З-поміж небагатьох капітальних споруд, що існували в межах сучасного Солом'янського району до будівництва у 1848-1857 років будівлі Кадетського корпусу, був літній заміський будинок митрополита в місцевості Шулявщина.
 |
| Літній будинок митрополита в Шулявщині. Малюнок кінця XVIII ст. з архіву Володимира Щербини |
Історія його була такою. 1726 року митрополит Варлаам Ванатович заснував поруч із млином на правому березі Либеді заміську резиденцію, яку було названо Шулявщиною, насадив березовий гай. Тут з’явився невеликий дерев’яний одноповерховий будинок, де влітку відпочивали митрополити.
Близько 1763 року митрополит Арсеній Могилянський надбудував у споруді другий поверх, влаштував при ній церкву Св. Бориса і Гліба (за іншими даними – Св. Володимира), а гай розширив і розбив там регулярний сад.
Український історик Володимир Щербина досліджував план митрополичої дачі 1788 року. Він писав: «Більшу частину дачі заповняє «роща», що в середині її міститься садиба митрополита, до садиби йде довгенька дорога, обсаджена обабіч деревами. У садибі є невеличкий будиночок та якісь надвірні будівлі; коло будиночка невеликий гарно споруджений садок і ставок. Далі селянські хати, городи, а ще далі річка Либідь з двома ставками, на яких два млини». У дослідженні Володимира Щербини є малюнок дачі, зроблений наприкінці XVIII ст. Малюнок цей він успадкував від матері, доньки українського письменника та лікаря Євстафія Рудиковського.
У 1820-х будинок митрополита разом із прилеглими спорудами занепав. Митрополити в ньому вже не жили. 1847 року Шулявський гай відійшов до військового відомства, оскільки на місці дачі було заплановано побудувати Кадетський корпус. Того ж 1847 року, але не пізніше 1848, старий будинок митрополита було знесено. На його місці й було побудовано будівлю Кадетського корпусу.
Немає коментарів:
Дописати коментар