Імена, з якими ми живемо. Вулиця Генерала Воробйова

Вулиця Генерала Геннадія Воробйова - вулиця в Солом'янському районі міста Києва, місцевість Чоколівка, житловий масив Першотравневий. 

Сучасну назву на честь українського військовика, генерала-полковника, командувача Сухопутних військ Збройних Сил України Геннадія Воробйова носить з 2018 року. 

Воробйов Геннадій Петрович народився 25 червня 1961 року в місті Ахалкалакі в Грузинський РСР. 

1982 року закінчив Київське вище загальновійськове командне училище ім. М.Фрунзе. 

Офіцерську службу розпочав командиром мотострілецького взводу в Забайкальському військовому окрузі. 

З 1984 до 1990 рік службу проходив на посадах командира розвідувального взводу, командира мотострілецької роти, начальника штабу — заступника командира мотострілецького батальйону у військових частинах Забайкальського військового округу та Групи радянських військ у Німеччині. 

1993 року закінчив Військову академію ім. М.Фрунзе. 

З 1993 до 2002 року службу проходив на посадах начальника штабу — заступника командира мотострілецького полку, командира 17-го полку 6-ї механізованої дивізії НГУ, командира 24-ї механізованої бригади, командира 128-ї механізованої дивізії Прикарпатського військового округу та Західного оперативного командування Сухопутних військ ЗС України. 

У 2002—2003 роках — начальник штабу — перший заступник командувача 38-го армійського корпусу Західного оперативного командування Сухопутних військ ЗСУ. 

2004 року закінчив факультет підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня Національної академії оборони України. 

З 2004 по 2006 рік — командир 13-го армійського корпусу Західного оперативного командування Сухопутних військ ЗСУ, генерал-лейтенант (24 серпня 2005). 

З травня 2006 по листопад 2009 року — перший заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України, генерал-полковник (21 серпня 2007). 

З 18 листопада 2009 року по 17 січня 2014 року — командувач Сухопутних військ Збройних Сил України. 

У 2014 році призначений першим заступником начальника Генерального штабу ЗС України. 

Захистив дисертацію на тему «Створення та розвиток Сухопутних військ Збройних Сил України (1991—2005 рр.)» та здобув науковий ступінь кандидата історичних наук. 

Революція гідності змінила і його життя. Узимку 2014-го саме він відмовився виводити війська проти людей на Євромайдані і подав у відставку. Згодом поновився у ЗСУ, але потрапив під люстрацію. Менш як за рік до закону внесли зміни, які дозволили повернути досвідченого офіцера на посаду першого заступника начальника Генштабу. 28 січня 2015 генерал Воробйов відновлений на посаді першого заступника начальника Генерального штабу ЗСУ. 

З початком агресії проти України понад два роки війни прослужив безпосередньо на передовій.

У травні 2016 року генерал-полковник Воробйов очолив Національний університет оборони імені Івана Черняховського. Його урочисто представив міністр оборони. 

Журналіст Юрій Бутусов відзначав, що «для майбутніх українських генералів Геннадій Воробйов може бути прикладом начальника, який відмовився воювати проти свого народу, і який не прогинався під політиків, а намагався служити своєму народові професійно». Генерал Воробйов був скромною і відповідальною людиною. Не любив давати інтерв’ю. З честю і сумлінно виконував свої професійні обов’язки, не забуваючи про людські і громадянські чесноти. 

Помер раптово 11 лютого 2017 року. Зупинилося серце Геннадія Воробйова на робочому місці. Геннадій Петрович провів нараду. Повернувся до свого робочого кабінету ректора Університету оборони України. І помер. Прощання з генералом Воробйовим проходило 14 лютого в центральному корпусі Національного університету оборони ім. Івана Черняховського. Панахида відбулася у Володимирському соборі. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 30). 

За сумлінну та бездоганну службу генерал-полковник Геннадій Воробйов був нагороджений орденами Богдана Хмельницького I ст. (14 лютого 2017, посмертно) — за визначні особисті заслуги у зміцненні обороноздатності та безпеки Української держави, самовіддане служіння народові України, зразкове і бездоганне виконання військового обов'язку; II ст. (24 серпня 2012) — за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету, забезпечення конституційних прав і свобод громадян, зміцнення економічної безпеки держави, зразкове виконання службового обов'язку та з нагоди 21-ї річниці незалежності України; III ст. (20 серпня 2008) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки Української держави, бездоганне виконання військового і службового обов'язку, високий професіоналізм. Орденом Орден «За мужність» III ст. (20 серпня 2001) — за вагомий особистий внесок у забезпечення обороноздатності України, зразкове виконання військового обов'язку та з нагоди 10-ї річниці незалежності України. Медаллю «За бездоганну службу» III ст. (4 грудня 1996) — за бездоганну службу, досягнення високих показників у бойовій підготовці та професійній майстерності. Генерал Воробйов нагороджений багатьма медалями та відзнаками Міністерства оборони України та інших силових структур держави.

Могила Геннадія Воробйова на Байковому кладовищі в Києві 

Допис опубліковано в рамках проєкту суспільного інформування «Імена, з якими ми живемо»