Історичні карти Солом'янки. План 1918 року

Дуже цікавим є німецькомовний план Києва, датований липнем 1918 року (доба Гетьманату Павла Скоропадського). Виконаний докладно, із підписами ключових споруд.

Розглянемо фрагмент – вокзал і Солом'янка. Позначено Кадетську школу, Залізничну колонію, вокзал, будівлю депо. Під числом 50 – два маленьких кола, це резервуари для води, що забезпечували заправляння паротягів у депо.

У нижній частині фрагменту кладовище, а також Арилерійське та Військові училища.

На наступному фрагменті під написом Батиєва гора – Протасів яр. Підписано військовий млин, Бактеріологічний інститут, лікарні.

На фрагменті, що змальовує Шулявку та Казенні дачі на захід від неї. – точне зображення споруд Політехніки, споруд завода Гретера, а також розташування окремих будинків дач. З цікавого – не лише під'їзна гілка до заводу Гретера і Криванека, а також колії по вулицях Борщагівській, Гарматній та 4-й Дачній, які проіснували не довго.

Фотофакт. Знайдіть відмінність

У серпні 2019 року краєзнавець і письменник Олександр Михайлик на вулиці Ніщинського сфотографував дві гранітні анотаційні дошки, які інформують про постать композитора, ім'я якого і має вулиця.

Привернуло увагу те, що на одному будинку дошка висить на звичайній цегляній стіні, а от на іншому стіну вже утеплено, проте дошку не закрили, а тактовно "обвели" утепленням. Від чого вона тепер ніби в заглибленні. Хочеться подякувати утеплювачам, що так зробили!

Історія району в фотографіях. Київський аеропорт, 1958

У путівнику-довіднику "Київ" видання 1958 року є світлина Київського аеропорту, зроблена з боку літного поля. Світлина зафіксувала тодішній літак, а також вигляд головної будівлі аеропорту, збудованої у 1949-1950 роках за проєктом архітектора Віктора Єлізарова.

Окремо публікується вперше.

Втрачені споруди. Двокласне залізничне училище

У 1880-х роках, ймовірно, близько 1884-1886 років (тоді споруджено сусіднє технічне училище) було збудовано цегляну двоповерхову будівлю Київського міського двокласного залізничного училища Південно-Західної залізниці.

У ньому викладав Закон Божий Василь Липківський.

Це була будівля в стилі англійської неоготики, архітектурно подібна до споруди першого залізничного вокзалу. І безперечно, одна із найбільш архітектурно виразних будівель Залізничної колонії.

Знесено будівлю наприкінці 1980-х, коли планувалося будівництво Південного вокзалу. Нині приблизно на цьому місці майданчик між Південним вокзалом і Західним підземним переходом.

Фото Василя Галайби, 1987

Виставка "Околиця звалася Солом'янкою"

До 31 березня у холі Центральної бібліотеки Солом'янки триває виставка "Околиця звалася Солом'янкою". Музейні кімнати бібліотеки мають чимало унікальних матеріалів.

Завітавши на неї, ви зможете на власні очі побачити унікальні світлини, малюнки різних епох, фотокопії старовинних карт, рідкісні видання і навіть логарифмічну лінійку, якою користувалися студенти Політехніки ще у 1950-х.

Обов’язково зверніть увагу на копію плану Олександрівської Слобідки 1913 року – бо ж саме тут розташована наша бібліотека. А ще на копії малюнків 1854 року – на них дуже реалістично зображено тогочасні Жиляни та Совки.

Чекаємо на вас!

Лекція "Будинки та палаци культури Солом'янського району"

Торік у нашій бібліотеці імені Григорія Сковороди відбулася лекція, присвячена кінотеатрам Солом'янки. Найближчої ж середи 25 лютого запрошуємо дізнатися про осередки культури – будинки та палаци. Дізнаємося, скільки їх було, які вціліли, а які знесено.

Історія бібліотек району. Бібліотека імені Миколи Бажана

Бібліотека імені М.Бажана є однією із наймолодших бібліотек району – у жовтні 2022 виповнилося 40 років з дня її відкриття. До її появи існувала бібліотека мистецтв на проспекті Повітряних Сил, 8. Нині відділ мистецтв Міської молодіжної бібліотеки.

У 1980-1981 роках на проспекті Валерія Лобановського, 37 було споруджено 14-поверховий житловий будинок. На першому поверсі було передбачено спеціальне приміщення під бібліотеку. Того ж 1981 року бібліотеку і було засновано.

Урочисто ж відкрита книгозбірня у жовтні 1982 року. 1983 року вперше відкрито виставкову залу. З 6 березня 1984 після смерті поета і перекладача, має ім'я Миколи Бажана. У бібліотеці є меморіальна кімната, де зібрано матеріали, передані його рідними – фото, переклади, документи.

Це єдина публічна бібліотека району з питань мистецтв та єдина публічна бібліотека в Києві, яка має фонд нотних видань.

Саме в бібліотеці імені Миколи Бажана у 1991-1993 роках проходили засідання народознавчого клубу "Народна криниця", виступав легендарний хор "Гомін" під проводом Леопольда Ященка.

Історія району на сторінках газет. Знайти свою Солом'янку

У газеті "Друг читача" в числі 6 за 9 лютого 1971 року вийшла цікава стаття письменника Івана Сенченка "Знайти свою Солом'янку", де він сам розповідає про себе і про те, як народжувалися його "Солом'янські опопвідання".

Дякуємо мешканцю нашого району Вячеславу Настецькому за виявлену у фондах Бібліотеки імені Вернадського та надану статтю.

Історичні карти Солом'янки. План 1914 року (4 варіант)

Одним із найкращих імперських часів є план Києва та передмість 1914 року. Він дуже докладний, має високий рівень деталізації. Найважливіші споруди позначено згідно із їх обрисів. Цей план – справжній скарб для тих, хто любить працювати із картами!

Тож варто розглянути план детально.

Розпочнемо із залізничного вокзалу та околиць. Показано не лише будівлю вокзалу, а й вище, літерою П, сучасний привокзальний поштамт. Деталізація така, що показано усі колії! Правильно зображено вуличну мережу Залізничної колонії, ліворуч споруди лікарні. Дуже чітко позначено не лише Кадетський корпус, а й усі допоміжні споруди довкола, зокрема й південніше, у гаю – 7 споруд, єдиний такий план.

На Солом'янці правильно позначено всі вулиці та провулки, те саме можна сказати і про Кучмин Яр та Батиєву гору. Вище гори – віялове депо.

Фрагмент, де зображено Протасів Яр та Байкова гора, теж приємно і цікаво розглядати. Окрім чудової деталізації вуличної мережі, позначено училище на Батиєвій горі, садибу Бактеріологічного інституту (всі 7 споруд) та комплекс військового млина (5 споруд). Чудово і детально позначено Товарну станцію та всі колії.

Унікальним є фрагмент, де позначено і Клінічне містечко. А ось це альтернативна реальність, яка не відбулася. Те, що було збудовано, ми виділили червоними колами. Як видно із 24 запланованих споруд збудували лише 4. Поряд - притулок, який саме будувався і дослідна станція.

Тепер розглянемо Шулявку і довколишні місцини

Чудово і докладно змальовано садибу Політехнічного інституту, позначено церкву Марії Магдалини, проте підписано у лівій частині Шулявки лише вулицю Борщагівську. Вулиці Казенних Дач подано без назви.

А ще це перший план, що позначає Караваєві Дачі вже з вуличною мережею, проте без назв.

Краєзнавчі раритети. Довідник "Історико-революційні пам'ятні місця та пам'ятники Києва", 1959

У колекції Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди серед інших краєзнавчих видань 1950-х є короткий довідник "Історико-революційні пам'ятні місця та пам'ятники Києва", виданий Державним видавництвом політичної літератури.

Авторами є Григорій Кононко, Іда Чудновська та Іван Скуленко. Наклад 15 000 примірників. Обсяг 80 сторінок. Довідник має багато ілюстрацій, до нього додано план-схему. Вартість, зазначена на звороті – 1 крб. 75 коп.

Фотофакт. Алея раритетних ліхтарів

У 2015 році краєзнавець та письменник Олександр Михайлик виявив наприкінці проспекту Відрадного не лише занедбаний парк, а й цілу алею ліхтарів у ньому. Такі ліхтарі (в народі за характерну форму "стакан") у 1970-х масово ставили в паркових зонах. З часом більшість замінили на більш сучасні. Та на Відрадному аж до середини 2010-х дожило щонайменше 6 таких ліхтарів. Втім, повністю цілий був лише один.

Цікаво, що були ці ліхтарі навіть у 2020. Тож якщо будете поряд – зазирніть.

Історія району в фотографіях. Київський Політехнічний інститут, 1958

У путівнику-довіднику "Київ" видання 1958 року є і фото першого корпусу Київського політехнічного інституту, зроблене з боку парку. Окремо фото публікується вперше.

Історія бібліотек. Бібліотека імені Олександра Довженка

20 вересня 1974 року на першому поверсі щойно збудованого 9-поверхового будинку на вулиці Західній, 11 відкрито нову бібліотеку. Спершу це була бібліотека №3 для дорослих Жовтневого району.

1984 року бібліотеці присвоєно ім'я видатного кінорежисера та письменника Олександра Довженка. А 1996 року в окремій залі відкрито історико-літературну експозицію "Довженко на Шулявці". Вона стала однією із баз вивчення його творчого доробку.

З утворенням на основі колишніх Жовтневого та Залізничного нового Солом’янського району бібліотека у листопаді 2001 року увійшла до нової ЦБС Солом’янського району.

Фото бібліотекарки Крістіни Андрощук, 2019 рік

Історія району на сторінках газет. Бібліотека ім. Достоєвського стала вдвічі більшою

У газеті Хрещатик (випуск від 18 серпня 2008) опубліковано замітку "Бібліотека ім. Достоєвського стала вдвічі більшою" щодо запланованого на тйо момент переїзду в нове приміщення на вулиці Освіти, 14-А. Цей переїзд зрештою відбувся, вже восени того ж року.

Фотокопія замітки зберігається у фондах Центральної бібліотеки імені Григорія Сковороди. Зацифровано в березні 2025 року.

Втрачені споруди. Загадкова будівля поблизу хутора Відрадний

На німецькому аерфоотознімку за липень 1941 року нами виявлено велику С-подібну споруду невстановленого призначення. На тому місці, де вона стояла, зараз проїжджа частина бульвару Вацлава Гавела біля будинку №31.

Навіть на супутнику видно її розміри, висота не менше 4 чи навіть 5 поверхів, довжина лише бічних крил близько 40 м, а основної частини до 100 м. Посередині фасаду напівзаокруглення.

Німецька карта 1941 року цю територію позначає як Militärflugplatz (військовий аеродром). Є вона і на топографічній карті 1942 року. Розташування на цій території розкриває призначення будівлі як однієї зі споруд на території аеродрому.

Споруда на знімку за липень 1941

Карта 1942 року

На знімку за грудень 1943 року споруда вщент розбомблена і має вигляд руїн.

Після Другої світової війни рештки було розібрано, а у 1950-х місцем, де була будівля, пройшла траса вулиці Бульварної (нині бульвар Вацлава Гавела).

Краєзнавчі раритети. Книга "Здание университета им. Т.Г. Шевченко в Киеве", 1959

1959 року Державне видавництво літератури з будівництва і архітектури УРСР випустило брошури серії "Пам'ятники архітектури Української РСР".

У колекції Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди є дві брошури серії: "Архитектура Андреевской церкви в Киеве" та "Здание Университета им. Т.Г.Шевченко в Киеве". Їх здано в набір та підписано до друку одночасно – 4 червня та 16 червня відповідно. Першу було опубліковано раніше. Вона доступна за посиланням. До речі, обидві надруковано у друкарні Держбудвидаву на Виборзькій, 84 (нині Олекси Тихого), тобто в межає теперішнього Солом'янського району.

Друга брошура, яку в зацифрованому вигляді публікуємо у цьому дописі, має 32 аркуші та формат А6. Автор дослідник Микола Грицай. Наклад книги 10 000 примірників, вартість 60 копійок.

3-18 аркуші текстова частина, 20-28 ілюстрації.

Як свідчить підпис на звороті першого форзацу, книга походить з особистої книгозбірні киянина В. Коржова, що засвідчує його підпис. Стоять дві дати – 1960 та 1980. Книгу разом із іншими виданнями з його колекції 2025 року передали спадкоємці пана Коржова, за що висловлюємо їм щиру подяку.

Брошуру зацифровано в лютому 2026 року.