16 липня, 2025

Історія району у фотографіях. Залізничний шляхопровід

У фондах бібліотеки є цікаве фото залізничного шляхопроводу, який поєднує центральну частину міста та Солом'янку. Його було споруджено за проєктом Київської філії Союзтранспроекту у 1950–1951 роках (архітектори Ф. Гордєєв та Г. Домашенко) замість попереднього, зруйнованого у 1941 році. 

На жаль, фото не датовано. На шляхопроводі можна побачити вагони дизель-поїзда моделі ДР, які випускалися з 1960-х, але найбільшого поширення отримали у 1970-х. Тож фото 1970-х або 1980-х років.

Зацифровано у листопаді 2024 року. Публікується вперше.



15 липня, 2025

Найкоротші вулиці району. Провулок Нечуя-Левицького

П'ятою з кінця за протяжністю вулицею району є провулок Нечуя-Левицького. Його протяжність – 85 метрів. Провулок виник ще в 1950-х роках при забудові місцевості. Коли 1955 року вулицю, до якої він прилучається, було названо на честь Івана Нечуя-Левицького, провулок теж отримав його ім'я. Втім, жодного рішення про найменування провулку немає.

Він тривалий час не зазначався в довідник, не позначався на картах. Вперше ця назва з'явилася лише 2015 року в офіційному довіднику "Вулиці Києва". Тоді провулок отримав свій вуличний код і відтоді його позначають на картах.

До провулку приписано 2 приватних будинки. Він закінчується воротами гаражного кооперативу. Має нормальну ширину та тверде покриття (асфальт).

Провулок Нечуя-Левицького. Джерело: google.com


14 липня, 2025

Приєднуйтеся до пізнавальних прогулянок містом, серед яких екскурсії, присвячені Дню Української Державності

Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації та Київський центр розвитку туризму запрошують киян та гостей міста на десять екскурсій столицею на безоплатній основі цього тижня.
Зважаючи на дуже великий попит та обмежену кількість місць під час дії воєнного стану, реєстрація є обов'язковою.

Екскурсія «Шлях української державності»
Під час екскурсії ви почуєте розповідь про боротьбу за українську державність часів Гетьманщини, дізнаєтеся про державні утворення України, які засновувалися століття тому, а також ознайомитеся з історією проголошення Незалежності України та боротьби за її майбутнє в новітній історії.
Маршрут: Золоті Ворота → «Український клуб» → Національна опера України ім. Т. Г. Шевченка → Київський міський будинок учителя → Памʼятник М. Грушевському → Жовтий корпус КНУ → вул. Б. Хмельницького → Будівля КМДА → вул. Хрещатик.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
15 липня, вівторок, 16:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/BfUuo3GWkt29jfqA6

Екскурсія «Від Хартії вольностей до Основного закону»
Під час екскурсії ви дізнаєтеся про етапи розвитку конституційної ідеї у світі – від Хартії вольностей до сучасної Конституції України, а також пройдете центральними вулицями Києва, відкриваючи пам’ятні місця, пов’язані з історією української державності, біографіями видатних постатей і архітектурною спадщиною Печерська.
Маршрут: станція метро «Арсенальна» → вул. М. Грушевського → Маріїнський парк → Кріпосний провулок → вул. Інститутська → вул. Липська → Пам’ятник Пилипу Орлику.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
15 липня, вівторок, 16:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/Fe7NTfVf9K4UXYMm8

Екскурсія «Шляхами становлення Незалежності України»
Познайомтеся з історією становлення України як вільної держави та з особистостями, які відіграли ключову роль у її становленні та боротьбі за Незалежність, а також з місцями, які пов’язують нас з цими історичними подіями.
Маршрут: Софійська площа → Михайлівська площа → Арка Свободи Українського народу → вул. М. Грушевського → Пам'ятник В'ячеславу Чорноволу → Європейська площа → вул. Хрещатик → Алея Героїв Небесної Сотні → Національний банк України → площа Івана Франка → вул. Городецького.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
15 липня, вівторок, 17:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/g7mDBYk6Q3KnJwrq7

Екскурсія «Шляхами українського права»
Під час прогулянки ви почуєте, як студенти правові акти писали, який найбільший успіх Центральної Ради на міжнародній арені та як перекладач Біблії розробляв церковну реформу.
Маршрут: Пам'ятник Тарасу Шевченку → Філологічний факультет КНУ ім. Т. Шевченка → Пам'ятник Михайлу Грушевському → Педагогічний музей → Національний музей літератури України → Будівля КМДА → Майдан Незалежності → Український дім → Будинок філармонії.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
15 липня, вівторок, 18:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/5PW1rCCQbUWNEwcx5

Екскурсія «Все починається з Університету»
Під час екскурсії ви дізнаєтеся, як Університет дав початок розбудові нового кварталу Києва, а також познайомитеся з історією створення навколо Червоного корпусу чудового парку та ботанічного саду.
Маршрут: станція метро «Університет» → Ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна → Червоний корпус КНУ → Бібліотека ім. В. І. Вернадського → Парк ім. Тараса Шевченка → Київський міський будинок учителя → Володимирський собор.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
18 липня, п’ятниця, 15:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/qQnKSpMiZbzTmP919

Екскурсія «Прогулянка сучасною Оболонню»
Прогулюючись сучасним житловим масивом від станції метро «Мінська» до Оболонської набережної та мальовничого парку «Наталка», ви дізнаєтеся про історію облаштування та створення різних цікавих меморіалів і об'єктів інфраструктури в цій місцевості, серед яких – пішохідний міст-хвиля, який з'єднує набережну з Оболонським островом.
Маршрут: Пам'ятник Архангелу Михаїлу → Меморіал Небесній Сотні «Герої не вмирають» → Площа Сантьяго-де-Чилі → Оболонська набережна → Парк «Наталка» → Кесон «Сталінський тунель» → Пішохідний міст-хвиля → Оболонський острів.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
18 липня, п’ятниця, 15:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/oahZ1bhtQDqeQZvB7

Екскурсія «Святошинське намисто»
Під час прогулянки ви почуєте багато цікавих фактів про Святошино, які як намистинки в ланцюзі історичних подій пов'язують цю місцевість із давніми київськими святинями, розвитком курортної справи, ідеєю підкорення неба та з особистостями, які відіграли важливу роль у розвитку авіації.
Маршрут: бул. Академіка Вернадського → Спорткомплекс «Наука Спорт».
Місце зустрічі вказано в анкеті.
18 липня, п’ятниця, 15:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/mKGNwnSxa6REKopc8

Екскурсія «Меценати Києва»
Під час екскурсії ви почуєте про традиції благодійництва та відомі родини меценатів Києва, які жили у місті більше століття тому, дізнаєтеся про їхній внесок у збереження музейних цінностей, а також про те, як власна оселя могла стати домом молитви чи музеєм.
Маршрут: станція метро «Палац спорту» → Хоральна синагога Бродського → Бессарабський ринок → Національний музей Тараса Шевченка → Національний музей «Київська картинна галерея» → Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків → Національна наукова медична бібліотека України.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
19 липня, субота, 12:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/qT3AAhSjseM6y6HfA

Екскурсія «Відомий і невідомий Печерськ»
Познайомтеся з одним із найдавніших районів Києва – Печерськом, його історичними та військовими об’єктами, зокрема, й з найвідомішими оборонними спорудами та пам’яткою архітектури світового значення.
Маршрут: Станція метро «Печерська» → Військовий інститут телекомунікації та інформатизації → Цитадель Київської фортеці → Мистецький Арсенал → Києво-Печерська Лавра → Парк Слави → Алея Героїв Крут → Арсенальна площа.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
19 липня, субота, 12:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/xWcLwevTqyFGGQGX7

Екскурсія «Нивки. Паркова симфонія»
Під час прогулянки ви довідаєтеся про таємниці одного з найбільших парків Києва – Нивок, а також дізнаєтеся про видатних особистостей, пов’язаних із цією місцевістю, розташованою неподалік від центру мегаполіса.
Маршрут: ст. метро «Берестейська» → Парк «Нивки» → Станція метро «Нивки».
Місце зустрічі вказано в анкеті.
19 липня, субота, 12:00.
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/AryAbUykrYpttWMj7

Ознайомтеся, будь ласка, з нашими правилами безпеки під час дії воєнного стану:
  • у разі повітряної тривоги за маршрутом передбачені діючі укриття, кожен учасник прогулянки заради своєї безпеки повинен слухати вказівки гіда
  • у разі ворожих обстрілів заради безпеки екскурсантів та гіда, Управління та Київський центр розвитку туризму залишають за собою право скасувати прогулянку.

Тоді й тепер: Вулиця Василя Овсієнка

На жаль, досі майже немає у вільному доступі історичних фото Олександрівської слобідки. Тому кожна фотографія з родинних архівів є надзвичайно цінною.

2021 року у фейсбук-групі "Історія Солом'янського району" було оприлюднено унікальне фото. На ньому – тодішня вулиця Білгородська (нині Василя Овсієнка). Фото можна точно датувати 1962 роком – саме тоді було споруджено будинок №12 (ліворуч на фото). Праворуч бачимо вже приречений на знесення приватний будинок. Такими колись було забудовано всю Олександрівську слобідку.

1962 рік

А так вулиця виглядає зараз (фото зроблено з тієї ж точки, що й у 1962). Фото краєзнавця Олександра Михайлика, липень 2025 року. 
На місці приватних будинків згодом було споруджено дитячий садок. А от ширина вулиці не змінилася, лише її було заасфальтовано. Замість дерев'яних стовпів ще у 1970-х встановлено залізобетонні електроопори. Немає дерев вздовж будинку №12.

2025 рік

13 липня, 2025

Історія району на сторінках газет. Із історії району

 У жовтневому числі №9 газети "Солом'янка" за 2010 рік було опубліковано статтю "Із історії району", підготовану на основі книги 1959 року "Залізничний район". Її підготувала Валентина Дідченко (їй в кінці статті редакція дякує за сприяння у підготовці матеріалу".

Наприкінці статті зазначено "продовження буде в наступних номерах". Втім, з невідомих нам причин продовження публікацій у цьому форматі більше не було.

Оригінал статті зберігається у фондах бібліотеки. Зацифровано в грудні 2024 року.


12 липня, 2025

Видатні імена Солом'янського району. Степан Васильченко

 З 1955 року на Чоколівці існує вулиця Васильченка (доти мала назву Воскресенської). Невипадково вулиця на честь видатного письменника письменника Степана Васильченка (справжнє прізвище Панасенко) існує саме в нашому районі.

Адже він жив у садибі Стрекалових, що існувала до 1970-х років поряд із церквою Покрови Пресвятої Богородиці на Солом'янці. Місцина так і називалася, Стрекаловка.

Він оселився у садибі 1910 року, про що згадував у листі: 

«Я живу в кінці города, в гарному місці, в саду біля гаю недалеко від станції. Кімната простора. Адреса: Соломенка, Новая улица, усадьба Стрекалових. Коли б ви знали, як у мене тепер тут ловко. Будинок — вікнами в сад, а поза садом — яри та кручі. Вид на город — надзвичайний… Ходжу мало не щодня в Кадетський гай, гасаю босяком по саду…». 

Письменник мешкав тут до 1914 року, поки його не мобілізували до війська. Саме у Стрекаловці він написав низку творів: «На чужину», «Роман», «Циганка», «Дома», «Дощ», а також статті для газети «Рада», у якій Степан Васильченко працював журналістом.

Збереглося й унікальне фото, де Степан Васильченко (напівлежить у білому одязі в центрі знімку) – серед представників родини Стрекалових, а на задньому тлі видно й сам будинок.

У будинку була багатюща бібліотека, якою активно користувався письменників. Згодом вона стала основою заснованої 1936 року районної бібліотеки. Ця бібліотека діяла в будинку аж до 1970-х років, поки не переїхала в новий будинок на вулиці Кавказькій, 7.



11 липня, 2025

Втрачені споруди. Гуртожиток на Борщагівській, 152-В

У 1950-х роках в третьому ряді забудови було споруджено 3-поверховий гуртожиток сусіднього редукторного заводу, що мав адресу вул. Борщагівська, 152-В. У 2000-х роках його було відселено, а на межі 2000-х-2010-х років (2009-2010 роки) знесено. На його місці споруджено новий житловий будинок.

Чорно-біле фото цього будинку було опубліковане в книзі Кирила Степанця та Олександра Михайлика "Втрачені споруди Києва. 1992-2016". Кольорові оригінали публікуються вперше. Його було зроблено наприкінці 2008 року. Автор Олександр Михайлик.




10 липня, 2025

Історичні карти Солом'янки. План Києва 1860 року

План Києва 1860 року охоплює лише невеликий обшир нашого району. Проте він дуже цінний тим, що на ньому вперше є назва "Батиєва могила" – давній курганний могильник, що складався із понад 130 курганів і зник при забудові гори з 1898 року. Цікавою є назва, яка походить, ймовірно, від постаті далекого минулого Бати. Про це ви детальніше можете прочитати у легенді "Таємниця Батиєвих могил".

Також на карті зображено Шулявщину. Лише наприкінці XIX століття усталиться варіант Шулявка. З цікавих топонімів – Далекий брід, що відповідає більш давній назві брід Мужичок (впадіння річки Мокра у Либідь поблизу залізничного вокзалу). Зафіксовано і хутір Байкова.

Хутір Байкова, Батиєва могила та Далекий брід

Шулявщина. Літера "Ф" – Кадетський корпус

09 липня, 2025

Історія району в фотографіях. Склад оркестру Залізничних майстерень, 1933

 У фондах бібліотеки зберігається оригінал фото 1933 року. На ньому – склад духового оркестру з 1916 по 1933 роки Київських головних майстерень Південно-Західних залізниць, нині Київський електровагоноремонтний завод.

На жаль, на звороті не підписано людей, які на фото. Є лише напис: "Конишев, Лобунський та ін.". 

Фото зацифровано в листопаді 2024 року. Публікується вперше.



08 липня, 2025

Площі району. Площа Космонавтів

Площа Космонавтів виникла як безіменна у 1957-1958 роках, коли стартувала забудова нового Першотравневого масиву і коли бульвар Леніна (нині Чоколівський) було подовжено до зупинки електропоїздів "Караваєві Дачі" та нового шляхопроводу над залізницею.

На ще безіменній площі знімали деякі сцени фільму "Прощавайте, голуби" (1960).

Назву площа отримала згідно рішення міської ради від 30 грудня 1962 року із формулюванням "на честь подвигів радянських космонавтів". Площу перетинають наскрізь дві вулиці – Чоколівський бульвар та вулиця Авіаконструктора Антонова (наскрізного проїзду немає), прилучається вулиця Єреванська.

15 квітня 1960 року на площі запрацювала тролейбусна лінія – спершу лише в один бік частиною парного боку бульвару, маршрут №17, до якого того ж року додався і №19. А 23 грудня 1967 року відкрито лінію в обидва боки вже на всій протяжності бульвару. Нею початково ходив лише маршрут №22. Нині окрім маршруту №22к, тут пролягають №30 та 42.

Початково посеред площі існувала клумба, але вже наприкінці 1970-х її не було. З 2004 року, коли на розподільчій смузі вздовж Чоколівського бульвару встановлено загорожу.

Площа Космонавтів, 1970-і роки

07 липня, 2025

Тоді й тепер. Вулиця Локомотивна

 У 1980-х роках було зроблено дві фотографії вулиці Локомотивної на Батиєвій горі. На першому фото будинок №5 та краєчок будинку №10 (ліворуч), на другому №7 (ліворуч) та 9 (праворуч). Фото опублікував користувач однієї із фейсбук-спільнот Еміль Панасюк. 

Сучасні фото зроблено у 2015 році (будинку №9 – у 2008). Автор Олександр Михайлик. Точка майже та сама.

Як змінилися ці місця відтоді? Давно втрачено будинки №5 та 7, будинок №9 знесено наприкінці 2000-х. Будинок №10 зберігся. Вулиця вже не має брукованого покриття, її заасфальтовано

Цікаво, що зберігся дерев'яний стовп із підпіркою. Його ми бачимо як на першому історичному фото 1980-х, так і на першому фото 2015 року. Орієнтиром є і залізобетонна електрична опора з протилежного боку, яка дає змогу точно визначити місце. Дерев'яний стовп вже не використовується за призначенням, проте йому знайшли цікаву роль – на ньому закріпили дорожні знаки!

Друге фото 2015 року зроблене майже з тієї ж точки, що й друге фото 1980-х. Воно мало ракурс, спрямований на будинки, тож старий дерев'яний стовп залишився поза кадром. Його ми бачимо на сучасному фото. Він також не використовується за призначенням, проте і на ньому закріплено дорожні знаки! До речі, це єдині випадки в Києві, коли старі стовпи мають ось таке незвичне застосування.






Будинок на вул. Локомотивній, 9. 2008 рік. Фото Олександра Михайлика










06 липня, 2025

Історія району на сторінках газет. Залізнична колонія

У газеті "Солом'янка" було опубліковано статтю видатного краєзнавця та екскурсовода Віктора Киркевича (1945-2022), до речі, мешканця нашого району (він багато років жив на бульварі Вацлава Гавела). 

Стаття "Залізнична колонія" присвячена історії однойменної місцевості та її видатним мешканцям. Фактично це одна з перших публікацій про місцевість.

Оригінал газети зберігається у фондах бібліотеки. Зацифровано в листопаді 2004 року.



05 липня, 2025

Роман Ратушний

Роман Ратушний, день народження якого ми відзначаємо 5 липня, загинув, захищаючи Україну. Він не дожив навіть до 25 років, але залишив киянам величезний спадок – врятований від забудови заповідний Протасів Яр.


Все життя Романа було пов’язане із Солом’янським районом. Тут народився у 1997 році, тут закінчив школу, потім фінансово-правовий ліцей. Брав участь у Революції Гідності. З 2019-го на чолі громади боровся за збереження Протаса. А у 2022-му записався добровольцем до 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ "Холодний Яр". Захищав столицю, Сумщину й Харківську область.

Роман загинув 8 червня 2022 року далеко від Києва, в Ізюмському районі, воюючи на Харківщині проти російських загарбників. Мав позивний "Сенека". Адже всі, хто знали цього юнака, відзначали його мудрість, благородність, виняткову принциповість та чесність.

Він жив любов’ю до рідного міста, рідного району. 8 вересня 2022 року вулицю Волгоградську було перейменовано на честь Романа Ратушного. Ще раніше, у липні 2022 року Київська міська рада було підтримала рішення створити ландшафтний заказник "Протасів Яр". 23 листопада 2023 року і йому було присвоєно ім’я Романа.



04 липня, 2025

Третій фестиваль «Протасів Яр» памʼяті громадського активіста і розвідника 93-ї бригади "Холодний яр" Романа Ратушного

Друзі, вже сьогодні стартує третій фестиваль «Протасів Яр» памʼяті громадського активіста і розвідника 93-ї бригади "Холодний яр" Романа Ратушного. Триватиме 4–6 липня на галявині в Протасовому Яру.

Основна мета фестивалю - популяризувати сучасне й традиційне українське мистецтво, говорити про нашу історію, підтримувати правозахисні ініціативи і вшанувати памʼять Романа Ратушного, справу якого ми продовжуємо.
Цього року фестиваль також присвячений памʼяті його брата - Василя Ратушного, який загинув на фронті в лютому.
Приходьте. Вшануємо. Буде про важливе.

Програму дивіться на Фестиваль "Протасів Яр" памʼяті Романа Ратушного.

Втрачені споруди. Квартал гуртожитків будівельників

На початку 1950-х було забудовано частину вулиць Максима Кривоноса та Освіти, вулицю Вузівську (нині Максима Токарева), один квартал вулиці Червонозоряної. 

У кварталі було споруджено 18 2-поверхових гуртожитків (12 із них були цегляними, 6 дерев'яними). 

Майже всі будинки знесли ще наприкінці 1980-х, а на їхньому місці 1993 року побудували лікарню «Медбуд» компанії «Київміськбуд» (проспект Лобановського, 17).

Невелика частина дерев’яних двоповерхівок вздовж вулиці Вузівської (нині Максима Токарева) зберігалася до середини 1990-х. Проте наприкінці свого існування (приблизно 1995–1996 роки) вони вже стояли відселені та напівзруйновані. 1998 року на їхньому місці спорудили 10-14-поверховий будинок № 9/1). Останній будинок селища робітників трестів, у якому з 1980-х розташовувалися установи, було знесено 2015 року. Він мав адресу проспект Лобановського, 15/7.

Фото з фотоальбому "Київ", 1954 рік

Фото з фондів ЦДКФФА, 1953

Фото з фондів ЦДКФФА

Біля гуртожитків 1958 року відбувалося знімання фільму "Вулиця Молодості". На стоп-кадрах із фільму – гуртожиток, що тоді мав адресу вулиця Червонозоряна, 17. Його знімали як зовні, так і зсередини. 




Стоп-кадри з фільму "Вулиця молодості" (1958)


03 липня, 2025

Лекція циклу "Видатні імена Солом'янки". Михайло Брайчевський

В наступну середу, 9 липня о 17:30, запрошуємо вас на чергову лекцію циклу "Видатні імена Солом’янки". Ми присвятили її знаменитому історику та археологу Михайлу Брайчевському, що багато років мешкав у нашому районі.Ми розповімо про життя науковця, праці якого "Коли і як виник Київ" (1963), "Приєднання чи возз'єднання?" (1966) та "Утвердження християнства на Русі" (1988) вплинули на декілька поколінь української інтелігенції.

Згадаємо, що був Михайло Юліанович на додаток ще й філософом, мистецтвознавцем, поетом та навіть художником. Розкажемо й про його видатну роль у відбудові Михайлівського Золотоверхого та Успенського собору Києво-Печерської лаври.

Тож приходьте, бо письменник та краєзнавець Олександр Михайлик приготував безліч цікавої інформації та хоче познайомити вас з нею особисто.

Історичні карти Солом'янки. Топографічна карта 1850 року

Топографічна карта 1850 року є однією із найдавніших подібних. На фрагменті – терени майбутнього району. Топографічна основа дещо давніша, адже ще існувала дача митрополита, тож вона приблизно відповідає ситуації на 1846-1847 роки.

На карті є давні поселення району – Совки, Жиляни (чомусь на карті версія "Жуляни") та Шулявщина. Не підписано хутір Паньківщина. Решта території, як видно з карти, тоді не мала забудови. Тут були поля, чагарники, гаї. 



Віртуальний музей з історіями про станції київського метро вже відкритий

«Наше Підґрунтя» – це віртуальний музей з прив’язкою до станцій українського метрополітену у Києві, Харкові, Дніпрі, а також до публічних локацій Львова, де метрополітен є частиною міської легенди.
На станціях метро будуть розміщуватись плакати із QR-кодами, перейшовши за якими пасажири отримують доступ до віртуальної виставки, присвяченої археології та історії місцевості, де вони перебувають.
Віртуальний музей «Наше Підґрунтя» вже доступний онлайн: https://www.pidgruntya.com.ua/ 
На сайті також можна завантажити плакати.

02 липня, 2025

Історія району в фотографіях. Урок співів у Київському залізничному технічному училищі, 1916

Серед колекції фотографій, що зберігаються у фондах бібліотеки, навесні 2024 року виявлено, а в грудні 2024 року зацифровано унікальний знімок. На ньому (його зроблено 1916 року) – урок співів у Київському залізничному технічному училищі, що існувало в нашому районі на Залізничній колонії. 

У центрі – викладач співів Павло Георгійович Кукулевський. Навколо – учні училища.

Фото публікується вперше.



01 липня, 2025

Краєзнавчі середи з Олександром Михайликом у липні

Друзі, хочемо розповісти вам про краєзнавчі заходи, які проведе у червні наш колега Олександр Михайлик!

На вас чекають 4 лекції у різних бібліотеках Солом’янського району – час і локації дивіться на афіші.

Всі вони організовані Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди і абсолютно безоплатні!



Найкоротші вулиці району. Яровий провулок

Яровий провулок має протяжність 75 метрів. Це робить його четвертою за протяжністю з кінця вулицею району і 13-ою в місті.

Пролягає він від Дружньої вулиці (між будинками №37 та №39) до кінця забудови. Виник бл.1909-1910 років як Овражний провулок (адже після його закінчення йде урвище). До речі, це одна з небагатьох вулиць на Батиєвій горі, яка не була перейменована у 1950-х. 2018 року її назву лише було уточнено, надано український відповідник, адже в українській мові слова "овраг" немає, а є "яр". Тож з 2018 року провулок має українізовану версію назви – Яровий.

На відміну від решти коротких вуличок на горі, які є проїзними та прохідними, Яровий провулок це фактично вузька стежка чи прохід між будинками. Зараз він фізично непрохідний – на початку лежить великий камінь, що перекриває собою вузенький провулок.

Яровий провулок. Джерело: openstreetmap



30 червня, 2025

Тоді й тепер. Трикотажна фабрика

 На фото початку 1930-х – щойно споруджена трикотажна фабрика ім. Рози Люксембург (нині "Роза"). Частково було використано стіни будівель спаленого 1920 року військового парового млина, але більшість споруд у 1931-1932 роках звели з нуля.

На сучасній фотографії, зробленій з того ж місця через майже 85 років (2015 рік, автор Олександр Михайлик) ті споруди, що на фото 1930-х – опинилися у другій лінії забудови. Перед ними у 1950-х роках звели двоповерховий корпус. Самі споруди вже колишньої трикотажної фабрики значно реконструйовано у 2010-х роках під бізнес-центри.




29 червня, 2025

Історія району на сторінках газет. Таємниці Батиєвої гори

Стаття про Батиєву гору з містичним ухилом – "Таємниці Батиєвої гори". Опублікована у жовтневому числі газети "Солом'янка плюс". Є спроби пояснити походження назви та деякий історичний фактаж.

Оригінал газети зберігається у фондах нашої бібліотеки. Зацифровано в грудні 2024 року.



28 червня, 2025

Видатні імена Солом'янського району. Сергій Веселовський

З Київською Політехнікою та іншими навчальними закладами, розташованими в нашому районі, пов'язано багато визначних імен. Говорячи про ректорів навчального закладу, слід згадати постать Сергія Веселовського.

Сергій Веселовський був студентом, а згодом доцентом Політехніки. Мешкав він неподалік, на Борщагівській, 104. У 1911 році його було заарештовано, але 1913 року амністовано і він повернувся до викладацької діяльності. 1915 року з відзнакою закінчив Політехніку та з того моменту працював на кафедрі сільськогосподарської економіки. 

1917 року був членом Центральної Ради. З 1918 року повернувся до викладацької роботи. Був екстраординарним професором кафедри статистики Київського державного українського університету (який певний час містився в приміщенні колишнього Миколаївського артилерійського училища на сучасній Солом'янській площі). Тож у нашому районі він не лише мешкав, а й викладав у двох різних навчальних закладах.

У 1920-1921 роках він був ректором Політехніки. Коли 1922 року з Політехніки було виокремлено Київський сільськогосподарський інститут (до завершення будівництва власних корпусів у Голосіївському лісі містився на території Політехніки), Сергій Веселовський перейшов туди. Працював на кафедрі сільськогосподарської економіки (очолював у 1924-1929 роках). Працював над розробкою української наукової термінології.

У 1930-х роках Сергія Веселовського було репресовано, є відомості, що йому вдалося емігрувати, але дата та місце смерті досі невідомі. Вулиці на його честь або меморіальної дошки немає.

Сергій Веселовський (посередині з паперами) серед групи студентів та викладачів. 1925. рік. З фондів Музею історії НУБІП.


27 червня, 2025

Втрачені споруди. Будівля гастроному в селищі Жовтнівка

У другій половині 1920-х років було забудовано селище Жовтнівка, яка складалося переважно із одноповерхівок. Та вздовж Брест-Литовського шосе (нині Берестейський проспект) спорудили декілька двоповерхівок. Одна, на розі шосе з Дачним провулком звели будинок, в якому весь час його існування діяли магазини. У кінці 1920-х-1930-х – "Сорабкоп", потім – гастроном (мав адресу Брест-Литовський проспект, 47). 

Знесено будинок у 1980-х разом із усією забудовою Жовтнівки. Нині на його місці – східна частина Шулявського шляхопроводу.


Фото 1930-х років

26 червня, 2025

Історичні карти Солом'янки. План Києва та околиць 1853-1858 років

Одним із перших надзвичайно детальних є план Києва та околиць (акцент зроблено саме на них), укладений протягом 1853-1858 років.

Цей план – перший, на якому є назва "Солом'янка". Відтак він підтверджує – поселення здобуло цю назву у 1850-х роках, але не в 1830-х, як вважалося раніше. Проте на ньому й не зустрічаємо назву хутора Паньківщина, хоча будиночки вздовж річки нижче від напису "Слободка Соломенка" – це саме він.

Також це перший план, де позначено і підписано поселення Протасів Яр. Це узгоджується із архівними документами, де вперше його згадано саме у 1857-1858 роках.

План є цінним, адже вперше фіксує появу назв Солом'янка і Протасів Яр. 

Солом'янка

Протасів яр


25 червня, 2025

З нагоди Дня Конституції запрошуємо долучитися до пізнавальних прогулянок Києвом!

Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації та Київський центр розвитку туризму підготували для киян та гостей міста сім екскурсій столицею на безоплатній основі, серед яких дві дитячі, а також одна для людей із порушеннями слуху в супроводі перекладача жестової мови.
Рекомендований вік дітей: від 12 років.
Зверніть увагу! Участь дітей можлива лише у супроводі відповідальних осіб.
Зважаючи на дуже великий попит та обмежену кількість місць під час дії воєнного стану, реєстрація є обов'язковою для кожного учасника окремо.

Екскурсія «Тисячолітній шлях Конституції»
Під час екскурсії ви дізнаєтеся, якими були перші закони давньоруської держави та Конституція Війська Запорізького, Універсали УНР, та як приймався Основний Закон незалежної України.
Маршрут: Золоті Ворота → «Український клуб» → Національна опера України ім. Т. Г. Шевченка → Київський міський будинок учителя → Пам'ятник Михайлу Грушевському → Жовтий корпус КНУ → вул. Б. Хмельницького → Будівля КМДА → Хрещатик.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
27 червня, п’ятниця, 16:00. Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/XfgVp7fkDwUQDMJY7
28 червня, субота, 12:00. Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/URfajGCfTBy2REjK7
29 червня, неділя, 12:00. Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/VXaoghtgL143WzDs9

Дитяча екскурсія «Шляхами українського права»
Під час прогулянки ви почуєте, як студенти правові акти писали, який найбільший успіх Центральної Ради на міжнародній арені та як перекладач Біблії розробляв церковну реформу.
Маршрут: Пам'ятник Тарасу Шевченку → Філологічний факультет КНУ ім. Т. Шевченка → Пам'ятник Михайлу Грушевському → Педагогічний музей → Національний музей літератури України → Будівля КМДА → Майдан Незалежності → Український дім → Будинок філармонії.
Місце зустрічі вказано в анкеті.
27 червня, п’ятниця, 17:30. Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/USS8iaFSs5qJyzor7
28 червня, субота, 17:30. Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/fSSqLHcqNSCeh6tx6

Екскурсія «Конституція – від створення до сьогодення»
Познайомтеся з Основним Законом України від часів його першої розробки до сьогодення.
Маршрут: Станція метро «Арсенальна» → вул. М. Грушевського → вул. Липська → вул. П. Орлика → вул. Академіка Богомольця → вул. Круглоуніверситетська → вул. Хрещатик → Будинок Української Центральної Ради → вул. Володимирська → Софійська площа.
Місце зустрічі вказано в анкеті. 
28 червня, субота, 12:00 (для людей із порушеннями слуху).
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/Ya36VVPsm1bxXYHg9
29 червня, неділя, 12:00. Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/1AA7EcmgnUfs3mAp6

Ознайомтеся, будь ласка, з правилами безпеки під час дії воєнного стану:
  • у разі повітряної тривоги за маршрутом передбачені діючі укриття, кожен учасник прогулянки заради своєї безпеки повинен слухати вказівки гіда;
  • у разі ворожих обстрілів заради безпеки екскурсантів та гіда, Управління та Київський центр розвитку туризму залишають за собою право скасувати прогулянку.

Історія району в фотографіях. Гастроном та універмаг на Першотравневому масиві

1959 року між будинками по вулиці Міцкевича,6 та 10 збудували двоповерхову будівлю-вставку. У ній розмістився Першотравневий універмаг (на другому поверсі) та гастроном №509 (на першому поверсі). Це був один із перших універмагів Києва, відкритих після Другої світової війни. Згодом його було понижено в статусі до магазину промтоварів.

Нині у приміщенні – мережевий міні-маркет "Лоток", доти там діяв звичайний гастроном. 

Фото з книги "Залізничний район" видання 1959 року.





24 червня, 2025

Площі району. Севастопольська площа

 Однією з найбільших площ району є Севастопольська. Її формування почалося у 1950-х роках, після прокладання вулиці Червонозоряної (нині проспект Лобановського). Спершу не мала назву, умовно була Нова. 1967 року набула назву Севастопольська, яку май дотепер.

1997 року на площі відкрвися другий в Києві ресторан швидкого харчування "McDonald's". У середині 2000-х біля нього встановили списаний трамвай, в якому багато років була дитяча кімната. 2024 року старий ресторан було знесено, трамвай демонтували і вивезли.

2001 року відбулася докорінна реконструкція площа, що змінила її конфігурацію. Вихід з підземних переходів всередині кола площі було засклено, у північній частині прокладено автомобільний тунель. 11 серпня 2001 року реконструйовану площу було урочисто відкрито.

Через площу проходить проспект Повітряних Сил, починаються Чоколівський бульвар, проспект Валерія Лобановського, вулиці Святослава Хороброго, Донецька, Сім'ї Ідзіковських та Зеленогірська.

Ілюстраціями до допису будуть скан-копії газет із фондів нашої бібліотеки. Їх зацифровано в грудні 2024-січні 2025.

Стаття про площу та її тодішнє фото, з газети "Прапор комунізму", 1980-і роки


Інформація про плани реконструкції площі, газета "Добра новина", 2000

Схема руху транспорту в об'їзд площі на час її реконструкції. Газета "Добра новина", 2001


Відкриття реконструйованої площі. Газета "Добра новина", 2001