«Київська політехніка»

До 125-річчя з часу відкриття у Києві Київського політехнічного інституту

Цей рік – ювілейний для політехнічного інституту, який відомий на весь світ своїми досягненнями на видатними науковцями.

Ідея створення вищого технічного закладу виникла в царській Росії на потребу часу, оскільки стрімко розвивалась промисловість і потрібні були освічені професійні кадри. Особливо в цьому були зацікавлені цукрозаводчики південно- західного краю. Тому політехнічний інститут було вирішено відкрити саме в Києві.

«Шедевр на Шулявці» - так називали кияни цей навчальний заклад побудований на кошти меценатів. До збору коштів долучалися як прості мешканці Києва так і відомі імена, як сім’я Терещенків та Л.Бродський, а також Київська міська дума, банки, заводи та установи. Корпуси інституту зведено за проектом відомого архітектора І.Кітнера.

У 1898 році відбулися урочистості з нагоди відкриття Київського політехнічного інституту, який мав 4 відділення: механічне, інженерне, сільськогосподарське та хімічне. Першим директором КПІ був призначений В. Л. Кирпичов.

Міністр фінансів Росії С.Ю.Вітте особисто піклувався КПІ, ним була сформована група вчених - засновників політехніки: Д.Менделєєв, М. Жуковський, К.Тимірязєв та ін.

Основою вищої технічної освіти КПІ стало поєднання наукових дисциплін з практичними навичками на виробництві та в наукових установах. Таку модель навчання назвали фізико-технічною, її й тепер вважають елітною вищою інженерною освітою.

Про якість підготовки інженерів свідчить відгук голови Екзаменаційної комісії 1903 року Д.Менделеєва: «Маючи 35-річний досвід у справі дипломування у вищих навчальних закладах, я маю сміливість стверджувати, що такої загальної сукупності спеціальних робіт студентів, яку я бачив у першому випуску Київського політехнікуму, не можна зустріти у відомих мені університетах і технологічних інститутах».

У 1906 році при Механічному гуртку КПІ було створено Повітроплавну секцію, з якої вийшло більшість авіаційних конструкторів світового рівня. До «золотих імен» Київської політехніки належать: професори С.Тимошенко, М.Делоне, піонер повітроплавання І.Сікорський, творець гідролітаків Д Григорович, розробник авіаційних двигунів О.Мікулін та ін.

Протягом століття свого існування Політехнічний інститут славився видатними досягненнями своїх випускників багатьох поколінь, серед яких всесвітньо відомі імена такі, як Євген та Борис Патони, С.Корольов, С.Тимошенко та багато інших, що увічнені у бронзі на алеї Слави КПІ. Останні роки свого життя вихованню майбутніх авіаційних інженерів присвятив перший космонавт України Леонід Каденюк.

Сьогодні Київський політехнічний інститут – найбільший навчальний заклад України, який має статус дослідницького університету. У 2016 році йому присвоєно ім’я його колишнього студента, видатного авіаконструктора ХХ століття І.І.Сікорського.

«Повертайся живим!»

До Дня Києва розв‘язку на вулиці Гетьмана прикрасило найбільше в місті тематичне панно.

Його назва - «Повертайся живим!», площа - 154 кв.м., для створення використано 25 тисяч квітів та допоміжні матеріали.

Повертайся живим! - ми говоримо кожному чоловікові, хлопцю, тату, дідусеві, другу, кожному Захиснику України.

«Мій дім 603 548 кілометрів квадратних»

«Мій дім 603 548 кілометрів квадратних» - слова в серцях кожного українця, які стали напрочуд цінними з початку вторгнення.

Саме цей патріотичний вислів зображений на квітнику, створеному у Солом’янському районі - найбільшому за численьністю населення районі міста Києва, та і України загалом.

Квітник, площею 45 квадртаних метрів, розмістився на схилах парку «Відрадний», а 15 тисяч квітів створили композицію, яка поєднала в собі символ України - вишиванку і головне бажання всього українського народу - єдина і цілісна держава.

Ворог намагається змінити кордони, але ми не погоджуємося віддати й сантиметра. У неї 603 548 квадратних кілометрів родючих полів, міст, що розвиваються, прекрасної природи та фантастично сміливих людей.

У центрі столиці відкрили сорокову фігурку проєкту «Шукай»

Напередодні Дня Києва на вулиці Десятинній, 12 встановили бронзову мініскульптурку «Київська складáнка».

Це сорокова, ювілейна, мініскульптурка проєкту Юлії Бевзенко «Шукай!». Вона присвячена всім киянам, які жили, живуть і житимуть у місті.

Cкладáнка ― український відповідник до слова «пазл». Вона символізує єдність Києва. Фрагменти «Київської складанки» формують кияни, а також ті, для кого Київ став домівкою.

«П’ять років ми розповідаємо мешканцям і гостям столиці про її історію. Однак зараз історію Києва пише кожен мешканець міста. Тому „Київська складáнка“ ― це подарунок усім киянам. Тим, хто живе тут поколіннями, й тим, хто сюди переїхав. Тим, хто виїхав із Києва через війну та обовʼязково повернеться. Тим, хто захищав Київ і продовжує його захищати», ― пояснює Юлія Бевзенко.

У кожну скульптурку Юлія «закладає» якийсь особливий знак, прикмету для здійснення бажання. Є така і в «складанки» доторкаючись до одного із пазлів, ви наче об’єднуєтеся з усіма мешканцями міста.

«Київську складанку» створив скульптор Юрій Білявський. Меценатом мініскульптурки виступив Інститут вертебрології та реабілітації. Це уже третя фігурка, створення якої спонсорував інститут. Раніше за їхнього сприяння з’явилися «Серце Києва» (присвячена Миколі Амосову) та «Гелікоптер Сікорського».

Вулицю Олександра Пироговського перейменовано на честь Григорія Кочура

У Солом'янському районі вулицю Олександра Пироговського перейменовано на честь Григорія Кочура.

Вулиця Олександра Пироговського була названа на честь одного з організаторів радянського підпілля в Києві, секретаря Залізничного підпільного райкому, Героя Радянського Союзу Олександра Пироговського. З метою деколонізації столичної топоніміки шляхом рейтингового електронного голосування у додатку «Київ Цифровий» було обрано нову назву цієї вулиці. Серед варіантів щодо перейменування 2 492 голоси набрала пропозиція Григорія Кочура.

Нова назва запропонована на честь визначного українського перекладача і літературознавця, одного із інтелектуальних лідерів «шістдесятництва», учня Миколи Зерова, політв’язня сталінських концтаборів Григорія Кочура (1908-1994 роки).

Київська міська рада

У столиці перейменували ще 26 міських об’єктів, назви яких пов’язані з росією та її сателітами

У столиці перейменували ще 26 міських об’єктів, назви яких пов’язані з росією та її сателітами

Станції Київського метрополітену:

• станція «Дружби народів» – станція «Звіринецька»
• станція «Площа Льва Толстого» – станція «Площа Українських Героїв»
• проєктна станція «Проспект Правди» – станція «Варшавська»

Солом’янський район:

• вулиця Олександра Пироговського – вулиця Григорія Кочура

Голосіївський район:

• вулиця Генерала Матикіна – вулиця Конча-Заспинська
• вулиця Юрія Смолича – вулиця Докії Гуменної
• провулок Ржевський – провулок Станіслава Лема
• вулиця Володі Дубініна – вулиця Рея Бредбері
• провулок Левітана – провулок Миколи Бурачека
• вулицю Пролетарська – вулиця Наталії Лотоцької
• провулок Пролетарський провулок Наталії Лотоцької
• вулиця Марії Боровиченко – вулиця Віри Ґедройць

Святошинський район:

• провулок Кулібіна – провулок Антоніни Смереки
• вулиця Ріхарда Зорге – вулиця Василя Єрошенка
• провулок Червонозаводський – провулок Анатолія Базилевича

Дніпровський район:

• вулиця Академіка Бутлерова – вулиця Роберта Лісовського
• вулиця Станюковича – вулиця Любові Малої

Деснянський район:

• вулиця Червоноткацька – вулиця Вінстона Черчилля
• вулиця Некрасова – вулиця Зінаїди Тулуб
• вулиця Матросова – вулиця Опанаса Заливахи

Шевченківський район:

• провулок Орловського – провулок Джорджа Орвелла

Дарницький район:

• вулиця Чкалова – вулиця Сергія Світославського
• провулок Лермонтова 5-го – провулок Дмитра Цвітковського
• провулок Волго-Донський – провулок Надії Світличної
• провулок Суворова – провулок Ніни Строкатої

Печерський район:

• Петрівська алея – алея Магдебурзького права

Київська міська рада

Культурно-мистецька програма «Київська абетка" до Дня Києва

До Дня Києва Бібліотеки Солом'янки підготували культурно-мистецьку програму «Київська абетка":

24 травня, 12:00, бібліотека №13 (проспект Відрадний, 14/45) - зустріч з поетесою Інною Ковальчук та презентація антології київських поетів "Поміж повітряних тривог", яка нещодавно вийшла друком, присвячена столичному Києву, та упорядницею якої є пані Інна

24 травня о 14:00, бібліотека імені М. Бажана (проспект Валерія Лобановського, 37) - зустріч з поетесою, авторкою поезії про Київ, представницею "Об'єднання інвалідів "Джерело натхнення" Іриною Савекіною

25 травня, 10:30, бібліотека імені М. Реріха (вул. Єреванська,12) - зустріч з поеткою-пісняркою, громадською діячкою, авторкою пісень про Київ Світланою Кас'яненко

25 травня о 15:00, бібліотека "Солом'янська" (вул. Каваказька, 7) - зустріч із головною редакторкою журналу «Жінка», громадською діячкою, журналісткою, яка досліджує київську культуру Тамарою Маркеловою

26 травня о 14:00, бібліотека імені О. Новікова-Прибоя (вул. Новгород-Сіверська, 5) - творча зустріч із сучасною українською письменницею, дослідницею української міфології Дарою Корній

28 травня о 12:00, Центральна районна бібліотека (вул. Освіти, 14а) - літературно-музична зустріч "Києве мій", в рамках якої відбудеться презентація збірки поета Максима Тадейовича Рильського «Співучий Києве, дитя живих століть» за участі Максима Рильського (внука поета)

28 травня о 14:00, бібліотека імені М. Реріха (вул. Єреванська, 12) - концерт співачки Світлани Клочкової-Коваленко. Звучатимуть українські народні пісні, міські романси та авторські пісні (сучасних авторів, композиторів та авторів 20 століття)

Запрошуємо! 

У Солом'янському районі вулицю Полковника Шутова

У Солом'янському районі вулицю Полковника Шутова перейменовано на честь історичної місцевості - вулиця Грушецька.

Вулиця Полковника Шутова була названа на честь радянського офіцера, Героя Радянського Союзу Степана Шутова. 

Назва – вулиця Грушецька запропонована від назви історичної місцевості Грушки. З метою деколонізації столичної топоніміки, відновлення та збереження історично сформованої топоніміки столиці шляхом електронного голосування у додатку «Київ Цифровий» 14 587 користувачів підтримали перейменування на честь історичної місцевості.

Нагадаємо, зміна назв міських об’єктів не передбачає переоформлення документів.

Джерело: Київська міська рада