Золоті ворота

Одна з найпомітніших архітектурних та історичних пам’яток нашої столиці — Золоті ворота. Вони побудовані в 1037 році за часів правління Ярослава Мудрого в південно-західній частині стародавнього Києва

Золоті ворота були за своєю конструкцією та призначенням унікальними на той час - виконували ролі: як фортечна брама-вежа — оборонну та урочисту, та свого рода освячення через храм, якій увінчував їх. Вони були наче тріумфальною аркою, і багато в чому перекликалися з головними Воротами Константинополя - столиці Візантії, на яку за часів Київської Русі орієнтували архітектори.

Головні ворота до Константинополя виводили на головну площу Августейон, де розташовувався палац та досі збережений собор св. Софії. Так і Київські Золоті ворота вели до архітектурного ансамблю Софійського собору та монастирів.

Монголи значною мірою зруйнували Золоті ворота Києва в 1240 році, хоча вони, тим не менше, використовувались як ворота до середини 16 століття. На них посилалися в роботах таких паломників, як Павло з Алеппо і Еріх Лассота фон Стеблау в 15-16 століттях, а залишки церкви зображені на ескізі (1651) голландського художника Абрахама Ван Вестерфельдта. Гетьман Богдан Хмельницький і його армія тріумфально увійшли до Києва через Золоті ворота в 1648 році.

Від первісних Золотих воріт Києва збереглися тільки цегляні і кам’яні стіни, а також частини арки. Конструкція стін з дубових балок, що оточували Стародавнє місто, залишила сліди на зовнішній стороні стін. Вчені побудували численні версії оригінальних Золотих воріт, які востаннє були відремонтовані на початку 1980-х років на основі археологічних розкопок.