Протасів яр

Із циклу "Історія твого району"

Фрагмент плану Києва та околиць, 1850-і-1860-і роки

Назва Протасів яр, як вважається, походить від прізвища генерала Протасова, котрий свого часу володів цими землями. Яр мав вигляд глибокої й довгої улоговини, що тягнулася від Либеді, розділяючи Байкову та Батиєву гори. Дном протікав струмок. Уперше будиночки поселенців у яру було зафіксовано на плані міста та околиць 1850-х років. Одна з перших згадок у документах, де фігурує назва Протасів яр, належить до 1857–1858 років. Населення Протасового яру тоді становило 28 осіб. У 1860-х тут було виявлено пізньопалеолітичну стоянку віком близько 20 тис. років.

У 1870-х у яру знайшли поклади глини. Тут з’явилися цегельні Петра Дзигаловського (заснована 1880 року) та Батухіна. На місці однієї з них нині — житловий комплекс «Альпійське містечко»(вулиця Протасів Яр, 8), на місці іншої — початок вулиці Нововокзальної. Коли у 1868–1870 роках прокладали залізницю, в місці, де колії перетинали струмок Протасів яр і пролягала дорога з міста до хутора, побудували залізничний віадук (шляхопровід). У 1902–1907 роках, під час будівництва нової товарної станції, шляхопровід розширили під більшу кількість колій.

Паровий млин. Фото 1920 року

У середині 1880-х у Протасовому яру, а саме вздовж залізниці Київ — Курськ, на місці вирубаного Байкового гаю та колишнього хутора Байкова, побудували комплекс парового млин військового відомства. Комплекс складався із млина з димарем, пекарні, зерносховища та складів. Споруди були 2-3-поверховими. Підприємство проіснувало до 1920 року, доки його не спалили польські війська.

Трикотажна та швейна фабрики. Фото 1930-х років

У 1930–1932 роках частину спалених корпусів реконструювали під трикотажну та кравецьку фабрики. Неперебудованими після реконструкцій 1930–1950-х із комплексу колишнього млина залишалися дві старі двоповерхівки. На початку 2010-х одну з них знесли. Інша двоповерхівка, зведена у 1880-х, що існувала на початку вулиці Протасів Яр, знесена наприкінці 2020 року.

Будинок на вулиці Протасів Яр, 3 (знесено 2020). Фото О. Михайлика

У листопаді 1932 року до фабрик проклали трамвайну лінію вулицею Зарудного (тепер — Івана Федорова). 1941 року шляхопровід на залізниці було знищено, рух трамваїв припинився. По війні лінію не відновлювали. У 1952–1953 роках інститут «Київдіпротранс» розробив проект будівництва нового шляхопроводу над вулицею Федорова (автори — архітектор Г. Домашенко, інженер Нововарський). Спорудили його у 1954–1955 роках.

Вулиця Протасів Яр, 1980-і роки. Фото В. Галайби

У 1980–1990-х майже всю стару малоповерхову забудову Протасового яру знесли. Фрагменти старої забудови залишилися на вулицях Докучаєвській, Нововокзальній, Протасів Яр. 1998 року на схилах Протасового яру відкрили перший і єдиний у Києві гірськолижний комплекс. Нині тут функціонують чотири траси різної складності. Також це — база олімпійської підготовки збірних України з гірськолижного спорту та сноубордингу.

Вулиця Протасів Яр. Фото О. Михайлика

Упродовж 2002–2003 років вулицю Протасів Яр реконструювали. Замість вузького, звивистого шляху проклали швидкісну автомагістраль, при цьому в низці місць трасу спрямили. Вулицею пролягла нова тролейбусна лінія, яку урочисто відкрили 23 серпня 2003 року. Впродовж 2019-2020 років громада Протасового яру під проводом Романа Ратушного бореться проти забудовника, що мав намір забудувати схили яру.

Ландшафтний заказник місцевого значення «Протасів Яр» створено Рішенням Київради від 14.07.2022 р. 23 листопада 2023 року, рішенням Київської міської ради, ландшафтному заказнику місцевого значення «Протасів Яр» присвоєно ім`я українського громадського діяча, активіста, військовика-добровольця Романа Ратушного, що загинув у червня 2022 року на Харківщині, боронячи Україну від російських загарбників.

Захоплюючі екскурсії та квести на безоплатній основі до Дня захисту дітей

Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації і Київський центр розвитку туризму підготували 8 безоплатних заходів, які відбудуться у п'ятницю, суботу та неділю у столиці.

На всі прогулянки можна приходити разом з дітьми віком від 7 років.

Зважаючи на дуже великий попит та обмежену кількість місць під час дії воєнного стану, реєстрація є обов'язковою!

Дитяча еко-екскурсія «Мандрівка до Будинку природи»

На шляху до Будинку природи юні дослідники дізнаються про важливість впливу навколишнього середовища на життя людини, після чого в самому Будинку ознайомляться з унікальною флорою та фауною, а також отримають безліч нових емоцій.

Маршрут: Парк ім. Тараса Шевченка → Пам’ятник Матері і дитині → бульв. Тараса Шевченка → Національний комітет Товариства Червоного Хреста України → Державне агентство водних ресурсів України → Київський міський Будинок природи.

Місце проведення вказано в анкеті.

31 травня, п'ятниця, 11:30

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/rnqPP6qC5TEbRSLE8

Екскурсія «Прогулянка старим Києвом» (для маломобільних груп населення)

Екскурсанти почують про будівництво Володимирського та Софійського соборів, познайомляться з історією функціонування та реконструкції Золотих воріт, а також відвідають старі й нові об’єкти історії нашого міста й держави загалом.

Важливо! Поруч із маломобільною людиною має бути особа, яка її супроводжує.

Маршрут: Володимирський собор → Будинок Гольденберга → Пам’ятник Павлу Шеремету → Меморіальна дошка Дмитру Мирону → Золоті ворота → Пам’ятник захисникам кордонів вітчизни усіх поколінь → Софійська площа.

Місце проведення вказано в анкеті.

31 травня, п'ятниця, 13:00

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/chMY2CLVkSUKvJmA6

Екскурсія «Прогулянка старим Києвом»

Екскурсанти почують про будівництво Володимирського та Софійського соборів, познайомляться з історією функціонування та реконструкції Золотих воріт, а також відвідають старі й нові об’єкти історії нашого міста й держави загалом.

Маршрут: Володимирський собор → Будинок Гольденберга → Пам’ятник Павлу Шеремету → Меморіальна дошка Дмитру Мирону → Золоті ворота → Пам’ятник захисникам кордонів вітчизни усіх поколінь → Софійська площа.

Місце проведення вказано в анкеті.

1 червня, субота, 12:00

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/vs4N1kvBEaUuMa3M9

2 червня, неділя, 12:00

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/WVuNK78WiF4fAibZA

Екскурсія «Прогулянка театральним Києвом»

Ви дізнаєтеся, як і коли виникли театральні традиції Києва, про перші театри, їхніх корифеїв і сучасних майстрів сцени.

Маршрут: Національна опера України ім. Т. Г. Шевченка → вул. Б. Хмельницького → Національний академічний драматичний театр ім. Лесі Українки → Будинок із зіркою → вул. Лютеранська → вул. М. Заньковецької → Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка.

Місце проведення вказано в анкеті.

1 червня, субота, 13:00

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/h5o7nMoHi5H7xp1a9

Дитяча квест-екскурсія «Пізнаємо Київ – обираємо професію»

Під час прогулянки діти та їхні батьки дізнаються про різноманітні події в історії України, а також ознайомляться із сутністю низки професій. Впродовж захоплюючої гри юні дослідники вирішуватимуть задачі, подолання яких приведе їх до розкриття важливого гасла для нашої столиці.

Маршрут: Софійська площа → Михайлівська площа → Київський фунікулер → Михайлівський Золотоверхий монастир → Володимирська гірка.

Місце проведення вказано в анкеті.

1 червня, субота, 13:00

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/SVCaCjcmYTJwaC7J7

2 червня, неділя, 13:00

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/svWVyaRYhewyRPKM9

Дитяча екскурсія «Загадки Старокиївської гори»

Під час екскурсії діти дізнаються про легендарних київських князів, розбудову Києва у VIII - XVIII ст., будівництво оборонних укріплень і князівських палаців, побачать фундаменти палацу князя Володимира, а також довідаються яким був перший кам’яний храм Київської держави.

Маршрут: Андріївська церква → Фундамент Десятинної церкви → Десятинний провулок → Панорама Київських гір → Старокиївська гора.

Місце проведення вказано в анкеті.

2 червня, неділя, 17:30

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/qfqyWkhPZ4Gji9tJA

Ознайомтеся, будь ласка, з правилами безпеки під час дії воєнного стану:

• у разі повітряної тривоги за маршрутом передбачені діючі укриття, кожен учасник екскурсії заради своєї безпеки повинен слухати вказівки гіда;
• у разі ворожих обстрілів заради безпеки екскурсантів та гіда, Управління та Київський центр розвитку туризму залишають за собою право скасувати захід.

Аукціонна виставка творів українських класиків 1890-х – початку ХХ століття

На виставці покажуть твори художників київської, харківської, львівської, закарпатської живописних шкіл: Миколи Глущенка, Сергія Шишка, Віктора Зарецького, Романа Сельського, Йосипа Бокшая та багато інших.

Найдорожчим лотом стане відомий твір Івана Марчука «Зійшов місяць над Дніпром» (1980), який нещодавно виставлявся у Київській картинній галереї як найбільш знаковий місячний пейзаж митця.

Коли: з 30 травня по 8 червня, щодня 12:00 – 19:00

Де: аукціонний дім Goldens (вул. Первомайського, 4)

Вхід вільний.

Провулок Мар'яна Гаденка

Із циклу "Прочитання вулиць"

Фото О. Михайлика

Сучасна назва (з 2024): провулок Мар’яна Гаденка

Підстава для перейменування: на честь українського композитора, поета-пісняра, телеведучого, Народного артиста України Мар’яна Гаденка

Рішення Київської міської ради: від 18 січня 2024 року № 7606/7647 «Про перейменування провулку Федосєєва у Солом'янському районі міста Києва»

Місцевість: Батиєва гора

Розташування: пролягає від вулиці Архітектора Вишневського до Локомотивної вулиці.

Попередня назва (кінець 1950-х-початок 1960-х-2024): провулок Федосєєва, на честь російського революціонера-марксиста Миколи Федосєєва.

Первинна назва: не було, доти безіменний проїзд, що сполучав сусідні вулиці

Мар'ян Ілліч Гаденко (15 вересня 1955, Сторожинець, Чернівецька область — 3 грудня 2021) — український композитор, поет-пісняр, народний артист України, телеведучий на загальнонаціональному телеканалі «Перший», виконавець власних пісень, засновник та організатор міжнародних і національних музичних фестивалів та конкурсів «Доля», «Прем'єра пісні», «Соловейко України», «Осіннє рандеву», «Рідна мати моя» та інших.

Життєпис

Народився 15 вересня 1955 року в місті Сторожинець неподалік Чернівців. Дитинство і молодість пройшли у Сторожинці, де навчався в музичній школі, та Чернівцях (куди переїхав зі Сторожинця після закінчення 8 класів середньої школи №1).

Після завершення строкової військової служби в Балтійському флоті Військово-морського флоту СРСР з 1977 року розпочалася його служба в правоохоронних органах Чернівців. На цю посаду його було призначено завдяки рекомендації дружини Ольги, коли спочатку їй (молодому, талановитому викладачу історії) запропонували працювати в міліції. Через декілька років у свої двадцять п'ять Мар'ян Гаденко вже став наймолодшим в історії України начальником відділу боротьби з розкрадання соціалістичної власності міста Чернівці.

Під час служби в органах внутрішніх справ він закінчив у 1982 році Чернівецький державний університет, здобувши фах економіста. Протягом десяти років (1988–1998) служив у Львові на посаді начальника відділу боротьби з організованою злочинністю на Львівській залізниці. Усього прослужив в органах внутрішніх справ 27 років. На пенсію пішов з посади заступника командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.

Після смерті телеведучої Тамари Володимирівни Щербатюк, яка була авторкою та ведучою програми «Надвечір'я» — почала виходити в ефір програма «Надвечір'я. Долі», автором та ведучим якої став Мар'ян Гаденко. В рамках телепрограми створив цикл програм про українців в Європі, відвідавши Румунію, Литву, Францію, Німеччину, Австрію та ін. З 1998 працював, творив та мешкав у Києві.

У своєму доробку має понад десяти аудіоальбомів і компакт-дисків: «Зорепад», «Зорепад-1», «Зорепад — 2», «Зорепад −3», «Пісенне джерело», «Доля», «Моя пісня — моя доля», «Живу - люблю», «Все минуло...», «Пісенна іскра любові», «З отчої криниці» (присвячений пам'яті сина Володимира, який трагічно загинув 13 травня 2007 року.

Помер вранці 3 грудня 2021 від серцевого нападу. Похований 5 грудня 2021 року в місті Сторожинець поруч з могилою сина Володимира.

18 січня 2024 року Київська міська рада перейменувала провулок Федосєєва на провулок Мар’яна Гаденка.

Нагороди та звання:

• 1997 — почесне звання «Заслужений артист України»
• 1999 — почесне звання «Народний артист України»
• 2006 — орден «За заслуги» III ступеня
• 2015 — орден «За заслуги» II ступеня

Лауреат та дипломант ряду фестивалів, мав відзнаки МВС та Української Секції Міжнародної Поліцейської Академії.

Експонат краєзнавчий. Предмет побуту, який став символом

Започатковуємо нову рубрику - експонат краєзнавчий. Перший допис буде присвячено предмету побуту, який став символом незламності - Бородянському півнику.

Одним із символів незламності України став Бородянський півник - керамічний куманець, що вцілів на шафці попри те, що більша частина багатоповерхівки, де він був, була зруйнована. Його було виявлено після деокупації Бородянки у квітні 2022 року, а саме фото шафки і півника облетіло весь світ. Сам предмет декоративно-ужиткового мистецтва разом із шафкою його власниця Надія Сватко передала до Національного музею Революції Гідності. Таких півників почали дарувати поважним гостям, зокрема Борісу Джонсону.

Інтерес до півника спонукав дослідити історію виробу. Цей глечик виготовляли на Васильківському майоліковому заводі (м. Васильків Київської області; засновано 1928 року). Майоліка - розписна кераміка, вкрита поливою. Загалом завод виробляв бл. 60 зразків керамічних виробів). Куманці у вигляді півника виготовляли від початку 1960-х до 1980-х років. Авторами виробу є скульптори Валерій та Надія Протор'єви. До речі, більше про кераміку можете дізнатися з книги "Розповіді про кераміку" на фото, зі сторінок якої півник ніби зійшов.

Завод-виробник збанкрутував 2002, 2005-го на його базі створили приватне підприємство, що припинило діяти 2019-го. Ну а 2022 року інтерес до півника, та й взагалі до виробів Васильківського майолікового заводу, неабияк зріс. Цікаво, що 2022 року скульптуру велетенського півника - її збільшену копію - створив харківський скульптор Олександр Сердюк у місті Березне на Рівненщині.

Півниками охоче прикрашали свої оселі люди по всій Україні, не винятком були й кияни. Тож з-поміж колекції предметів декоративно-вжиткового мистецтва 1960-х-1980-х років, що представлені у Центральній районній бібліотеці імені Григорія Сковороди, нещодавно з'явився і півник. Його передала київська родина Мегедь, вдома у якої багато десятиліть зберігався виріб. Щира подяка за подарунок!

Краєзнавча лекція №11 "Протасів яр і Байкова гора"

29 травня у Центральній бібліотеці Солом’янки імені Григорія Сковороди відбудеться 11-та краєзнавча лекція з циклу «Солом’янка. Історія твого району» від києвознавця Олександра Михайлика. Лекцію буде присвячено місцевостям Протасів яр і Байкова гора.

Заселення Протасового яру розпочалося у середині 19 століття. Але у давнину, 20 тисяч років тому, тут була одна із двох відомих на території Києва стоянок давніх мисливців на мамонтів. Її було відкрито при будівництві та подальшій розбудові залізниці.

Наприкінці 19 ст. на місці колишнього хутора Байкова (про його історію також йтиметься) було споруджено військовий млин. Спалений у 1920 році, він за десятиліття, у 1930, став основою для споруд швейної та ткацьких фабрик.

На частині Байкової гори, до північного схилу якої і прилягає Протасів яр, наприкінці 19 століття засновано Бактеріологічний інститут, а вже напередодні Першої світової війни постало Клінічне містечко. Згодом тут виник і всесвітньовідомий кардіологічний інститут, що носить ім'я свого засновника, Миколи Амосова.

2003 року вулицю Протасів яр розширено, замість малопроїзної вулички прокладено широку автомагістраль. Тож йтиметься і про історію місцини вже у наш час.

На Софійській площі відкрилася виставка «Маріуполь: 86 днів оборони»

Подія присвячена другій річниці завершення оборони Маріуполя.

Виставка створена Big City Lab у межах проєкту Літопис оборони Маріуполя спільно з громадськими організаціями «Серце Азовсталі» та «Асоціації родин захисників «Азовсталі».

Мета виставки – відтворити основні події оборони та є закликом до всіх нас пам’ятати про тих, хто вже понад два роки залишається в полоні, і консолідувати зусилля щодо їхнього звільнення.

Концепцію виставки розробили архітекторка Анна Помазанна з Харківської школи архітектури та кураторка Настя Іщенко з Big City Lab.

Як повідомляють організатори, архітектурне рішення виставки створює рамку сприйняття, але не затьмарює змісту. Вертикальні труби – образ промислового міста – відображають динаміку основних подій оборони: від світлих металевих поверхонь, що символізують початок боротьби, до темних матових структур, що відображають руйнацію та облогу міста. Форма виставки, подібно стрілці компасу, завжди вказує напрямок на Маріуполь.

Виставка триватиме до 20 червня. Вхід вільний.

Наприкінці тижня до Дня Києва відбудеться ряд безоплатних заходів

Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації та Київський центр розвитку туризму підготували 9 екскурсійних маршрутів, прогулюючись якими ви зможете вдосталь насолодитися мальовничими пейзажами Києва, відчути його незламний дух і поринути в захоплюючу історичну подорож, яка перенесе вас у події минулих часів. Не зволікайте і мерщій реєструйтеся, буде дуже цікаво.

Зважаючи на дуже великий попит та обмежену кількість місць під час воєнного стану, реєстрація є обов'язковою!

Екскурсія «Київ – наймальовничіша столиця Європи»

На вас чекає атмосферна подорож вулицями історичного Голосієва, де неймовірні пейзажі, що поєднують колоритність архітектурних стилів із величезним розмаїттям дерев і рослин, доведуть, що недарма Київ займає високі позиції в рейтингах найбільш озеленених європейських міст.

Маршрут: Кампус Київського національного університету імені Тараса Шевченка → Національний комплекс «Експоцентр України» (ВДНГ) → Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) → Національний природний парк «Голосіївський».

Місце зустрічі вказано в анкеті.

24 травня, п'ятниця, 12:00

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/aNx1xheYBV4N7HyF8

26 травня, неділя, 12:00

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/grUdY89uXZ1hPbNU7

Екскурсія «Меценати Києва»

Під час екскурсії ви почуєте про традиції благодійництва та відомі родини меценатів Києва, які жили у місті більше століття тому, дізнаєтеся про їхній внесок у збереження музейних цінностей, а також про те, як власна оселя могла стати домом молитви чи музеєм.

Маршрут: станція метро «Палац спорту» → Хоральна синагога Бродського → Бессарабський ринок → Національний музей Тараса Шевченка → Національний музей «Київська картинна галерея» → Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків → Національна наукова медична бібліотека України.

Місце зустрічі вказано в анкеті.

24 травня, п'ятниця, 16:00

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/hWXA4xQUiaKvKtz19

25 травня, субота, 15:00

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/81BJL9WXiEWYEYjd8

Екскурсія «Таємниці града Володимира» (для людей із порушеннями зору)

Під час прогулянки ви почуєте про розбудову Києва та будівництво оборонних споруд князем Володимиром, дізнаєтеся про зведення першого кам’яного храму Київської держави – Десятинної церкви.

Важливо! Поруч із людиною з порушеннями зору має бути особа, яка її супроводжує.

Маршрут: Львівська площа → вул. Велика Житомирська → вул. Володимирська → Десятинний провулок → Старокиївська гора → вул. Десятинна → Михайлівська площа.

Місце зустрічі вказано в анкеті.

24 травня, п'ятниця, 17:30

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/xeeez9jAjcpjSwwz7

Екскурсія «Київ: у вирі романтики»

Відвідайте культові романтичні обʼєкти міста, поринувши в любовні історії його відомих мешканців.

Маршрут: Парк ім. Тараса Шевченка → вул. Є. Чикаленка → вул. Б. Хмельницького → вул. Хрещатик.

Місце зустрічі вказано в анкеті.

25 травня, субота, 12:00

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/gsHo7qejjCCGqEvy5

Екскурсія «Київ незламний»

Познайомтеся з історією Києва – з часів Другої світової війни і до сьогодні, а також довідайтеся про людей, які відігравали роль у його незламності та перемозі.

Маршрут: Бабин Яр → Київський телецентр → Київська телевежа → вул. Ю. Іллєнка → Лук'янівська площа.

Місце зустрічі вказано в анкеті.

25 травня, субота, 15:00

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/C8UHdZBUUFwDVRog6

Екскурсія «Київ – нескорені та незалежні»

Довідайтеся про драматичні моменти боротьби за Незалежність України та відвідайте місця, що зберігають пам’ять про героїв війн та революцій, визначних діячів громадсько-культурного руху, талановитих вчених і митців, образи яких повсякчас стоять на варті нашої національної самобутності.

Маршрут: Площа Українських Героїв → вул. Терещенківська → Парк ім. Т. Г. Шевченка → Пам’ятник М. Грушевському → Національний музей літератури України.

Місце проведення вказано в анкеті.

26 травня, неділя, 14:00

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/BAa4hmuDvNaeFGfy9

Екскурсія «Київ європейський»

Цей екскурсійний маршрут познайомить вас з архітектурою Києва та різноманітними об’єктами, які пов’язують наше місто з Європою, а також зі спорудами, які були збудовані європейськими архітекторами.

Маршрут: Європейська площа → вул. Хрещатик → Майдан Незалежності → Пасаж → Центральний гастроном → Бессарабська площа → вул. Басейна → Палац спорту → НСК «Олімпійський» → вул. Велика Васильківська → Костел святого Миколая.

Місце проведення вказано в анкеті.

26 травня, неділя, 15:00

Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/eYdpfMWPAXmNKaw88

Крім того, можна придбати індивідуальні та корпоративні екскурсії улюбленим містом для вас, вашої родини або колег. Щоб отримати більш детальну інформацію, телефонуйте або пишіть у Telegram за номером: +38 (096) 006-80-94 чи на е-mail: knp.kcrt@ukr.net.

Ознайомтеся, будь ласка, з правилами безпеки під час воєнного стану:

• у разі повітряної тривоги за маршрутом передбачені діючі укриття, кожен учасник екскурсії заради своєї безпеки повинен слухати вказівки гіда
• у разі ворожих обстрілів заради безпеки екскурсантів та гіда, Управління та Київський центр розвитку туризму залишають за собою право скасувати захід

У столиці демонструють виставку про архітектуру Києва

Нещодавно в артпросторі «Мистецтво без меж» Галерея мистецтв "Лавра" розпочався новий проєкт «Вічне місто», присвячений неповторній та чарівній красі української столиці.

«Київ завжди вражав митців своєю багатовіковою грандіозністю та затишком водночас, недарма Бальзак назвав його "другим Римом". Саме в Києві гармонійно поєднується божественне та містичне — дзвони соборів та таємничі Лиса гора, Будинок з химерами та замок Річарда з привидами. Все це є звичною буденністю для киян, які живуть своїм повсякденним життя і не помічають, наскільки місто впливає на їх характер, світогляд та широту мислення…» — розповідають у галереї «Лавра».

За їхніми словами, багато відомих творчих особистостей, потрапляючи вперше на київські пагорби, втілювали у своїх роботах неповторну ауру вічного міста Києва, надихаючись п’янким ароматом квітучого бузку та каштанів.

До експозиції «Вічне місто» увійшли графічні твори архітектора і художника Євгена Камшия, присвячені відомим київським пам’яткам, зокрема: Будинку з Химерами, Замку Річарда, Київському пасажу, Хрещатику, Костелу Святого Миколая, які передають неповторну атмосферу Духу старого Києва.

«Саме архітектура міста, на думку автора графічних робіт Євгена Камшия, формує простір, впливає на духовність, світогляд та рівень розвитку людей, які живуть в ньому. Архітектура виражає рівень культури та цивілізованості суспільства, вважає автор. Унікальні київські фонтани, арки, оригінальні будівлі, шпилі, фасади та деталі архітектурного декору створюють неповторну унікальність Києва, і це відрізняє його від всіх інших мегаполісів», — вважають куратори проєкту.

У своїй серії київської графіки, художник прагне не лише відтворити красу нашого міста, але й звертається до сучасників та привернути увагу містян та ту красу, що їх оточує, щоб змінити ставлення пересічних людей до того культурного надбання, яке вони успадкували від попередніх поколінь.

Твори сучасного митця доповнює два твори живопису корифеїв українського мистецтва — Миколи Глущенка та Сергія Шишка.

Довідка.

Микола Глущенко (1901-1977) — визначний український живописець. Відомий своїми пейзажами в стилі імпресіонізм. Роботи зберігаються в Національному художньому музеї України. Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка, Народний художник СРСР. Жив і творив у Берліні, Парижі, Києві.

Сергій Шишко (1911-1997) — видатний український художник, майстер пейзажу та натюрморту, учень Федора Кричевського. Жив і працював в Києві.

Твори митця зберігаються в Національному художньому музеї України. Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Почесний громадянин Києва.

Євген Камший (1959). Закінчив архітектурний інститут. З 1986 року живе та працює в Україні, в Чернівцях і Києві архітектором, дизайнером, художником. Лауреат Люксембурзької мистецької премії 2019 за серію графіки «Сім гріхів»; Лауреат Люксембурзької художньої премії 2022 за диптих «Правда та брехня»; призер конкурсу Goldin time talent (United Kindom) за диптих «Правда та брехня». Роботи знаходяться в приватних колекціях в Україні, Румунії, Чехії, Болгарії, Туреччини.

Коли: до 10 червня

Де: вулиця Лаврська 7-Б

Вартість вхідного квитка: 100 грн.

Заходи Бібліотек Солом’янки до Дня Києва

• 22-30 травня Виставка дитячих малюнків «Мій Київ» - Бібліотека №15
• 23 травня презентація відеоролика «Зелені легені Києва» - Бібліотека імені Михайла Слабошпицького
• 23 травня Літературно-пізнавальна година «Київські легенди» - Бібліотека №15
• 23 травня Краєзнавчо-історична подорож «Місто, що виринуло з історії» - Бібліотека імені О.Донченка
• 24 травня Книжково-ілюстративна виставка «Столиця рідної держави» - Бібліотека №13
• 24 травня Музична година «Києве мій» - Бібліотека №13
• 25 травня Краєзнавча екскурсія «Олександрівська слобідка» з києвознавцем, дослідником Олександром Михайликом - ЦРБ імені Григорія Сковороди
• 25 травня Інтерактивна гра «Київські секрети» - Бібліотека імені І.Багряного
• 25 травня Гра-вікторина «А знаєш ти, що...» - Бібліотека імені В.Нестайка
• 26 травня Поетичні читання «Наш поетичний Київ» + тематичне спілкування українською - ЦРБ імені Григорія Сковороди
• 26 травня Акція «Закаштаньмося» - Бібліотека імені І.Світличного
• 26 травня Віртуальний естет-тур «Топ-5 незвичних музеїв Києва» - Бібліотека імені І.Світличного
• 26 травня Віртуальна подорож «Величний Київ» - Бібліотека імені М.Бажана
• 26 травня Презентація «Древній, освячений Київ» - Бібліотека імені М.Реріха
• 27 травня «Вулиці Києва» - пішохідна екскурсія-подорож з києвознавцем Сергієм Кардашем - БСЧ імені О.Гончара
• 28 травня Онлайн-знайомство «Відомий та загадковий Київ» - БСЧ імені Ігоря Шамо
• 28-30 травня Краєзнавча виставка «Обрії рідного міста» - БСЧ імені Ігоря Шамо
• 28-30 травня Вуличні активності «І як тебе не любити, Києве мій» - БСЧ імені Ігоря Шамо
• 29 травня Краєзнавча лекція києвознавця Олександра Михайлика «Протасів яр і Байкова гора» із циклу «Історія твого району» - ЦРБ імені Григорія Сковороди
• 30 травня Вікторина «Київ: історія вулиць» - БСЧ імені О.Гончара

Бібліотеки Солом'янки для бібліотек міста

 

Виставка старовинного мистецтва в Музеї Ханенків

Уперше після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну в Музей Ханенків. The Khanenko Museum експонується старовинне мистецтво.

До Міжнародного дня музеїв відкрилась виставка голландського та українського живопису з приватних колекцій.

Зокрема, у музеї можна побачити 31 картину гаазької школи та 11 робіт восьми українських художників кінця ХІХ – початку ХХ століття з колекцій родин Гoґстедерів і Понамарчуків. Доповнюють виставку фотороботи Піта Ґіспена з видами сучасної Гааги.

Роботи українських художників представлені з колекції київських колекціонерів Ігоря та Яни Понамарчуків. Це живописні та графічні твори класиків, що репрезентують Київ і майже всю Україну – від Мукачева до Харкова, від Одеси до Львова. Також глядачі можуть побачити роботи таких знаних художників як брати Маріс, Антон Мауве та Віллем Рулофс, Теофіл де Бока, Йозеф Негюйс.

Виставка проходить за ініціативи колекціонера, куратора гаазького Музею Бредіуса Віллема Яна Гoґстедера.

Триватиме виставка до 16 серпня.

Відвідати Музей Ханенків можна в середу – неділю з 10:30 до 17:30 (каси працюють до 17:00) за адресою: вул. Терещенківська, 15-17.

Безкоштовні екскурсії Києвом на автобусі-кабріолеті

З 24 до 26 травня до Дня Києва пройдуть безкоштовні екскурсії знаковими локаціями столиці на двоповерховому автобусі-кабріолеті.

Маршрут буде такий: Площа Українських Героїв (вул. Велика Васильківська, 12) ➔ КНУ імені Тараса Шевченка ➔ Золоті ворота ➔ Михайлівська площа ➔ Хрещатик ➔ Паркова алея ➔ монумент «Батьківщина-мати» ➔ стадіон «Олімпійський».

Графік відправлень Kyiv Express:

• 24 травня: 16:00, 18:00, 20:00
• 25 травня: 12:00, 14:00, 16:00, 18:00, 20:00
• 26 травня: 12:00, 14:00, 16:00, 18:00, 20:00

Пішохідна бібліоекскурсія "Олександрівська слобідка"

Шановні мешканці та гості Солом'янського району! Ми запрошуємо вас на бібліо-екскурсію краєзнавця Олександра Михайлика «Олександрівська слобідка», яка відбудеться у суботу 25 травня.

Початок екскурсії о 11:00, ріг проспекту Повітряних Сил та вулиці Преображенської, навпроти заправки «КЛО». 

Тривалість становитиме орієнтовно 2-2,5 години.

Екскурсію буде присвячено Олександрівській слобідці, яка виникла у 1900-х роках як робітниче поселення. Чільне місце у екскурсії буде присвячене вулиці Преображенській – основній у місцевості. Тут частково є забудова 1930-х років, а також цікаві споруди 1950-х-1960-х. Побачимо найстаріше дерево місцини – Партизанський дуб віком 350 років. На прилеглій до Преображенської вулиці Олексіївській є два будинки, споруджені за експериментальними проєктами. На Олександрівській слобідці мешкали митрополит Василь Липківський, дисидент Іван Світличний, архітектор Дмитро Яблонський. Далі відвідаємо східну частину Олександрівської слобідки, яка зберегла одноповерхову забудову. Побачимо найстаріший будинок поселення – його ровесник, збудований ще 1905 року. Біля Інституту цукрових буряків мова буде йти про постать Григорія Гладинюка і невтілений проєкт притулку його імені. Та побачимо на завершення, як первісно виглядала місцина, де сьогодні існує Солом’янський ринок.

Мета нашої екскурсії - знайомлення мешканців району із історією Олександрівської слобідки, її архітектурною спадщиною, пам’ятками природи та визначними особистостями, що у ній жили

Приєднуйтесь до екскурсії і відкривайте разом із нами сторінки минулого району!

Вулиця Віталія Скакуна

Із циклу "Прочитання вулиць"

Сучасна назва (з 2022): вулиця Віталія Скакуна

Підстава для перейменування: на честь українського військовика, Героя України (посмертно) Віталія Скакуна

Рішення Київської міської ради: від 25 серпня 2022 року № 4983/5024 "Про перейменування вулиці Академіка Каблукова у Солом'янському районі міста Києва"

Місцевість: Відрадний

Розташування: пролягає від вулиці Академіка Шалімова до кінця забудови

Попередня назва (1957-2022): вулиця Каблукова, на честь російського вченого Івана Каблукова

Первинна назва (1950-і-1957): Нова

Віталій Володимирович Скакун (1996 - 2022) — український військовик, сапер інженерно-саперного відділення 137-го окремого батальйону морської піхоти. Герой України (2022, посмертно).

Життєпис

Народився 19 серпня 1996 року у місті Бережанах Тернопільської області. Закінчив Бережанську загальноосвітню школу № 3, Вище професійне училище № 20 міста Львова за професією «Електрогазозварник».

На службі мав позивний «Батон».

У ході російського вторгнення в Україну 2022 року сапер та матрос Віталій Скакун перебував у складі сил, які одними з перших давали відсіч ворогу на Кримському перешийку. Віталій був добровольцем, який здійснив мінування та підрив автомобільного мосту Генічеськ — Арабатська Стрілка. Загинув 24 лютого 2022 року під час вибуху. Завдяки героїчному вчинку Віталія було значно уповільнено просування танкової колони ворога, що дало змогу підрозділу передислокуватися та організувати оборону.

Відспіваний у церкві Пресвятої Трійці, похований на кладовищі в Бережанах. Отримав звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (26 лютого 2022 року, посмертно) — За визначну особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі (посмертно).

25 серпня 2022 року Київська міська рада перейменувала вулицю Академіка Каблукова на вулицю Віталія Скакуна.

Історія Солом'янського району в архівних документах. Щодо оренди хутора Совки

Започатковуємо нову рубрику блогу - "Історія району у архівних документах".

Пропонуємо ознайомитися зі справою "Про віддання в оренду хутора "Совки", що належить Києво-Софійському митрополичому будинку". Йдеться про місцевість Пронівщина, якою тривалий час і володіла церква (з 1848 по 1917 роки).

Документ зберігається у фондах Центрального державного історичного архіву України (фонд 127 опис 875 справа 1559).

Хутір Байкова

Із циклу "Історія твого району"

Хутір Байкова. Фрагмент плану Києва,1842 рік

Хутір Байкова - поселення, що існувало вздовж частини сучасної вулиці Миколи Грінченка, поблизу Байкового кладовища.

Сергій Байков

Хутір заснував генерал-майор Сергій Байков 1831 року в долині Либеді, біля підніжжя гори, яка також невдовзі отримала назву Байкова. Навколо було насаджено Байків гай. Мапа 1842 року зображує великий житловий будинок, а також три господарські будівлі ближче до яру, що починався від садиби. Поряд із будинком змальовано невеликий сад, а на північ, у бік Протасового яру — оранку.

Після смерті Сергія Байкова 19 червня 1848 року його землю передали Військово-інженерному відомству. Та хутір Байкова продовжував існувати. 1857 року, коли землі Петропавлівського сільського товариства, до яких, зокрема, належав і зазначений хутір, передали місту, тут мешкало чотири особи. Площа хутора становила 3,58 десятин.

Востаннє Байків хутір було позначено на плані Києва та його передмість 1879 року. 1885 року на місці хутора з’явилися цегляні споруди парового млина та хлібопекарні військового відомства.

Завдяки порівнянню історичних і сучасних планів удалося точно локалізувати місце розташування хутора. Нині тут — будинки за адресою: вулиця Миколи Грінченка, 4 (офісна будівля) та 6 (житлова будівля).

Історія Солом'янського району у фотографіях. Будівля Київського технологічного інституту харчової промисловості

Фото 1932 року. На фото - будівля Київського технологічного інституту харчової промисловості ім. Мікояна (у 1930-1933 - Київського інституту цукрової промисловості, у 1933-1935 - Київського хіміко-технологічного інституту харчової промисловості). Будівлю споруджено у 1930-1931 роках за проєктом інституту «Діпромісто». Будівля зруйнована восени 1943 року, її руїни у 1944 розібрано. На її місці у 1959-1963 роках збудовано головний корпус Київського інженерно-будівельного інституту (нині КНУБА).

До Дня вишиванки: виставка пам’яток вишиванки

Друзі! В Національному музеї декоративного мистецтва України відкрилась виставка пам’яток вишивки з музейної колекції, присвячена Всесвітньому Дню вишиванки, який відзначаємо цьогоріч 16 травня.

Центральною частиною виставки є вишиті сорочки XIX — початку XX століть різних регіонів України – Сумської, Полтавської, Івано-Франківської, Харківської, Вінницької, Київської областей, а також комплекс чоловічого одягу Тернопільської області.

Ці твори тривалий час були частиною постійної експозиції залу українського святкового народного строю та презентували українське мистецтво вишивки та національні традиції вбрання різних регіонів України на теренах нашої держави і поза її межами. Нині у відвідувачів є рідкісна можливість оглянути сорочки з близької відстані та роздивитись особливості їх крою, пошиття, вишивання.

Ажурність вишивки полтавських сорочок підкреслюють чорна або сіра нитки на сірому тлі полотна. Геометрична рельєфна вишивка білими нитками на чернігівській сорочці створює ефект світлотіньової гри на сірій поверхні. Щільно зашитий різноколірними нитками в техніці «хрестик» полик сорочки з Івано-Франківщини справляє враження невеликого килима. Рельєфним виглядає вишитий декор на тернопільській чоловічій сорочці, створений скрученими вовняними нитками.

У ХІХ ст. в оздобленні жіночих сорочок, поруч із класичними взірцями традиційної народної вишивки з притаманними кожному регіону своїми художніми особливостями, з’являються нові, натуралістично трактовані рослинні мотиви у червоно-чорній гамі. Зразком «чистого» стилю «брокар» є святкова сорочка з Київщини.

Виставку експозицію доповнюють вишивані рушники кінця XVIII – початку XX століть Київської, Полтавської та Черкаської областей.

вул. Лаврська, 9, корпус 2

Олексій Шовкуненко. "Імпресії реалізму"

У Києві триває виставка присвячена 140-річчю одного з найбільш знакових українських живописців минулого століття — Олексія Шовкуненка.

В експозиції «Імпресії реалізму» представлені понад 30 робіт митця, створених у різний період творчості, від ранніх робіт початку XX століття і закінчуючи картинами 1960-х. 

Олексія Шовкуненка вважають основоположником індустріального пейзажу в українському мистецтві.

У багатьох роботах митця є Херсонські мотиви, у які інтегровані спогади автора. Насамперед вони відбилися у серії «Херсон. Зелений базар», присвяченому епіцентру провінційного життя.

Під час окупації значна частина творів художника з колекції Херсонського обласного художнього музею ім. Олексія Шовкуненка була розграбована російськими загарбниками. Наразі місце перебування значної частини його робіт залишається невідомим.

Коли: до 25 травня, пн.- нд.: 12.00-19.00.

Де: вул. Леоніда Первомайського, 4 (станція метро «Кловська»)

Вхід вільний

Документальний цикл журналіста Акіма Галімова «Українські палаци. Золота доба»

Український інститут національної пам'яті пропонує познайомитися з цікавим проєктом – історичним документальним циклом журналіста Акіма Галімова «Українські палаци. Золота доба».

Це документальний цикл, який складається з 8-ми епізодів, створений за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). У межах проєкту автори разом з істориками, архітекторами з 3D реконструкцій і спеціалістами VFX відтворюють початковий вигляд маєтків та розкривають їхню історію, яку намагалися стерти за часів срср. Командою проєкту були знайдені унікальні артефакти, що свого часу належали власникам палаців.

У 2021 році проєкт став переможцем конкурсу соціально вагомого контенту PITCH UA 3.

Запрошуємо до перегляду. Лінк на відео 1ll.ink/djcdZ

Вулиця Володимира Качали

Із циклу "Прочитання вулиць"

Сучасна назва (з 2022): вулиця Володимира Качали

Підстава для перейменування: на честь українського громадського діяча, мецената, інженера Володимира Качали

Рішення Київської міської ради: від 8 грудня 2022 року № 5861/5902 «Про перейменування вулиці Качалова в Солом’янському та Святошинському районах міста Києва»

Місцевість: Відрадний

Розташування: пролягає від бульвару Вацлава Гавела до Відрадного проспекту

Попередня назва (1957-2022): вулиця Качалова, на честь російського актора Василя Качалова

Первинна назва (1950-і-1957): Нова

Володимир Качала (1842-1894), український інженер, громадський діяч, меценат. Тривалий час жив і працював у Києві, займався підприємництвом у цукробуряковій та інших галузях. Сприяв розвитку української культурної діяльності у місті.

Життєпис

Народився Володимир Стефанович Качала 17 грудня 1842 року на Галичині, в хаті свого діда, пароха села Озерна о. Миколи Стрільбицького. Батьки - Степан Качала й Анна Стрільбицька. Середню освіту отримав у гімназії в Тернополі, вищу — в Політехнічному інституті Відня. Здобув фах інженера-технолога.

У 1865 році, невдовзі після одержання диплома, переїхав до Санкт-Петербургу, а потім на українські терени Російської імперії, куди був запрошений для роботи на цукроварні Терещенків. Пізніше увійшов до керівного складу деяких інших цукрових заводів. Глибоко та всебічно вивчаючи свою справу, 1871 року Володимир Качала став одним із засновників Київського відділення Російського технічного товариства — авторитетного об'єднання професіоналів, яке спершу спеціалізувалося саме на цукробуряковій промисловості. Брав участь у міжнародних промислових виставках.

Мешкав у Києві з січня 1867 року, де 1887 року придбав на ім'я дружини Марії Михайлівни, племінниці київського голови Личкова Семена Никифоровича, садибу по вул. Володимирській (сучасний № 45). Упродовж 1891-1892 років на цій ділянці були зведені за проєктами та під керівництвом Олександра Хойнацького чільний прибутковий будинок і особняк у дворі. Невдовзі після забудови садиби Володимир Качала розмістив на її території першу в Києві невелику приватну електростанцію (не збереглася). В особняку містилися помешкання родини інженера Качали, його технічна контора та офіси Гребениківського й Рогізнянського цукрових заводів на Слобожанщині. В оформленні металевих огорож балконів обох споруд збереглися літери «МК» — ініціали дружини інженера Марії Качали, офіційної замовниці будинків. Нині в колишньому особняку на Володимирській, 45-а міститься Київський будинок вчених.

Володимир Качала як свідомий українець підтримував дружні зв'язки з провідними діячами української культури в Києві, зокрема з Олександром Кониським та Миколою Лисенком. Його племінник Омелян Киричинський згадував про нього: «Почував себе Українцем, жив в стислій приязні з Кониським і залюбки жертвував на українські справи чималі суми… Як Галичанин, він давав притулок приїжджим до Києва Галичанам і допомагав їм влаштовуватися».

Саме в готелі Качали у квітні-травні 1886 року зупинився Іван Франко, коли приїздив до Києва брати шлюб з киянкою Ольгою Хоружинською. Оскільки царська влада ставилася до політичної та громадської діяльності Франка вкрай неприязно, інженер Качала потрапив до списків «неблагонадійних»; це заважало йому оформити перехід з австрійського підданства до російського.

Ще одним проявом ділової активності Володимира Качали стало утримання закладу штучних мінеральних вод та готелю при ньому на схилі біля Олександрівського узвозу (нині Володимирський, приміщення не збереглися). Інженер орендував це підприємство у міста. Теплої пори року (з 1 травня по 15 серпня за старим стилем) тут діяла лікувальна зала для користування теплими й холодними штучними мінеральними водами, кумисом, кефіром, сироваткою й молоком. Тут-таки було влаштовано грязьові та мінеральні ванни, гідропатичний кабінет тощо. Медичною справою завідували долучені до цього фахівці, а Володимир Качала утримував при «мінеральних водах» лабораторію хімічного аналізу зі складом приладів та реактивів.

Завдяки сприянню Володимира Качали велика зала закладу штучних мінеральних вод поза лікувальним сезоном могла бути використана для творчої діяльності українців. У ній, зокрема, наприкінці 1880-х — на початку 1890-х років регулярно проводив репетиції та концерти український хор під орудою М. В. Лисенка. Племінниця композитора Валерія О'Коннор-Вілінська відзначала у спогадах: «На краю Царського саду, високо над Дніпром, стояла довга будівля з залою „Мінеральних вод“, так званою залою Качали. Там відбувалися проби Лисенкового хору. Хор Лисенка складався переважно зі студентів університету з примішкою семінаристів і панночок. Назбиралося їх до шестидесяти душ. Все те були щирі виконавці не з примусу, а з своєї волі, які бачили в тій праці національне діло і весело відбували його». Заняття хору проводилися щосуботи; з нагоди концертних виступів у залі споруджували естраду та ставили столи для вечері.

Помер Володимир Качала в Києві, незадовго до смерті зазнавши значних збитків через несприятливу кон'юнктуру на цукровому ринку. Похований на Байковому кладовищі (нова частина, 1-а дільниця); надгробок зберігся.

Джерело: Вікіпедія; карта Вікімедіа