З 2015 року в Солом'янському районі існує вулиця Івана Огієнка. Це визначна постать в історії України – мовознавець, педагог, історик церкви, церковний діяч, митрополит, предстоятель Української православної церкви Канади, перекладач Біблії українською мовою.
Уродженець славного і давнього містечка Брусилів на Київщині (нині Житомирська область), він з 1896 по 1919 роки навчався, мешкав і працював у Києві.
Є в його житті й Солом'янська сторінка – пов'язана із будівлею колишнього Миколаївського артилерійського училища на сучасній Солом'янській площі.
У квітні 1918 року цю будівлю передали Міністерству народної освіти. У травні 1918 року тут розмістився відкритий у жовтні 1917 року Український народний університет, першим ректором якого став Іван Ганицький. Спершу заклад діяв у будинку Центральної Ради (Володимирська, 57), аж поки не отримав власного приміщення. Університет працював за програмою державних університетів і мав три факультети: історико-філологічний, природничо-математичний і правничий. До нього приймали юнаків і дівчат віком не менш як 16 років, котрі закінчили шість класів гімназії, учительський інститут або семінарію. Курс викладання на академічному відділі був розрахований на три роки.
За Гетьманату Павла Скоропадського навчальний заклад було реорганізовано. 17 серпня 1918 року Законом Ради міністрів Української держави його було перетворено на Київський державний український університет. Його урочисто відкрили у спорудах колишніх військових училищ 6 жовтня 1918 року. Ректором став Феоктист Сушицький. Сюди перевели всіх студентів Народного університету – загалом 1600 осіб. Мовою викладання була українська. Було відкрито медичний факультет. Загалом у навчальному закладі працювало 68 професорів, доцентів і асистентів.
Викладачами університету було багато видатних українських діячів – Олександр Грушевський, Богдан Кістяківський, Овксентій Корчак-Чепурківський, Михайло Кравчук, Агатангел Кримський, Григорій Павлуцький, Михайло Туган-Барановський, Костянтин Шероцький, Дмитро Багалій, Микола Василенко. Викладав у цих стінах й Іван Огієнко.
Цей заклад пробув у стінах колишнього артилерійського училища недовго, до листопада 1918 року, коли його перемістили до червоного корпусу Київського університету Св. Володимира.
5 січня 1919 року Івана Огієнка призначено Міністром народної освіти УНР. В лютому 1919 року, з наближенням більшовицьких військ, уряд переїхав до Вінниці. Іван Огієнко вимушено назавжди залишив Київ. На довгі десятиліття на Батьківщині ім'я Огієнка було під забороною.
Лише з відновленням Незалежності повернулося з небуття це славетне ім'я. 1998 року на фасаді гуманітарного корпусу Університету йому встановлено меморіальну дошку. 2007 року його ім'я отримала школа №115. А з 2015 року у нашому місті є й вулиця Івана Огієнка.
Немає коментарів:
Дописати коментар