Його карʼєра в Київській митниці розпочалася у листопаді 2005 року з посади інспектора відділу охорони митних обʼєктів служби митної варти та боротьби з контрабандою. Вже з березня 2012 він зосередився на боротьбі з незаконним переміщенням наркотиків та зброї через митний кордон України. А про зброю він знав все, адже за плечима Олег мав Одеський інститут сухопутних військ, де у 1997 році отримав спеціальність «бойове застосування мотострілецьких підрозділів», офіцер військового управління тактичного рівня.
Олег народився 04 червня 1976 року в селі Красносілка на Вінничині. З дитинства виявляв жагу до знань, був відмінником у школі, займався гірьовим спортом. Згодом, вже будучі курсантом, став кандидатом в майстри спорту та виконав нормативи майстра спорту.
Кадровий військовий тактичного рівня обрав шлях військової служби українському народові. У 1993-1997 роках навчався в Одеському інституті Сухопутних військ. Після навчання до 2003 року проходив службу на Закарпатті у механізованому і танковому підрозділах 128 механізованої дивізії, яка згодом реорганізувалась у відому гірсько-штурмову бригаду ЗСУ.
У 2000 році був одним із тих, хто творили україно-польський миротворчий батальйон. Служив заступником командира роти, вишколював особий склад, який у подальшому виконував миротворчі завдання в Косово у складі контингент NATO. Сьогодні традиції цього батальйону продовжує Литовсько-українська бригада імені Великого гетьмана Костянтина Острозького.
Учасник Революції Гідності. В серпні 2014 року пішов добровольцем на війну та згодом став командиром роти батальйону особливого призначення Національної гвардії України, що формувався у Вінниці. Рота Нацгвардії під командуванням Олега, разом із підрозділом 80-ї бригади ЗСУ несла службу на 32-у блокпосту у Луганській області, на так званій трасі «Бахмутка». Кілька тижнів блок-пост перебував в повному оточенні ворога, але з боями хлопці вирвались. Під час боїв Олег з позивним «ТОЛ» отримав важке осколкове поранення. Осколок, що пройшов по дотичній серця так і залишився в грудній клітці.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеню (від 25.03.2014). Перебував на лікуванні. Продовжив нести службу в батальйоні особливого призначення Національної Гвардії України. Демобілізувався. Після демобілізації продовжив нести службу у Київській митниці у відділі боротьби з незаконним переміщенням наркотиків та зброї управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Київської міської митниці ДФС. Мав спеціальне звання радника митної служби III рангу. П’ятнадцять років Олег Тарахкало прослужив на Київській митниці, був надійним товаришем та принциповою і чесною людиною. Згодом вийшов на заслужену військову пенсію.
У цивільному житті здобув ще дві вищі освіти: у Київському університеті економіки і права КРОК та Університеті фінансів та митної справи.
Попри II групу інвалідності, в лютому 2022 року знов став до строю. Знову доброволець. Спершу у ДФТГ «Т-2» в Голосіївському районі Києва, а згодом командир групи спеціального призначення в 11-й роті, яку було розгорнуто в батальйон в складі 112 ОБр ТрО ЗСУ.
Учасник боїв за звільнення Київщини від окупантів. Далі, згідно з бойовим розпорядженням відбув виконувати бойове завдання на Харківщину, зупиняти окупантів на теренах Луганської та Донецької областей. 13 квітня 2022 року під Боровою на Харківщині загинув в нерівному бою з противником. Тривалий час вважався зниклим безвісти. Лише після звільнення Харківщини тіло його було віднайдено і опізнано дружиною, та підтверджено експертизою ДНК.
Тарахкало Олег Леонідович був одруженим та мав двох неповнолітніх синів. Зараз старшому, Нікіті, 16 років, а Юрію - 12 років. В рідному селі залишилися батьки Олега: Леонід Михайлович та Людмила Миколаївна. Володимир, рідний брат Олега, зараз служить в ЗСУ.
Олег йшов по життю з гаслом: «Україна понад усе! І сім’я попереду». Справжній патріот своєї країни, готовий був пожертвувати своїм життям в боротьбі з лютим ворогом заради визволення своєї Батьківщини, життя своїх побратимів та родини, не замислюючись, це чітко прочитувалося в його погляді ще з 2014 року.
Указом президента України №647/2023 29 вересня 2023 року, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" ТАРАХКАЛУ Олегу Леонідовичу – капітану.
Памʼятаємо… 
Немає коментарів:
Дописати коментар