Першотравневий масив

Із циклу "Історія твого району"

Першотравневий - житловий масив міста у Солом'янському районі, розміщений між Чоколівським бульваром, вулицею Уманською, проспектом Повітряних Сил, вулицями Генерала Воробйова та Єреванською. Другий за ліком масив району після Відрадного. 

Його почали споруджувати 1957 року. Масив отримав назву за селищем Першого Травня, розташованим поблизу. Авторами проєкту масиву були архітектори О. І. Заваров, С. Б. Шпільт, Л. Г. Стависька. План забудови, опублікований 1958 року, передбачав спорудження восьми житлових кварталів.

Після завершення першої черги забудови (1957–1959) на бульварі Леніна (тепер — Чоколівський) утворилася площа, яку 1962 року назвали площею Космонавтів. Будівництво масиву вимагало й нових транспортних маршрутів: 15 квітня 1960 року було відкрито нову тролейбусну лінію вулицями Авіації, Пітерською, Єреванською та Генерала Воробйова. Тролейбусні маршрути № 17 і 19 з’єднали масив із центральною частиною міста та Лук’янівкою.

Оздоба карнизів

Оздоба входів

Для Першотравневого масиву було розроблено декілька варіантів керамічного оздоблення вхідних груп та карнизів, що через боротьбу з надмірностями мали замінити ліпний декор. Це, зокрема, 9 типів карнизів, які вдалось ідентифікувати на будинках масиву, а також 6 типів вхідних груп, більшість з яких пізніше пофарбували, тому ідентифікувати їх значно важче.

Перша черга будівництва площею 33 га, обмежена Чоколівським бульваром, вулицями Міцкевича, Іскрівською та Єреванською, була забудована у 1957–1959 роках і складалася з трьох
кварталів — 1-го, 2-го й 4-го. Для планування першої черги масиву характерним є розподіл території на квартали невеликої площі з переважно периметральною забудовою й дитсадками у глибині кварталів. 1-й, 2-й і 4-й квартали забудували будинками розробленої в Київпроєкті серії 1-406 (архітектори Б. С. Левенберг, Р. Б. Книжник, В. М. Юровський), яку застосовували переважно в Києві. Одночасно з першими кварталами між Чоколівським бульваром і вулицею Івана Світличного 1958 року побудували чотириповерхову школу №149. Цікавою особливістю 2-го кварталу був відкритий басейн, розташований усередині кварталу між дитсадком і будинком на Уманській, 47. Басейн функціонував із кінця 1950-х до 1968 року. Опісля його замінили закритим басейном, який працював до початку 2000-х.

Відкритий басейн, 1960-і

Окрім житлової забудови, в кварталах зводили об’єкти культурно-побутового призначення. 1960 року на вулиці Міцкевича, 8, спорудили двоповерхову будівлю-вставку між житловими будинками. Тут розмістилися Першотравневий універмаг і гастроном. Це був один із перших універмагів, відкритих у Києві. 

Під час другого етапу забудови Першотравневого масиву було споруджено 3-й квартал, обмежений вулицями Іскрівською, Уманською, Єреванською та Козицького. Цей квартал, побудований у 1959–1960 роках, має 44 житлові будинки і є найбільшим на масиві. За своєю структурою 3-й квартал є значно ближчим до мікрорайонів: на відміну від попередніх кварталів, тут використано не периметральну, а змішану схему забудови — частину будинків досі орієнтовано вздовж лінії вулиць, а частину — перпендикулярно їй.

Кінотеатр "Супутник", 1960-і

Центром архітектурної композиції став кінотеатр «Супутник», побудований у перспективі алеї, утвореної будинками на вулиці Іскрівській. Двоповерхову будівлю кінотеатру спорудили 1961 року за типовим проєктом кінотеатру на 800 місць («Супутник» був розрахований на 760 місць). Назва кінотеатру пов’язана з характерною для тієї епохи модою на «космічні» найменування, що виникла після запуску першого штучного супутника та польоту в космос Юрія Гагаріна. Фасад споруди було прикрашено тематичною мозаїкою із зображенням кінокамери. Кінотеатр одразу став культурним осередком Першотравневого масиву. У 1990-х кінотеатр, як і більшість інших у місті, припинив діяльність. У 2000-х його повністю реконструювали. Кінотеатр відновив роботу 29 березня 2007 року як сучасний 6-зальний мультиплекс. Завдяки реконструкції він зберігає статус важливого осередку культури й дозвілля Першотравневого масиву і прилеглих місцевостей.

Початок забудови 2-ї черги масиву

Друга черга забудови масиву також передбачала будівництво чотирьох кварталів на захід від Чоколівського бульвару. Віссю західної частини масиву була вулиця Авіаконструктора Антонова,
що набувала вигляду бульвару. В планах 1958 року зазначалося, що майбутні 7-й і 8-й квартали, розташовані на південь від вулиці Антонова, призначені для великопанельного будівництва. 5-й і 6-й квартали, обмежені Чоколівським бульваром, вулицями Антонова та Ушинського, за планом 1958 року належали до перспективного будівництва.
Серед перших споруд 7-го і 8-го кварталів є представники експериментальної панельної серії 13-01, розробленої «Діпроцивілпромбудом» 1958 року. Також у цих кварталах застосовано панельні проєкти 5-60-п та 5-80-п експериментальної серії КЖ-1, яку легко впізнати за наявністю двох одностворчатих вікон в одній панелі. Будинки проектів 5-60-п та 5-80-п є унікальними для Києва, їх можна побачити лише на Першотравневому масиві. 5-й та 6-й квартали забудовано здебільшого будинками серії 1-438.

Початок забудови 3-ї черги масиву

У 1961–1963 роках було споруджено третю чергу будівництва, що охопила східну частину масиву, обмежену Повітрофлотським проспектом, вулицями Воробйова (колишньою Курською), Уманською та Карела Чапека (колишньою Юліуса Фучика). Ділянки третьої черги, розташовані поруч із попередньою забудовою, не отримали ані квартальної, ані мікрорайонної нумерації. У цьому кварталі є двоповерховий будинок культури Українського товариства глухих, споруджений
1955 року за невстановленим типовим проектом на вулиці Генерала Воробйова, 6. Відомо про наявність будинку культури цього ж проекту у місті Очаків, який, на відміну від клубу УТОГ, має колонаду. 1969 року при клубі було створено театр міміки та жесту, з 1997 року — театр «Райдуга», який став невід’ємною частиною будинку культури. Нині будинок є Культурним центром Українського товариства глухих. При центрі діє унікальний Музей історії глухих, відкритий 4 листопада 1967 року. Це був перший такий музей в Україні й у тодішньому СРСР загалом.

Панно на фасаді Палацу школярів

1973 року на вулиці Воробйова звели палац піонерів та школярів ім. Н. Крупської (тепер — Палац дитячої та юнацької творчості Солом’янського району), що мав велику концертну залу. Фасад палацу прикрашено мозаїкою із зображенням піонерів, які саджають дерева.

Одночасно із забудовою третьої черги масиву між вулицями Воробйова, Уманською та Пилипа Козицького було закладено парк площею 4,27 га. У різних джерелах подаються дві різні назви парку: «Юність» та «Першотравневий».

Альтанка у парку "Супутник"

Другим парком масиву став учетверо більший (16,41 га) парк «Супутник», сформований 1969 року між залізницею та вулицею Уманською на основі невеликої вцілілої частини Кадетського гаю. 2016 року реконструювали частину парку.