор, у 1924-1956 - актор театру ім. Франка

Ганна Прядченко, робітниця залізничних майстерень, акторка. Фото 1919 року

Микола Гурський, актор театру в 1919-1925 роках

Володимир Смірнов, актор, режисер



28 вересня, 2024

Театральна історія Солом'янського району. Залізничний та Другий залізничний театри. 1918-1927

Театральна історія Солом'янського району є майже недослідженою.
Сьогодні в районі нині діє декілька професійних театрів - Київський театр на Солом'янці (заснований 1988 року), англомовний театр ProEnglish Theatre (заснований 2018 року), а також унікальний театр міміки і жесту "Радуга", де працюють артисти, що не чують або слабко чують. Останній існує з 1969 року, втім, з 1997 року є структурним підрозділом Культурного центру Українського товариства глухих.

Будівля колишньої їдальні для залізничників, у якій 1918 року діяв Залізничний театр. Фото 1972 року. З фондів ЦДКФФА України ім. Пшеничного

Театральна історія району розпочалася понад 100 років тому, восени 1918 року. Тоді на Солом'янці було засновано театральний колектив - Залізничний театр, який організував і очолив С. Кабузан, в минулому статист театру "Соловцов", що навчався у Музично-драматичній студії імені Миколи Лисенка. Вистави проходили в різних приміщеннях - Лук'янівському народному будинку, театрі "Жарт" на вулиці Львівській (нині Січових Стрільців), а потім - у колишньої їдальні в Залізничній колонії.
Репертуар складався із п'єс українських ("Ревізор" Гоголя), англійських ("Тітонька Чарлея" Брандон), французьких ("Мадам Сен-Жен" Сарду) та російських ("На дні" Горького, "Без вини винні" Островського, "Чорні ворони" Протопопова).
Театральний колектив розпався на початку 1919 року.

У січні 1918 року був створений Другий Залізничний театр (інші назви - "Конюшня" та "Театр під мостом"). Спершу він працював на Хрещатику, 7 (у Клубі службовців Управління Південно-Західної залізниці). А згодом перемістився на Залізничну колонію, у будівлю 14-ї дільниці служби залізниці. Споруду називали "Конюшня", тож таку назву мав і театр. У грудні 1919 року офіційно отримав назву і офіційне визнання як Другий залізничний театр. Трупу очолювали Р. Пушечніков (січень-осінь 1918), К. Чумаченко (1918-1920), І.Березняк (1920-1923), знову К. Чумаченко (з 1923). У 1923-1926 в театрі працювали Панас Саксаганський як режисер і актор та Микола Садовський. Тоді ж його перейменовано на Український пересувний театр. Припинив існування 1927 року.

Олександр Липківський

Ганна Прядченко. Фото 1919 року. З фондів Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди. Публікується вперше.

Склад трупи: В. Бондарівна, Аліна Войцехівська, Микола Гурський, Олександр Липківський (син Митрополита Василя Липківського), Д. Луцький, Ганна Прядченко, М. Руденко, В. Руденко, є. Сичова, Володимир Смірнов, К. Станкевич, Микола Станкевич (Братерський), П. Станкевич, Ю. Троянець, М. Юрченко.

Репертуар складався із української класики: "Наталка Полтавка", "Шельменко-денщик", "Сватання на Гончарівці", "Дай серцю волю, заведе в неволю", "Наймичка", "Безталанна", "Сто тисяч", "Мартин Боруля", а також творів сучасників - "Про що тирса шелестіла".

Тож театральна історія району починає свій відлік ще з 1918 року. Про сучасні театри розповімо у наступних дописах.