Клінічне містечко на Байковій горі

На Байковій горі вздовж вулиці Амосова простягається Клінічне містечко. Воно повністю складається з медично-наукових комплексів і має лише два житлових будинки – Амосова, 7 (1952, два поверхи) і Амосова, 14 (1961, три поверхи). 

Хоча назву було вперше вжито 1913 року, першою установою Клінічного містечка став Бактеріологічний інститут, що виник ще 1895 року, коли промисловець і благодійник Лазар Бродський пожертвував 132 тис. рублів на будівництво інституту. Проект головної будівлі розробив архітектор Костянтин Іванов. У березні 1896 року почалися будівельні роботи. А 21 жовтня 1896 року будівлю інституту було освячено. Крім головного двоповерхового корпусу, у садибі було кілька допоміжних споруд, зокрема стайня та приміщення для піддослідних тварин, загалом до 10 корпусів. 

Головна будівля Бактеріологічного інституту

1981 року на той час Київський науково-дослідний інститут епідеміології об’єднався зі створеним 1949 року Інститутом інфекційних хвороб, який тривалий час очолював учений Лев Громашевський. У результаті постав Науково-дослідний інститут епідеміології, мікробіології, паразитології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського. Теперішня назва закладу – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського.

Сучасний заклад розташований вище старого Бактеріологічного інституту і займає споруджений вже у 1970-х корпус. На старій території в історичних спорудах донедавна розташовувалася медична компанія «Біофарма». Зберігся комплекс споруд колишнього Бактеріологічного інституту – три цегляних двоповерхових і шість цегляних одноповерхових корпусів за спільною адресою вулиця Амосова, 9, а також одноповерховий дерев’яний будинок на Амосова, 16. Окрасою комплексу є головна двоповерхова будівля у стилі неоренесанс.

Унікальний дерев'яний будинок, що належав до комплексу Бактеріологічного інституту

Наступною після Бактеріологічного інституту медичною установою Клінічного містечка стала хірургічна клініка Київського університету Св. Володимира. 1913 року до Міської управи надійшло клопотання щодо виділення землі для університетської клініки. 28 листопада 1913 року управа вирішила: «Внаслідок клопотання Ради Імператорського університету Святого Володимира Київською міською громадською управою відведено на Батиєвій горі площу землі у 15 десятин для спорудження на ній будівель Клінічного містечка, що передбачається до побудови». У документі є єдина помилка – насправді це не Батиєва, а Байкова гора. 

Саме тоді на вершині Байкової гори вздовж вулиці Дяківської за проектом архітектора Василя Осьмака було споруджено будівлі для хірургічної клініки Київського університету: головний корпус, розташований вздовж вулиці, та два одноповерхових корпуси в глибині садиби. 

Василь Осьмак

Головний корпус було закладено 1913 року й завершено 1914 року, а клініка, що розташовувалася в приміщенні Університетської клініки на Бібіковському бульварі (тепер бульвар Тараса Шевченка), 17, перебралася в нове приміщення лише в перші місяці 1915 року. Поряд, на 200 м південніше основного комплексу, у 1914–1915 роках (ймовірно, також за проектом архітектора Василя Осьмака) було зведено 2-3-поверховий корпус, у якому, за деякими відомостями, була туберкульозна лікарня (сучасна адреса – вулиця Амосова, 13; нині – корпус Інституту бiоенергетичних культур i цукрових буряків). На німецькій мапі 1918 року споруди як нинішнього Інституту фтизіатрії, так і окремої будівлі підписано як Krankenhaus («лікарня»).

Колишня туберкульозна лікарня

Університет планував розбудувати згодом цілий комплекс закладів, де викладали б усі медичні науки, також планувалося перенести сюди анатомічний театр. Тому він клопотав про виділення ще 4,5 десятин землі. Однак рішення земельної комісії у жовтні 1914 року було негативним. Тож на Байкову гору перебралася лише хірургічна клініка.

Хірургічна клініка Університету

Значно пізніше, вже по завершенні Другої світової війни, в ці приміщення перевели створений 1922 року Київський туберкульозний інститут, який було засновано за сприяння видатного лікаря Феофіла Яновського. Нині це Інститут фтизіатрії та пульмонології імені Феофіла Яновського.

У 2007–2008 роках було здійснено ремонт історичних корпусів. Зберігся комплекс споруд колишньої хірургічної клініки – туберкульозного інституту – три корпуси 1910-х (головний двоповерховий і два допоміжних), три корпуси 1930-х і один корпус, зведений після Другої світової війни.

Наймолодшим об'єктом Клінічного містечка є Інститут серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова, який було утворено 1983 року на базі Київського науково-дослідного інституту туберкульозу ім. Ф. Г. Яновського, у складі якого з 1957 року перебувала перша в Україні спеціалізована клініка серцевої хірургії, заснована 1955 року славетним кардіохірургом Миколою Амосовим.