Із циклу "Прочитання вулиць"
 |
| Провулок Юрія Матущака. Джерело: google.com |
Сучасна назва (з 2022): провулок Юрія Матущака
Підстава для перейменування: назва на честь вчителя історії, добровольця батальйону Дніпро, учасника війни на сході України Юрія Матущака.
Рішення Київської міської ради: від 8 вересня 2022 року №5412/5453 «Про перейменування провулку в Солом’янському районі міста Києва»
Місцевість: Відрадний
Розташування: пролягає від вулиць Миколи Василенка до Світлодарської вулиці
Попередня назва (1955-2022): Радищева, на честь російського письменника
Первинна назва (1-а чверть XX ст.-1955): Чеховський провулок
Юрій Віталійович Матущак (15 лютого 1987, Донецьк — 29 серпня 2014, Іловайськ) — вчитель історії, учасник Євромайдану в Києві та Донецьку, рядовий, доброволець батальйону міліції «Дніпро-1».
Життєпис
Народився в Донецьку. Закінчив 2004 року донецьку ЗОШ, 2009 року — Донецький національний університет. Засновник і голова Донецької обласної молодіжної громадської організації «Поштовх». Протягом 2011—2012 років стажувався в рамках Європейської волонтерської служби у центрі Брама Ґродська — Театр NN у польському Любліні, де брав участь у проєкті з відновлення пам'яті про трагедію 1943 року на Волині; збирав свідчення очевидців тих подій. 2012 року повернувся до України, працював шкільним вчителем історії.
Один із організаторів донецького Євромайдану та активний учасник Євромайдану в Києві. Одночасно брав участь у створенні Самооборони Донецька з метою забезпечення безпеки учасників проукраїнських акцій, задля чого звільняється зі школи. В червні 2014 року Юрій зі своєю дівчиною, громадянкою Італії Франческою Леонарді, змушено полишають Донецьк і переїздять до Чернівців.
Разом з другом В'ячеславом Макаренком записався добровольцем до лав батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1».
Загинув 29 серпня 2014 року між селами Новокатеринівка і Горбатенко Старобешівського району Донецької області під час виходу з оточення під Іловайськом. Станом на 18 вересня 2014 року був у списках безвісти зниклих. Похований в Дніпрі на Краснопільському цвинтарі спершу як тимчасово невідомий боєць, у 2015 році ідентифікований за ДНК.
Без сина лишилися мама й батько, художник Віталій Матущак та сестра.
14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).
21 квітня 2016-го у холі головного корпусу Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця) встановлено меморіальну дошку на честь випускника Юрія Матущака.
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 10, місце 23
Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії
2017 року письменниця Олександра Іванюк видала роман "Аморте", написаний на основі реальної історії кохання українського активіста Юрія Матущака та італійської волонтерки Франчески Леонарді.
8 вересня 2022 року на честь Юрія Матущака перейменовано провулок у Солом'янському районі міста Києва.