пʼятниця, 15 вересня 2023 р.

Відновив роботу музей костюмів та стилю «Victoria Museum»

Victoria Museum
– музей костюма та стилю, заснований у 2017 році приватною колекціонеркою Вікторією Лисенко. Відкриваючи музей, Вікторія Лисенко прагнула створити прекрасний, ідеалістичний світ, сповнений краси, натхнення та кращих надбань дореволюційної епохи. Цей музей – про людей, які пишалися своїм походженням, своїми предками, належністю до давнього роду. Музей налічує понад 1200 автентичних експонатів 19-го століття, серед яких – одяг, взуття, аксесуари, дорогоцінності та звичайні побутові речі, якими користувалися мешканці тогочасної України та Європи – загалом.

Музей відображає стиль Європи того часу: Belle Époque, Срібного віку, Едвардианської епохи, Вікторіанської епохи, Золотого віку… Самі назви цих епох переносять нас у красивий, буремний світ, де економічні та культурні підйоми та занепади країн змінювали один одне. Наслідком цих змін ставали неймовірні відкриття, створювалися витвори мистецтв, виникали нові модні силуети тощо. Технологічний прогрес із шаленою швидкістю захоплював світ, змінюючи назавжди його обличчя.
За якихось кілька десятків років кринолін і корсет зникли зі шпальт модних журналів, натомість – з‘явилися знайомі нам нині плавні лінії та вільні силуети. Зберігати зображення стало можливим не тільки за допомогою малюнку, а й на фото, ба більше – на відео камеру. А електрифікація взагалі кардинально змінила всі сфери життя. Вдосконалення, інтелектуальні надбання, шалений розвиток… Це – обличчя епохи. Та кожної окремої людини, що представляла цю епоху.

Музей працюватиме за адресою: пров. Бутишів, 23 з четверга по неділю, 3 11:00 до 18:00.
Вартість квитка: 230 грн., пільговий - 85 грн.

четвер, 14 вересня 2023 р.

Музей лісу

У приміщенні найстарішого лісництва Києва запрацював Музей лісу.
Відвідати його можна безкоштовно щосереди, попередньо записавшись за номером (044) 592-10-69.
Директор Дарницьке Лісопаркове Господарство розповідає, що ідея створити музей виникла після того, як розбираючи стару будівлю лісової застави, знайшли документи кінця 19 – початку 20 століття. Поступово лісівники поповнили колекцію старовинними речами, фотографіями, схемкартами, таксаційними описами, засобами зв'язку, приладами та інструментами, з якими працювали лісівники у різні часи. Є тут навіть мотоцикл, який у 1960-х роках був службовим транспортом працівників лісу.
Садиба, в якій облаштували Музей лісу також має вже більш ніж столітню історію. Як зазначають місцеві лісівники, ця будівля у Броварському лісництві була зведена у 1903 році.

вівторок, 12 вересня 2023 р.

Український борщ на вишитому рушникові

Український борщ на вишитому рушникові - таку композицію створено в сквері на Повітрофлотському проспекті. 
До Дня українського борщу, який відзначається третій рік поспіль у другу суботу вересня, працівники КП УЗН Солом'янського району створили квіткову композицію присвячену національній страві України.
Український борщ — символ української кулінарної культури і достатку у 2022 році визнаний обʼєктом культурної спадщини ЮНЕСКО.
Ще одне підтвердження того, що українська культура - неповторна, українська кухня- найсмачніша, а український народ - працьовитий і творчий.




У будинку Михайла Старицького відкрили «Сальон Проні Прокопівни»

У будинку Михайла Старицького відкрили «Сальон Проні Прокопівни».
«Сальон» — це виставка-атракціон, де кожен відвідувач може не лише поглянути на різноманітні вінтажні та антикварні днібнички побуду початку ХХ століття, а й взаємодіяти з ними: приміряти капелюшки, послухати справжній патефон, погортати модні журнали того часу. А головне — дізнатися більше про історію створення «За двома зайцями» за чашечкою чаю.
Також в експозиції представлені фото та кадри з улюбленого фільму 1961 року з Олегом Борисовим у ролі Свирида Голохвостого та Маргарити Криниценої, яка майстерно втілила образ Проні на екрані.
Тут відвідувачі дізнаються й про перших виконавців ролей харизматичних персонажів і перші постановки цього твору. Особливо про Панаса Саксаганського, сусіда та товариша Михайла Старицького.
У межах виставки щотижня проводяться тематичні лекторії-чаювання на різну тематику, а також доступні персональні екскурсії.
«У затишній атмосфері можна почути історію становлення українського професійного театру, про життя Старицького та Саксаганського, події Української революції, а раз на місяць посмакувати смаколиками за старовинними рецептами в рамках спеціального проєкт „Смаки Українського Парнасу“ спільно з Авторською кухнею українською», — анонсують у музеї.

Графік роботи: щодня з 10:00 до 18:00 (крім вівторка).
Адреса: Будинок-музей Михайла Старицького, вул. Саксаганського, 93
Вартість відвідування: 60/30 (пільговий) грн. Екскурсійний супровід: 70 грн/особа Лекторій: 200-150 грн.


пʼятниця, 8 вересня 2023 р.

Меморіальна дошка заслуженому науковцеві КПІ ім. Ігоря Сікорського В’ячеславу Лавриненку

На фасаді 12-го корпусу ФЕЛ увічнили пам’ять В’ячеслава Лавріненка, який протягом 60 років учився, викладав, досліджував і винаходив у стінах Київської політехніки.
Учений розробив унікальний п’єзодвигун для перетворення електричної енергії на механічну з великим ККД. Нині його винахід застосовують в астрономії, космічних дослідженнях, робототехніці й навіть встановлюють в об’єктиви дзеркальних фотоапаратів.
Ця інноваційна розробка швидко вийшла за межі нашої держави: п’єзодвигуни використовують у Японії, Китаї, США.

пʼятниця, 18 серпня 2023 р.

«Романтика київських вулиць»

18 серпня відбудеться вечірня екскурсія «Романтика київських вулиць». 
Збір о 17:00 біля будівлі філармонії (Володимирський узвіз, 2)
Вартість: 200 грн. Пенсіонери – 100 грн, діти до 10 років у супроводі батьків безкоштовно, від 10 до 15 років – 50 грн.
Реєстрація – за посиланням http://bitly.ws/SfE2


середа, 16 серпня 2023 р.

На Солом’янці відкрили меморіальну дошку на честь загиблого захисника Астамура Гумби

На Солом’янці відкрили меморіальну дошку на честь загиблого захисника Астамура Гумби.
На будинку, де жив захисник Астамур Гумба, відкрили меморіальну дошку на його честь. Посмертно Астамура нагородили орденом “За мужність” третього ступеня.
Астамур Гумба пішов добровольцем до 130 батальйону київської ТРО, брав участь у звільненні Київщини.
У червні 2022 року біля села Дементіївки, під час жорсткого обстрілу, підрозділ Гумби був вражений ворогом, Астамур загинув від важких поранень.

вівторок, 1 серпня 2023 р.

Новий дитячий квест та багато іншого!


Новий дитячий квест та багато іншого! Встигніть зареєструватися на прогулянки містом, які відбудуться цього тижня!
Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації та Київський центр розвитку туризму підготували для вас цілих 16 безоплатних екскурсій.
Зважаючи на дуже великий попит та обмежену кількість місць під час воєнного стану, реєстрація є обов'язковою.

Дитяча квест-екскурсія «Пізнаємо Київ – обираємо професію»
Під час прогулянки діти та їхні батьки дізнаються про різноманітні події в історії України, а також ознайомляться із сутністю ряду професій. В ході гри, використовуючи надану інформацію, юні дослідники вирішуватимуть задачі, подолання яких призведе до розкриття важливого гасла для нашої столиці.
✔ Маршрут: Софійська площа → Михайлівська площа → Київський фунікулер → Михайлівський Золотоверхий монастир → Парк «Володимирська гірка».
✔  Місце зустрічі вказано в анкеті.
✔ 5 серпня, субота, 14:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/3Fse1oSLdQiHiG8eA

Дитяча екскурсія «Мандри Пейзажною алеєю»
Під час екскурсії юні мандрівники та їхні батьки дізнаються, коли й чому створили Пейзажну алею, які таємниці відкриває панорама київських гір, а також почують багато різних містичних історій про цю місцевість.
✔ Маршрут: Андріївська церква → Старокиївська гора → Пейзажна алея.
✔ Місце зустрічі вказано в анкеті.
✔ 1 серпня, вівторок, 18:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/rCLMRAXtx4hW6wiw7

Екскурсія «Провулками київського Кудрявця»
Познайомтеся з літописними місцями Києва та творіннями багатьох видатних киян – архітекторів, художників, письменників та акторів, що мешкали в цій місцевості у різні часи.
✔ Маршрут: Львівська площа → Вознесенський узвіз → вул. Кудрявська → вул. Винниченка → Павлівський сквер.
✔ Місце зустрічі вказано в анкеті.
✔ 2 серпня, середа, 16:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/oP96PBLVAKYWTgsA8

Екскурсія «Прогулянка Старим Києвом»
Під час екскурсії ви дізнаєтеся про будівництво Володимирського собору, познайомитеся з історіями Золотих воріт, собору святої Софії й не тільки.
✔ Маршрут: Володимирський собор → Будинок Гольденберга → Золоті ворота → Пам'ятник захисникам кордонів вітчизни усіх поколінь → Софійська площа.
✔ Місце зустрічі вказано в анкеті.
✔ 2 серпня, середа, 17:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/sQN2caAXAXqUSyCy6
✔ 3 серпня, четвер, 18:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/pewTjtcrqTVSF2zt5
✔ 4 серпня, п’ятниця, 17:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/Hjma7wJ4SYeZx79i6
✔ 5 серпня, субота, 14:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/jB7axxkzbNvEUZ7m8
✔ 6 серпня, неділя, 14:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/QVdqfK9yvJQkPFNm9

Екскурсія «Київ: стежиною воєнної історії»
В ході прогулянки затишними вулицями стародавнього Печерська ви познайомитеся з рядом об’єктів мілітарної історії Києва, а також почуєте про події багатолітньої боротьби за незалежність України, що триває й донині.
✔ Маршрут: Центральний будинок офіцерів Збройних Сил України → Арсенальна площа → Парк Вічної Слави → Пам’ятник військовим льотчикам.
✔ Місце зустрічі вказано в анкеті.
✔ 3 серпня, четвер, 18:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/GTbAgm17V7uczJpF9
✔ 4 серпня, п’ятниця, 18:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/e5HNuzheXNbPkNwFA
✔ 6 серпня, неділя, 14:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/qjAUQ5S8kRAvgaf99

Екскурсія «Прогулянка театральним Києвом»
Ви дізнаєтеся, як і коли виникли театральні традиції Києва, а також почуєте про перші театри, їх корифеїв та сучасних майстрів сцени.
✔ Маршрут: Національна опера України ім. Т. Г. Шевченка → вул. Б. Хмельницького → Національний академічний драматичний театр ім. Лесі Українки → Будинок із зіркою → вул. Лютеранська → вул. М. Заньковецької → Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка.
✔ Місце зустрічі вказано в анкеті.
✔ 4 серпня, п’ятниця, 16:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/df5Kfo6tdtQui3JP6

Екскурсія «Київ історичний»
Познайомтеся з історією стародавнього Києва, його пам’ятками, архітектурою, Майданом Незалежності та Подолом.
✔ Маршрут: Софійська площа → Михайлівська площа → Андріївський узвіз → Контрактова площа.
✔ Місце зустрічі вказано в анкеті.
✔ 5 серпня, субота, 11:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/svkRB7qQ3347haSv8

Екскурсія «Як козаки та магістрат на Подолі жили»
Під час екскурсії ви відкриєте таємниці середньовічного Подолу та дізнаєтеся про традиції Київського самоуправління.
✔ Маршрут: Контрактова площа → Церква Успіння Богородиці Пирогощої → Церква Миколи Притиска → Житній ринок → Кам'яниця київського війта → Церква Святої Катерини.
✔ Місце зустрічі вказано в анкеті.
✔ 5 серпня, субота, 18:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/YvW3NscHF4vRMEkS6

Екскурсія «Київ – серце Європи»
Під час прогулянки ви познайомитеся з архітектурою Києва та різноманітними об’єктами, які пов’язують наше місто з Європою, а також з будівлями, які були збудовані європейськими архітекторами.
✔ Маршрут: Європейська площа → вулиця Хрещатик → Майдан Незалежності → Пасаж → Центральний гастроном → Бессарабська площа → PinchukArtCentre → вулиця Басейна → Палац спорту → НСК «Олімпійський» → вулиця Велика Васильківська → Костел святого Миколая.
✔ Місце зустрічі вказано в анкеті.
✔ 6 серпня, неділя, 11:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/GWetuNnfUWBF5zTR6

Екскурсія «Таємниці града Ярослава»
Під час екскурсії ви розкриєте таємниці давнього Києва, Софійського та Михайлівського соборів.
✔ Маршрут: Золоті Ворота → вул. Ярославів Вал → вул. Рейтарська → Софійська площа → Михайлівська площа.
✔ Місце зустрічі вказано в анкеті.
✔ 6 серпня, неділя, 18:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/dVg62Mb7baAJaon66

Ознайомтеся, будь ласка, з нашими правилами безпеки під час воєнного стану:
  • у разі повітряної тривоги за маршрутом передбачені діючі укриття, кожен учасник прогулянки заради своєї безпеки повинен слухати вказівки гіда;
  • у разі ворожих обстрілів заради безпеки екскурсантів та гіда, Управління та Київський центр розвитку туризму залишають за собою право скасувати прогулянку.

четвер, 27 липня 2023 р.

Анонс екскурсій Києвом з 28 по 30 липня

Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації та Київський центр розвитку туризму підготували для вас 10 безоплатних екскурсій.
Зважаючи на дуже великий попит та обмежену кількість місць під час воєнного стану, реєстрація є обов'язковою!

Екскурсія «Провулками київського Кудрявця»
Познайомтеся з літописними місцями Києва та творіннями багатьох видатних киян – архітекторів, художників, письменників та акторів, що мешкали в цій місцевості у різні часи.
✔ Маршрут: Львівська площа → Вознесенський узвіз → вул. Кудрявська → вул. Винниченка → Павлівський сквер.
✔ Місце зустрічі вказано в анкеті.
✔ 28 липня, п’ятниця, 15:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/PKxWWRUXi49hHtfi8

Екскурсія «Київ незламний»
Познайомтеся з історією Києва – з часів Другої світової війни і до сьогодні, а також дізнайтеся про людей, які відігравали роль у його незламності та перемозі.
✔ Маршрут: Бабин Яр → Дзеркальне поле → Менора → вул. Юрія Іллєнка → Лук'янівська площа.
✔ Місце зустрічі вказано в анкеті.
✔ 28 липня, п’ятниця, 18:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/2ze2paYmTHNtcbKr7

Екскурсія «Київ історичний»
Познайомтеся з історією стародавнього Києва, його пам’ятками, архітектурою, Майданом Незалежності та Подолом.
✔ Маршрут: Софійська площа → Михайлівська площа → Андріївський узвіз → Контрактова площа.
✔ Місце зустрічі вказано в анкеті.
✔ 29 липня, субота, 11:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/Zw3GaaaQ5YGXtukG6

Екскурсія «Прогулянка Старим Києвом»
Під час екскурсії ви дізнаєтеся про будівництво Володимирського собору, познайомитеся з історіями Золотих воріт, собору святої Софії й не тільки.
✔ Маршрут: Володимирський собор → Будинок Гольденберга → Золоті ворота → Пам'ятник захисникам кордонів вітчизни усіх поколінь → Софійська площа.
✔ Місце зустрічі вказано в анкеті.
✔ 29 липня, субота, 12:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/WP2m2TJRUzNkr7pa9
✔ 30 липня, неділя, 16:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/Fc1mfBguvNm88hQH9

Екскурсія «Київ: стежиною воєнної історії»
В ході прогулянки затишними вулицями стародавнього Печерська ви познайомитеся з рядом об’єктів мілітарної історії Києва, а також почуєте про події багатолітньої боротьби за незалежність України, що триває й донині.
✔ Маршрут: Центральний будинок офіцерів Збройних Сил України → Арсенальна площа → Парк Вічної Слави → Пам’ятник військовим льотчикам.
✔ Місце зустрічі вказано в анкеті.
✔ 29 липня, субота, 12:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/J3rfEr7TvZ8XokQn8
✔ 30 липня, неділя, 16:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/VpLsrgpgekDBd114A

Екскурсія «Таємниці града Ярослава»
Під час екскурсії ви розкриєте таємниці давнього Києва, Софійського та Михайлівського соборів.
✔ Маршрут: Золоті Ворота → вул. Ярославів Вал → вул. Рейтарська → Софійська площа → Михайлівська площа.
✔ Місце зустрічі вказано в анкеті.
✔ 29 липня, субота, 18:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/eTR9wFSrXRvfEcPz7

Екскурсія «Київ – серце Європи»
Під час прогулянки ви познайомитеся з архітектурою Києва та різноманітними об’єктами, які пов’язують наше місто з Європою, а також з будівлями, які були збудовані європейськими архітекторами.
✔ Маршрут: Європейська площа → вулиця Хрещатик → Майдан Незалежності → Пасаж → Центральний гастроном → Бессарабська площа → PinchukArtCentre → вулиця Басейна → Палац спорту → НСК «Олімпійський» → вулиця Велика Васильківська → Костел святого Миколая.
✔ Місце зустрічі вказано в анкеті.
✔ 30 липня, неділя, 11:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/bWZ1bgSrDkrnUyp78

Екскурсія «Прогулянка театральним Києвом»
Ви дізнаєтеся, як і коли виникли театральні традиції Києва, а також почуєте про перші театри, їх корифеїв та сучасних майстрів сцени.
✔ Маршрут: Національна опера України ім. Т. Г. Шевченка → вул. Б. Хмельницького → Національний академічний драматичний театр ім. Лесі Українки → Будинок із зіркою → вул. Лютеранська → вул. М. Заньковецької → Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка.
✔ Місце зустрічі вказано в анкеті.
✔ 30 липня, неділя, 12:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/TNQkziJFbvQESsTt7
Ознайомтеся, будь ласка, з нашими правилами безпеки під час воєнного стану:
  • у разі повітряної тривоги за маршрутом передбачені діючі укриття, кожен учасник прогулянки заради своєї безпеки повинен слухати вказівки гіда;
  • у разі ворожих обстрілів заради безпеки екскурсантів та гіда, Управління та Київський центр розвитку туризму залишають за собою право скасувати прогулянку.

вівторок, 18 липня 2023 р.

Дитяча екскурсія Протасовим Яром


22 липня о 14:50 для дітей 4-7 років проведуть екскурсію Протасовим Яром.
Після прогулянки можна залишитись на фестивалі «Протасів Яр», на якому влаштують активності для дітей.
Участь безкоштовна, реєстрація до 23:00 21 липня за посиланням http://bitly.ws/LAci

понеділок, 17 липня 2023 р.

Проєкт «Автентична Україна»

Автентична Україна: онлайн платформа, що показує українську культуру з різних сторін
На платформі створеної за підтримки Google разом з Міністерство культури та інформаційної політики України зібрана найбільша цифрова колекція робіт українських модерністів, які відомі на весь світ своїми геніальними творами. 
Проект також включає добірку унікальних оцифрованих предметів з музеїв України. Ці артефакти є свідками становлення та розвитку нашої країни.
Проєкт «Автентична Україна» дає ключ до розуміння української самобутності. Ним виявилася нематеріальна культурна спадщина та безліч її виявів. Цей розділ містить колекцію автентичних аудіо та візуальних прикладів української айдентики.
Більше про нашу культуру і спадщину за посиланням: https://authenticukraine.com.ua/

вівторок, 4 липня 2023 р.

У столиці стартував тиждень українського кіно: програма

Сьогодні українці відкривають для себе все більше свого, українського. Особливої уваги заслуговує і наш кінематограф, яке в останні роки стрімко розвивається та представляє все більше якісних стрічок.

Познайомитися з сучасними картинами різних жанрів є змога в UNIT.City, на Тижні українського кіно.
У програмі — 7 сучасних українських кінострічок, оупен-ейр локація, смаколики, залаштункові діалоги з акторами, режисерами та іншими членами знімального процесу.
Коли: 3 — 9 липня, 18:00
Де: UNIT.City, Амфітеатр, вул. Дорогожицька, 3
Вартість: безкоштовно (однак кількість місць обмежена)
Щоб потрапити на показ, потрібно зареєструватися https://cutt.ly/ywub77Cr

Розклад показів:
3 липня — «Мирний 21»
Воєнна драма «Мирний-21» розповідає про спротив луганських прикордонників у перші дні війни. Режисером картини став Ахтем Сеітаблаєв.
Події розгортаються влітку 2014 року у Луганську. Багато хто з українців тоді вповні не усвідомлював, що Росія почала збройну агресію. Хтось не приховував своїх симпатій до загарбників. Разом з тим були й ті, хто не планував зраджувати Батьківщину. Командир Луганського прикордонного загону Сергій Дейнеко прийняв рішення тримати оборону.
4 липня — «Викрадена принцеса: Руслан і Людмила»
Руслан — бродячий артист, котрий одного разу закохується в чарівну Мілу. Він не підозрює, що дівчина є справжньою принцесою. Несподівано її викрадає Чорномор: злісний чарівник збирається використати дівоче кохання для збільшення своєї могутності. Герой вирушає на пошуки своєї коханої, під час яких йому доведеться пережити багато випробувань.
5 липня — «Історії українського ІТ»
Перший документальний фільм про становлення української IT-індустрії від UNIT.City та студії KNIFE! Films за підтримки медіа СЛУХ. Радянські обчислювальні машини, комп’ютерні клуби, ринки на Кардачах і Петрівці, безумні ідеї та мільярдні стартапи — через особисті історії героїв та героїнь фільм показує, як IT-сфера в Україні пройшла шлях від зародження до найпотужнішої галузі країни.
6 липня — «Я працюю на цвинтарі»
Головний герой, Олександр, в минулому архітектор, наразі працює на цвинтарі та має свою контору з виготовлення пам’ятників. Кожного дня до нього приходять нові люди для замовлення пам’ятників близьким. Життєві ситуації, іноді — сумні, іноді — комічні. Але і в житті головного героя є таємниця, яка не дає йому стати щасливою людиною.
7 липня — «Щедрик»
На межі зіткнення імперій, у безвиході окупації та пастці Другої світової війни опинилися три родини, які живуть під одним дахом. Українська, єврейська та польська сім’ї однаково відчули на собі утиски як Третього Рейху, так і карального режиму СРСР. У безвиході поневолення українська родина приймає до себе дітей, батьки яких стали жертвами окупантів, та самовіддано оберігає їх, наче власну донечку Ярославу. Дівчинка понад усе мріє примирити увесь світ завдяки українському «Щедрику», який намагаються стерти з її пам’яті. Та слова святкової пісні ведуть до світла у суцільному мороці німецького та радянського поневолення.
8 липня — «Найкращі вихідні» + документальний фільм «Нездоланні» від бренду Чернігівське
Герої чотирьох новел час від часу перетинаються на вулицях Києва. Кожен із них рушає на вихідні до столиці за своїм планом. Хлопець з Німеччини хоче знайти дівчину, в яку закохався онлайн. 16-річна одеситка шукає свого тата-рокера, якого не бачила 10 років. Хлопці з Кривого Рогу мають намір влаштувати найлегендарнішу парубочу вечірку в історії. Кар’єристка зі Львова взагалі не збирається гуляти тим Києвом — тільки готуватись до майбутньої співбесіди. Чудові плани! Що може піти не так? Усе! І це будуть найкращі вихідні!
9 липня — «Памфір»
Події відбуваються у невеличкому селі на Західній Україні, напередодні традиційного карнавалу Маланка. Із заробітків після тривалої відсутності до родини — дружини Олени та сина Назара — повертається Леонід на прізвисько Памфір. Через необдуманий вчинок сина, який підпалив молитовний дім, йому необхідні гроші на ремонт. Для цього Памфір змушений згадати своє контрабандистське минуле, від якого відмовився назавжди. Але час змінився, і своїми діями Памфір переходить дорогу небезпечним людям, які контролюють цей нелегальний бізнес. Розв’язка картини розгортається на фоні карнавальної Маланки, коли борються світлі та темні сили.

четвер, 29 червня 2023 р.

«Труханів трейл»

У Києві відкрили стежку для активного відпочинку «Труханів трейл».
25 червня відбувся забіг за участю відомих представників бігової спільноти.
Про це повідомив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.
«Труханів трейл» – ініціатива Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА. Маршрут розрахований для бігу, скандинавської ходьби та їзди на гірському велосипеді. Маршрут трейлу проходить через озера, дубові та соснові ліси, піщані пляжі. Також він містить кілька ефектних фотозон і зручних місць для відпочинку.
Вирушити на прогулянку трейлом можна з однієї із двох стартових точок – біля Пішохідного або Північного мосту.
Протяжність «жовтого» маршруту – 11,4 км, «синього» – 8,7 км. Маршрут передбачає наявність громадських вбиралень, пунктів медичної допомоги і муніципальної охорони на старті та фініші.


Панно до Дня Конституції

До Дня Конституції України Берестейський проспект працівники КП УЗН Солом'янського району прикрасили панно, на якому зображені лелеки — символ сімейного благополуччя, любові до рідної землі, до Батьківщини
Доповненням є «вишитий» квітами орнамент.
Це панно є виявом любові до України, виявом вдячності кожному захисникові, кожній захисниці, які важкою боротьбою відстоюють права і свободи громадян нашої держави.

середа, 14 червня 2023 р.

Нові адреси Києва: на Солом’янці з’явилася вулиця Григорія Кочура

Київська міська рада продовжила перейменування низки міських топонімів, назви яких пов’язані з радянським союзом, російською федерацією та її сателітами.
Зокрема, нову назву одержала вулиця комуністичного діяча та героя радянського союзу Олександра Пироговського, яка відтепер має назву на честь відомого українського перекладача, поета, літературознавця, громадського діяча Григорія Кочура (1908-1994).

Вулиця виникла ще на початку XX століття та знаходиться в історичній місцевості Олександрівська слобідка. Спершу вона мала назву Дачна, однак у повоєнний час її продовжили в бік урочища Пронівщина. З 1984 року вона одержала назву на честь одного з організаторів радянського підпілля в Києві, секретаря Залізничного підпільного райкому КП (б)У — Олександра Пироговського.
З метою декомунізації, 18 травня цього року, рішенням Київради вулиця одержала нову назву на честь Григорія Кочура.

Відомий перекладач та діяч літератури народився 17 листопада 1908 року у селі Феськівка на Чернігівщині. Основ грамоти хлопчик навчився від батька. Також у ранньому віці він зачитувався Кобзарем, а завдяки Біблії опанував церковнослов’янську мову.
У 1928 році здібний юнак вступає на навчання до Київського інституту народної освіти (Київського національного університету імені Тараса Шевченка), де його наставниками на філологічному факультеті стали неокласики — Микола Зеров, Стефан Савченко, Михайло Калинович, Олександр Білецький, Борис Якубський та Сергій Маслов.
Ще у роки навчання авторитетні педагоги звернули увагу на здібного студента, активно залучаючи його до співпраці. Григорій Кочур долучився до перекладу антології нової французької поезії (1930), а потім хрестоматії «Антична література» (1935).
Про роль неокласиків у своїй професійній долі Григорій Порфирович висловився так: «Вони допомогли мені сформуватись, стати тим, ким я є. Їх вплив безперечний. Може, без них мені важче було б досягнути цього»
Саме під час спільної роботи над антологією нової французької поезії Григорій Кочур познайомився з відомими літературними діячами: Максимом Рильським, Павлом Филиповичем, Освальдом Бургардтом, Михайлом Драй–Хмарою. Певний час він працював помічником у видатного сходознавця Агатангела Юхимовича Кримського.
Вже у зрілі роки Григорій Кочур згадуватиме:
«Ті „кумири й авторитети“, що були в молодості, — каже він, — лишилися в пам’яті назавжди, поки й віку мого… В інституті я найбільше зобов’язаний Миколі Зерову, також Михайлові Калиновичу, що викладав у нас мовознавство. На них я завше дивився знизу вгору. Кумирами були й лишилися улюблені поети — Максим Рильський, Павло Тичина (раннього періоду), Борис Пастернак, Йосип Мандельштам, Анна Ахматова та інші».
У 1932–1936 Григорій Кочур викладав іноземну літературу в Тираспольському педагогічному інституті, а з 1936–1941 очолював кафедру літератури Вінницького педагогічного інституту. Свої перші переклади він публікує у хрестоматії «Антична література» (1938) та в періодиці.
Під час Другої світової мешкав з дружиною у Полтаві, пережив німецьку окупацію. У 1943-му, після звільнення міста радянськими військовими, разом з дружиною був заарештований за приналежність до ОУН та засуджений до 10 років таборів.
З 1943-1953 роках відбував покарання в Інтинському таборі (Комі АРСР), де виконував каторжні роботи на шахтах концтаборів ГУЛАГа міста Інта.
Після звільнення та реабілітації подружжя Кочурів оселилося в Ірпені. Тут їхня оселя стала місцем, де збиралася опозиційно налаштована творча інтелігенція. Сюди часто приїжджали Іван Дзюба, Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл, Василь Симоненко та багато інших відомих українців.
Григорій Кочур вважається однією з ключових фігур національно-культурного відродження в Україні 60-х. Після першої хвилі арештів серед української інтелігенції 1965 року Кочур підписав лист-протест 139 на захист своїх друзів і близьких знайомих.
У цей час літературний діяч багато і плідно працював, виховуючи нове покоління перекладачів. Його переклади охоплюють XXVI століть, починаючи від Архілоха (давньогрецька поезія) і закінчуючи сучасними поетами, три континенти (Європа, Америка й Азія), близько тридцяти літератур світу.
Він автор статей з теорії перекладів, кваліфікованих передмов до видань іноземних авторів, численних рецензій і спогадів.
За спогадами учнів Григорія Кочура він мав енциклопедичні знання та феноменальну пам’ять. Максим Стріха жартує, що навіть у зрілому віці Григорія Порфировича можна було порівняти з Ґуґлом.
«У ті часи, коли не було інтернету, не було пошукових систем, був прекрасний спосіб про все довідатися — подзвонити Кочуру й отримати відповіді на все» — згадує учень.
У 70-х Григорій Кочур щораз частіше потрапляв до списків тих, кого «розбирали» на різних зборах, потрапив до «чорних списків», зокрема за те, що зустрічався з українськими літераторами з-за кордону.
Під час другої хвилі репресій серед української інтелігенції 1973 року Кочура виключили зі Спілки письменників України (СПУ): попри тиск, не дав потрібних КДБ показів проти Євгена Сверстюка; практично позбавили можливості публікуватися.
Лише у 1988 році Григорія Кочура відновили у Спілці письменників. За рік була видана його невеличка збірка поезій «Інтинський зошит», створена ще у період ув’язнення у таборах.
У 1991 році побачив світ том вибраних перекладів «Друге відлуння».
Лише у 82-річному віці Григорій Порфирович мав можливість прийняти закордонні запрошення, виступивши з доповідями на наукових конференціях у США (Іллінойський університет, 1991), у Польщі й Чехії (1992).
Григорій Кочур є лауреатом премії імені Максима Рильського (1989) та Державної премії України імені Тараса Шевченка (1995, посмертно, за книгу вибраних перекладів «Друге відлуння», 1991). Нагороджений медаллю імені Михайла Грушевського НТШ (1993).
Григорій Кочур помер 15 грудня 1994 року, похований в Ірпені.
За декілька років, його діти переобладнали будинок у літературно-меморіальний музей, продовживши справу батька — сприяти розвиткові української перекладацької діяльності та загалом української культури.
Справжньою сенсацією у світі української літератури стала посмертна збірка «Третє відлуння», видана вже у 2000-х роках. У ній вміщено більш ніж 600 перекладів творів 175 поетів, представників понад 30 країн світу.
Часовий простір цієї своєрідної антології світової поезії сягає від античних часів і до сучасності.
У 2008 році, до 100-річчя перекладача випущена марка з його портретом. За ініціативою Міністерства культури та туризму України у вересні 2009 заснована Літературна премія імені Григорія Кочура.

Джерело: Вечірній Київ

середа, 31 травня 2023 р.

«Київська політехніка»

До 125-річчя з часу відкриття у Києві Київського політехнічного інституту

Цей рік – ювілейний для політехнічного інституту, який відомий на весь світ своїми досягненнями на видатними науковцями.
Ідея створення вищого технічного закладу виникла в царській Росії на потребу часу, оскільки стрімко розвивалась промисловість і потрібні були освічені професійні кадри. Особливо в цьому були зацікавлені цукрозаводчики південно- західного краю. Тому політехнічний інститут було вирішено відкрити саме в Києві.

«Шедевр на Шулявці» - так називали кияни цей навчальний заклад побудований на кошти меценатів. До збору коштів долучалися як прості мешканці Києва так і відомі імена, як сім’я Терещенків та Л.Бродський, а також Київська міська дума, банки, заводи та установи. Корпуси інституту зведено за проектом відомого архітектора І.Кітнера.

У 1898 році відбулися урочистості з нагоди відкриття Київського політехнічного інституту, який мав 4 відділення: механічне, інженерне, сільськогосподарське та хімічне. Першим директором КПІ був призначений В. Л. Кирпичов.
Міністр фінансів Росії С.Ю.Вітте особисто піклувався КПІ, ним була сформована група вчених - засновників політехніки: Д.Менделєєв, М. Жуковський, К.Тимірязєв та ін.

Основою вищої технічної освіти КПІ стало поєднання наукових дисциплін з практичними навичками на виробництві та в наукових установах. Таку модель навчання назвали фізико-технічною, її й тепер вважають елітною вищою інженерною освітою.
Про якість підготовки інженерів свідчить відгук голови Екзаменаційної комісії 1903 року Д.Менделеєва: «Маючи 35-річний досвід у справі дипломування у вищих навчальних закладах, я маю сміливість стверджувати, що такої загальної сукупності спеціальних робіт студентів, яку я бачив у першому випуску Київського політехнікуму, не можна зустріти у відомих мені університетах і технологічних інститутах».

У 1906 році при Механічному гуртку КПІ було створено Повітроплавну секцію, з якої вийшло більшість авіаційних конструкторів світового рівня. До «золотих імен» Київської політехніки належать: професори С.Тимошенко, М.Делоне, піонер повітроплавання І.Сікорський, творець гідролітаків Д Григорович, розробник авіаційних двигунів О.Мікулін та ін.
Протягом століття свого існування Політехнічний інститут славився видатними досягненнями своїх випускників багатьох поколінь, серед яких всесвітньо відомі імена такі, як Євген та Борис Патони, С.Корольов, С.Тимошенко та багато інших, що увічнені у бронзі на алеї Слави КПІ. Останні роки свого життя вихованню майбутніх авіаційних інженерів присвятив перший космонавт України Леонід Каденюк.

Сьогодні Київський політехнічний інститут – найбільший навчальний заклад України, який має статус дослідницького університету. У 2016 році йому присвоєно ім’я його колишнього студента, видатного авіаконструктора ХХ століття І.І.Сікорського.

понеділок, 29 травня 2023 р.

«Повертайся живим!»

До Дня Києва розв‘язку на вулиці Гетьмана прикрасило найбільше в місті тематичне панно.
Його назва - «Повертайся живим!», площа - 154 кв.м., для створення використано 25 тисяч квітів та допоміжні матеріали.
Повертайся живим! - ми говоримо кожному чоловікові, хлопцю, тату, дідусеві, другу, кожному Захиснику України.

пʼятниця, 26 травня 2023 р.

«Мій дім 603 548 кілометрів квадратних»

«Мій дім 603 548 кілометрів квадратних» - слова в серцях кожного українця, які стали напрочуд цінними з початку вторгнення.
Саме цей патріотичний вислів зображений на квітнику, створеному у Солом’янському районі - найбільшому за численьністю населення районі міста Києва, та і України загалом.
Квітник, площею 45 квадртаних метрів, розмістився на схилах парку «Відрадний», а 15 тисяч квітів створили композицію, яка поєднала в собі символ України - вишиванку і головне бажання всього українського народу - єдина і цілісна держава.
Ворог намагається змінити кордони, але ми не погоджуємося віддати й сантиметра. У неї 603 548 квадратних кілометрів родючих полів, міст, що розвиваються, прекрасної природи та фантастично сміливих людей.

четвер, 25 травня 2023 р.

У центрі столиці відкрили сорокову фігурку проєкту «Шукай»

Напередодні Дня Києва на вулиці Десятинній, 12 встановили бронзову мініскульптурку «Київська складáнка».
Це сорокова, ювілейна, мініскульптурка проєкту Юлії Бевзенко «Шукай!». Вона присвячена всім киянам, які жили, живуть і житимуть у місті.

Cкладáнка ― український відповідник до слова «пазл». Вона символізує єдність Києва. Фрагменти «Київської складанки» формують кияни, а також ті, для кого Київ став домівкою.
«П’ять років ми розповідаємо мешканцям і гостям столиці про її історію. Однак зараз історію Києва пише кожен мешканець міста. Тому „Київська складáнка“ ― це подарунок усім киянам. Тим, хто живе тут поколіннями, й тим, хто сюди переїхав. Тим, хто виїхав із Києва через війну та обовʼязково повернеться. Тим, хто захищав Київ і продовжує його захищати», ― пояснює Юлія Бевзенко.
У кожну скульптурку Юлія «закладає» якийсь особливий знак, прикмету для здійснення бажання. Є така і в «складанки» доторкаючись до одного із пазлів, ви наче об’єднуєтеся з усіма мешканцями міста.

«Київську складанку» створив скульптор Юрій Білявський. Меценатом мініскульптурки виступив Інститут вертебрології та реабілітації. Це уже третя фігурка, створення якої спонсорував інститут. Раніше за їхнього сприяння з’явилися «Серце Києва» (присвячена Миколі Амосову) та «Гелікоптер Сікорського».

середа, 24 травня 2023 р.

Вулицю Олександра Пироговського перейменовано на честь Григорія Кочура

У Солом'янському районі вулицю Олександра Пироговського перейменовано на честь Григорія Кочура.
Вулиця Олександра Пироговського була названа на честь одного з організаторів радянського підпілля в Києві, секретаря Залізничного підпільного райкому, Героя Радянського Союзу Олександра Пироговського. З метою деколонізації столичної топоніміки шляхом рейтингового електронного голосування у додатку «Київ Цифровий» було обрано нову назву цієї вулиці. Серед варіантів щодо перейменування 2 492 голоси набрала пропозиція Григорія Кочура.

Нова назва запропонована на честь визначного українського перекладача і літературознавця, одного із інтелектуальних лідерів «шістдесятництва», учня Миколи Зерова, політв’язня сталінських концтаборів Григорія Кочура (1908-1994 роки).

вівторок, 23 травня 2023 р.

У столиці перейменували ще 26 міських об’єктів, назви яких пов’язані з росією та її сателітами

У столиці перейменували ще 26 міських об’єктів, назви яких пов’язані з росією та її сателітами
Станції Київського метрополітену:
  • станція «Дружби народів» – станція «Звіринецька»
  • станція «Площа Льва Толстого» – станція «Площа Українських Героїв»
  • проєктна станція «Проспект Правди» – станція «Варшавська»
Солом’янський район:
  • вулиця Олександра Пироговського – вулиця Григорія Кочура
Голосіївський район:
  • вулиця Генерала Матикіна – вулиця Конча-Заспинська
  • вулиця Юрія Смолича – вулиця Докії Гуменної
  • провулок Ржевський – провулок Станіслава Лема
  • вулиця Володі Дубініна – вулиця Рея Бредбері
  • провулок Левітана – провулок Миколи Бурачека
  • вулицю Пролетарська – вулиця Наталії Лотоцької
  • провулок Пролетарський провулок Наталії Лотоцької
  • вулиця Марії Боровиченко – вулиця Віри Ґедройць
Святошинський район:
  • провулок Кулібіна – провулок Антоніни Смереки
  • вулиця Ріхарда Зорге – вулиця Василя Єрошенка
  • провулок Червонозаводський – провулок Анатолія Базилевича
Дніпровський район:
  • вулиця Академіка Бутлерова – вулиця Роберта Лісовського
  • вулиця Станюковича – вулиця Любові Малої
Деснянський район:
  • вулиця Червоноткацька – вулиця Вінстона Черчилля
  • вулиця Некрасова – вулиця Зінаїди Тулуб
  • вулиця Матросова – вулиця Опанаса Заливахи
Шевченківський район:
  • провулок Орловського – провулок Джорджа Орвелла
Дарницький район:
  • вулиця Чкалова – вулиця Сергія Світославського
  • провулок Лермонтова 5-го – провулок Дмитра Цвітковського
  • провулок Волго-Донський – провулок Надії Світличної
  • провулок Суворова – провулок Ніни Строкатої
Печерський район:
  • Петрівська алея – алея Магдебурзького права

Культурно-мистецька програма «Київська абетка" до Дня Києва

До Дня Києва Бібліотеки Солом'янки підготували культурно-мистецьку програму «Київська абетка":

24 травня, 12:00, бібліотека №13 (проспект Відрадний, 14/45) - зустріч з поетесою Інною Ковальчук та презентація антології київських поетів "Поміж повітряних тривог", яка нещодавно вийшла друком, присвячена столичному Києву, та упорядницею якої є пані Інна

24 травня о 14:00, бібліотека імені М. Бажана (проспект Валерія Лобановського, 37) - зустріч з поетесою, авторкою поезії про Київ, представницею "Об'єднання інвалідів "Джерело натхнення" Іриною Савекіною

25 травня, 10:30, бібліотека імені М. Реріха (вул. Єреванська,12) - зустріч з поеткою-пісняркою, громадською діячкою, авторкою пісень про Київ Світланою Кас'яненко

25 травня о 15:00, бібліотека "Солом'янська" (вул. Каваказька, 7) - зустріч із головною редакторкою журналу «Жінка», громадською діячкою, журналісткою, яка досліджує київську культуру Тамарою Маркеловою

26 травня о 14:00, бібліотека імені О. Новікова-Прибоя (вул. Новгород-Сіверська, 5) - творча зустріч із сучасною українською письменницею, дослідницею української міфології Дарою Корній

28 травня о 12:00, Центральна районна бібліотека (вул. Освіти, 14а) - літературно-музична зустріч "Києве мій", в рамках якої відбудеться презентація збірки поета Максима Тадейовича Рильського «Співучий Києве, дитя живих століть» за участі Максима Рильського (внука поета)

28 травня о 14:00, бібліотека імені М. Реріха (вул. Єреванська, 12) - концерт співачки Світлани Клочкової-Коваленко. Звучатимуть українські народні пісні, міські романси та авторські пісні (сучасних авторів, композиторів та авторів 20 століття)

Запрошуємо! 

середа, 3 травня 2023 р.

У Солом'янському районі вулицю Полковника Шутова

У Солом'янському районі вулицю Полковника Шутова перейменовано на честь історичної місцевості - вулиця Грушецька.

Вулиця Полковника Шутова була названа на честь радянського офіцера, Героя Радянського Союзу Степана Шутова. 
Назва – вулиця Грушецька запропонована від назви історичної місцевості Грушки. З метою деколонізації столичної топоніміки, відновлення та збереження історично сформованої топоніміки столиці шляхом електронного голосування у додатку «Київ Цифровий» 14 587 користувачів підтримали перейменування на честь історичної місцевості.
Нагадаємо, зміна назв міських об’єктів не передбачає переоформлення документів.

пʼятниця, 28 квітня 2023 р.

Анонс екскурсій на ці вихідні


Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації та Київський центр розвитку туризму запрошує гостей міста на безоплатні прогулянки столицею України!
Зважаючи на дуже великий попит та обмежену кількість місць під час воєнного стану, реєстрація є обов'язковою.

Прогулянка містом «Київ історичний»
Познайомтесь з історією стародавнього Києва, його пам’ятками, архітектурою, Майданом Незалежності та Подолом.
Маршрут: Софійська площа → Михайлівська площа → Андріївський узвіз → Контрактова площа.
Дата: 29 квітня (субота).
Час: 12:00-14:00.
Місце зустрічі: біля центрального входу Софійського собору (вул. Володимирська, 24).
Реєстрація за посиланням:

Прогулянка містом «Київ хрещатий»
Познайомтесь з прекрасним старовинним містом, його історією та людьми, які формували, створювали і будували Київ, дізнайтеся про боротьбу українського народу за свою свободу та незалежність.
Маршрут: Бессарабська площа → вул. Хрещатик → Європейська площа → Хрещатий парк.
Дата: 30 квітня (неділя).
Час: 12:00-14:00.
Місце зустрічі: центральний вхід Бессарабського ринку (Бессарабська площа, 2).
Реєстрація за посиланням:

Ознайомтесь, будь ласка, з нашими правилами безпеки під час воєнного стану:
  • у разі повітряної тривоги за маршрутом передбачені діючі укриття, кожен учасник прогулянки заради своєї безпеки повинен слухати вказівки гіда;
  • у разі ворожих обстрілів заради безпеки екскурсантів та гіда, Управління та Київський центр розвитку туризму залишають за собою право відмінити прогулянку.