Історичні карти Солом'янки. План 1929 року

 1929 року у видавництві "Пролетарська правда" вийшов план Києва. Зазначено масштаб 1:40 000 (1 см = 400 м).

На плані вміщено і більшу частину теренів сучасного Солом'янського району.

На першому фрагменті – "район Січневого Повстання". Такою була спроба змінити традиційну назву Солом'янка. Втім, вона не прижилася і забута. Північніше Залізнична колонія, південніше Батиєва гора.

Головна вулиця вже має назву Урицького, одна з вулиць Кучминого яру – Маркелова. Остання назва також є давно забутою. Решта вулиць тоді зберігали свої первісні назви. Вулиці Батиєвої гори та Залізничної колонії не підписано.

Наступний фрагмент – Протасів яр та південніше Дослідна станція при Інституті цукрових буряків

Далі – Чоколівка, Олександрівська слобідка і селище Першого Травня. Дивує, що не підписано жодну вулицю, хоча вони мали назви. А ще це перша фіксація на карті селища Першого Травня, забудованого саме у 1925-1929 роках.

І Совки. З 1923 року частина міста. На підписі вміщено літеру с. (село). До 1933 року це було село у складі Києва із власною сільською радою. З 1933 року це одна із місцевостей Києва без самостійного статусу.

У Совках на той час вулиці справді не мали назв. 

Шулявка та Казенні дачі (останні не підписано, на захід від Шулявки). Тут також підписано не всі вулиці, а на Казенних дачах жодної

І Караваєві дачі. Тут вулиці підписано. Проте є один дивний момент – з іншого боку залізниці позначено вулиці. Насправді нічого подіьного тут не було, а місцина була полями на місці вирубленого Кадетського гаю.

Історія району в фотографіях. Житлові будинки між вулицею Донецькою та Чоколівським бульваром, 1955

 У газеті "Вечірній Київ" за 1955 рік було опубліковано фото Олександра Примаченка. На ньому зображено будинок на розі вулиці Донецької та Очаківського провулку, Донецька, 16/2 (перед ним опора високовольтної лінії), далі будмнок №14/30, ліворуч – Левка Мацієвича, 28, крайній праворуч –  Донецька, 10/21.

Це – так зване селище ГВФ, забудоване у 1950-1953 роках.

Висловлюємо подяку авктивному читачу бібліотеки Вячеславу Настецькому за виявлену та надану для публікації фотографію.

Експонат краєзнавчий. Радянські паперові гроші 1961-1991

 У музейних кімнатах Бібліотеки Сковороди окрім металевих грошей також є колекція паперових. Якщо колекціонування металевих грошей називається нумізматикою, то паперових – боністикою.

Завдяки працівникам бібліотеки та її читачам вдалося зібрати всі номінали радянських паперових карбованців, які були в обігу у 1961-1991 роках. Це 1, 3, 5, 10, 25, 50 та 100 карбованців. А от банкнота номіналом 200 карбованців формально ще радянська, проте випущена вже 1992 року, тому в обігу на території України її не було – ходила винятково у росії, тим і цікавою вона є.

Із родинних архівів солом'янців. Посвідчення Валентина Шликова

 Продовжуємо знайомити читачів блогу із родинними документами родини Шликових. Активний читач та відвідувач бібліотеки Валентин Шликов дав змогу зробити фотокопії документів,я кі він успадкував від батька, також Валентина.

17 січня 1920 року йому було видано на 1 рік посвідчення рахівника кондукторського відділення Служби руху. У документі фото, власноручний підпис, штамп та підпис Комісара Служби руху.

Зацифровано в лютому 2025 року. Публікується вперше.

Дякуємо за збереження таких родинних раритетів!

Фотофакт. Вікова яблуня на Олександрівській слобідці

Листяні дерева, зокрема дуби, а ще каштани, липи можуть рости сотні років (а дуби і понад тисячу). Фруктові ж дерева вважаються старими, якщо їх вік перевищує 50-70 років – довго ростуть хіба що шовковиці, трапляютсья екземпляри віком 100-200 років. Вікові ж екземпляри яблунь, груш, черешень є надзвичайно рідкісними. У Києві наразі заповідано лише дві вікових груші та одну вікову черешню.

У дворі будинку №9 на вулиці Озерній (Олександрівська слобідка) росте унікальний екземпляр яблуні. Вона дивом вціліла при знесенні у 1974 році приватних будинків та будівництва на їх місці 9-поверхівки. За спогадами дідуся письменника-краєзнавця Олександра Михайлика, Валерія Красовського, усі інші старі фруктові дерева в дворі і навколо будинку було зрубано.

Вулицю Озерно позначено під такою назвою на рукописному плані місцевості 1913 року. Тож ми орієнтовно датуємо яблуню першою половиною 1910-х, отже, їй щонайменше 110 років. Можливо, це взагалі найстаріша яблуня в Києві!

Дерево мало дві корінні гілки, що росли з одного стовбура. У 1990-х мешканка будинку Олена Котенко зацементувала дупло, чим врятувала дерево.

У 2024 році відкололася ліва корінна гілка і нині дерево має такий вигляд. Фото Олександра Михайлика.

До того, як буревій зламав ліву корінну гілку, дерево виглядало так. Фото 2020 року

Видатні дерева. Дуб Корольова

 На розі вулиць Академіка Янгеля та Сім'ї Бродських росте ще один залишок прадавньої діброви, яка колись вкривала довколишню місцевість – дуб Корольова. 

Дереву понад 300 років, воно має висоту 25 м, а на висоті 1,3 м має охоплення 4,3 м. Особливістю є те, що із одного корінного росте три стовбури.

Рішенням Київради від 1 грудня 2011 року № 730/6966 дерево заповідане, назване на честь видатного конструктора космічних ракет Сергія Корольова. 

Автор фото дерева – Петро Халява, жовтень 2020 року.

Солом'янський календар. Серпень

Сьогодні пропонуємо згадати події, які відбувалися в нашому районі у серпні в різні роки.

• 1 серпня 1936 року – здано школу №60 на Батиєвій горі, зведену за проєктом архітектора Олекси Повстенка
• 2 серпня 1935 року – завершено, а 8 серпня здано школу №66 (нині №142) у Політехнічному провулку, збудовану за проєктом архітектора Емануїла Кодніра
• 4 серпня 1913 року – мешканці Олександрівської слобідки на сільському сході поставили питання щодо виділення містом 3 десятин землі, прилеглої до селища та Солом’янського кладовища, для будівництва власної парафіяльної церкви з будинком причту, а також училища та влаштування базару. Порушили питання і щодо прокладання двох нових вулиць.
• 6 серпня 1905 року – відбулося освячення та офіційне відкриття селища Чоколівка
• 8 серпня 2003 – освячено чотири ковані хрести церкви Покрови Пресвятої Богородиці у Мамаєвій слободі
• 14 серпня 1865 року – Київський Володимирський Кадетський корпус перетворено на Київську Володимирську військову гімназію
• 15 серпня 1935 року – завершено будівництво школи №115 (сучасна адреса вулиця Василя Липківського, 27), зведену за проєктом архітектора Василя Осьмака
• 17 серпня 2016 року – Наказом Міністерства освіти і науки України № 992 Національному технічному університету «Київський політехнічний інститут» було присвоєно ім’я Ігоря Сікорського
• 19 серпня 1914 року – імператор Микола ІІ підписав Указ про приєднання «лівої» Шулявки, садиби КПІ та Казенних Дач до Києва
• 19 серпня 1992 року Академію протиповітряної оборони було перетворено на Академію Збройних Сил України
• 23 серпня 2003 року – вулицею Протасів Яр відкрито рух тролейбусною лінією, маршрут №40
• 25 серпня 1933 року Постановою Ради народних комісарів СРСР на базі авіаційного факультету КПІ було засновано Київський авіаційний інститут
• 26 серпня 1988 року – Рішенням № 6486-ХІ Верховної Ради УРСР село Жуляни Києво-Святошинського району Київської області було включено до меж Києва. Воно увійшло до складу тодішнього Залізничного району

• 30 серпня 1857 року – урочисто відкрито будівлю Київського Кадетського корпусу
• 30 серпня 1897 року – в колишній будівлі залізничної лікарні у Залізничні колонії відкрили «Притулок для сиріт у пам’ять імператора Олександра ІІІ» для дітей залізничників

• 31 серпня 1898 року – урочисто закладено фундамент Київського політехнічного інституту
• У серпні 1915 року місто виділило 33 тис. рублів на побудову чотирикласного училища, яке невдовзі розпочало роботу на вулиці Графа Ігнатьєва, 98 (нині відповідає адресі Липківського, 36)
• У серпні 1991 року було завершено розроблення Генплану розширення комплексу інституту, під яке було зарезервовано територію до сучасної вулиці Гетьмана та до залізниці поблизу Караваєвих дач

Історія району на сторінках газет. Околиця міняє обличчя

 У журналі "Соціалістичний Київ" (число 3, 1936 рік) було опубліковано статтю "Околиця міняє обличчя", автором якої є М.Чернявський, голова депутатської груби Батиєвої гори.

Розповідається про проблеми Батиєвої гори у імперську епоху та її зміни у радянський час. Згадано збудовану школу та споруджувані ясла.

Оригінал журналу зберігається у фондах Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені Заболотного. Статтю виявив читач і дарувальник Бібліотеки Сковороди Вячеслав Настецький. Дякуємо за знахідку!

Історичні карти Солом'янки. План 2 половини 1920-х

У другій половині 1920-х (між 1925 та 1929) Географічний інститут Флеммінг-Віскотт у місті Глогау в Німеччині (нині Глогув у Польщі) видало німецьковний план Києва.

На ньому лише фрагмент території нашого району. Варто звертути увагу на назву "Січневого Повстання" – так якийсь час офіційно називалася Солом'янка. Тодішня влада утворила цю назву, щоб підкреслити активну участь пробільшовицьки налаштованих працівників залізничних майстерень у повстанні проти Центральної ради в січні 1918 року.

На плані бачимо: вгорі садибу Політехнічного інституту, нижче вокзал, ліворуч Артилерійська школа. Окрім назви району, є і традиційні назви місцевостей – Солом'янка та Кучмин Яр. Ще нижче Протасів Яр та Дослідна станція, яка діяла з 1922 при Інституті цукрових буряків.

Нижче напису "Артилерійська школа" – кладовище, а ще нижче – не підписана Олександрівська слобідка.

1923 року на Солом'янку було подовжено трамвай маршруту №8, що вже зафіксовано на плані.

Історія району в фотографіях. Паротяг, 1918

На фотокопії світлини 1918 року – паротяг С-826, біля нього – учасники січневого заколоту проти військ Української центральної ради у 1918 році. 

Для нас же фото цінне тим, що зроблене воно на території Головних залізничних майстерень – сучасного Електровагоноремонтного заводу, що з 1868 року діє в нашому районі. Майстерні були одним із осередків повстання пробільшовицьки налаштованих робітників проти Центральної ради, тож збереглося таке фото.

На задньому плані ще один паротяг. Фото початково походило із фондів Музею історії Залізничного району, після його ліквідації перейшло у фонди Бібліотеки Сковороди.

Зацифровано в грудні 2025 року.

Експонат краєзнавчий. Монети XIX– початку XX століть

У XIX столітті дрібні обігові монети, якими користувалися і кияни – мідні 1/2, 1, 2, 3, 5 копійок. Монетами, випущеними до 1861 року, користувався Тарас Шевченко та його сучасники.

У колекції Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди – 14 монет періоду 1819-1916 років: денежка (1/2 копійки) 1855 року, копійки 1819, 1821, 1854, 1855, 1904 та 1916, 2 копійки 1821, 1850-х, 1864, 1914, 3 копійки 1864, 1898, 1912.

Їх передав у складі особистої колекції монет краєзнавець Олександр Михайлик.

Ці гроші є документами своїх епох.

Із родинних архівів солом'янців. Разовий залізничний квиток

Солом'янець Валентин Шликов, активний читач Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди, зберігає чимало цікавих документів. Ми вже публікували особисті, а сьогодні хочемо представити разовий квиток на проїзд залізницею від Києва до москви. Дата – 2 січня 1936 року, а видано ревізору вагів станції Київ-І Валентину Шликову (батьку нашого читача) для його синів, 15-річного Георгія та 13-річного Володимира. Видав Начальник групи безоплатних перевезень.

На звороті – фото Валентина Шликова.

Щиро дякуємо його сину Валентину Шликову за те, що не лише зберіг унікальний документ, а й поділився із нами та дав змогу зацифрувати його. Зацифровано в лютому 2025 року.

Публікується вперше.

Фотофакт. Краса дерев'яного різьблення на вулиці Миколи Амосова

На вулиці Миколи Амосова, 10 зберігся один із небагатьох автентичних дерев'яних будинків не лише Солом'янського району, а й Києва.

Його збудували одночасно із комплексом Бактеріологічного інституту, у 1896 році. Будинок, за винятком заміни деяких вікон та вхідних дверей, повністю зберіг весь свій дерев'яний декор.

Цікаво роздивлятися вишукане мереживо різьблення над входом та вікнами, оздобу вікон. Все це різьблення створювали майстри-теслі. І от вже 130 років цей будинок є окрасою вулиці.

Будете на вулиці Миколи Амосова – обов'язково підіть і подивіться на цю красу!

Сфотографував будинок та елементи його оздоби краєзнавець Олександр Михайлик у 2020 році.

Видатні дерева. Дуби на Байковій горі

24 жовтня 2002 року Київська міська рада своїм рішенням №96/256 взяла під охорону групу вікових дубів, що ростуть на схилах Байкової гори, а саме на території колишнього Бактеріологічного інституту. Разом вони утворили ботанічну пам'ятку природи "Байкова гора".

Це група із бл. 10 дерев віком 220-320 років, залишки природної діброви, яка колись вкривала гору.

Зазвичай заповідають окремі дерева, проте тут під охорону було взято всі вікові дуби.

Історія району на сторінках газет. Поетеса Теліга присіла на лавку в парку КПІ

У газеті "Сегодня" в числі за перші дні вересня 2009 року було опубліковано замітку (автора не зазначено, автор фото О. Яремчук) "Поетеса Теліга присіла на лавку в парку КПІ" (російською мовою).

Йдеться пров ідкриття пам'ятника видатній поетці, що відбулося 31 серпня 2009 року. Автором є видатний скульптор Володимир Щур.

У замітці згадано про зв'язок із КПІ батька Олени Теліги та самої Олени.

Оригінал статті зберігається у фондах Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди. Зацифровано в лютому 2025 року.

Історичні карти Солом'янки. Топографічний план 1920-х. Частина 10. Різне

У 10-й і заключній частині допису, в якому детально розглядаємо топографічний план 1920-х, ми включили окремі об'єкти.

На першому зображенні – найдавніша споруда в районі, Кадетський корпус, збудована у 1850-1857 роках. Ця симетрична споруда має довжину 166х166 м і є найбільшою окремою будівлею Києва, збудованою до 1917 року!

У 1914-1917 роках було зведено комплекси Миколаївського Артилерійського (на плані) та Миколаївського військового (окремі фрагменти споруд внизу плану) училищ

На третьому фрагменті район колишнього хутора Грушки (сам хутір поза планом). Споруди вздовж Брест-Литовського шосе та навскісні будівлі – казарми залізничного батальйону, де у 1917 році розпочалося повстання Полку імені Полуботка.

Нижче їх – залізнична гілка до заводу Гретера і Криванека. Вздовж шосе – трамвайна лінія колишнього Святошинського трамвая, яку 1923 року було долучено до загальноміської мережі. Лінію закрито 1982 року.

У лівому кутку фрагмент Північного кільця залізниці, нижче, під вигином під'їзної гілки – колишня цегельня Байдашникова та споруди при ній.

Історія району в фотографіях. Зустріч на Київському вокзалі, 1973

Серед великої кількості різноманітних фото, які Центральна районна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди свого часу отримала в свою колекцію із лівквідованого Музею історії Залізничного району, трапилося й таке. Підпис "Зустріч на Київському вокзалі", нижче "Брежнєв, Щербицький і Кривонос". Брежнєв тут робить вітальний жест правицею, праворуч від нього у залізничній формі Петро Кривоніс, а ліворуч Володимир Щербицький.

Фото зроблене 25 червня 1973 і закарбувала один із візитів тодішнього очільника СРСР Леоніда Брежнєва до Києва. Фрагемент огорожі позаду та шматок першого поверху будівлі вокзалу дає змогу встановити точку – південна частина першої платформи.

На звороті зберігся номер фото 0-216, яке воно отрмиало в часи існування Музею історії залізничного району. Зацифровано в грудні 2025 року. Публікується вперше.

Експонат краєзнавчий. Монети XVIII століття

У музейній кімнаті Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди, присвяченій історії району, серед інших експонатів є колекція металевих грошей XVIII-XXI століть. Їх передав бібліотеці письменник-краєзнавець Олександр Михайлик.

Ці монети, 7 мідних та 2 срібних, знайомлять нас із обіговими дрібними грошима, якими послуговувалися кияни у той час.

Найдавнішою є деньга 1731 року, також є монети цього ж номіналу (пізніше 1/2 копійки) 1741 та 1750 років, полушка (1/4 копійки) 1756 року, деньги 1757 та 1770 років. Також у колекції велика мідна копійка 1764 року. Є також дві срібні монети 1792 та 1797 (?) років.

Такі монети не є рідкісними, проте становлять значний інтерес як зразки дрібних обігових грошей тих часів.

Із родинних архівів солом'янців. Посвідчення Анни Кончаковської

Читач бібліотеки, корінний солом'янець Валентин Шликов зберігає чимало цінних документів у родинному архіві. Він люб'язно дав змогу зацифрувати їх. За що Бібліотека Сковороди висловлює щиру подяку!

Одним із таких документів є видане 6 листопада 1913 року на 5 років посвідчення. В ті часи їх видавали не лише самим працівникам, а і їх рідним. Тож у графі "посада" зазначено "дружина поденного робітника Київського Головного Складу".

Документ зацифровано в лютому 2025 року. Публікується вперше.

Фотофакт. Табличка з... двома дробами

Будинок на вулиці Донецькій, 18/2 має на фасаді стару, 1950-х років табличку (сам будинок 1953 року, тож і табличка тогочасна). Вона має одну цікавинку – адреса зазначена як 18/1/2! Тобто два дроби!!! Як так вийшло? Будинок наріжний одразу для двох вулиць – основний фасад стоїть вздовж Донецької, лівий кут – виходить на вулицю Керченської (тому й номер 18/2), а от правий на вулицю Очаківську, відносно якої він початково був 18/1. Тож і на табличці з'явилася така незвична адреса!

Побачив і сфотографував у березні 2026 року краєзнавець Олександр Михайлик.