Солом'янський календар. Лютий

У цьому щомісячному дописі пропоную згадати, які події відбувалися в нашому районі у різні часи в лютому.

9 лютого 1908 року солом’янці звернулися до київського губернатора Петра Ігнатьєва з поданням, у якому рішуче відмовлялися приєднуватися до Києва. Пояснювали це тим, що Солом’янка є окремим побутовим центром, живе власними інтересами, і навіть відмова Києва від цих земель не має значення, оскільки вони не є власністю міста.

13-14 лютого 2017 року – знесено будівлю Солом’янських лазень, зведених у 1931-1934 роках.

Фото Олександра Михайлика, 13 лютого 2017

14 лютого 1972 року Наказом Міністерства зв’язку СРСР № 95 від київське відділення з 15 березня цього ж року було перетворено на самостійний інститут «Діпрозв’язок-3».

Інститут "Діпрозв'язок", фото 1970-х

15 лютого 1944 року вперше після завершення нацистської окупації Києва знову почалися заняття в Київському політехнічному інституті.

22 лютого 2013 року Указом президента України № 85/2013 Національному університету оборони України присвоєно ім’я Івана Черняховського.

26 лютого 1999 року Київському державному технічному університету будівництва та архітектури було надано статус національного та перейменовано на Київський національний університет будівництва і архітектури.

Лютий 1900 року – на Шулявці було відкрито недільну школу, яку відвідували здебільшого робітники навколишніх підприємств – заводів Гретера і Криванека, Неєдли й Унгермана. Заснував навчальний заклад Михайло Коновалов, декан хімічного факультету КПІ. Він і керував школою впродовж двох років.

Лютий 1911 року – Міська дума обрала Комісію із завідування Солом’янкою.

Лютий 1914 року – мешканець Верхньої Солом’янки Ф. Касперт звернувся до Київської міської управи з проханням дозволити влаштувати сінематограф у його власній садибі на вулиці Графа Ігнатьєва, 38.

Будівля, де в 1914 було відкрито кінотеатр. Фото Василя Галайби, 1970-ті.

Лютий 1918 року – закрито Київську військову гімназію, на яку 1917 року було перейменовано Київський кадетський корпус.

Лютий 1919 року – після захоплення Києва більшовицькими військами, на базі Миколаївського артилерійського училища було створено Київські артилерійські командні курси, які припинили існування у серпні 1919 року, під час боїв із арміями Антона Денікіна та Симона Петлюри.

Лютий 1941 року – Київський технологічний інститут харчової промисловості ім. А. І. Мікояна визнано найкращим серед вищих навчальних закладів Наркомату харчової промисловості СРСР.

Лекція циклу "Видатні імена Солом'янки". Іван Сенченко

12 лютого виповнюється 125 років від дня народження письменника Івана Сенченка – справжнього співця Солом’янки, автора унікального циклу "Солом’янські оповідання" (1957). В них він колоритно та яскраво описав нашу місцину, її мешканців та побут.

Напередодні ювілею, 4 лютого, о 17:30 запрошуємо вас до Бібліотеки Сковороди на лекцію про цього письменника. Проведе її Олександр Михайлик, що вже багато років залюблений у його творчість.

Ім’я Сенченка нині, на жаль, є призабутим. Немає ані вулиці, ані меморіальної дошки, присвяченої митцю. Хоча залишив він чималу літературну спадщину – романи, повісті, оповідання та переклади, – востаннє окремою книгою його твори вийшли майже сорок років тому.

Тож чекаємо на вас вже найближчої середи. Разом помандруємо сторінками біографії Івана Юхимовича, почитаємо уривки з його творів та згадаємо стару добру Солом'янку. Приходьте, буде цікаво!

Втрачені споруди району. Гуртожиток на вулиці Освіти, 14

Торік ми започаткували рубрику "Втрачені споруди", в якій публікували фото або малюнки давно чи не дуже давно зниклих будинків. Цьогоріч відроджуємо її.

1950 року за тодішньою адресою вулиця Нова 6-а, 14 за проєктом архітекторки Людмили Шкаруби було споруджено 3-поверховий гуртожиток із четвертим мансардним поверхом. З того ж 1950 року на першому поверсі розмістилася районова бібліотека №3.

Одним із перших зображень гуртожитку є кадр із фільму "Вулиця Молодості", де видно будівлю зі східного боку, великі вікна бібліотеки з боку вулиці і годинник на торці. Фільм знято у 1958 році. Годинник зник вже у 1970-х.

Кадр з фільму "Вулиця Молодості", 1958.

У фондах Бібліотеки Сковороди є недатоване фото (але судячи з одягу людей, це 1970-і-1980-і), де видно вхід до бібліотеки і частину другого поверху.

Бібліотека працювала в будинку до 2008 року, коли за 50 метрів звели новий будинок за адресою Освіти, 14а і бібліотека переїхала туди.

Замість бібліотеки ж почав діяти готель "О' Київ". Влітку 2018 року будівля вже стояла відселена без вікон.

Фото Олександра Михайлика, 2018 рік

Попри те, що на банері було заявлено про реконструкцію, фактично ж до осені 2018 року гуртожиток було знесено і на його місці розпочалося зведення нової 9-поверхової будівлі.

Щоб імітувати "реконструкцію", вікна першого поверху в новій споруді було імітовано як у попередній.

На фото, зробленому в січні 2019 року (ліва частина кадру) та друге фото (права частина кадру) добре видно, що старого гуртожитку вже немає, а зводиться будівля з бетонним каркасом із цілком нових матеріалів. Тож старий гуртожиток, збудований у 1950, знесено восени 2018.

Фото Олександра Михайлика, 2019 рік

Краєзнавчі раритети. Книга "Архитектура Андреевской церкви в Киеве"

1959 року Державне видавництво літератури з будівництва і архітектури УРСР випустило брошури серії "Пам'ятники архітектури Української РСР". У колекції Бібліотеки Сковороди є дві книги серії: "Архитектура Андреевской церкви в Киеве" та "Здание Университета им. Т.Г.Шевченко в Киеве". Книги здано в набір та підписано до друку одночасно – 4 червня та 16 червня відповідно.

Перша книга, яку в зацифрованому вигляді публікуємо у цьому дописі, має 24 аркуші та формат А6. Автор видатний дослідник Григорій Логвин. Наклад книги 10 000 примірників, вартість 45 копійок. На зворотній обкладинці є штамп, який інформує, що з 1.1.1961 вартість 5 копійок. Того дня відбулася грошова реформа, всі ціни було перераховано у співвідношенні 10:1.

Книгу подарував бібліотеці киянин Дмитро Титоренко, за що висловлюємо йому щиру подяку.

Брошуру зацифровано в січні 2026 року.

Історія бібліотек. Бібліотека №15

1968 року в тодішньому Жовтневому районі було відкрито дитячу бібліотеку. У 1974 році вона переїхала на перший поверх 5-поверхівки за адресою вул. Виборзька, 34/36 (нині Олекси Тихого).

За даними телефонного довідника 1987 року, це був філіал №9 Центральної районної дитячої бібліотеки. Згодом отримала №15.

Бібліотека має площі 253 кв. метри, тут проходить багато цікавих заходів як для діток, так і для дорослих.

Історія району на сторінках газет. Київському будівельному – 55

У числі 15 газети "Добра новина" за 2001 рік опубліковано статтю "Київському будівельному – 55!". Автор з невідомих вже причин підписався не справжнім іменем, а псевдонімом "В. Соломенський". Можливо, за ним ховається Віктор Врублівський, який у цьому році також публікувався в газетах, проте стверджувати точно цього не можемо.

У статті, присвяченій тодішньому 55-річччю навчального закладу (Київського будівельного технікуму), що на вулиці Стадіонній розповідається про його діяльність, згадано найбільш відомих випускників (Олександр Омельченко, Юрій Єхануров, Іван Сидоров, Анатолій Тугай).

Оригінал газети зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди. Зацифровано в січні 2025 року.

Фотофакт. Два будинки – дві жовті таблички

Жовті таблички з номером будинку, належністю до ЖЕКу та номерами телефону є раритетами, що зникають. Усі вони виготовлені ще до 1982 року, адже саме тоді місто перейшло на 7-значні телефони. Будинки на вулиці Донецькій, 22 та 24 унікальні тим, що на них обох краєзнавець Олександр Михайлик у липні 2024 року виявив і сфотографував по жовтій табличці. Подібна концентрація нині є неабиякою рідкістю.

Історія району в фотографіях. Перон Київського вокзалу, 1958

У книзі "Залізничний район міста Києва" видання 1959 року вміщено чимало цікавих фото, зроблених спеціально для цієї книги і таких, які більше ніде не публікувалися. Тож нами зацифровано такі фото і будемо їх поступово публікувати.

Оскільки книгу здано в друк ще в 1958 році, то й фото, найімовірніше, зроблені саме в той рік. На цьому фото – щойно прибулий потяг, з вагоном-рестораном, отже фірмовий (можливо, з тодішньої радянської столиці, москви). В центрі кадру носій у поширеній тоді формі – білий халат поверх одягу і залізничний кашкет. Несе багаж, поряд щойно прибула пасажирка, яка несе в руці якийсь великий пакунок. Вона скористалася послугами носія, адже має з собою три одиниці багажу. Якість фото не дозволяє роздивитися деталі, але жінка гарно та охайно одягнена. Це найімовірніше киянка, що приїхала звідкись і везе покупки. А йдуть вони, напевно, на стоянку таксі біля вокзалу.

Думається, фотограф свідомо зробив фото саме з носієм та пасажиркою, адже композиційно вони вдвох дуже пожвавлюють кадр.

Окремо публікується вперше.

Історія шкіл району. Школа №74

1938 року в районі було побудовано дві шкільні будівлі. Одна з них – школа №74 на сучасній вулиці Сім'ї Бродських, 4 (тоді Друга Дачна). Вона стала другою школою в місцевості Казенні Дачі.

Триповерхова шкільна будівля зведена за проєктом 103-А архітектора Емануїла Кодніра. Особливість шкіл цього проєкту – чотириповерхові бічні частини. За час існування школа не перебудовувалася.

Школа №74. Фото Олександра Михайлика

Архітектор Емануїл Коднір. 1940-ві роки

Лекція "Річка Либідь та її притоки"

У цьому році Бібліотека Сковороди вирішила розширити власні горизонти. І звісно ж, робимо ми це за підказкою наших читачів, які запропонували проводити лекції не тільки про видатних солом’янців. А й про видатні дерева, парки, заповідники та водойми нашого затишного району.

Розпочинаємо ми вже наступної середи – 28 січня, о 17:30. В цей вечір запрошуємо вас на лекцію "Річка Либідь та її притоки", яку за традицією проведе краєзнавець Олександр Михайлик.

Чому ж саме Либідь ми вважаємо видатною річкою саме Солом’янського району? По-перше, у нас вона бере свій початок. Мало того, тече тут понад третину своєї довжини. Й нарешті, половину своїх приток Либідь, по-жіночому ніжно, приймає теж у нас.

Обіцяємо, що ви дізнаєтеся багато нового. Наприклад, де конкретно розташовано витоки річки? Як змінювалося її русло і коли Либідь набула сучасного вигляду каналу в бетонному річищі? З’ясуємо, яку господарську роль вона відігравала в минулому і як вплинула на трасування київської залізниці, коли та будувалася.

І обов’язково розвінчаємо деякі усталені міфи про Либідь, які міцно засіли в головах киян.

Отже, до зустрічі в нашій читальній залі!

Краєзнавчі раритети. Книга "Київська область", 1957

У фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди зберігається книга 1957 року "Київська область" (географічний) нарис. Автор Іван Старовойтенко. Видана видавництвом "Радянська школа" в серії "Області Української РСР"

Книга має бібліотечний номер 52766. Як зазначено у анотації, у 7 класі учні вивчали тему "Моя область", проте в загальному підручнику географії такої інформації не було, тож видавництво на допомогу вчителям географії започаткувало серію книг, присвячних конкретним областям.

Книга була видана накладом 4000 примірників. Має 180 сторінок, м'яку палітурку. Описує область точки зору географії, має 11 розділів, вступ та пропонує маршрути екскурсій.

Цікава з точку зору історіографії та як зріз даних щодо промисловості, сільського господарству, транспорту на середину 1950-х років (у книзі подано дані на 1955 рік). Що ж до геологічної будови, природних зон, корисних копалин, водойм, грунтів, рослинного і тваринного світу, то тут більшість інформації може бути використана і сьогодні з огляду на сталість тем.

З огляду на рік видання та м'яку палітурку є доволі рідкісною, адже значна кількість примірників через зношування та застарілість була списана.