Останній спочинок він знайшов на Байковій горі. Символічно, що вже по його смерті на тій же Байковій горі, між Клінічним містечком та Олександрівською слобідкою, постав заклад, на який перед смертю він заповів 60 тис. рублів. Це була ідея створення притулку-ясел. Окрім того, на кошти, що залишилися від його статків, мали утримувати притулок для дітей віком до чотирьох років, яких покинули батьки.
У квітні 1913 року Міська дума відвела незабудовану ділянку площею 2,5 десятини між селищем Олександрівська слобідка та Клінічним містечком. Проект триповерхової цегляної будівлі розробив київський архітектор Микола Янішевський. Планували насадити тут фруктовий сад і створити молочну ферму.
30 травня 1914 року було урочисто закладено головну будівлю притулку-ясел ім. Григорія Гладинюка. У церемонії взяли участь Київський, Подільський та Волинський генерал-губернатор Федір Трепов, міський голова Іполит Дьяков, представники благодійних товариств. Митрополит Флавіан здійснив відправу з нагоди закладення споруди. У вересні 1915 року будівництво було завершено.
Проте початок Першої світової війни, на жаль, завадив втілити заповіт Григорія Гладинюка. Під час війни тут було розміщено шпиталь для поранених воїнів. 1922 року у споруді розташувався Інститут селекції. Нині це Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків. На фасаді 2015 року, до 100-річчя від дня завершення споруди, було відкрито меморіальну дошку Григорію Гладинюку.
У пам’ять про благодійний проєкт Григорія Гладинюка у 1930-х неподалік з’явилася вулиця Яслинська. На жаль, вулиці на честь самого Гладинюка в Києві немає.
Немає коментарів:
Дописати коментар