Протасів яр

Із циклу "Історія твого району"

Фрагмент плану Києва та околиць, 1850-і-1860-і роки

Назва Протасів яр, як вважається, походить від прізвища генерала Протасова, котрий свого часу володів цими землями. Яр мав вигляд глибокої й довгої улоговини, що тягнулася від Либеді, розділяючи Байкову та Батиєву гори. Дном протікав струмок. Уперше будиночки поселенців у яру було зафіксовано на плані міста та околиць 1850-х років. Одна з перших згадок у документах, де фігурує назва Протасів яр, належить до 1857–1858 років. Населення Протасового яру тоді становило 28 осіб. У 1860-х тут було виявлено пізньопалеолітичну стоянку віком близько 20 тис. років.

У 1870-х у яру знайшли поклади глини. Тут з’явилися цегельні Петра Дзигаловського (заснована 1880 року) та Батухіна. На місці однієї з них нині — житловий комплекс «Альпійське містечко»(вулиця Протасів Яр, 8), на місці іншої — початок вулиці Нововокзальної. Коли у 1868–1870 роках прокладали залізницю, в місці, де колії перетинали струмок Протасів яр і пролягала дорога з міста до хутора, побудували залізничний віадук (шляхопровід). У 1902–1907 роках, під час будівництва нової товарної станції, шляхопровід розширили під більшу кількість колій.

Паровий млин. Фото 1920 року

У середині 1880-х у Протасовому яру, а саме вздовж залізниці Київ — Курськ, на місці вирубаного Байкового гаю та колишнього хутора Байкова, побудували комплекс парового млин військового відомства. Комплекс складався із млина з димарем, пекарні, зерносховища та складів. Споруди були 2-3-поверховими. Підприємство проіснувало до 1920 року, доки його не спалили польські війська.

Трикотажна та швейна фабрики. Фото 1930-х років

У 1930–1932 роках частину спалених корпусів реконструювали під трикотажну та кравецьку фабрики. Неперебудованими після реконструкцій 1930–1950-х із комплексу колишнього млина залишалися дві старі двоповерхівки. На початку 2010-х одну з них знесли. Інша двоповерхівка, зведена у 1880-х, що існувала на початку вулиці Протасів Яр, знесена наприкінці 2020 року.

Будинок на вулиці Протасів Яр, 3 (знесено 2020). Фото О. Михайлика

У листопаді 1932 року до фабрик проклали трамвайну лінію вулицею Зарудного (тепер — Івана Федорова). 1941 року шляхопровід на залізниці було знищено, рух трамваїв припинився. По війні лінію не відновлювали. У 1952–1953 роках інститут «Київдіпротранс» розробив проект будівництва нового шляхопроводу над вулицею Федорова (автори — архітектор Г. Домашенко, інженер Нововарський). Спорудили його у 1954–1955 роках.

Вулиця Протасів Яр, 1980-і роки. Фото В. Галайби

У 1980–1990-х майже всю стару малоповерхову забудову Протасового яру знесли. Фрагменти старої забудови залишилися на вулицях Докучаєвській, Нововокзальній, Протасів Яр. 1998 року на схилах Протасового яру відкрили перший і єдиний у Києві гірськолижний комплекс. Нині тут функціонують чотири траси різної складності. Також це — база олімпійської підготовки збірних України з гірськолижного спорту та сноубордингу.

Вулиця Протасів Яр. Фото О. Михайлика

Упродовж 2002–2003 років вулицю Протасів Яр реконструювали. Замість вузького, звивистого шляху проклали швидкісну автомагістраль, при цьому в низці місць трасу спрямили. Вулицею пролягла нова тролейбусна лінія, яку урочисто відкрили 23 серпня 2003 року. Впродовж 2019-2020 років громада Протасового яру під проводом Романа Ратушного бореться проти забудовника, що мав намір забудувати схили яру.

Ландшафтний заказник місцевого значення «Протасів Яр» створено Рішенням Київради від 14.07.2022 р. 23 листопада 2023 року, рішенням Київської міської ради, ландшафтному заказнику місцевого значення «Протасів Яр» присвоєно ім`я українського громадського діяча, активіста, військовика-добровольця Романа Ратушного, що загинув у червня 2022 року на Харківщині, боронячи Україну від російських загарбників.