Видатні імена Солом'янського району. Професор Павловський

19 вересня 2024 року вулицю Боткіна у Солом'янському районі було перейменовано на честь Професора Павловського. Ця постать тривалий час працювала у Київському політехнічному інституті. Факультет авіаційних і космічних систем (корпус №28; на самому корпусі ще 2007 року йому відкрито меморіальну дошку), одним із ініціаторів створення і першим деканом його він був, пролягає саме повз вулицю, яка нині має його ім'я.

Розглянемо основні етапи життя та діяльності науковця.

Народився Михайло Павловський 13 березня 1942 року в селі Ружична (нині у складі міста Хмелньицького), в незаможній селянській родині. Закічивши сільську школу, поїхав до Києва і 1959 року вступив до Київського політехнічного інституту.

1963 року закінчив КПІ з відзнакою. Протягом 1963-1966 років – аспірант кафедри „Гіроскопічні прилади і пристрої”, а з 1968 року – доцент тієї ж кафедри у ступені кандидата технічних наук.

1977 року стає завідвувачем кафедрою теоретичної механіки у ступені доктора технічних наук. 1985 року створив і очолив міжгазузевий науково-дослідний інститут проблем механіки „Ритм”. 1993 року став одним із засновників і декан факультету авіаційних і космічних систем.

З 1996 року – дійсний член Української академії економічної кібернетики, 1997 року став доктормо економічних наук. 2002р. – академік–секретар Аерокосмічної академії України.

Передчасно пішов з життя у віці 61 року після важкої хвороби, 26 лютого 2004 року. Похований на Байковому кладовищі.

Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1980 рік), «Заслужений діяч науки і техніки України» (1991 рік), лауреат Державної премії СРСР (1986 рік) та двох Державних премій України (1980, 1992 роки).

Окрім наукової діяльності, був і політичним діячем. З 28 вересня по 27 жовтня 1992 року - міністр промисловості України.

Протягом 1994-2004 років - народний депутат 2, 3, 4 скликань.

Творець власної наукової школи з гіроскопів, навігаційних приладів і комплексів. Став першим доктором наук в Україні у галузі гіроскопів і навігаційних комплексів. Його підручник з теорії гіроскопів був першим галузевим підручником у світі. Під керівництвом Павловського розроблено унікальне обладнання для наземних випробувань ракетно-космічного комплексу «Енергія-Буран», а після Чорнобильської аварії — дистанційно керовані роботизовані комплекси для проведення робіт з радіоактивними матеріалами.

Розробник економічної теорії перехідного періоду та її українського контексту. Докторська дисертація Михайла Павловського з економічної теорії стала першою на пострадянському просторі, яка була присвячена стратегії економіки перехідного періоду. Ввів поняття стійкості економічної системи, що дозволяє дослідити механізми розвитку міжнародних фінансових криз.

Автор близько 450 наукових праць, серед яких 24 підручники та монографії.

Експонат краєзнавчий. Чим розраховувалися кияни протягом століть: монети різних часів у колекції бібліотеки. Частина 1. Монети 1731-1916 років

Гроші в усі часи були невіддільною частиною життя людини. Спершу існував натуральний обмін, а у 7 ст. до н.е., тобто близько 2700 років тому в Індії, Китаї та Греції. А перші паперові гроші з’явилися в Китаї у 11 століття, тобто близько 1000 років тому. Перші ж європейські банкноти було випущено 1661 року в Швеції.

Наука (і колекціонування) металевих і паперових грошей – нумізматика та боністика відповідно. Особисті колекції та колекції грошей в музеях є одним із важливих елементів побутової історії краю. В нашому випадку – Києва.

Колекція грошей нашої бібліотеки складається як з металевих, так і паперових грошей.

У цьому дописі ми познайомимося із першою частиною колекції металевих грошей, яка загалом налічує бл. 60 одиниць.

Хочемо познайомити вас із монетами періоду 1731-1916 років, якими у той період користувалися кияни. Найстаріша монета датована 1731 роком.

18 століття представлено такими монетами: мідні деньги (¼ копійки – 1731, 1745, 1760), полушки (½ копійки - 1736), копійки (1750, 1757, 1770), 2 копійки (1764) та срібні копійки (1747 та 1792).

19 - початок 20 століття: 1 копійка (1819, 1821, 1854), 2 копійки (1820, 1822, 1839), денежка (½ копійки) (1855), 1 копійка (1855, 1880, 1904, 1916), 2 копійки (1864, 1914), 3 копійки (1864, 1898).

Усі монети - з особистої колекції Олександра Михайлика.

Мідні деньги, полушки та копійки 1731-1770 роки

Мідні та срібні копійки, 1747-1790 роки

Мідні 1 та 2 копійки 1819-1864 роки

Мідні 1, 2, 3 копійки 1864-1916 роки

Безоплатні екскурсії Києвом

Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації та Київський центр розвитку туризму підготували пізнавальний лекторій та чотири екскурсії містом, одна з яких проходитиме в супроводі перекладача жестової мови.

Зважаючи на дуже великий попит та обмежену кількість місць під час дії воєнного стану, реєстрація є обов’язковою для кожного учасника окремо.

Екскурсія «Таємниці града Володимира» (для людей із порушеннями слуху)

Під час прогулянки екскурсанти дізнаються про розбудову Києва, будівництво оборонних споруд князем Володимиром та зведення першого кам’яного храму Київської держави – Десятинної церкви.

Екскурсія триватиме в супроводі перекладача жестової мови.

Маршрут: Львівська площа → вул. Велика Житомирська → вул. Володимирська → Десятинний провулок → Старокиївська гора → вул. Десятинна → Михайлівська площа.

Місце зустрічі вказано в анкеті.

30 січня, четвер, 13:00.

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/z7UxLozrDnceGgGq5

Лекторій «Київські адреси родини Кричевських»

Під час зустрічі ви дізнаєтеся про життєві історії відомої родини українських художників Кричевських, побачите унікальні твори митців та відкриєте пам’ятні місця Києва, пов’язані з їхнім життям. Також почуєте про повернення мистецького спадку Кричевських в Україну та про те, як зберігають пам’ять про цю видатну родину в наші дні.

Місце проведення вказано в анкеті.

30 січня, четвер, 17:00.

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/uVmfD6PaQBELAaDa7

Екскурсія «Нивські етюди»

Прогулюючись вулицями Нивок, ви дізнаєтеся багато цікавого про цю історичну місцевість, почуєте про видатних політиків і науковців, які тут жили й працювали та чиїми іменами названі тутешні вулиці, а також побачите твір мистецтва відомої художниці-шестидесятниці.

Маршрут: Станція метро «Нивки» → вул. Д. Щербаківського → вул. М. Безручка → вул. І. Черняхівського → вул. Естонська → вул. Брюссельська → вул. Д. Щербаківського.

Місце зустрічі вказано в анкеті.

31 січня, п'ятниця, 13:00.

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/GwpNHnai56CuWmcA6

Екскурсія «Провулками київського Кудрявця»

Познайомтеся з літописними місцями Києва та творіннями багатьох видатних киян – архітекторів, художників, письменників та акторів, які мешкали в цій місцевості у різні часи.

Маршрут: Львівська площа → Вознесенський узвіз → Кудрявська площа → вул. Січових Стрільців.

Місце зустрічі вказано в анкеті.

1 лютого, субота, 13:00.

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/qXHQSMHTU2Qt79C47

Екскурсія «Київ хрещатий»

Познайомтеся із головною вулицею столиці, її видатними об'єктами, довідайтеся про відомих особистостей, які свого часу жили на Хрещатику та відігравали важливу роль у розвитку Києва в цілому та його центральної вулиці зокрема.

Маршрут: Бессарабська площа → вул. Хрещатик → Майдан Незалежності.

Місце зустрічі вказано в анкеті.

2 лютого, неділя, 12:00.

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/uyv47rKxj43h6M35A

Ознайомтеся, будь ласка, з правилами безпеки під час дії воєнного стану:

• у разі повітряної тривоги за маршрутом передбачені діючі укриття, кожен учасник екскурсії заради своєї безпеки повинен слухати вказівки гіда;
• у разі ворожих обстрілів заради безпеки екскурсантів та гіда, Управління та Київський центр розвитку туризму залишають за собою право скасувати захід.

Водойми району. Річка Борщагівка

У одному із попередніх дописів ми розповідали про річку Либідь та її притоки в межах району. Черговий допис присвячено ще одній річці, що частково протікає в межах району.

У давнину річка мала назву Желянь, на картах 19 століття її часом підписували як Нова Гребля. Нині помилково називають Нивка.

Загальна протяжність річки - бл. 20 км. Витік - територія сучасного Іподрому, на місці якого колись існував невеликий ставок. Почавшись із джерела, річка протікала через струмочок. Нині верхів'я річки в колекторі. На масиві Теремки ІІ про річку нагадує каскад із 3 ставків. В межах Солом'янського району, а саме в селищі Жиляни, річка виходить на поверхню. В межах району тече на поверхні, в природному руслі. Через річку перекинуто 4 мости. В межах Жилян на річці влаштовано 2 невеликі ставки. Загалом в межах району річка тече протягом 3 км.

Залишивши межі району, річка ненадовго зникає в колекторі, протікає селищем Михайлівська Борщагівка в природному руслі, під масивом Південна Борщагівка - знову в колекторі. Знову виходить на поверхню вже за межами міста, у селі Софіївська Борщагівка і далі вже аж до впадіння в річку Ірпінь протікає в природному руслі - спершу селом Петропавлівська Борщагівка, потім знову в межах міста Святошинським лісом.

Нижче - фото річки в селищі Жиляни, автор усіх фото Олександр Михайлик. В межах Жилян ширина річки не перевищує 2-2,5 м, глибина - не більше 50 см. Цінність у тому, що річка тече в природному руслі, на берегах росте чимало вікових верб.

Ставок на річці

Легенди Солом'янські. Легенда про Перунів дуб

Чи любите ви легенди? Це надзвичайно цікаве фольклорне джерело, де вигадки переплетені зі справжніми подіями. Відомими є легенди Карпат, Києва. 

А ми хочемо запропонувати вам легенди Солом'янські!

Адже наш район має давню історію... Тут відбувалися битви, шуміли вікові гаї, знаходили скарби...

Отже, зустрічайте першу легенду. Вона - про найдавніше дерево, що росте в нашому районі - Перунів дуб.

Легенда про Перунів дуб

У серці Солом’янського району, де колись шумів прадавній ліс, стоїть старезний дуб, якому понад чотири століття. Кажуть, що це не просто дерево, а священний охоронець давніх таємниць. Його називають Перуновим дубом — на честь наймогутнішого бога наших пращурів, володаря блискавок і громів.

Згідно з легендами, це дерево почало своє життя ще на початку XVII століття, коли юний Богдан Хмельницький тільки пізнавав світ, а Іван Мазепа ще не народився. Тоді дуб був лише тоненьким паростком, прихованим у густих хащах. Але час і земля, щедра на силу й життя, зробили його міцним, як броня. Кажуть, що у ті далекі часи люди збиралися біля молодого дуба, щоб поклонитися Перуну. Вони приходили вночі, коли небо розтинали блискавки, а земля гуділа від грому. Там, у глибині гаїв, горіли невеликі вогнища, а люди шепотіли свої молитви до бога грози, сподіваючись на його захист і силу.

Проте час минув, і прийшли нові віри. Землі навколо дуба стали власністю церкви, а поклоніння давнім богам зникло разом із прадавнім звичаєм. Але дуб залишився. Він бачив спудеїв Києво-Могилянської академії, що приходили сюди відпочити в його густій тіні, чув жарти й пісні киян XVIII століття. Пізніше він став свідком суворих часів, коли гай перейшов у власність Шулявського Кадетського корпусу. Молоді кадети, вбрані у військові мундири, любили прогулюватися поруч, та мало хто знав про давню історію дерева.

Потім поряд із дубом побудували житлові будинки. Це був 1914 рік, адже поряд виросли корпуси нового військового училища. Дуб опинився в новому для себе середовищі – тепер його гілки дивилися у вікна будинків! Військові, що жили в будинках, залюбки прогулювалися біля дуба. А хтось і пишався, що біля його будинку росте такий велет.

Найважчі роки настали для дуба під час буремних подій 1918–1919 років. Люди, шукаючи дрова для зігріву, вирубали більшу частину гаю… Дуб залишився майже самотнім серед залишків гаю, і лише диво врятувало його від сокири. Старі кияни шепотіли, що рубати це дерево — накликати гнів самого Перуна. Ніхто не наважився ризикувати.

Коли часи війни й революцій минули, дуб став мовчазним свідком змін. Він бачив, як змінювалися будинки навколо, чув сміх дітей і тихі розмови старших. Але біль від втрати своїх "братів" — велетнів лісу, що росли поруч, завжди залишався в його серці. Лише коли йому виповнилося чотириста років, про дуб знову заговорили. Його історію почали записувати, а на стовбурі з’явилася охоронна табличка.

Сьогодні Перунів дуб — гордість Солом’янського району. Люди приходять до нього, щоб відчути спокій, шепочуть біля нього свої таємниці й дякують за те, що він вистояв крізь століття. Кажуть, якщо притулитися до його кори і подумати про бажання, то Перун, що досі береже свого дуба, обов’язково допоможе.

Дуб стоїть і нині — один із останніх велетнів Кадетського гаю, хранитель історій і легенд. Його міцне коріння тримає в собі пам'ять про славне минуле, а могутній стовбур сягає до неба, наче мостить шлях між давнім і теперішнім.

Олександр Михайлик, письменник-краєзнавець

Пам'ятники Солом'янського району. Сучасні пам'ятники на території НТУУ "КПІ" імені І. Сікорського

Територія Політехніки - рекордсмен за кількістю пам'ятників у нашому районі. 20 пам'ятників, тобто половина усіх в районі, встановлено саме на території КПІ.

Це пам'ятники науковим та творчим діячам - Віктору Кирпичову, Дмитру Менделєєву, Войцеху Свєнтославському, Петеру Негошу, Олені Телізі, Ігорю Сікорському, Костянтину Калініну, Сергію Лебедєву, Євгену Патону, Михайлу Кравчуку, Сергію Корольову, Архипу Люльці, Олександру Мікуліну, Володимиру Челомею, Леву Люльєву, Степану Тимошенку, Олександру Кудашеву, Конфуцію.

Біля церкви св. Миколая - пам'ятник Героям Небесної Сотні.

На площі Знань - композиція "Прометей"

Історія Солом'янського району на сторінках газет. Караваєві дачі

Чергова публікація нашого циклу - стаття Павла Позняка та Сергія П'ятерикова "Караваєві дачі", опублікована в газеті "Прапор комунізму у 1980-х роках.

Оригінал статті зберігається у фондах нашої бібліотеки. Оцифровано восени 2024 року.

Кінотеатри Солом'янського району. Кінотеатр "Тампере"

1967 року на вулиці Героїв Севастополя, 42 звели кінотеатр «Відрадний». Його спроектували як двозальний — із великою залою на 808 місць і малою на 50.

1984 року його перейменували на «Тампере», на честь фінського міста-побратима Києва. Тоді ж будівлю реконструювали, добудували бічні приміщення. Фасад кінотеатру прикрасили барвистою мозаїкою. 2008 року кінотеатр закрили, а будівлю здали в оренду на п’ять років. 2018 року тривали суди, метою яких було повернути кінотеатр у комунальну власність.

2024 року в закинутій будівлі кінотеатру сталася пожежа. Донині споруда закинута.

Фото О. Михайлика

Історія Солом'янського району в фотографіях. Вулиця Земська, 1961

На унікальному фото - найстаріша частина Чоколівки, початок вулиці Земської (нині частина проспекту Повітряних Сил), вдалині - будинок на проспекті Повітряних Сил, 52.

Фото з фондів бібліотеки. Оцифровано в грудні 2024 року. Публікується вперше.

Експонат краєзнавчий. Чим розраховувалися кияни протягом століть: купюри різних часів у колекції бібліотеки

Гривні (1 та 10) зразка 2004, 2014 91 гривня) та 1992 років (10 гривень)

Гроші в усі часи були невіддільною частиною життя людини. Спершу існував натуральний обмін, а у 7 ст. до н.е., тобто близько 2700 років тому в Індії, Китаї та Греції. А перші паперові гроші з’явилися в Китаї у 11 століття, тобто близько 1000 років тому. Перші ж європейські банкноти було випущено 1661 року в Швеції.

Наука (і колекціонування) металевих і паперових грошей – нумізматика та боністика відповідно. Особисті колекції та колекції грошей в музеях є одним із важливих елементів побутової історії краю. В нашому випадку – Києва.

Колекція грошей нашої бібліотеки складається як з металевих, так і паперових грошей.

У цьому дописі ми познайомимося із колекцією паперових грошей.

Найдавніші паперові гроші нашої колекції - окупаційні 1 та 20 карбованців часів Другої світової війни (1942).

Також у колекції представлено радянські карбованці усіх номіналів - від від 1 до 200 карбованців випуску 1961-1992 років.

До «віртуальних грошей» радянських часів можна віднести і ощадні книжки. 

Книжка ощадна — документ суворого обліку, цінний папір, що засвідчує укладення договору банківського вкладу з громадянином і внесення грошових коштів на його рахунок за вкладом. Причому вони були як для дорослих (звичайні та строкового вкладу), так і для дітей – окремі, з назвою «Целевой вклад для детей». Також замість звичних щомісячних роздруківок-розрахунків існувала розрахункова книжка, куди щомісяця вносилися відомості щодо заробітної плати - нарахування, відрахування та виплата.

Інтерес становлять і перші гроші відновленої незалежної України - купоно-карбованці випуску 1991-1995 років номіналом 1, 10, 50, 100, 200, 500, 5000 карбованців.

Цікавою та вже раритетною є і банкнота номіналом 10 гривень випуску 1992 року, вилучення з обігу якої розпочалося ще 2003 року. Також вже історією є купюра номіналом 1 гривню випуску 2004 року, яку 2020 вилучено з обігу.

Окупаційні гроші 1942 року первісно були у фондах Музею історії Залізничного району. Після ліквідації музею 1991 року чимало документів та фото з його фондів передали у нашу бібліотеку як центральну районну. Серед іншого були й ці дві купюри. Їх оцифровано восени 2024 року.

Решта паперових грошей, а також ощадні та розрахункові книги - з особистих колекцій працівників бібліотеки Олександра Михайлика та Сергія Ткаченка, які вони передали у фонди бібліотеки.

Одні з найцінніших експонатів нашої колекції - гроші часів німецької окупації України, випущені в 1942 році. Саме цими купюрами в той період користувалися кияни.

Радянські карбованці номіналом від 1 до 25

Радянські карбованці номіналом 50, 100, 200 карбованців

Радянські ощадні книжки, 1980-і

Розрахункова книжка, 1992

Купоно-карбованці номіналом від 1 до 5000

Зелені легені Солом'янського району. Ландшафтні заказники

Знайомство із природно-заповідних фондом району варто розпочати із ландшафтних заказників. Згідно із визначенням, ландшафтний заказник — природно-заповідна територія України, яку створюють задля забезпечення охорони всього природного комплексу, що розташований на ній. До природно-заповідного фонду України належать такі природні території та об'єкти:

• біосферні заповідники
• природні заповідники
• національні природні парки
• регіональні ландшафтні парки
• заказники
• пам'ятки природи
• заповідні урочища

В межах Солом'янського району є 3 ландшафтні заказниками місцевого значення: "Совська балка" (створено 2020 року), "Протасів яр" та "Совська Пронька" (обидва створено 2022 року). Загальна їх площа - 66,2 га.

Слід детально розповісти про кожен із трьох заказників.

Совська балка

Заказник розташований біля вулиці Петра Радченка.

Заказник Совська Балка. Фото О. Михайлика

Площа — 37,23 га, оголошений Рішенням Київської міської ради №99/9178 від 28 липня 2020 року. Перебуває у віданні Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва.

У листпоаді 2023 року Солом’янська окружна прокуратура міста Києва домоглася у суді повернення столичній громаді земельної ділянки водного фонду по вулиці Петра Радченка у м. Києві, що входить в охоронну зону об’єкту природно-заповідного фонду — ландшафтного заказника місцевого значення «Совська балка» та парку відпочинку «Совський парк».

Балка є одним із останніх великих зелених масивів цієї місцевості. Рослинність представлена поєднанням клена гостролистого, ясена та робінії псевдоакації. Особливою цінністю виділяється ясен високий. Цей вид внаслідок вирубування дубів на фортифікаційні та будівельні потреби став на схилах довколишніх пагорбів основною породою. Крім того, на території схилів трапляються щавель лісовий, будра плющеподібна, що належать до списку дикорослих корисних рослин України.

Територія заказника цінна для збереження тваринного світу міста, в тому числі, рідкісних. Зокрема, на схилах трапляється ропуха сіра. Також, на озелениних схилах гніздуються різні види горобиних птахів: синиці, повзики, підкоришники, кропив'янки, мухолови, дрозди та соловейки західні. Велика кількість горобини приваблює сюди сивого та сирійського дятлів, а також дозволяє прогодуватися зграйкам зимуючих снігурів та омелюхів.

Заказник Совська Балка. Фото О. Михайлика

У межах урочища мешкає багато видів рідкісних птахів та ссавців, у тому числі такі, що перебувають під охороною Бернської конвенції: їжак білочеревий, мідиця, білозубка звичайна, сова сіра, хатній сич тощо.

Урочище є зоною поширення занесених до Червоної книги України видів кажанів, таких як: нетопир середземноморський, вечірниця дозірна та кажан пізній. Усі ці кажани мають бути збережені згідно з ратифікованою Україною Угодою про охорону кажанів у Європі (Euribats).

Протасів яр

Площа заказника 21,6859 га.

Заказник Протасів яр. Фото О. Михайлика

Урочище Протасів Яр розташоване на території Солом'янського району міста Києва і являє собою яр між Байковою та Батиєвою горами. Урочище Протасів яр з півночі та південного заходу межує з житловою забудовою по вулиці Солом'янській, з півдня та сходу відмежоване узвозом Протасів яр. У ландшафтному плані урочище являє собою південно-східний схил Батиєвої гори, який має висоту 70 м над Дніпровою долиною. Батиєва гора є складовою правобережних лесових горбів Київського плато і є однією з найвищих точок Києва.

Ландшафтний заказник створений рішенням Київради № 4907/4948 від 14.07.2022. Територія парку виділена в природне ядро екомережі Солом'янського району (Розробка регіональної схеми формування екологічної мережі у м. Києві, 2005). Переломною для створення заказника подією стала смерть громадського активіста, який боровся за збереження Протасового Яру — Романа Ратушного на війні з росією. Після цієї трагічної втрати громадськість звернулася до міського голови з вимогою зберегти об'єкт, за який Роман боровся.

Урочище зберегло фрагмент природної рослинності. Деревостани сформовано, головним чином, осикою (Populus tremula), березою повислою (Betula pendula), в меншому ступені липою серцелистою (Tilia cordata) та в'язом гладким (Ulmus laevis). Зі спорових рослин тут виявлено жіночу папороть (Athyrium filix-femina) та велику популяцію хвоща лучного (Equisetum pratense).

З тварин в урочищі трапляються численні безхребетні, серед яких і рідкісні види. Зокрема, тут виявлений червонокнижний сфекс рудуватий (Sphex funerarius).

Багата також орнітофауна. Тут зустрічаються наступні птахи: звичайна вівсянка (Emberiza citrinella), садова славка (Sylvia borin), синиця блакитна (Cyanistes caeruleus), соловейко східний (Luscinia luscinia), великий (Dendrocopus major), малий (Dryobates minor), середній строкаті дятли (Leiopicus medius) та сирійський дятел (Dendrocopus siriacus) та жовна сива (Picus canus). Усіх цих птахів включено до Додатку ІІ до Бернської конвенції (Bern Convention 1979).

Совська Пронька

Заказник Совська Пронька. Фото О. Михайлика

Заказник створений рішенням Київради № 5594/5635 від 10.11.2022 року. Має площу 7,3 га. Лежить між вулицями Колосковою, Крутогірною, Яблуневою, Сигнальною та Яблуневим провулком. Метою є збереження лісових, водних об’єктів та біотичного різноманіття як єдиного та взаємопов’язаного ландшафту, створення сприятливих умов для збереження цінних природних комплексів та угрупувань рідкісних рослин та тварин.

Територія заказника розташована у одному із відрогів Совської балки, де протікає один із витоків річка Совка, є декілька джерел. Схили балки порослі вільхою, осикою, можна зустріти граб, клен гостролистий та робінію. Росте і багато первоцвітів, серед яких проліска дволиста і підсніжник, занесені у Червону книгу.

Дізнавайтеся цікаві факти про історію та культуру столиці

Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації та Київський центр розвитку туризму запрошують киян і гостей столиці долучитися до двох пізнавальних лекторіїв та чотирьох екскурсій цього тижня, одна з яких присвячена Дню Соборності України.

Зважаючи на дуже великий попит та обмежену кількість місць під час дії воєнного стану, реєстрація є обов’язковою для кожного учасника окремо.

Лекторій «Ті, що єднають береги»

Запрошуємо поринути в історію Києва, збудованого на берегах Дніпра. Ви дізнаєтеся, як у давнину єднали правий і лівий береги, хто створював та контролював переправи, а також про перші мости, що стали інженерними досягненнями свого часу. Почуєте про видатних архітекторів, сучасні мостові переходи через Дніпро та про важливу роль, яку відіграють в житті міста ті, що єднають береги!

Місце проведення вказано в анкеті.

22 січня, середа, 14:00.

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/2KF4r52DeXoFqiBb8

Екскурсія «Шляхами становлення Незалежності України»

Подорож розпочинається з історичної Софійської площі – місця, де був проголошений Акт Злуки, що став символом об’єднання українських земель. Ви дізнаєтеся про визначні події, які формували Україну як незалежну державу, та відвідаєте місця, що залишили яскравий відбиток у нашій національній пам’яті.

Маршрут: Софійська площа → Михайлівська площа → Арка Свободи Українського народу → вул. М. Грушевського → Пам'ятник В'ячеславу Чорноволу → Європейська площа → вул. Хрещатик → Алея Героїв Небесної Сотні → Національний банк України → площа Івана Франка → вул. Городецького.

Місце зустрічі вказано в анкеті.

22 січня, середа, 16:00.

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/usAY2x7aramtnkoSA

Екскурсія «Як козаки та магістрат на Подолі жили»

Під час екскурсії ви відкриєте таємниці середньовічного Подолу та дізнаєтеся про традиції Київського самоуправління.

Маршрут: Контрактова площа → Церква Успіння Богородиці Пирогощої → Церква Миколи Притиска → Кам'яниця київського війта → Церква Святої Катерини.

Місце зустрічі вказано в анкеті.

23 січня, четвер, 13:00.

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/dP9epD2Jp7PYV7aw8

Екскурсія «Святошинське намисто»

Під час екскурсії ви почуєте багато цікавих фактів про Святошино, які як намистинки в ланцюзі історичних подій пов'язують цю місцевість із давніми київськими святинями, розвитком курортної справи, ідеєю підкорення неба та з особистостями, які відіграли важливу роль у розвитку авіації.

Маршрут: бул. Академіка Вернадського → Спорткомплекс «Наука Спорт».

Місце зустрічі вказано в анкеті.

24 січня, п'ятниця, 13:00.

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/DcR1Y3dvKAkdew7v7

Лекторій «Київ шістдесятників»

Запрошуємо на лекцію, яка відкриє світ київських митців і мислителів 1960-х років – шістдесятників. Ви дізнаєтеся про видатних діячів цього культурного руху та їхню боротьбу за свободу слова. Разом дослідимо життєві шляхи української інтелігенції, познайомимося з місцями, пов’язаними з їхньою діяльністю у Києві, та побачимо, як внесок шістдесятників вплинув на нашу культуру.

Місце проведення вказано в анкеті.

25 січня, субота, 14:00.

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/uNWoznGnUYkMF6Pu5

Екскурсія «Меценати Києва»

Під час прогулянки ви дізнаєтеся про традиції благодійництва та відомі родини меценатів Києва, які жили у місті більше століття тому, про їхній внесок у збереження музейних цінностей, а також про те, як власна оселя могла стати домом молитви чи музеєм.

Маршрут: Станція метро «Палац спорту» → Хоральна синагога Бродського → Бессарабський ринок → Національний музей Тараса Шевченка → Національний музей «Київська картинна галерея» → Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків → Національна наукова медична бібліотека України.

Місце зустрічі вказано в анкеті.

26 січня, неділя, 12:00.

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/99TVsCpkro5mhk7M8

Ознайомтеся, будь ласка, з правилами безпеки під час дії воєнного стану:

• у разі повітряної тривоги за маршрутом передбачені діючі укриття, кожен учасник екскурсії заради своєї безпеки повинен слухати вказівки гіда
• у разі ворожих обстрілів заради безпеки екскурсантів та гіда, Управління та Київський центр розвитку туризму залишають за собою право скасувати захід.

Зниклі вулиці Солом'янського району. Зниклі вулиці Совок

Відкриває нашу нову рубрику, присвячену вулицям втраченим, найдавніша місцевість на теренах району - селище Совки. Саме такої послідовності ми будемо дотримуватися у викладенні циклу - від найдавніших місцин до наймолодших.

Оскільки кількість зниклих вулиць значна - 81, то присвячувати кожній із них окремий допис не має сенсу. Адже все це були переважно невеликі вулички та провулки. Тож у кожному дописі буде йтися про всі зниклі вулиці та провулки тієї чи іншої місцевості.

У селищі Совки за всю їх історію зникло лише 2 провулки: Криничний та Крутогірний. Це пов'язано із тим, що район майже повністю зберіг малоповерхову забудову.

Криничний провулок. 

Пролягав від Криничної вулиці. Виник в 1-й половині ХХ століття (не пізніше кінця 1940-х років) під назвою 151-а Нова вулиця. Назву Криничний провулок набув 1955 року. Приєднаний до Криничної вулиці у 1980-ті роки.

Нині безіменний проїзд, що сполучає напівкільцеву частину вулиці Криничної.

Колишній Криничний провулок. Джерело: google.com

Крутогірний провулок. 

Пролягав від Крутогірної до Похилої вулиць. Провулок виник наприкінці XIX ст., назви не мав. Наприкінці 1930-х років мав назву Ленінський, на німецькій карті 1943 року показаний під назвою Крутогірний. Цікаво, що цю назву провулок офіційно набув 1944 року (повторне рішення про найменування — 1955 року).

Офіційно ліквідований 1981 року у зв'язку з частковою зміною забудови. На місці колишнього провулку - нежитлова забудова.

Крутогірний провулок. Німецький аерофотознімок, 14 січня 1944

Пам'ятники Солом'янського району. Пам'ятники, присвячені подіям Другої світової війни

Ще одну групу пам'ятників, встановлених на теренах району до 1991 року, становлять пам'ятники, присвячені подіям Другої світової війни. Більшість їх встановлено у 1960-х-1970-х роках. У цьому дописів наведемо фото усіх таких пам'ятників. Чорно-білі фото 1970-х років із фондів бібліотеки оцифровано восени-взимку 2024 року. Публікуються вперше.

1975 року на Солом'янському кладовищі впорядковано братські могили загиблих воїнів та створено меморіал.

Фото 1970-х з фондів бібліотеки

Фото 1970-х з фондів бібліотеки

Сучасний вигляд. Фото О. Михайлика

Сучасний вигляд меморіалу. Фото О. Михайлика

1970 року у селищі Совки відкрито монументальний пам'ятник загиблим жителям селища. Автори - скульптор Арон Футерман, архітектор Олександр Сидоренко.

Фото 1970-х із фондів бібліотеки

Сучасний вигляд. Фото О. Михайлика

У 1960-х роках за проєктом архітектора Едуарда Більського встановлено пам'ятний знак третій лінії оборони Києва у 1941 році. Він знаходиться біля будинку №18 на проспекті Валерія Лобановського.

Фото М. Жарких, 1975

Фото О. Михайлика

Далі буде фото інших пам'ятників, присвяченим подіям Другої світової війни.

У селищі Жиляни встановлено 2 пам'ятники - перший, біля відділення Укрпошти на вулиці Отця Анатолія Жураковського, присвячений воїнам, загиблих у боях поблизу Жилян в 1941 році.

Фото О. Михайлика

Інший - у сквері на вулиці Українських Повстанців - меморіал на честь жителів селища, що загинули під час Другої світової війни. Складається з фігури воїна та плит, де перелічено прізвища загиблих жилянців.

Фото О. Михайлика

Фото О. Михайлика

3 листопада 1967 року на території КПІ відкрито пам'ятник співробітникам та студентам, загиблим під час Другої світової війни. Скульптори Г. Морозовата А. Суровцев, архітектор Є. Вересов.

Автор фото: Kiyanka, 2013

На території Інституту фтизіатрії та пульмонології (вулиця Амосова) встановлено пам'ятний знак співробітникам, загиблим під час Другої світової війни.

Фото О. Михайлика

1985 року біля головного корпусу КНУБА відкрито меморіал студентам та викладачам, загиблим під час Другої світової війни.

Фото О. Михайлика

Невеликий пам'ятник Захисникам Вітчизни стоїть у сквері на розі вулиць Народної та Клінічної. Час встановлення невідомий.

Фото О. Михайлика

1985 року біля будівельного коледжу на вулиці Стадіонній встановлено воїнам 8-го танкового корпусу - башту танка

Фото О. Михайлика

На території депо Київ-Пас було встановлено пам'ятний знак робітникам, загиблим під час Другої світової війни.

Фото 1970-х із фондів бібліотеки