На топографічному плані 1920-х, який ми уважно розглядаємо в деталях, є й Караваєві дачі, що увійшли до меж Києва 1914 року.
Серед доступних наразі аркушів не всі Караваєві дачі, наразі недоступний аркуш, на якому район міжв улицею Борщагівською та залізницею (є лише шматочок вулиці Ніжинської та початок вулиці Андрія Мельника, початково 7-ї Дачної).
Чорний квадрат із хрестом всередині, посередині плану – церква Преображення Господнього, яка короткий час існувала в місцевості. Збудована приблизно на початку Першої світової, вона була знищена на початку 1930-х. Зображень храму немає, тож те, що вона потрапила на топографічний план – велика цініність.
Також на плані можна побачити межу між забудовою Караваєвих та Казенних дач – північніше вулиці Борщагівської. У лівому краї плану шматок Шулявського кладовища.
Практично все це планування і забудова були знесені у 1970-1980-х роках. Ще раніше, наприкінці 1950-х, просто через старі вулиці пробили вулицю Новоокружну, нині Вадима Гетьмана, а у 1970-х розширили вулицю Борщагівську, чим Караваєві дачі розділили магістралями.
Немає коментарів:
Дописати коментар