вівторок, 4 лютого 2025 р.

Зниклі вулиці Солом'янського району. Зниклі вулиці Шулявки

Ми продовжуємо нашу нову рубрику, в якій плануємо розповісти про всі зниклі вулиці, які існували в нашому районі. Їх кількість значна - 80, але більшість - дрібні провулки. Тож щоб не присвячувати окремий допис кожній такій вулиці, їх згруповано за місцевостями. 

Дотримуючись хронології, ми будемо знайомитися із тими чи іншими місцевостями за часом їх виникнення. Перший допис було присвячено зниклим вулицям селища Совки. Цей допис присвячено зниклим вулицям Шулявки.

З огляду на значні знесення забудови та перепланування, Шулявка протягом 1960-х-1970-х втратила дуже багато вулиць, а саме 2 вулиці та 11 провулків. Перелічимо їх, а далі розповімо про кожну вулицю чи провулок.

Вулиці: Новотабірна, Світла
Провулки: Березанський, Борщагівський, Боткіна, Гур'ївський, Малопіщаний, Новопіщаний, Пестеля, Піщаний, Пролетарський, Старопіщаний, Стасова.

Вулиця Новотабірна територіально була розташована в межах сусіднього Шевченківського району, але оскільки ми розглядаємо обидві частини Шулявки, ліву та праву, як єдине ціле, то про цюв улицю ми теж згадаємо.

Вулиці та провулки лівої частини Шулявки. Забудову та вулиці ліквідовано. Фрагмент плану 1920-х

Шулявка та її вулична мережа. Фрагмент плану Києва 1935 року

Новотабірна вулиця. Пролягала від Провіантської вулиці до вулиці Богдана Гаврилишина.

Вулиця виникла в 30-х роках XX століття, з 1940-х років згадується як Новотабірна. У 1963–1964 роках мала назву вулиця Євгенії Бош, на честь української радянської державної діячки Євгенії Бош

Перший квартал вулиці (від Провіантської до Старокиївської вулиці) ліквідований у зв'язку з промисловим будівництвом у 1960-х роках. Вулиця офіційно ліквідована 1977 року. Проте друга частина вулиці, між вулицями Старокиївською до Богдана Гаврилишина, увійшла до складу Старокиївської вулиці і існує дотепер в її складі.


Світла вулиця. Пролягала від Старопіщаного до Борщагівського провулку.

Вулиця виникла в 1-й третині XX століття під назвою Новопіщаний провулок. Назву Світла вулиця отримала 1955 року.

Офіційно ліквідована 1977 року. Фактично ж зникла разом із навколишньою малоповерховою забудовою та усією вуличною мережею лівої Шулявки в 2-й половині 1960-х років і частково поглинутий Борщагівською вулицею, трасу якої в початковій частині тоді було змінено.


Березанський провулок. Пролягав від Політехнічного (тоді - частина Польового) провулку до Борщагівської вулиці.

Провулок утворився наприкінці XIX століття під назвою Березівський (або Березовий). Назву Березанський провулок набув 1944 року.

Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою та всією вуличною мережею лівої Шулявки в 1971 році.

На місці колишнього провулку в 1970-ті роки прокладено нову трасу Політехнічного провулку.


Борщагівський провулок. Пролягав від Політехнічного (тоді - частина Польового) провулку до Борщагівської вулиці.

Провулок виник у другій половині XIX століття під назвою Березовий. Відходив від Політехнічного провулку (на його початку), прямував у бік Берестейського шосе, далі різко повертав на південний схід у бік Борщагівської вулиці (мав форму літери Г). З 1930-х років згадується як Борщагівський провулок. Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою та всією вуличною мережею лівої Шулявки в 2-й половині 1960-х років (офіційно — 1971 року).


Провулок Боткіна. Пролягав від Борщагівської вулиці до залізниці.

Провулок виник у середині XX століття під назвою Нова вулиця. Назву провулок Боткіна набув 1955 року, на честь російського лікаря-терапевта Сергія Боткіна. Ліквідований 1977 року в зв'язку зі знесенням старої забудови та розширенням Борщагівської вулиці під час підготовки до прокладання швидкісного трамвая.


Гур'ївський провулок. Пролягав від Борщагівської вулиці (в районі будинку №97) до залізниці.

Провулок виник в 20–30-х роках XX століття під такою ж назвою. Вперше назва зафіксована на плані міста 1935 року.

Остання згадка про провулок міститься у довіднику «Вулиці Києва» 1958 року. У рішеннях, якими офіційно ліквідовувалися вулиці (1961, 1971, 1977, 1981 роки) провулок не фігурує, тому встановити, коли провулок зник, наразі точно неможливо. Ймовірно, це сталося через підготовку до прокладання лінії швидкісного трамвая на межі 1960–70-х років.


Малопіщаний провулок. Пролягав від Піщаного провулку до Старопіщаного провулку.

Провулок виник у середині XX століття під назвою Нова вулиця. Назву Малопіщаний провулок набув 1955 року. Ліквідований 1977 року у зв'язку зі знесенням старої забудови.


Новопіщаний провулок. Пролягав від Піщаного провулку до Старопіщаного провулку.

Провулок виник у 1-й третині XX століття під такою ж назвою. Ліквідований 1971 року у зв'язку зі знесенням старої забудови.


Провулок Пестеля. Пролягав від Берестейського проспекту до Борщагівського провулку.

Провулок виник у 2-й половині XIX століття під назвою Мокрий. Згодом, ймовірно з 1930-х років — Пролетарська вулиця. Назву Пестеля провулок набув 1955 року на честь революціонера-декабриста П. І. Пестеля. Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою у 1971 році.


Піщаний провулок. Пролягав від Берестейського проспекту до залізниці.

Провулок виник у 2-й половині XIX століття під такою ж назвою. Відходив від Брест-Литовського шосе приблизно на місці теперішнього будинку № 23, закінчувався поблизу річки Либідь біля теперішнього стику вулиць Борщагівської та Шолуденка

Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою та всією вуличною мережею Лівої Шулявки в 2-й половині 1960-х років (офіційно — 1971 року). Заключна частина поглинута Борщагівською вулицею.


Пролетарський провулок. Пролягав від Борщагівського провулку.

Провулок виник у 2-й половині XIX століття під назвою Кривий1944 року отримав назву Пролетарський провулок.

Ліквідований у 1960-х роках у зв'язку зі знесенням старої забудови Шулявки.


Старопіщаний провулок. Пролягав від Берестейського проспекту до залізниці.

Провулок виник у 1-й чверті XX століття під такою ж назвою. Починався первісно в районі сучасного перетину вулиць Борщагівської та Шолуденка. Згодом був подовжений до Брест-Литовського шосе.

Ліквідований разом із навколишньою малоповерховою забудовою та всією вуличною мережею Лівої Шулявки в 2-й половині 1960-х років (офіційно — 1971 року).


Провулок Стасова. Пролягав від Борщагівської вулиці до тупика.

Провулок виник у середині XX століття під назвою Нова вулиця. Назву провулок Стасова набув 1955 року, на честь російського музичного критика Володимира Стасова. Ліквідований 1977 року у зв'язку зі знесенням старої забудови та розширенням Борщагівської вулиці під час підготовки до прокладання швидкісного трамвая.


понеділок, 3 лютого 2025 р.

Пам'ятники Солом'янського району. Пам'ятники-техніка

Особливу групу становлять пам'ятники-техніка або пам'ятники на постаментах.

У Солом'янському районі є унікальний паротяг на постаменті ФДп 20-578. Ці паротяги (первісно ІС - Іосіф Сталін, до 1962) випускалися з 1932 року. Саме цей паротяг було виготовлено 1941 року. З 1956 року він працював у Києві, базувався в депо Київ-Пас. Це - єдиний в світі повністю вцілілий екземпляр. Його було збережено за ініціативи тодішнього очільника залізниці Петра Кривоноса та 1982 року встановлено на постаменті біля залізничного вокзалу, постамент виготовив архітектор М. Кислий. Існує легенда, ніби паротяг заїхав на постамент... своїм ходом. Звісно, це лише легенда. І це підтверджує унікальне фото моменту встановлення паротягу.





Біля Політехнічного музею є ще один паротяг - 9П-17485. Такі паротяги випускалися протягом 1935-1957 років (у 1946-1957 Муромським паровозобудівним заводом). Такі паротяги використовувалися виключно на меневрових роботах, на під'їзних шляхах підприємств.
Цей екземпляр у 1954-1965 працював на Дарницькій ТЕЦ, а у 1965-1974 на ТЕЦ-3. 2001 року "Київенерго" відремонтувало та передало паротяг музею. Відтоді він стоїть на фрагменті рейок біля музею і є цікавим елементом експозиції.


Також на території Політехнічного музею - радянський танк Т-34, встановлений 2005 року. Поряд - гармата часів Другої світової війни.


Також у відкритій колекції - гелікоптер Мі-2, встановлений 2009 та літак Як-40, встановлений 2012 року.
Ще один літак-пам'ятник, а саме АН-26, стоїть біля головного корпусу Київського авіаційного інституту.

неділя, 2 лютого 2025 р.

На Хрещатику показують графічний світ Якова Гніздовського

Виставка присвячена 110-річчю від дня народження українського художника-графіка з діаспори, картини якого прикрашали свого часу кабінет президента США Джона Ф. Кеннеді у Білому домі.
В експозиції представлені близько дев’яти десятків графічних творів митця, присвячених птахам, тваринам, рослинам та людям, а також темам зникнення, пошуку та знахідок.
Виставка триватиме до 2 березня.
Коли: з 8:00 до 22:00.
Де: книгарня «Сенс», другий поверх (вул. Хрещатик, 34)
Вхід вільний.

Історія Солом'янського району на сторінках газет. Севастопольська площа, 1980-і

Чергова публікація нашого циклу - стаття Павла Позняка та Сергія П'ятерикова "Севастопольська площа", опублікована в газеті "Прапор комунізму у 1980-х роках.
Оригінал статті зберігається у фондах нашої бібліотеки. Оцифровано восени 2024 року.

субота, 1 лютого 2025 р.

Кінотеатри Солом'янського району. Кінотеатр "Вогник"

Одним із втрачених і забутих кінотеатрів був "Вогник" на Батиєвій горі.
У 1950-х на Батиєвій горі (ріг вулиць Локомотивної та Привітної) спорудили одноповерховий клуб локомотивного депо.
1972 року клуб було «перепрофільовано» на кінотеатр «Вогник». Його закрили ще наприкінці 1980-х. Телефону кінотеатр не мав, тому в телефонних довідниках 1981 та 1987 років він відсутній.
1996 року ділянку, на якій стояв закинутий кінотеатр, відвели приватній структурі — формально для експлуатації будівлі. Проте 1997 року кінотеатр знесли, натомість звели будівлю невідомого призначення (офісну або приватний маєток).
Збереглося єдине фото цього кінотеатру.

Фото з архіву В'ячеслава Настецького, 1983. Опубліковано в книзі Ігоря Однопозова "Тіні забутих"