1923 року Геодезичним відділом Губернського комунального відділу укладено план Києва, зазначено як видання Київського губвиконкому. Має масштаб 1:20 000 (у 1 см 200 м).
План укладено до жовтня, адже саме тоді відбулося найбільше за всю історію розширення меж Києва. План же фіксує Київ ще в старих межах, де Совки, Олександрівська слобідка та Чоколівка ще за межами Києва.
План дуже цікавий деталізацією та фіксацією ряду об'єктів, які в подальшому не потрапляли на оглядові карти.
Розглянемо фрагмент із Солом'янкою. Окрім місцевості, Кучминого яру та Батиєвої гори (але на плані Батиєва могила!), Залізничної колонії позначено і військові об'єкти – Піхотне військове училище, на захід від Солом'янки Артилерійську школу та 3-й Авіазагін.
Детально позначено колійне господарство залізниці, відгалуження, споруди вагоноремонтного заводу та паровозне депо біля Батиєвої гори. Точно зображено вулиці, підписано всі, навіть маленькі.
Фрагмент, де позначено Протасів яр та довколишні території, також дуже цікавий. Дуже чітко позначено, південніше Протасового яру, Бактеріологічний інститут, а ще південніше Клінічне містечко. Довгі споруди вздовж залізниці – рештки спаленого у 1920 військового парового млина.
Територія будівлі, яка будувалася для притулку Григорія Гладинюка – з 1922 року дослідна станція, а згодом Інститут цукрових буряків. На захід дослідні поля.
На наступному фрагменті Олександрівська слобідка та Чоколівка. Тут вони ще за межами Києва, тож вулиці не підписано.
І – село Совки. Того ж 1923 року воно увійде до меж Києва. На відміну від попередніх поселень, вулиці тут не мали назв аж до 1930-х.
Варто уважно роздивитися і фрагмент із Шулявкою та прилеглими місцевостями. Дуже добре показано вуличну мережу не лише Шулявки, а й Караваєвих Дач. А от вулиці Казенних Дач (між ними та Брест-Литовським шосе) не підписано. Позначено авіазавод, який до 1941 року існував на вулиці Гарматній, південніше 5-й корінний парк (залізничний батальйон).
Немає коментарів:
Дописати коментар