Зниклі вулиці Солом'янського району. Зниклі вулиці Відрадного

Завершуємо рубрику, в якій розповідаємо про всі зниклі вулиці, які існували в нашому районі. Дев'ятий і заключний допис нашого циклу – Відрадний. Тут зникло 3 вулиці та 1 провулок.

Відрадний. Фрагмент плану Києва 1989 року

Далі розповімо докладно про кожну із них.

Вулиця Христо Ботева. Пролягала від Далекої вулиці до кінця забудови.

Вулиця виникла в 1950-ті роки як вулиця без назви. Назва на честь Христо Ботева, болгарського поета, учасника боротьби Болгарії за визволення від Османської імперії мала з 1959 року. Ліквідована в 1980-х роках у зв'язку з частковим знесенням малоповерхової забудови.

Вулиця Десняка. Пролягала від вулиці Миколи Василенка до вулиці Радищева (нині Волноваська).

Вулиця виникла у 1950-ті роки під назвою Нова. Назву на честь українського письменника Олекси Десняка набула 1957 року. Ліквідована у 1980-ті роки, поглинута промзоною.

Калиновицька вулиця. Пролягала від вулиці Качалова (нині вулиця Володимира Качали) до Козелецької вулиці.

Вулиця виникла в 1950-ті роки під назвою Нова. Назву набула 1957 року. Ліквідована 1961 року у зв'язку з переплануванням.

Метробудівський провулок. Пролягав від Метробудівської вулиці до Калиновицької вулиці.

Провулок виник наприкінці 1950-х років під назвою Нова вулиця. Назву Метробудівський провулок набув 1958 року. Ліквідований 1977 року у зв'язку з переплануванням.

Зниклі вулиці Солом'янського району. Зниклі вулиці селища Першого травня та Першотравневого масиву

Продовжуємо рубрику, в якій розповідаємо про всі зниклі вулиці, які існували в нашому районі.

Восьмий і передостанній допис нашого циклу – зниклі вулиці селища Першого Травня та Першотравневого масиву.

Селище Першого Травня втратило майже всю первісну забудову і формально, більшість вулиць. Втім, більшість вулиць існують, але вже як безіменні проїзди. Тож формально зникло 4 вулиці. Реально ж повністю зникло 2 вулиці. Інші 2 нині – безіменні проїзди.

Далі докладно розповімо про ці вулиці.

Селище Першого Травня

Вулиця Кооперації. Пролягала від Повітрофлотського проспекту (нині проспект Повітряних Сил) до Соціалістичної вулиці (нині вулиця Левка Мацієвича).

Виникла наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років під такою ж назвою. Офіційно ліквідована і вилучена з усіх довідкових даних у 1970-х роках у зв'язку зі знесенням забудови селища Першого травня. Однак фактично існує й дотепер у вигляді безіменного проїзду, що сполучає вулицю Левка Мацієвича з проспектом Повітряних Сил.

Піонерська вулиця. Пролягала від вулиці Авіації (нині вулиця Авіаконструктора Антонова) до Соціалістичної вулиці (нині вулиця Левка Мацієвича).

Вулиця виникла наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років під такою ж назвою, з 1944 року – Гребінківська вулиця (фактично продовжувалося використання попередньої назви).

З початку 1980-х років офіційно ліквідована, насправді ж відтоді має назву вулиця Янки Купали.

Щодо колишньої вулиці Янки Купали, яка пролягала від Повітрофлотського проспекту (нині проспект Повітряних Сил) до Соціалістичної вулиці (нині вулиця Левка Мацієвича).

Виникла у 1920-ті роки під назвою Ніжинська. З 1926 року мала назву вулиця Лукашевича, назву підтверджено 1944 року (згодом на честь Миколи Лукашевича було названо теперішню вулицю Івана Огієнка). 1952 року отримала назву на честь білоруського поета і драматурга Янки Купали.

На початку 1980-х років її назву було перенесено на тодішню вулицю Піонерську, а колишня вулиця Янки Купали існує у вигляді безіменного проїзду, що сполучає вулицю Левка Мацієвича з проспектом Повітряних Сил.

Секторна вулиця. Пролягала від Повітрофлотського проспекту (нині проспект Повітряних Сил) до вулиці Авіаконструктора Антонова (на той час – вулиця Авіації).

Вулиця виникла наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років під такою ж назвою. Ліквідована наприкінці 1970-х років у зв'язку зі знесенням забудови селища Першого травня.

Нині кінцева частина вулиці існує як безіменний проїзд, що виводить Соціалістичну вулицю до вулиці Авіаконструктора Антонова, початкова частина – як пішохідна доріжка, що сполучає проспект Повітряних Сил та вулицю Левка Мацієвича.

Транспортна вулиця. Пролягала від вулиці Кооперації до Піонерської вулиці.

Вулиця виникла наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років під такою ж назвою. Офіційно ліквідована 1977 року у зв'язку зі знесенням забудови селища Першого Травня.

Першотравневий масив

Він втратив 1 вулицю, фактично ж вона лише втратила назву, але існує фізично як безіменний проїзд.

Вулиця Академіка Кіпріанова. Пролягала від вулиці Юліуса Фучика (нині вулиця Карела Чапека) до вулиці Петра Ніщинського.

Вулиця виникла у середині XX століття під назвою Курський провулок. Назву вулиця Академіка Кіпріанова (на честь радянського вченого-хіміка Андрія Кіпріанова) отримала 1976 року. Назва вулиці була скасована 1977 року.

Колишня вулиця Академіка Кіпріанова – нині дворовий проїзд, що простягається від вулиці Ніщинського паралельно вулиці Генерала Воробйова. Будинки приписані до вулиці Ніщинського.

Зниклі вулиці Солом'янського району. Зниклі вулиці Олександрівської слобідки

Продовжуємо рубрику, в якій розповідаємо про всі зниклі вулиці, які існували в Солом'янському районі.

Сьомий допис циклу – зниклі вулиці Олександрівської слобідки. Магістральні шляхи пройшли краями місцевості, знесення забудови відбувалося поетапно, тож вулична мережа не зазнала значних змін. Було ліквідовано лише 3 вулиці та 1 провулок.

Далі докладно розповімо про них.

Вулиці Олександрівської слобідки. Фрагмент плану Києва 1943 року

Вулиця Олександра Бородіна. Пролягала від Червонозоряного проспекту (нині проспект Валерія Лобановського (на місці гуртожитку КНУБА, будинок №10) до тупика.

Виникла в 1950-ті роки під назвою 493-тя Нова. У 1953 році отримала назву Бородинська. З 1955 року після повторного рішення про перейменування — вулиця Бородіно. Згодом назва трансформувалася на вулицю Бородіна, а 1977 року — уточнена на Олександра Бородіна, на честь російського композитора Олександра Бородіна.

Ліквідована в 2-й половині 1970-х — на початку 1980-х років у зв'язку з частковою зміною забудови.

Талліннська вулиця. Пролягала від Семенівської до Городньої вулиці.

В 1955 року вулиця була виокремлена як колишня частина Клінічного провулку. У 1977 році була ліквідована.

Вулиця існувала лише номінально – мала вигляд грунтової дороги, що пролягала серед полів, забудови ніколи не мала. Ця дорога зникла ще у 1960-х роках, коли було забудовано Залізничний масив.

Херсонська вулиця. Пролягала від Преображенської вулиці до Червонозоряного проспекту (нині проспект Валерія Лобановського).

Вулиця виникла на початку XX століття (не пізніше 1912 року) під назвою Успенська, 1955 року разом з частиною Новодачного провулку була об'єднана під назвою Херсонська.

Ліквідована у 2-й половині 1970-х років у зв'язку зі зміною забудови. До проспекту Валерія Лобановського і донині прилучається невеличкий тупиковий заїзд до однієї зі споруд – кінцева частина колишньої Херсонської вулиці.

Тупиковий проїзд від проспекту Валерія Лобановського - кінцева частина колишньої Херсонської вулиці

Херсонський провулок. Пролягав від Преображенської вулиці до тупика.

Провулок виник у 1-й половині XX століття, мав назву (2-й) Володимирський. Назву Херсонський провулок набув 1955 року.

Ліквідований 1977 року у зв'язку зі знесенням старої забудови.

Зниклі вулиці Солом'янського району. Зниклі вулиці Чоколівки

Продовжуємо рубрику, в якій розповідаємо про всі зниклі вулиці, які існували в Солом'янському районі.

Шостий допис циклу - зниклі вулиці Чоколівки. Внаслідок знесення забудови у 1970-х-1980-х в районі зникло 9 вулиць та 3 провулки.

Вулиці Чоколівки. Фрагмент мапи Києва 1935 року

Далі традиційно розповімо про кожну зі зниклих вулиць.

Вулиця Федора Андерса. Пролягала від Повітрофлотського проспекту (нині проспект Повітряних Сил) до кінця забудови.

Вулиця виникла в першій половині XX століття під назвою Жулянська. Назву Федора Андерса (на честь інженера-авіатора Федора Андерса) вулиця набула 1962 року.

Зникла у 1980-х роках, на її місці нині тенісна арена. Однак, незважаючи на ліквідацію вулиці, зупинка тролейбусів та автобусів поблизу має назву «Вулиця Андерса».

2019 року назву вулиця Федора Андерса отримала нова вулиця неподалік.

Ветеринарна вулиця. Пролягала від Новоград-Волинської до Уманської вулиці.

Вулиця виникла в 1950-х роках під назвою 491-ша Нова. Назву Ветеринарна вулиця набула 1955 року. Ліквідована 1961 року у зв'язку з переплануванням.

Запорізька вулиця. Пролягала від проспекту Повітряних Сил до Волинської вулиці.

Виникла ймовірно у 1920-х роках під такою ж назвою, первинно пролягала від Волинської до вулиці Володимира Сікевича.

Ліквідована разом із навколишньою малоповерховою забудовою в середині 1970-х років, проте в 2010-х роках знову з'явилася в офіційних документах міста: його було включено до офіційного довідника «Вулиці міста Києва» та містобудівного кадастру.

Фактично наскрізний проїзд колишньою Запорізькою вулицею від Волинської вулиці до проспектом Повітряних Сил неможливий, оскільки траса вулиці перекрита парканами підприємств. Разом з тим, лінія вулиці простежується в промисловій зоні.

Іванівська вулиця. Пролягала від Волинської вулиці до кінця забудови (проходила в кварталі між Смілянською та Фастівською вулицями).

Вулиця виникла на початку ХХ століття під також ж назвою. На карті 1943 року підписана як Іванківська, у довіднику «Вулиці Києва» 1958 року — Іванівська, довідники «Вулиці Києва» 1975 та 1979 років фіксують її як Івановську. Ліквідована разом із навколишньою малоповерховою забудовою 1981 року.

Вулиця Котляревського. Пролягала від Волинської вулиці до залізниці. Проходила паралельно між існуючими донині Дніпропетровською та Аеродромною вулицями.

Вулиця виникла, ймовірно, у 1920-ті роки під такою ж назвою. На деяких картах міста 1930—40-х років підписана як Котляревська. Ліквідована разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Перекопська вулиця. Пролягала від Волинської вулиці до залізниці (проходила південніше Аеродромної вулиці, що існує донині).

Вулиця виникла, ймовірно, в 1920-х — на початку 1930-х років під назвою Український провулок. Згодом мала назву вулиця Грушевського, з 1946 року — Передмістна (фактично продовжувалося використання попередньої назви), з 1952 року — Перекопська вулиця. Ліквідована разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Вулиця Олександра Пироговського. Пролягала від Повітрофлотського проспекту (нині проспект Повітряних Сил) до Молодогвардійської вулиці (нині вулиця Володимира Сікевича).

Вулиця виникла на початку XX століття під назвою Михайлівська, з 1963 року — вулиця Олександра Пироговського, на честь одного з організаторів більшовицького партійного підпілля в Києві під час Другої світової війни. Ліквідована разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Складська вулиця. Пролягала від від Повітрофлотського проспекту (нині проспект Повітряних Сил) до Молодогвардійської вулиці.

Вулиця виникла на початку ХХ століття під назвою Садова. Назву Складська вулиця отримала 1944 року. Ліквідована разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Шекспірівська вулиця. Пролягала від Волинської до Молодогвардійської вулиці (нині Володимира Сікевича).

Вулиця виникла ймовірно у 1920-ті роки під такою ж назвою, на честь англійського драматурга Вільяма Шекспіра. 1944 року до неї була приєднана Озерна вулиця. Ліквідована 1978 року

Березівський провулок. Пролягав від Молодогвардійської вулиці (нині Володимира Сікевича) до кінця забудови.

Провулок виник у 1-й третині XX століття під назвою Березовий, згодом назву було змінено на Березівський. Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Волинський провулок. Провулок пролягав від Волинської вулиці до кінця забудови (у кварталі між сучасними вулицями Сім'ї Ідзиковських та Академіка Возіанова).

Провулок виник у 1-й третині XX століття, на карті 1935 року - Франц.[узький] (?), під назвою Волинський вперше позначений на німецькому плані міста 1943 року. Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Земський провулок. Провулок пролягав від Повітрофлотського проспекту (нині проспект Повітряних Сил).

Виник на початку ХХ століття під такою ж назвою. Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Зниклі вулиці Солом'янського району. Зниклі вулиці Караваєвих Дач та Новокараваєвих Дач

Продовжуємо рубрику, в якій розповідаємо про всі зниклі вулиці, які існували в нашому районі.

П'ятий допис нашого циклу - зниклі вулиці Караваєвих та Новокараваєвих дач.

Караваєві Дачі є своєрідним рекордсменом - тут зникло найбільше вулиць та провулків з-поміж усіх місцевостей району. Загалом це 9 вулиць та 16 провулків!

Вулична мережа Караваєвих дач у 1943 році

Далі розповімо про кожну з вулиць докладно

Артилерійська вулиця. Пролягала від Садкової вулиці до залізниці.

Вулиця виникла в 1920-х — на початку 1930-х років під такою ж назвою. Ліквідована разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1977 року.

Волочаївська вулиця. Пролягала від Індустріальної до Гарматної вулиці.

Вулиця виникла в першій половині XX століття під назвою Нова. Назву Волочаївська вулиця отримала 1955 року.

Офіційно ліквідована разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років. Початкова частина вулиці (між вулицями Гетьмана та Деснянською) існує у вигляді проїзду без назви.

Вічова вулиця. Пролягала від Борщагівської вулиці до вулиці Миколи Голего (тоді — Лебедєва-Кумача).

Винила у 1920-ті роки під такою ж назвою. Вперше зафіксована на карті 1923 року. Ліквідована наприкінці 1950-х років при прокладанні Малої окружної дороги (увійшла до складу Окружної вулиці, частина якої 1962 року увійшла до складу вулиці Індустріальної.

Ділянка сучасної вулиці вулиці Вадима Гетьмана на відтинку від Борщагівської вулиці до вулиці Миколи Голего - це траса колишньої Вічової вулиці.

З 2022 року неподалік існує Вічова вулиця.

Гаражна вулиця. Пролягала від вулиці Професора Караваєва до Польової вулиці.

Будинок на вулиці Гаражній

Вулиця утворилася в 1940-ві роки під назвою 448-ма Нова. Назву Гаражна вулиця набула 1944 року. Ліквідована разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Гірська вулиця. Пролягала від вулиці Тетяни Яблонської (тоді — вулиця Землячки) до Польової вулиці.

Вулиця виникла в 1-й половині XX століття під назвою 447-ма Нова. Назву Гірська вулиця набула 1944 року. Ліквідована наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років у зв'язку зі зміною забудови та частковим переплануванням місцевості.

Вулиця Грибоєдова. Пролягала від вулиці Андрія Мельника (тоді Генерала Тупикова) до Польової вулиці.

Виникла у 1920-ті — на початку 1930-х років під назвою (2-га) вулиця Бєлінського. Назву вулиця Грибоєдова отримала 1955 року на честь російського письменника Олександра Грибоєдова.

Ліквідована разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Клубна вулиця. Пролягала від вулиці Землячки до вулиці Академіка Тутковського.

Виникла наприкінці 1930-х років під такою ж назвою. Ліквідована разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Садкова вулиця. Пролягала від Борщагівської вулиці до Садкового провулку.

Виникла у 1920-ті — на початку 1930-х років під такою ж назвою. Ліквідована разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Вулиця Петра Слинька. Пролягала від Борщагівської вулиці до тупика.

Вулиця виникла в 1-й чверті XX століття під назвою Родзянківська. Назву вулиця Петра Слинько набула 1928 року на честь Петра Слинька, радянського революціонера. Пізніше назва вулиці була змінена на провулок Слинько, з 1944 року — Ворзельський провулок (на честь селища Ворзель Київської області). З 1950-х років вживалася назва провулок Петра Слинька, у 1970-х роках — вулиця Петра Слинька. Ліквідована у 1980-х роках у зв'язку зі знесенням старої забудови.

Виборзький провулок. Пролягав від Виборзької вулиці (нині - вулиця Олекси Тихого) до вулиці Металістів (нині - вулиця Михайла Брайчевського).

Виник у 30-ті роки XX століття під назвою 139-та Нова вулиця. Назву Виборзький (від російського міста Виборг) провулок отримав 1953 року.

Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Волочаївський провулок. Пролягав від Волочаївської вулиці до Машинобудівного провулку.

Провулок виник у 1-й половині XX століття під назвою Нова вулиця. Назву Волочаївський провулок отримав 1955 року. Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою 1977 року.

Деснянський провулок. Пролягав від Машинобудівного провулку до Виборзької вулиці (нині - вулиця Олекси Тихого).

Провулок виник у 1920-ті роки під назвою (5-й) Андріївський. Назву Деснянський провулок набув 1955 року. Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Дністровський провулок. Пролягав від Західної до Дністровської вулиці.

Провулок виник у 1-й чверті XX століття, входив до складу двох вулиць — 8-ї Да́чної (відома з 1911 року) та 3-го Андріївського провулку. Назву Дністровський провулок отримав 1955 року.

Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Залізничний провулок. Пролягав від Борщагівської вулиці до залізниці.

Провулок виник у 1-й половині XX століття під такою ж назвою. Фактично зник на початку 1970-х років. Офіційно ліквідований 1977 року в зв'язку зі знесенням старої забудови та розширенням Борщагівської вулиці при підготовці до прокладання лінії швидкісного трамвая.

Провулок Леваневського. Пролягав від Борщагівської вулиці до Дашавської вулиці.

Провулок виник у 1-й половині XX століття під назвою 3-й Дачний. Назву провулок Леваневського здобув 1955 року, на честь радянського пілота Сигізмунда Леваневського. Ліквідований 1977 року в зв'язку зі знесенням старої забудови.

Механічний провулок. Пролягав від вулиці Олекси Тихого до Машинобудівної вулиці.

Провулок виник у 1-й половині XX століття під назвою 852-га Нова вулиця. Назву Механічний провулок набув 1953 року.

Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Наталівський провулок. Пролягав від вулиці Металістів до Виборзької вулиці.

Виник у 1-й чверті XX століття під такою ж назвою. Ліквідований на початку 1980-х років у зв'язку зі знесенням старої забудови.

Ніжинський провулок. Пролягав від Борщагівської вулиці до Дністровського провулку.

Виник у середині XX століття під назвою Нова вулиця. Назву Ніжинський провулок набув 1955 року. Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою 1978 року.

Новочеркаський провулок. Пролягав від Борщагівської вулиці до вулиці Генерала Тупикова.

Виник у 1-й чверті XX століття, мав назву Нова вулиця. Назву Новочерка́ський провулок отримав 1955 року.

Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Окружний провулок. Пролягав від Волочаївської до Індустріальної вулиці.

Виник у 1-й третині ХХ століття під назвою Нова вулиця. Назву Окружний провулок отримав 1955 року. Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою у 1978 році.

Редукторний провулок. Пролягав від вулиці Вадима Гетьмана (на той час — Індустріальна вулиця).

Провулок виник у 1-й половині ХХ століття під назвою Станкозаводський (Верстатозаводський). Назву Редукторний провулок отримав у 1962 року (від Редукторного заводу, поруч з яким пролягав). Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Садковий провулок. Пролягав від Польової вулиці до вулиці Гетьмана (тоді — Індустріальна).

Виник у 1920-ті — на початку 1930-х років під такою ж назвою. Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років.

Ставищенський провулок. Пролягав від Борщагівської до вулиці Олекси Тихого.

Виник у 1-й чверті XX століття під назвою провулок Фузиків, від прізвища домовласника — Фузика. Назву Ставищенський провулок отримав у 1952 році. На початку 1980-х років частина провулка увійшла до складу Ковальського провулка (нині це його заключна частина, де провулок прилучається до вулиці Борщагівської), решту провулку ліквідовано в зв'язку зі знесенням старої забудови.

Тетерівський провулок. Пролягав від Борщагівської вулиці.

Провулок виник у 1910-х роках, вперше згаданий у довіднику «Весь Киев» 1915 року під такою ж назвою, під цією ж назвою позначений на картах міста 1935 та 1947 років. Певний час фігурував під назвою 857-ма Нова вулиця, назву Тетерівський провулок повторно набув 1955 року.

Офіційно ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років. Фактично існує донині як дворовий проїзд без назви.

Шосейний провулок. Пролягав від вулиці Гетьмана (на той час — Індустріальна вулиця) до вулиці Олекси Тихого (на той час — Виборзька вулиця).

Провулок виник у 1-й третині XX століття під назвою 2-й Андрі́ївський. Назву Шосе́йний провулок набув 1944 року (повторне рішення про перейменування — 1955 року.

Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою 1978 року. Частина провулку увійшла до складу вулиці Вадима Гетьмана (частина розв'язки Індустріального шляхопроводу, а саме проїзд, що сполучає вулиці Вадима Гетмьана та Борщагівську, пролягаючи повз ТЦ Аркадія).

Новокараваєві Дачі, що сформувалися здебільшого в 1940-х роках як продовження Караваєвих Дач, не зазнали змін забудови. Тут зник лише один провулок.

Автогенний провулок. Пролягав від Новопольової до Зеленої вулиці.

Автогенний провулок виник у 1940-і роки під такою ж назвою. У довіднику «Вулиці Києва» 1995 року був наведений у переліку вулиць, провулків і площ, що зникли в 2-й половині 1970–90-х років у зв'язку зі знесенням старої забудови, переплануванням місцевості або винятком назви з ужитку.

Фактично провулок існує й дотепер у вигляді безіменного проїзду, що сполучає Новопольову та Зелену вулиці. На деяких найновіших картах міста знову підписується як Автогенний провулок.

Зниклі вулиці Солом'янського району. Зниклі вулиці Казенних дач

Продовжуємо рубрику, в якій розповідаємо про всі зниклі вулиці, які існували в нашому районі.

Четвертий допис нашого циклу - зниклі вулиці Казенних дач.

Казенні дачі. План Києва 1935 року

Місцевість у 1970-х-1980-х також зазнала реконструкції, проте знесення здійснювалося поступово, тож вулиць зникло порівняно небагато.

Зникла 1 вулиця: Гулі Корольової та 3 провулки: Гарматний, Заводський, Смоленський.

Існує згадка також про Смоленський проїзд, але це була лише одна з попередніх назв вулиці Гулі Корольової, тож його окремо ми не розглядаємо.

Далі розповімо про них докладно.

Вулиця Гулі Корольової. Пролягала від вулиці Гетьмана (на той час — Індустріальної) до тупика.

Вулиця виникла на початку XX століття під назвою 1-ша Дачна, з 1955 року — Смоленський проїзд. У 1961 році була названа на честь української радянської акторки Гулі Корольової.

Ліквідована в середині 1980-х років у зв'язку зі знесенням старої забудови.

Гарматний провулок. Пролягав від Виборзької вулиці (тепер - вулиці Олекси Тихого) до вулиці Металістів (тепер - вулиці Михайла Брайчевського).

Провулок виник у 1-й третині XX століття під назвою Нова вулиця. Назву Гарматний провулок набув 1955 року.

Офіційно ліквідований 1978 року в зв'язку зі знесенням старої забудови та промисловим будівництвом. Фактично більша частина траси колишнього провулку існує дотепер як безіменний проїзд між промислових споруд.

Заводський провулок. Пролягав від проспекту Берестейського до Смоленської вулиці (тепер - вулиця Сім'ї Бродських).

Виник у 1-й третині XX століття під назвою Ливарний. Назву Заводський вперше зафіксовано планом міста 1935 року.

Точний час зникнення наразі невідомий, це відбулося, ймовірно, у 1960-х-1970-х роках. Дотепер траса колишнього провулку частково простежується між будинками, а на ділянці між вулицею Сім'ї Бродських та Польовим провулком має вигляд повноцінного вуличного проїзду. Тож частина колишнього Заводського провулку фізично існує й дотепер.

Смоленський провулок. Пролягав від проспекту Берестейського до Смоленської вулиці (тепер - вулиця Сім'ї Бродських).

Виник на початку XX століття під назвою 1-ша Дачна вулиця. Назву Смоленський провулок набув 1955 року.

Ліквідований у середині 1980-х років у зв'язку зі знесенням старої забудови.

Зниклі вулиці Солом'янського району. Зниклі вулиці Солом'янки

Продовжуємо рубрику, в якій розповідаємо про всі зниклі вулиці, які існували в нашому районі.

Третій допис нашого циклу - зниклі вулиці Солом'янки. Ми дотримуємося хронологічного принципу, тобто розповідаємо про місцевості в порядку їх виникнення.

У 1960-х-1970-х роках було здійснено значну реконструкцію Солом'янки, тож зникло дуже багато вулиць, а саме: 4 вулиці, 4 провулки, 2 проїзди, 1 тупик.

Вулиці: Бригадирська, Данилівська, Єрмака, Таманська. Провулки: Базарний, Вокзальний, Єрмака, Солом'янський. Проїзди: Єрмака, Миколи Островського. Тупик: Тетянівський.

Вокзальний провулок фізично пролягав у межах сучасного Шевченківського району, проте територіально в межах Нижньої Солом'янки, тож ми його включили в допис.

Солом'янка. Фрагмент плану Києва 1947 року

Далі докладно розповімо про кожну вулицю.

Бригадирська вулиця. Пролягала від вулиці Урицького (нині — вулиця Митрополита Василя Липківського) до вулиці Патріарха Мстислава Скрипника.

Вулиця виникла наприкінці XIX століття під назвою Покровський провулок, від Покровської церкви, розташованої поруч. Простягалася від Мстиславської (нині — вулиця Патріарха Мстислава Скрипника) до Отділенської вулиці (згодом — вулиця Єрмака). На карті 1943 року позначена як Мстиславський провулок. У 1955 році набула назву Бригадирська вулиця, проходила від вулиці Мстислава Скрипника до тупика поблизу вулиці Кудряшова.

Наприкінці 1960-х років скорочена до вулиці Урицького у зв'язку зі зміною забудови та переплануванням. Стару забудову було знесено до початку 1970-х років. У 1981 році назву вулиці було скасовано, фактично — приєднано до Стадіонної вулиці, початкова частина теперішньої Стадіонної вулиці — це колишня Бригадирська вулиця.

Будинок на розі з вулицею Бригадирською (ліворуч). 1964-1965 роки. Опублікував В'ячеслав Настецький

Данилівська вулиця. Пролягала від Мокрої вулиці до Кавказької вулиці.

Вулиця виникла наприкінці XIX століття, тривалий час мала назву Новий провулок. Назва Данилівська вперше зафіксована 1935 року. Ліквідована 1971 року разом із навколишньою малоповерховою забудовою.

Вулиця Данилівська, січень 1952. Опублікував Вадим Смирнов у фейсбук-групі Solomenka.kiev

Вулиця Єрмака. Пролягала від Мокрої вулиці до Кавказької вулиці.

Виникла наприкінці 90-х років XIX століття під назвою Отділенська вулиця. З 1938 року — вулиця Єрмака, на честь козацького отамана Єрмака Тимофійовича (назву підтверджено 1944 року). На карті 1943 року позначена як Солом'янська.

Ліквідована 1977 року у зв'язку зі знесенням навколишньої малоповерхової забудови та переплануванням Солом'янки.

Таманська вулиця. Пролягала від вулиці Урицького (нині — вулиця Митрополита Василя Липківського).

Вулиця виникла в 1-й половині XX століття, була частиною вулиці Урицького. Назву Таманська вулиця набула 1955 року. Ліквідована 1977 року у зв'язку зі зміною забудови Солом'янки. Нині - безіменна алея, що пролягає вздовж Солом'янського кладовища у парку імені Миколи Зерова.

Базарний провулок. Пролягав від вулиці Урицького (нині — вулиця Митрополита Василя Липківського) до Данилівської вулиці.

Провулок виник у 1-й третині XX століття, ймовірно під такою ж назвою (від розташованої неподалік ринкової площі Солом'янки). Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою та переплануванням Солом'янки наприкінці 1960-х років. Офіційно ліквідований у 1977 році.

Вокзальний провулок. Пролягав від вулиці Симона Петлюри (тоді — Безаківської, Комінтерна) до вулиці Гетьмана Павла Скоропадського (тоді — Караваєвської) (фактично - до тупика).

Провулок виник близько 1910 року (саме тоді вперше фіксується у довіднику «Весь Киев») під назвою Безаківський. Спершу пролягав від Безаківської вулиці до тупика поблизу Караваєвської вулиці, однак вже у 1920-х роках виходив до Караваєвської вулиці. Після будівництва ТЕЦ знову став закінчуватися тупиком. З 1938 року — Привокзальний провулок. Назву Вокзальний провулок набув 1944 року. Офіційно ліквідований 1977 року у зв'язку зі зміною забудови.

Провулок Єрмака. Пролягав від вулиці Єрмака до Кавказької вулиці.

Провулок виник наприкінці XIX століття — на початку XX століття як частина Мокрої вулиці за найменуванням річки Мокрої, що протікала неподалік. Назву провулок Єрмака набув 1955 року.

Ліквідований у зв'язку зі знесенням навколишньої малоповерхової забудови та переплануванням Солом'янки в 1977 році.

Солом'янський провулок. Пролягав від вулиці Урицького (нині — вулиця Митрополита Василя Липківського) до кінця забудови.

Провулок виник у 1-й третині XX століття, назву здобув, ймовірно, у 1950-х роках (від місцевості Солом'янка, якою пролягає). Доти назви не мав (на карті 1935 року - безіменний провулок).

Офіційно ліквідований у 1977 році. Фактично існує дотепер як безіменний проїзд, що пролягає від вулиці Митрополита Василя Липківського між будинками №35/1 та №35-А.

Проїзд Єрмака. Пролягала від вулиці Єрмака до Данилівської вулиці.

Виник у середині XX століття як проїзд без назви. Назву проїзд Єрмака набув 1952 року.

Ліквідований у зв'язку зі знесенням навколишньої малоповерхової забудови та переплануванням Солом'янки в 1971 році.

Проїзд Миколи Островського. Пролягав від вулиці Урицького (нині — вулиця Митрополита Василя Липківського) до вулиці Миколи Островського (нині — вулиця Патріарха Мстислава Скрипника). Проходив біля теперішнього будинку № 11 по вулиці Патріарха Мстислава Скрипника.

Виник на початку XX століття під назвою Нова вулиця, 1955 року набув назву проїзд Миколи Островського, на честь радянського письменника Миколи Островського.

Ліквідований 1981 року у зв'язку зі зміною забудови Солом'янки.

Тетянівський тупик. Пролягав від вулиці Гетьмана Павла Скоропадського (між основними коліями та північною гілкою).

Виник у 1-й чверті XX століття (вперше зазначений на карті 1918 року, не підписаний). На карті 1943 року — Новолибідська вулиця. Офіційно ліквідований 1977 року. Як безіменний проїзд існує й донині.

Зниклі вулиці Солом'янського району. Зниклі вулиці Шулявки

Продовжуємо нашу рубрику, в якій розповідаємо про всі зниклі вулиці, які існували в Солом'янському районі. Їх кількість значна - 80, але більшість - дрібні провулки. Тож щоб не присвячувати окремий допис кожній такій вулиці, їх згруповано за місцевостями.

Дотримуючись хронології, ми будемо знайомитися із тими чи іншими місцевостями за часом їх виникнення. Перший допис було присвячено зниклим вулицям селища Совки. Цей допис присвячено зниклим вулицям Шулявки.

З огляду на значні знесення забудови та перепланування, Шулявка протягом 1960-х-1970-х втратила дуже багато вулиць, а саме 2 вулиці та 11 провулків. Перелічимо їх, а далі розповімо про кожну вулицю чи провулок.

Вулиці: Новотабірна, Світла

Провулки: Березанський, Борщагівський, Боткіна, Гур'ївський, Малопіщаний, Новопіщаний, Пестеля, Піщаний, Пролетарський, Старопіщаний, Стасова.

Вулиця Новотабірна територіально була розташована в межах сусіднього Шевченківського району, але оскільки ми розглядаємо обидві частини Шулявки, ліву та праву, як єдине ціле, то про цю вулицю ми теж згадаємо.

Вулиці та провулки лівої частини Шулявки. Забудову та вулиці ліквідовано. Фрагмент плану 1920-х

Шулявка та її вулична мережа. Фрагмент плану Києва 1935 року

Новотабірна вулиця. Пролягала від Провіантської вулиці до вулиці Богдана Гаврилишина.

Вулиця виникла в 30-х роках XX століття, з 1940-х років згадується як Новотабірна. У 1963–1964 роках мала назву вулиця Євгенії Бош, на честь української радянської державної діячки Євгенії Бош.

Перший квартал вулиці (від Провіантської до Старокиївської вулиці) ліквідований у зв'язку з промисловим будівництвом у 1960-х роках. Вулиця офіційно ліквідована 1977 року. Проте друга частина вулиці, між вулицями Старокиївською до Богдана Гаврилишина, увійшла до складу Старокиївської вулиці і існує дотепер в її складі.

Світла вулиця. Пролягала від Старопіщаного до Борщагівського провулку.

Вулиця виникла в 1-й третині XX століття під назвою Новопіщаний провулок. Назву Світла вулиця отримала 1955 року.

Офіційно ліквідована 1977 року. Фактично ж зникла разом із навколишньою малоповерховою забудовою та усією вуличною мережею лівої Шулявки в 2-й половині 1960-х років і частково поглинутий Борщагівською вулицею, трасу якої в початковій частині тоді було змінено.

Березанський провулок. Пролягав від Політехнічного (тоді - частина Польового) провулку до Борщагівської вулиці.

Провулок утворився наприкінці XIX століття під назвою Березівський (або Березовий). Назву Березанський провулок набув 1944 року.

Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою та всією вуличною мережею лівої Шулявки в 1971 році.

На місці колишнього провулку в 1970-ті роки прокладено нову трасу Політехнічного провулку.

Борщагівський провулок. Пролягав від Політехнічного (тоді - частина Польового) провулку до Борщагівської вулиці.

Провулок виник у другій половині XIX століття під назвою Березовий. Відходив від Політехнічного провулку (на його початку), прямував у бік Берестейського шосе, далі різко повертав на південний схід у бік Борщагівської вулиці (мав форму літери Г). З 1930-х років згадується як Борщагівський провулок. Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою та всією вуличною мережею лівої Шулявки в 2-й половині 1960-х років (офіційно — 1971 року).

Провулок Боткіна. Пролягав від Борщагівської вулиці до залізниці.

Провулок виник у середині XX століття під назвою Нова вулиця. Назву провулок Боткіна набув 1955 року, на честь російського лікаря-терапевта Сергія Боткіна. Ліквідований 1977 року в зв'язку зі знесенням старої забудови та розширенням Борщагівської вулиці під час підготовки до прокладання швидкісного трамвая.

Гур'ївський провулок. Пролягав від Борщагівської вулиці (в районі будинку №97) до залізниці.

Провулок виник в 20–30-х роках XX століття під такою ж назвою. Вперше назва зафіксована на плані міста 1935 року.

Остання згадка про провулок міститься у довіднику «Вулиці Києва» 1958 року. У рішеннях, якими офіційно ліквідовувалися вулиці (1961, 1971, 1977, 1981 роки) провулок не фігурує, тому встановити, коли провулок зник, наразі точно неможливо. Ймовірно, це сталося через підготовку до прокладання лінії швидкісного трамвая на межі 1960–70-х років.

Малопіщаний провулок. Пролягав від Піщаного провулку до Старопіщаного провулку.

Провулок виник у середині XX століття під назвою Нова вулиця. Назву Малопіщаний провулок набув 1955 року. Ліквідований 1977 року у зв'язку зі знесенням старої забудови.

Новопіщаний провулок. Пролягав від Піщаного провулку до Старопіщаного провулку.

Провулок виник у 1-й третині XX століття під такою ж назвою. Ліквідований 1971 року у зв'язку зі знесенням старої забудови.

Провулок Пестеля. Пролягав від Берестейського проспекту до Борщагівського провулку.

Провулок виник у 2-й половині XIX століття під назвою Мокрий. Згодом, ймовірно з 1930-х років — Пролетарська вулиця. Назву Пестеля провулок набув 1955 року на честь революціонера-декабриста П. І. Пестеля. Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою у 1971 році.

Піщаний провулок. Пролягав від Берестейського проспекту до залізниці.

Провулок виник у 2-й половині XIX століття під такою ж назвою. Відходив від Брест-Литовського шосе приблизно на місці теперішнього будинку № 23, закінчувався поблизу річки Либідь біля теперішнього стику вулиць Борщагівської та Шолуденка.

Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою та всією вуличною мережею Лівої Шулявки в 2-й половині 1960-х років (офіційно — 1971 року). Заключна частина поглинута Борщагівською вулицею.

Пролетарський провулок. Пролягав від Борщагівського провулку.

Провулок виник у 2-й половині XIX століття під назвою Кривий. 1944 року отримав назву Пролетарський провулок.

Ліквідований у 1960-х роках у зв'язку зі знесенням старої забудови Шулявки.

Старопіщаний провулок. Пролягав від Берестейського проспекту до залізниці.

Провулок виник у 1-й чверті XX століття під такою ж назвою. Починався первісно в районі сучасного перетину вулиць Борщагівської та Шолуденка. Згодом був подовжений до Брест-Литовського шосе.

Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою та всією вуличною мережею Лівої Шулявки в 2-й половині 1960-х років (офіційно — 1971 року).

Провулок Стасова. Пролягав від Борщагівської вулиці до тупика.

Провулок виник у середині XX століття під назвою Нова вулиця. Назву провулок Стасова набув 1955 року, на честь російського музичного критика Володимира Стасова. Ліквідований 1977 року у зв'язку зі знесенням старої забудови та розширенням Борщагівської вулиці під час підготовки до прокладання швидкісного трамвая.

Зниклі вулиці Солом'янського району. Зниклі вулиці Совок

Відкриває нашу нову рубрику, присвячену вулицям втраченим, найдавніша місцевість на теренах району - селище Совки. Саме такої послідовності ми будемо дотримуватися у викладенні циклу - від найдавніших місцин до наймолодших.

Оскільки кількість зниклих вулиць значна - 81, то присвячувати кожній із них окремий допис не має сенсу. Адже все це були переважно невеликі вулички та провулки. Тож у кожному дописі буде йтися про всі зниклі вулиці та провулки тієї чи іншої місцевості.

У селищі Совки за всю їх історію зникло лише 2 провулки: Криничний та Крутогірний. Це пов'язано із тим, що район майже повністю зберіг малоповерхову забудову.

Криничний провулок. 

Пролягав від Криничної вулиці. Виник в 1-й половині ХХ століття (не пізніше кінця 1940-х років) під назвою 151-а Нова вулиця. Назву Криничний провулок набув 1955 року. Приєднаний до Криничної вулиці у 1980-ті роки.

Нині безіменний проїзд, що сполучає напівкільцеву частину вулиці Криничної.

Колишній Криничний провулок. Джерело: google.com

Крутогірний провулок. 

Пролягав від Крутогірної до Похилої вулиць. Провулок виник наприкінці XIX ст., назви не мав. Наприкінці 1930-х років мав назву Ленінський, на німецькій карті 1943 року показаний під назвою Крутогірний. Цікаво, що цю назву провулок офіційно набув 1944 року (повторне рішення про найменування — 1955 року).

Офіційно ліквідований 1981 року у зв'язку з частковою зміною забудови. На місці колишнього провулку - нежитлова забудова.

Крутогірний провулок. Німецький аерофотознімок, 14 січня 1944

Зниклі вулиці Солом'янського району. Загальний огляд

Наша бібліотека розповідає про нові імена на карті району циклом "Прочитання вулиць". Але ми відкриваємо новий цикл. Тема його доволі незвична - зниклі вулиці. Ті, якими вже не пройти. Які залишилися в минулому. Деякі з них досі пам'ятають старожили. Деякі - забуті всіма.

Вулиці мають свою долю. Є вулиці великі, головні, вони існують завжди. А є маленькі вулички та провулки на околицях міста, що виникають, існують декілька десятиліть і зникають при знесеннях забудови та переплануваннях місцевості.

Вулиця Данилівська, офіційно ліквідована 1971 року. Одна з небагатьох ліквідованих вулиць, фото якої є.

Усі ті вулиці Солом'янського району, що вже не існують, здебільшого були прокладені у 1920-х-1950-х роках. Окремі - на межі 19-20 століть.

Скільки ж таких вулиць в межах Солом'янського району? Нижче ми подамо список за місцевостями. Він дозволить нам дізнатися кількість. Перелік подамо у абетковому порядку за назвами місцевостей.

ВІДРАДНИЙ

Вулиці:

• Христо Ботева
• Десняка
• Калиновицька

Провулок:

• Метробудівський

КАЗЕННІ ДАЧІ

Вулиці:

• Гулі Корольової

Провулки:

• Гарматний
• Смоленський

КАРАВАЄВІ ДАЧІ

Вулиці:

• Артилерійська
• Волочаївська
• Вічева
• Гаражна
• Гірська
• Грибоєдова
• Клубна
• Садкова
• Петра Слинька

Провулки:

1. Виборзький
2. Волочаївський
3. Деснянський
4. Дністровський
5. Залізничний
6. Леваневського
7. Механічний
8. Наталівський
9. Ніжинський
10. Новочеркаський
11. Окружний
12. Редукторний
13. Садковий
14. Ставищенський
15. Тетрівський
16. Шосейний

НОВОКАРАВАЄВІ ДАЧІ

Провулок:

• Автогенний

ОЛЕКСАНДРІВСЬКА СЛОБІДКА

Вулиці:

• Олександра Бородіна
• Таллінська
• Херсонська

Провулок:

• Херсонський

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ МАСИВ

Вулиця:

• Академіка Кіпріанова

СОВКИ

Провулки:

• Криничний
• Крутогірний

СЕЛИЩЕ ПЕРШОГО ТРАВНЯ

Вулиці:

• Кооперації
• Піонерська
• Секторна

СОЛОМ'ЯНКА

Вулиці:

• Бригадирська
• Данилівська
• Єрмака
• Таманська

Провулки:

• Базарний
• Вокзальний
• Єрмака
• Солом'янський

Проїзди:

• Єрмака
• Миколи Островського

Тупик:

• Тетянівський

ЧОКОЛІВКА

Вулиці:

• Федора Андерса
• Ветеринарна
• Запорізька
• Іванівська
• Котляревського
• Перекопська
• Олександра Пироговського
• Складська
• Транспортна
• Шекспірівська

Провулки:

• Березівський
• Волинський
• Земський

ШУЛЯВКА

Вулиці:

• Новотабірна
• Світла

Провулки:

• Березанський
• Борщагівський
• Боткіна
• Гур'ївський
• Малопіщаний
• Новопіщаний
• Пестеля
• Піщаний
• Пролетарський
• Старопіщаний
• Стасова

У статтях вікіпедії про ту чи іншу місцевість в переліку вулиць перелічено ще ряд зниклих вулиць. Ми не внесли їх до переліку, адже це були так звані вулиці-фантоми - тобто офіційно найменовані у 1950-х, але так фізично і не прокладені (при цьому їх було ліквідовано рішеннями Київської міської ради у 1961, 1971, 1977, 1978, 1981 роках). Тобто назва була, найменування було, ліквідація теж. Але фізично самої вулиці чи провулку ніколи не існувало.

Такими були: Заводський та Петрівський провулки у Казенних дачах, вулиця Слобідська у Олександрівській слобідці, вулиці Гуртова, Синьоозерна та Тарна у Чоколівці і цілий жмуток вулиць у Совках - Гречана, Залізняка, Новоозерна, Привітна, Селянська, Сурикова, Турбавська.

Також ми не включали сюди вулиці Товариську та Трояндову, які віднесено до Совок, територіально ж вони лежали в межах сучасного масиву Теремки ІІ.

Тож, за нашими підрахунками, протягом 1960-х-1980-х в межах сучасного Солом'янського району з різних причин зникло 80 вуличних об'єктів - 36 вулиць, 41 провулок, 2 проїзди та 1 тупик.

Слід зауважити, що декілька вулиць та провулків, офіційно ліквідовані, фізично існують дотепер як безіменні проїзди.