Історична забудова району. Колишні казарми на вулиці Гарматній

На вулиці Гарматінй, 10 (ріг вулиці Олекси Тихого) в місцевості Грушки збереглися дві двоповерхові будівлі колишніх казарм Залізничного батальйону, споруджені ще у 1910-х роках. Одна будівля стоїть вздовж вулиці Гарматної, інша вздовж вулиці Олекси Тихого.

Це одні із найдавніших споруд місцевості. Декор фасаду якнайбільш стриманий, фактично єдиними елементами є зубці під дахом. Дещо більше декору мають бічні фронтони, які характерні для технічних споруд.

Казарма вздовж Гарматної має певні відмінності порівняно з тією, що стоїть вздовж Олекси Тихого. Це наявність фронтону як над середньою частиною, так і двох фронтонів з лівого та правого боків.

Споруди є цінним зразком громадської забудови району 1910-х років.

Фото Олександра Михайлика

Історія бібліотек Солом'янського району. Бібліотека імені Ігоря Шамо

Однією із найстаріших бібліотек району є бібліотека сімейного читання імені Ігоря Шамо, що діє за адресою вулиця Академіка Шалімова, 22.

Історія бібліотеки почалася 1920 року, коли було засновано центральну районну бібліотеку для дітей імені Надії Крупської Шулявського району (у 1923-1927 Раковський, з 1927 по 2001 Жовтневий). А 1934 року було створено центральну районну бібліотеку для дорослих імені Михайла Лермонтова. Того ж року їх було об'єднано у центральну районну бібліотеку імені Лермонтова.

Бібліотека імені Шамо

У сучасному приміщенні бібліотека працює з 1966 року, коли було споруджено 9-поверховий будинок, на першому поверсі якого вона працює відтоді.

Як центральній районній, 1987 року їй було підпорядковано 5 бібліотек для дорослих, а з 1987 року – і 3 бібліотеки для дітей.

На підставі Розпорядження № 198 від 15.11.2001 року Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації створена нова централізована бібліотечна система району - Солом'янська централізована бібліотечна система, до складу якої увійшла і бібліотека сімейного читання імені Лермонтова та ще 6 публічних бібліотек колишнього Жовтневого району м. Києва.

9 листопада 2023 року бібліотеку перейменовано на честь українського композитора Ігоря Шамо, автора музики гімну Києва.

Історія району в фотографіях. Екіпаж аеропорту "Київ", 1975

Серед інших фото на авіаційну тематику нашого району, дуже цікавим є фотографія одного з екіпажів аеропорту – 3 пілоти та бортпровідниця (або стюардеса), зроблена у 1975 році.

Рейс завершився, пілоти та стюардеса з речами прямують від літака в бік будівлі аеропорту. А далі – додому, відпочивати перед наступним рейсом.

Оригінал фото зберігається в колекції Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди. Зацифровано в листопаді 2024 року. Публікується вперше.

Фотофакт. Яка вулиця?

Часом бувало, що при перейменуванні вулиці табличку не замінювали, а так би мовити, перемальовували. Так відбулося із табличкою на будинку №37 на вулиці Авіації. Коли останню 1985 року було перейменовано на Авіаконструктора Антонова, зверху просто нанесли новий слой фарби та нову ж назву. З часом верхній слой 1985 року під дією опадів потроху почав відпадати. Тож тепер тепер це химерна назва "Ант... ...іації".

Тепер на табличці можна побачити частини одразу обох назв вулиці – колишньої і сучасної. Будете проходити повз будинок – зверніть увагу!

Поєднання колишньої і сучасної назв, часткове. Фото Олександра Михайлика, 2020

Краєзнавчі раритети бібліотеки

Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди має унікальні краєзнавчі фонди, що почали формуватися 1950 року, коли бібліотека отримала постійне приміщення на вулиці Новій 6-й (нині Освіти), 14. Того ж року надійшли перші дві книги про наше місто – "Киев" Івана Марченка та "Археологические исследования древнего Киева" Михайла Каргера. В подальшому, у 1950-х-1960-х роках, бібліотека отримувала ще ряд видань.

У 2024-2025 роках колекція раритетних краєзнавчих видань цього періоду поповнилася. Чимало книг передав бібліотеці письменник-краєзнавець Олександр Михайлик.

Тож у жовтні 2025 року відбувалася виставка "Раритетні краєзнавчі видання у колекції бібліотеки 1950-1970 роки", де представлено 30 книг цього періоду про Київ та область.

Значний інтерес мають книги "Київ" та "Киев. Справочник-путеводитель" 1954 року, путівник "Днепр" 1955 року, книга "Шевченківський район", буклет "Київ", довідник "Київська область" 1957 року (та її друге видання 1967 року) та "Вулиці Києва" 1958 року, книги "Залізничний район", "Здание Университета им. Т.Г. Шевченко в Киеве", "Історико-революційні пам'ятні місця і пам'ятники Києва", "Архитектура Андреевской церкви" 1959 року, другий том "Історії Києва", книга "Киев" Григорія Логвина та путівник Києвом англійською мовою 1960 року, спогади Григорія Григор'єва "У старому Києві" та книга "История Киевского политехнического института" 1961 року, путівник "Киев" і книга "Шевченко і Київський університет" 1964 року, путівник по Виставці передового досвіду народного господарства 1965 року, книга "Ресторани і кафе Києва" 1969 року та інші видання.

Кожна з цих книг є справжніми раритетами, адже більшість було видано невеликими накладами і в бібліотеках їх вціліли одиниці.

Історія району на сторінках газет. Кадетський Гай – підземна річка

У грудневому номері газети "Солом'янка" за 2015 рік опубілковано цікаву статтю, присвячену притоці Либеді, струмку Кадетський Гай. "Кадетський Гай" – підземна річка Солом'янки.

Оригінал статті зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди. Зацифровано в грудні 2024 року.

Історичні карти Солом'янки. План 1900 року

1900 року було видано маловідомий план Києва, який, як і більшість попередніх, охоплює частину території нашого району вздовж річки Либідь – Шулявка, Солом'янка та Протасів Яр.

На першому фрагменті – Солом'янка та Протасів Яр. Під числом 69 – Бактеріологічний інститут.

На іншому фрагменті – Шулявка, поряд гасові склади. На захід – Казенні землі. Південніше залізниці – Кадетський корпус та Кадетський гай. Під числом 70 Політехнічний інститут, 71 – церква св. Марії Магдалини.

Історична забудова району. Колишні казарми на вул. Грушецькій

Київське окружне інженерне управління 1898 року отримало 76 десятин земель біля хутора Грушки. Фактична передача земель відбулася 1902 року. Невдовзі тут постало військове містечко – вздовж нинішніх вулиць Гарматної та Грушецької було збудовано близько 10 здебільшого двоповерхових казарм, хоча звели і декілька одноповерхових. Тут приблизно з 1910 року розташовувався Сьомий залізничний батальйон.

Збереглися одноповерхова за адресою вул. Грушецька, 6 та дві двоповерхові казарми за адресою вул. Грушецька, 1 і 5 (другу було згодом надбудовано третім поверхом). Збудовано їх бл. 1910 року. Нині споруди вже не є казармами, в них розміщуються різні установи невійськового призначення.

Є цікавими зразками казарменої забудови початку XX століття, відтак декор фасадів дуже стриманий.

вул. Грушецька, 6. Фото Олександра Михайлика

вул. Грушецька, 1. Фото Олександра Михайлика

Вул. Грушецька, 5. Фото Олександра Михайлика

Історія бібліотек Солом'янського району. Бібліотека "Солом'янська"

Бібліотека "Солом'янська" найстаріша в Солом'янському районі міста Києва. Історія її створення сягає позаминулого століття, коли купець Олександр Пустинський придбав на Солом’янці, поблизу майбутньої Покровської церкви (зведена у 1895-1897) 5 десятин землі і побудував 1894 року великий будинок.

Будинок Пустинських. Креселення, 1894 рік. З архіву Володимира Невзорова

З 1910 року садибою володів зять Пустинського, Михайло Стрекалов, а з 1911 – його дружина Лідія, донька Олександра Пустинського. Тож ця місцевість здобула назву тодішнього власника будинку – Стрекаловка.

Родина Пустинських-Стрекалових мала чудову бібліотеку, якою в 1910-1914 роках користувався відомий письменник Степан Васильченко (тоді він винаймав житло у будинку). Лідія Гридіна (дочка Михайла Стрекалова) на потреби району подарувала під бібліотеку 4 кімнати у власному будинку загальною площею 115 м². У іншій половині продовжувала жити родина. В 1936 році бібліотека відкрила свої двері. В 1937 році бібліотеці присвоєно ім’я льотчика Валерія Павловича Чкалова. У будинку Стрекалових бібліотека працювала до 70-х років ХХ століття, поки сам будинок не було знесено. У фонді бібліотеки і досі є багато книжок, що мають штамп із такою адресою - вулиця Островського, 22.

Родина Пустинських-Стрекалових та їх друзі. Внизу посередині в білому – письменник Степан Васильченко. Початок 1910-х. З архіву Володимира Невзорова.

Під час радянсько-німецької війни 1941-1945 років бібліотека не працювала, за приміщеннями наглядала Лідія Грідіна, а найцінніші видання з бібліотеки забрала на зберігання матушка Покровської церкви на Солом'янці Марія Доброгорська.

Після Другої світової війни бібліотека знову розпочала свою роботу. У 1946 році на бібліотеку було складено Реєстраційну картку, видану Комітетом у справах культурно-освітніх установ при Раді Міністрів УРСР. 

У 60-х роках мешканців будинку Стрекалових було розселено в нові квартири в щойно збудованих багатоповерхівках, а сам будинок згодом знесено. З 1 січня 1964 року бібліотека орендує нежитлове приміщення на Повітрофлотському проспекті, 8/20 площею.

1970 року споруджено 9-поверховий будинок на вулиці Кавказькій, 7. На першому поверсі будинку відтоді діє бібліотека.

Рішенням Київської міської ради №336/1340 від 10 листопада 2016 року бібліотеку перейменовано з «Бібліотеки для дорослих ім. Валерія Чкалова» в «Бібліотеку для дорослих «Солом'янська»» в рамках кампанії декомунізації, спричиненої російсько-українською війною.

Приміщення бібліотеки з 1970 року

Оскільки у основі бібліотеки – приватна книгозбірня, то у фондах збереглися книги, видані до 1941 року. Є книги кінця 19-початку 20 століття. Можна припустити, що частина з тих книг походить іще з приватної книгозбірні родини Стрекалових. Ці книги є справжніми бібліотечними раритетами і становлять особливу цінність.

Пішохідна бібліоекскурсія "Караваєві Дачі"

Солом’янський район було утворено 2001 року з двох – Залізничного та Жовтневого. Ми вже багато подорожувала теренами першого з них. Нині ж настав час зазирнути по той бік залізниці, в "жовтневу" його частину – адже насправді Караваєві Дачі знаходилися саме там.

Вже наступної суботи, 11 жовтня, запрошуємо вас на пішохідну екскурсію, під час якої працівник Бібліотеки Сковороди Олександр Михайлик проведе вас відомими й невідомими вуличками місцевості, що кияни прозвали різко та енергійно – Кардачі.

Приєднавшись до нашої мандрівки, ви, зокрема, дізнаєтеся:

• Ким був пан Караваєв і чим він так уславився?
• Скільки дач він мав у Києві?
• Яка будівля на Кардачах найдавніша?
• Що вціліло від дачної забудови цього селища?
• Де була селищна церква?

Питань багато, а відповідей, обіцяємо, буде ще більше. Приходьте всі активні, допитливі й непосидючі!

Фотофакт. Знову актуальна табличка

На приватному будинку по вул. Дачній, 58 (місцевість Пронівщина) є прямокутна синя табличка. Доволі звичайна, 1950-х-1960-х. Таких ще багато у місті. Якби не біла табличка поряд...

До 1985 року вулиця мала назву Дачна. 1985 року її було перейменовано на Бориса Гаріна. Фото було зроблено 2020 року. На той час вулиця ще мала саме таку назву.

Та 2022 року вулиці повернули її історичну назву. Тож табличка, яка 37 років фіксувала попередню назву, несподівано стала... актуальною! А неактуальною тепер є біла табличка, встановлена у 1985 році!

Історія району в фотографіях. Бортпровідниця аеропорту, 1970 рік

У музейно-краєзнавчій кімнаті Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди є експозиція, присвячена аеропорту "Київ". З-поміж інших експонатів у нашій колекції є фото авіаторів. Зокрема, значний інтерес має фото 1970 року, на якому – бортпровідниця, що стоїть на виході з літака.

В подальшому ми опублікуємо ще ряд фото на авіаційну тематику.

Зацифровано в листопаді 2024 року. Публікується вперше.

Лекція "Кінотеатри Солом'янського району"

Що ви знаєте про кінотеатри Солом’янського району? Скільки їх існувало в нашій місцевості, які були найбільшими і які працюють зараз? Краєзнавець Олександр Михайлик детально дослідив кінозальну тему й готовий розкрити її вже найближчої середи – 8 жовтня.

Завітавши на лекцію, ви дізнаєтеся, коли й де на Солом’янці відкрився перший синематограф. А ще поговоримо про справжній бум відкриття кінотеатрів у 1950-70-х роках та занепад галузі 1990-х.

Торкнемося і вже призабутої, а для молоді навіть екзотичної, теми літніх кінотеатрів, адже їх серед київської зелені колись було чимало.

Впевнені, для багатьох читачів це будуть цікаві спогади. Бо ж ходити у кіно на Солом'янці любили завжди. Ну, майже як в бібліотеки.

Історичні карти Солом'янки. План 1899 року

З-поміж планів Києва кінця ХІХ - початку ХХ століття є як відомі, так і маловідомі. До останнього належить план 1899 року.

Як і більшість, він зосереджений на самому місті, проте на нього потрапили і передмістя. Зображено Дачі (Казенні Дачі), Шулявку, Верхню та Нижню Солом'янку та Протасів Яр.

Варто розглянути фрагменти детальніше. План рясніє цікавими деталями. Так, бачимо напис "Земля Інженерного відомства. Місце побудови Політехнічного інституту". Позначено чавуно-ливарний завод, йдеться про завод "Гретер, Криванек і Ко". Між Шулявкою та залізницею – склади гасу.

Підписано не лише Кадетський корпус, а й ставок та лазню.

На іншому фрагменті карти – околиці вокзалу. Підписано залізничні майстерні, Колонію залізничних службовців та Училище технічне. Землі між Верхньою і Нижньою Солом'янками та Протасовим Яром – "Дача рогатої худоби митрополичого двору" (скотного в оригіналі). Ці землі належали церкві аж до 1917 року і тому тривалий час не мали забудови.

Підписано Бактеріологічний інститут, Байковий гай, а в ньому – Сухарний завод (військовий паровий млин та хлібопекарня).

Краєзнавчі середи з Олександром Михайликом: жовтень

Осінній краєзнавчий сезон триває. Краєзнавець Олександр Михайлик проведе для вас в жовтні 5 лекцій в різних бібліотеках району та запросить на 2 пішохідні екскурсії. Тож обирайте теми собі до смаку і приходьте – локації та час вказані в афіші.

Нагадуємо, що всі ці заходи організовані Центральна бібліотека Солом'янки і є абсолютно безоплатними!

Історична забудова району. Колишня туберкульозна лікарня

У 1914-1915 роках в складі комплексу Клінічного містечка за проектом архітектора Василя Осьмака) було зведено 2-3-поверховий корпус, у якому була туберкульозна лікарня клініки Університету (сучасна адреса – вулиця Амосова, 13).

Будівля розміщена окремо від комплексу колишньої хірургічної клініки. Тож вона згодом змінила призначення. Нині це корпус №2 Інституту бiоенергетичних культур i цукрових буряків.

Окрім самого корпусу, поряд була споруджена одноповерхова будівля. В ній первісно могло бути житло для лікарів.

Будівля чудово збереглася зовні. Окрім того, вціліли автентичні огородження сходів, ковані дашки над входами, плитка на підлозі.

Споруда стоїть далеко від вулиці, тож є маловідомою. Фактично це одна із найменш відомих історичних споруд Солом'янського району.

Історія бібліотек Солом'янського району

Навесні 2025 року ми розповідали мовою світлин про історію Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди. Ви можете дізнатися її за посиланням (внизу тієї сторінки посилання на інші дописи).

Нам хочеться розповісти і про інші 16 бібліотек, які входять до складу централізованої бібліотечної системи.

Короткі дані про бібліотеки:

1. Центральна бібліотека імені Григорія Сковороди. Заснована 1946 року. 1950 року отримала нове приміщення. З 2008 у сучасному приміщенні. У 1955-2023 – імені Достоєвського. З 1976 центральна районна бібліотека. Адреса – вул. Освіти, 14а
2. Бібліотека "Солом’янська". Заснована 1894 як особиста бібліотека родини Пустинських-Стрекалових. 1936 відкрита як публічна. З 1970 року в сучасному приміщенні. У 1937-2016 імені Чкалова. Адреса – вул. Кавказька, 7.
3. Бібліотека імені Ігоря Шамо. Заснована 1934 на базі двох бібліотек, одна з яких заснована 1920 як центральна районна дитяча ім. Крупської, інша – центральна районна доросла ім. Лермонтова, заснована того ж 1934. З 1966 у сучасному приміщенні. У 1934-2023 імені Лермонтова. До 2001 центральна районна бібліотека Жовтневого району. Адреса – вул. Академіка Шалімова, 22.
4. Бібліотека імені Івана Світличного. Заснована 1950 року. З 1962 року в сучасному приміщенні. У 1953-2016 імені Чапаєва. Адреса – проспект Повітряних Сил, 12.
5. Бібліотека імені Михайла Слабошпицького. Заснована 1950 року. З 1968 у сучасному приміщенні. У 1950-2023 імені Новікова-Прибоя. Адреса – вул. Новгород-Сіверська, 5.
6. Бібліотека імені Євгена Гуцала. Заснована 1951 року. З 1967 року в сучасному приміщенні. У 1967-2020 імені Петра Вершигори. Адреса – бульвар Вацлава Гавела, 34.
7. Бібліотека "Преображенська". Заснована 1 серпня 1951 року. З грудня 1953 року в сучасному приміщенні. У 1965-2020 імені Олександра Пироговського. До 1987 центральна районна дитяча бібліотека. Адреса – вул. Максима Кривоноса, 19.
8. Бібліотека імені Миколи Реріха. Заснована 1958 року. З 1960 року в сучасному приміщенні. У 1958-1992 імені XXII з’їзду КПРС. Адреса – вул. Єреванська, 12.
9. Бібліотека імені Олександра Донченка. Заснована в грудні 1961 року. З 1968 року в сучасному приміщенні. Ім’я Олександра Донченка з 1969 року. Адреса – вул. Єреванська, 13 корпус 1.
10. Бібліотека імені Всеволода Нестайка. Заснована 1961 року. З кінця 1960-х (ор. 1967 рік) у сучасному приміщенні. У 1965-2020 роках імені Володимира Кудряшова. Адреса – вул. Солом’янська, 33.
11. Бібліотека №11. Заснована в грудні 1964 року. Адреса – вул. Андрія Мельника, 21.
12. Бібліотека №13. Заснована в 1968 року. Адреса – проспект Відрадний, 14/45.
13. Бібліотека №15. Заснована в 1968 році. З 1974 року в сучасному приміщенні. Адреса – вул. Олекси Тихого, 34/36.
14. Бібліотека імені Івана Багряного. Заснована в 1971 році. У 1971-2007 №11 для дітей. Адреса – вул. Донецька, 57а.
15. Бібліотека імені Олександра Довженка. Заснована 20 вересня 1974 року. У 1974-1984 бібліотека для дорослих №3. Адреса – вул. Західна, 11.
16. Бібліотека мистецтв імені Миколи Бажана. Заснована 1981 року. Урочисто відкрита у жовтні 1982 року. З 6 березня 1984 імені Миколи Бажана. Адреса – просп. Валерія Лобановського, 37. Доти існувала бібліотека мистецтв на проспекті Повітряних Сил, 10, що нині має статусу відділу мистецтв Міської спеціалізованої молодіжної бібліотеки.
17. Бібліотека імені Олеся Гончара. Заснована в листопаді 1995 року. З 18 лютого 1997 імені Олеся Гончара. Адреса – вул. Миколи Шепелєва, 13.

Колишні

1. Бібліотека для дорослих №4. Існувала за адресою вул. Солом’янська, 33.
2. Філія бібліотеки імені Кудряшова. Вул. Людмили Проценко, 6.

У 16 наступних дописах ми розповімо про кожну з бібліотек.

Історія району в фотографіях. ТЕЦ-3, 1937

У фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди зберігається фото 1937 року – будівля ТЕЦ (теплоелектроцентраль), нині станція теплопостачання поряд із залізничним вокзалом. Фото 1937 року, вид з вул. Жилянської.

З фондів ЦДКФФА України ім. Пшеничного.

Спорткомплекс Київського авіаційного інституту

1973 року було споруджено спортивний комплекс Київського інституту інженерів цивільної авіації (нині Київський авіаційний інститут). В складі спортивного комплексу – стадіон на 1000 глядачів, спортивний манеж, 3 спортивних, тренажерний та тенісний зали, а також спортивний майданчик.

Спорткомплекс. Фото з сайту kamon.ua

Історія району на сторінках газет. Кадетський гай

У липневому номері газети "Солом'янка" за 2012 рік вийшла стаття архівістки Олени Полозової "Кадетський гай", присвячена історії цієї місцевості, згажано і будівництво Кадетського корпусу.

Оригінал газети зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди. Зацифровано в грудні 2024 року.

Історичні карти Солом'янки. Топографічна карта 1897 року

Топографічна карта (військова масштабу 1: 21 000) видання 1897 року була видана (із деякими додатками топооснови) 1918 року українською мовою Картографічним відділом Головної Геодезичної управи.

Це перша карта Києва та околиць, видана українською мовою. Ми подаємо її карту 1897 року.

На 6 великих аркушах, вона охоплює всі терени нашого району і фіксує вигляд місцевостей на 1897 рік. Це одна з небагатьох карт 19 століття, де можна побачити всю територію району.

На Солом'янці позначена хрестиком церква, освячена саме 1897 року в ім'я Покрови Пресвятої Богородиці.

На Шулявці вже позначено корпуси Політехнічного інституту, ліворуч – Дачі (Казенні дачі). Хрестик – церква св. Марії Магдалини.

Протасів Яр, позначено дві цегельні та військовий млин (не підписано, значок праворуч внизу).

Совки. Позначено свічний завод. У південній частині селища спеціальним значком позначено вітряк. На греблі річки Совка – водяний млин.

Жиляни. Позначено 3 вітряки, що існували у західній частині села. Хрестик – церква св. Димитрія.

Фотофакт. Похилені дерев'яні стовпи

На вулиці Провідницькій (місцевість Батиєва гора) можна побачити таке цікаве явище, як похилені дерев'яні стовпи. Місцевість зсувонебезпечна, на вулиці траплялися невеликі зсуви. Тож похилилися і старі дерев'яні стовпи.

Олександр Михайлик зафіксував це в листопаді 2017 року.