Лекція Школи Солом'янського району

Кожен із нас навчався у школі. Були вони різні – нові й старі, просторі й невеличкі. Сидячи на уроці в очікуванні рятівного дзвінка, мало хто замислювався над історією будівлі, де йому випало гризти граніт науки. Хоча тема ця надзвичайно цікава. Особливо в такому багатому на таємниці місті як Київ…

Саме тому найближчої середи, 12 листопада, о 17:30 запрошуємо вас завітати до Бібліотеки Сковороди, де краєзнавець Олександр Михайлик прочитає лекцію "Школи Солом’янського району".

Ми не обмежимося сухою шкільною статистикою. Ви дізнаєтеся, яка зі шкіл району найстарша (спойлер: їй 114 років), а яка наймолодша. Почуєте часом призабуті прізвища архітекторів, за проєктами яких зводилися освітні заклади Солом’янки.

А ще ми розкриємо імена найвідомішого вчителя і найзнаменитішого учня, які були пов’язані зі школами Солом’янського району.

Тож, приходьте – де б ви самі не вчилися, обіцяємо: вам буде цікаво!

Спортивні споруди району. Стадіон Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій

1979 року споруджено навчальний корпус та гуртожиток тоді Київського філіалу Одеського електротехнічного інституту зв'язку ім. О.С. Попова. Тоді ж поряд було збудовано стадіон "Комунікатор".  Посередині майданчик для баскетболу, навколо бігові доріжки. Є трибуни.

Стадіон використовується лише навчальним закладом для занять та ігор, проте він ніколи не мав реконструкції, тому стан дуже поганий, на трибунах немає лавок, асфальт у тріщинах. 

Панорамне фото стадіону, 2023. Фото з сайту https://duikt.edu.ua/

65 років Київському метрополітену

 6 листопада 2025 року виповнюється 65 років з дня відкриття перших станцій Київського метрополітену – "Вокзальна", "Університет", "Хрещатик", "Арсенальна" та "Дніпро". Одна з 5 перших, "Вокзальна", розташована в межах Солом'янського району. 

Дуже гарним є наземним павільйон станції, збудований впритул до вже наявної будівлі приміського вокзалу. Окрасою є 6-колонна напівкругла колонада, що підкреслює вхід до станції. Будівлю споруджено за проєктом архітекторів Анатолія Добровольського та Ігоря Масленкова.

5 листопада 1963 року відкрито другу чергу метрополітену зі станціями "Політехнічний інститут" та "Завод "Більшовик"" (з 1993 "Шулявська). Станція "Політехнічний інститут" також в межах нашого району. Наземний вестибюль станції вбудовано у 6-поверховий будинок, в якому відтоді діє адміністрація Київського метрополітену. Архітектори станції Г. Головко, є. Іванов, М. Сиркін.

З нагоди ювілею Київського метрополітену хочемо познайомити із експонатами музейної кімнати Центральної бібліотеки Солом'янки, присвяченої транспорту. У кімнаті є окрема шафа, присвячена саме метрополітену.

Проїзні квитки, 2002-2006

Жетони, 1990-і-2000-і

Конверти зі станціями Київського метрополітену, 1960-і

Календарики зі схемами метрополітену, 1980-і

Поштова марка, 1965

Поштова марка, 2010

Листівка із зображенням наземного вестибюлю станції "Політехнічний інститут", 1969

Інсталяція "Станція метро Дніпро"

Книги про Київський метрополітен у колекції бібліотеки

1980

2005

2011

До дня залізничника в Україні. Залізниця та залізничники Києва на фото

4 листопада в Україні відзначається День залізничника. У фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди є цікаві фото залізничного вокзалу і залізничників. Хочемо поділитися сьогодні деякими фото. Їх було зацифровано у 2024-2025 роках.

Більшість публікується вперше.

Товарна станція у Києві, 1918

Тимчасовий міст через Дніпро у Києві, споруджений за 2 тижні, 1944

Чергова по коліях ст. Київ Лідія Клименко, 1953

Екіпаж тепловозу Комсомолець депо Дарниця, 1968

Історія району в фотографіях. 9 травня на Солом'янській площі, 1970-ті

У фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди є чимало фото 1970-х з різних радянських свят. Серед них і серія фото, зроблених 9 травня, коли в СРСР відзначали день Перемоги, у 1970-х (їх не датовано).

Бачимо тодішніх школярів-піонерів, віком приблизно 12-14 років, дівчата барабанщиці, хлопець несе якийсь невеликий прапор. Праворуч імпровізована трибуна. Над нею видно кутову частину будинку, що нині має адресу вул. Митрополита Василя Липківського, 40 (тоді Урицького, 102).

Зацифровано в листопаді 2024 року. Публікується вперше.

Краєзнавчі середи з Олександром Михайликом. Листопад

Осінні дні, прикрашені жовтими барвами, надихають нас не зменшувати краєзнавчу активність. Письменник і краєзнавець, провідний бібліотекар з краєзнавчої роботи Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди Олександр Михайлик проведе у листопаді 7 лекцій в 6 різних бібліотеках району (2 у Центральній та 5 у інших) та запросить на заключну в цьому сезоні пішохідну екскурсію Солом'янкою. Тож обирайте теми собі до смаку і приходьте – локації та час вказані в афіші.

Нагадуємо, що всі ці заходи організовані Бібліотекою Сковороди і є абсолютно безоплатними!

Фотофакт. Цікава кришка люка

Кришки люків... Непомітні реліквії... Окрім стандартних та сучасних, на тротуарах можна зустріти і більш давні екземпляри. Так, на вул. Левка Мацієвича вціліла чавунна кришка люка ще 1930-х років! Завод "Красний селянин" існував на Донбасі, звідти ця кришка й "приїхала" на Чоколівку!

Фото Олександра Михайлика

Краєзнавчі раритети. Книга "Археологические исследования древнего Києва" Михайла Каргера

1950 року фонд бібліотеки, яка щойно переїхала у нове приміщення на вулиці Новій 6-й, 14 (нині Освіти), поповнився двома цікавими книгами про Київ. Першій, авторства Івана Марченка, ми присвятили попередній допис.

Сьогодні ж хочемо розповісти про книгу, написану радянським археологом Михайлом Каргером "Археологические исследования древнего Києва", присвячену розкопкам, що здійснював науковець у 1938-1947 роках.

Книга є рідкісною, видана накладом лише 1500 примірників. Цю книгу з-поміж усіх публічних бібліотек Києва має лише наша.

Видано книгу видавництвом Академії наук УРСР, а надруковано у друкарні цього ж видавництва, що містилася у Львові. Вартість книги тоді становила 20 карбованців (для порівняння, середньомісячна заробітна плата робітників та службовців тоді становила 627 карбованців).

На ній зберігся штемпель "Бібліотека №3 Залізничного району" (назва до 1955 року). Книга складається з 6 розділів, окрім тексту, містить велику кількість малюнків, планів та фото.

Є справжнім раритетом і одним із нечисельних видань, присвячених Києву і виданих на початку 1950-х років.

Історія району на сторінках газет. Трамвай бажань

У числі 16 газети "Добра новина" за 2001 рік вміщено статтю "Трамвай бажань" (авторка Оксана Котомкіна). Йдеться про закриття трамвайного маршруту №5 з 1 червня 2001 року та подальшого будівництва тролейбусної лінії. Також вона розмірковує щодо проблем міського транспорту.

Оригінал газети зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди. Зацифровано в січні 2025 року.

В Києві відкрили нову мініскульптуру, присвячену силі слова

Нова скульптура проєкту Шукай у вигляді сточеного олівця присвячена письменникам, журналістам, перекладачам і літераторам.

Її встановили на будинку, в якому останні двадцять років розташоване видавництво "Смолоскип". Тут збирались люди, які започаткували нову історію українського письменництва.

Прикмета скульптури: олівця торнись – натхнення наберись.

Адреса: вул. Межигірська, 21.

Історичні карти Солом'янки. План Києва 1903 року

Інженер шляхів сполучення Микола Максимович 1903 року склав план Києва та його прирічних земель. Цей план порівняно з іншими є доволі маловідомим. Його надруковано в знаменитій друкарні Стефана Кульженка.

На ньому, традиційно до більшості планів, представлено Шулявку та райони на правому березі Либеді. План відзначається значною деталізацією об'єктів інфраструктури.

Об'єкти пронумеровано, проте на лицьовій стороні плану пояснення немає. Ми можемо розшифрувати деякі – 3 Кадетський корпус, 4 залізнична лікарня, 5 та 6 залізничні майстерні, 7 вокзал, 8 церква Покрови Пресвятої Богородиці, 9 паровозне депо, 10 Солом'янське кладовище, 11 Кадетський гай, 28 та 29 військовий млин і пекарня, 30 Бактеріологічний інститут, 31, 32 цегельні заводи.

Вуличну мережу Солом'янки і Протасового яру зображено умовно, без назв.

На іншому фрагменті – Казенні Дачі (не підписані) та Шулявка. 1 – Політехнічний інститут, 2 церква св. Марії Магдалини. Підписано вулиці, проте вулична мережа Шулявки змальовано умовно.

Історія бібліотек Солом'янського району. Бібліотека імені Іван Світличного

Будівля, в якій бібліотека працювала у 1950-1962 роках

2025 року 75-річчя відзначає найстаріша з чинних дитячих бібліотек Солом'янського району. Її історія почалася 1950 року, коли було засновано дитячу бібліотеку №4 Залізничного району. Спершу вона не мала власного приміщення, а працювала в старій будівлі школи №43 на вулиці Преображенській, збудованій ще 1918 року. Коли 1953 року для школи поряд звели нову 4-поверхову будівлю, бібліотека залишилася у старій. Ту будівлю знесено у 1970-х. З 15 вересня 1953 року в дусі дивних радянських традицій отримала ім'я радянського військового діяча (і в подальшому героя анекдотів!) Василя Чапаєва.

1962 року споруджено 5-поверхівку на проспекті Повітряних Сил, 12, на першому поверсі якої було передбачено приміщення для бібліотеки. Тож з 1962 року вона діє там. 10 листопада 2016 року бібліотеку перейменовано на честь поета, літературознавця, шістдесятника Івана Світличного, що мешкав на вулиці Уманській, 35, за 1,5 км від бібліотеки.

Бібліотека не лише всіляко популяризує творчість Івана Світличного, а й проводить значну народознавчу роботу. Багато років діє проєкт «Звичаї і традиції українського народу в контексті сучасності». В 2024 році почала роботу студія недільних читань «Про цікаве і корисне калиновою звучить». У бібліотеці є примірник видання творів Івана Світличного (1994 рік) з дарчим підписом його вдови, Леоніди Світличної.

Спортивні споруди району. Плавальний басейн "Першотравневий"

При забудові 3-ї черги Першотравневого масиву між вулицями Пилипа Козицького та Курською (нині Генерала Воробйова) було закладено Першотравневий парк (нині "Супутник").

В парку 1965 року за проєктом архітектора Симона Шпільта споруджено басейн «Першотравневий». Він мав плавальну залу розміром 25 на 14 м, зали для тренувань, роздягальні та душові. Один із фасадів споруди було прикрашено мозаїкою.

У 2012-2013 роках під виглядом реконструкції споруду басейну зруйновано. На цьому місці згодом збудовано приватну школу.

Історія району в фотографіях. Курсанти крокують повз колишнє Артилерійське училище, 1970-і

У фондах Центральної бібліотеки Солом'янський імені Григорія Сковороди є багато фотографій, зроблених вочевидь 9 травня у 1970-х (фото не датовано). Повітрофлотський проспект (нині проспект Повітряних Сил), Солом'янське кладовище, Солом'янська площа.

На цьому фото проспектом крокують курсанти артилерійського (зенітно-ракетного училища), що в той час займало споруди, збудовані у 1914-1917 роках для Миколаївського артилерійського училища (нині проспект Повітряних Сил, 28).

1958 року це училище було реорганізовано в Київське вище артилерійське училище. 1973 року воно отримало назву Київське вище зенітно-ракетне інженерне ордена Леніна Червонопрапорне училище ім. С. М. Кірова. У 1974–1977 років тут була філія Артилерійської академії. А 1977 року заклад отримав статус Академії протиповітряної оборони сухопутних військ (із 1978 року він носив ім’я маршала О. М. Василевського).

Фото зацифровано в січні 2025 року. Публікуються вперше.

Фотофакт. Вулиця Ополчення

Сучасна вулиця Святослава Хороброго, що сполучає Севастопольську площу та Музей авіації, у 1967-2021 роках мала назву Народного Ополчення. Та на будинку №2 було встановлено табличку, де слово "Народного"... пропустили. Зняли цю табличку лише 2021 року, коли відбулася зміна назви вулиці. У 2020 році табличка потрапила у об'єктив уважного дослідника Олександра Михайлика.

Фото Олександра Михайлика

Краєзнавчі раритети. Книга "Киев" Івана Марченка

У фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди є 2 книги про Київ, які є ровесниками нового приміщення бібліотеки на вул. Новій 6-й, 14 (нині Освіти). Адже саме 1950 року бібліотека отримала це приміщення. Тоді ж надійшли ці книги.

Одна з них – "Киев" автора Івана Марченка (на обкладинці лише ініціали "И.М. Марченко"). Видано московським видавництвом "Географгиз" (Державне видавництво географічної літератури), підписано до друку 28 жовтня 1950 року. Надруковано у московській 3-й друкарні "Красний пролетарій". Наклад 50 000 примірників.

Палітурка м'яка, книга має 72 сторінки, складається з 4 розділів. У тексті 18 фотографій основних визначних місць Києва.

На першій та 17 сторінках збереглися первісні штемпелі "Читальня бібліотека №3" (до 1955 року бібліотека мала саме такий номер).

Книга є рідкісним виданням про Київ періоду 1950-х років (у ті роки взагалі видано дуже мало книг з історії нашого міста) і донедавна найдавнішим оригінальним краєзнавчим виданням про наше місто.

Про іншу краєзнавчу книгу 1950 року, авторства Михайла Каргера "Археологические исследования древнего Киева"

Історія району на сторінках газет. Сестра Либідь у бетонній "сукні"

У 2008 році в газеті "Солом'янка" (число 15 за жовтень) опубліковано статтю (авторка Олена Трифонова), присвячену річці Либідь, її історії та поточному стану.

Оригінал газети зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди. Зацифровано в грудні 2024 року.

Історичні карти Солом'янки. Топографічна карта 1909 року

У 1871-1873 роках було видано топографічну карту (зняту топографами при штабі Київського військового округу), яку 1909 року було виправлено та видано.

На аркуші карти Київ та його найближчі околиці. Зокрема, зображено всю територію сучасного Солом'янського району.

Варто детально розглянути кожен аркуш докладно.

На Солом'янці позначено церкву, біля поселення Протасів Яр цегельний завод та паровий млин.

Позначено Кадетський корпус, Кадетський Гай. Залізнична лікарня підписана, проте вона знаходилася не там, а з іншого боку залізниці від вокзалу.

Шулявщина. Тут позначено церкву, а також Політехнічний інститут. Важливо! На фрагменті є топографічна помилка – позначка церкви з підписом "Монаст.". Насправді ані церкви, ані тим більше монастиря там ніколи не існувало.

Совки на той час лежали за межами Києва. Позначено водний млин на річці Совка.

У Жилянах маленьким хрестиком в центрі села позначено церкву