Політехнічний мікрорайон

 Із циклу "Історія твого району"

Мікрорайон територіально лежить вже в межах сусіднього Шевченківського району, проте споруджено його на місці знесеної частини села Шулявка, яке лежало переважно в межах Солом'янського району. 

Знесення села Шулявка для нового багатоповерхового будівництва почалося 1960 року — на проспекті Берестейському, 15 звели житловий будинок Теплоенергопроєкту. У 1966–1969 роках вздовж магістралі постав Політехнічний мікрорайон, житло в якому було призначене для співробітників розташованого поблизу КПІ.

Мікрорайон почали забудовувати зі східного боку: 1966 року з’явилася багатосекційна 9-поверхівка на Борщагівській, 2 та три 9-поверхові «коробочки» — на Борщагівській, 4, 6 і 8, які акцентують початок мікрорайону.

Наступного року активізувалася забудова проспекту Берестейського — було споруджено будинки № 21, 23 та 25. Будинок № 23 зробили коротшим за інші, аби зберегти довоєнний дитсадок (№ 23-А), що залишився від села Шулявка. Наступного року ще одну 9-поверхівку проекту звели на проспекті Берестейському, 27, а 1969 року ще дві — на проспекті Берестейському, 17 і 19.

Оскільки проспект тягнеться зі сходу на захід, будинки, що споруджувалися вздовж нього, були орієнтовані під кутом до меридіану, щоб уникнути північної орієнтації квартир. Унаслідок цього будинки виходили на проспект глухими стінами. Аби надати цим стінам художньої виразності, тут створили одні з найкращих радянських мозаїк Києва. Першими у 1967–1968 роках з’явилися мозаїки «Симфонія праці» (будинок № 21, художники Валерій Ламах і Ернест Котков) та «На захист миру» (будинок № 23, художники Іван Литовченко і Володимир Прядка). Згодом перед будинками на 25-метровій відстані від проїжджої частини звели комплекс споруд соціально-побутового призначення (проспект Перемоги, 21-А), в якому розмістилися бібліотека та декілька магазинів. Споруда частково закривала собою вид на монументальні мозаїки з боку тротуару, через що художники відмовилися від продовження робіт. Тож спочатку роботи було виконано лише на двох із шести будинків. Чотири панно на будинках № 17, 19, 25 і 27 виконав Ернст Котков наприкінці 1970-х. Таким чином, сформувався повноцінний модерністський комплекс мікрорайону з боку головної магістралі.

Надалі тривала забудова вздовж вулиці Борщагівської та Політехнічного провулка. Так замість криволінійної мережі вуличок села Шулявка постав мікрорайон із переважно 9-поверховою забудовою із вкрапленням поодиноких 16-поверхівок.