Вулиця Сім’ї Бродських

Із циклу "Прочитання вулиць"

Сучасна назва (з 2022): вулиця сім’ї Бродських

Підстава для перейменування: на честь українських меценатів та підприємців Лазаря Бродського та Лева Бродського.

Рішення Київської міської ради: 25 серпня 2022 року № 4991/5032 «Про перейменування вулиці Смоленської в Солом'янському районі міста Києва»

Місцевість: Казенні дачі

Розташування: пролягає від Польової вулиці до вулиці Вадима Гетьмана. Прилучаються Ковальський і Польовий провулки*

Попередня назва (1955 - 2022): вулиця Смоленська, на честь російського міста Смоленськ

Первинна назва (поч. XX ст. - 1955): 2-га Дачна вулиця (2-га Дачна лінія)

Фото О. Михайлика

* Забудова вулиці склалась протягом другої половини ХХ століття, в той час була знесена майже вся стара забудова, проте зберігся будинок № 17, збудований на початку ХХ століття. На ділянці № 5 (зараз № 31/33) у 1911—1919 роках розташовувалась фабрика грамплатівок «Екстрафон» — перше підприємство такого роду в Україні.

Ла́зар Бродський (1848 - 1904), підприємець єврейського походження родом з України, цукровий магнат, меценат і філантроп. Син київського підприємця, мецената Ізраїля Бродського. Старший брат підприємця, мецената Лева Бродського.

Лев Бродський (1852 - 1923), український і російський капіталіст-цукрозаводчик із династії Бродських, комерційний радник (з 1898), статський радник (з 1911), меценат і благодійник. син київського підприємця, мецената Ізраїля Бродського. Молодший брат підприємця, мецената Лазаря Бродського.

Життєпис Лазаря Бродського

Лазар Бродський народився 7 вересня 1848 року в м.Златопіль Київської губернії (тепер у складі м. Новомиргорода Кіровоградської області), у родині єврейського підприємця Ізраїля Бродського. У 1860 році його батько Ізраїль Бродський переїхав до Одеси зі своєю сім'єю — дружиною Хаєю, чотирма синами і трьома дочками, а в 1866-му перебрався до Києва.

Незважаючи на те, що Лазар отримав лише домашнє виховання, завдяки природженим видатним здібностям він зумів поширити свою діяльність і на інші галузі промисловості.

Разом із братом Левом (Леоном) успадкував батьківський дуже успішний цукровий бізнес. У подальшому брати керували найбільшим у Російській імперії Олександрівським товариством цукрових заводів, яке контролювало більше чверті всього виробництва цукру в Російській імперії, володіли Тираспільською паперовою фабрикою, були співвласники парового млина Бродських у Києві, розпоряджалися загалом шістьма акціонерними товариствами, до складу яких входили десять цукрових і три рафінадних заводи. Лазар Бродський був засновником другого товариства пароплавства по Дніпру, членом Біржового комітету, практично акціонером усіх промислових підприємств, які виникали в Києві. У 1892 році став одним з засновників акціонерного товариства Київського парового борошномельного млина, яке після його смерті було названо на його честь — Товариство «Лазар Бродський».

Багато грошей витрачав на благодійність та будування:

Освіта. Постійно дбав про запровадження нових технологій у виробництві, про вдосконалення цукрового буряківництва; саме з цією метою став одним з головних спонсорів будівництва в Києві політехнічного інституту. Збудував на свої кошти в Златополі чоловічу гімназію. Заснував і очолив місцеве відділення Товариства для поширення освіти серед євреїв (1903); разом із братом Левом став у Києві фундатором початкового єврейського училища з ремісничим відділенням (1904). Матеріально допоміг київському Товариству письменності у створенні Троїцького народного будинку (1902), на облаштування Будинку працьовитості та Міського музею (якого практично в Києві зараз немає).

Медицина. Бувши найавторитетнішим діячем міської єврейської громади, утримував власним коштом лікарню в Києві. Також збудував Бактеріологічний інститут. У статуті Товариства для боротьби із заразними хворобами за наполяганням Л. Бродського було записано, що 6% від щомісячного прибутку ринку має перераховуватися на вищеназване Товариство для утримання Бактеріологічного інституту. Сприяв розширенню акушерської клініки Київського університету (1900), брав діяльну участь у створенні Протитуберкульозного санаторію в Пущі-Водиці, підтримував розвиток трамвайного сполучення в місті.

Заклади загальноміського значення. Практично на його гроші (500 тисяч карбованців) 1912 року було побудовано Бессарабський критий ринок.

Культові споруди. Коштом Лазаря Бродського було зведено Хоральну синагогу, найбільшу у Києві. Споруда була зведена у 1897-1898 році у власній садибі Лазаря Бродського.

Його обирали гласним міської думи, запрошували для участі в обговоренні питання про врегулювання вугільної кризи на нараді при Міністерстві фінансів, надали звання комерції радника і нагородили різними відзнаками, як російськими, так і іноземними. 1900 року на Всесвітній виставці в Парижі Бродський отримав французький орден Почесного легіону за високу якість продукції своїх заводів.

Помер 20 вересня 1904 року від цукрового діабету під час відпочинку в Базелі, Швейцарія. Був похований у сімейному склепі на Лук'янівському єврейському кладовищі Києва. Склеп не зберігся.

Життєпис Лева (Леона) Бродського

Лев Бродський народився 1852 року в м. Златопіль, у сім'ї єврейського підприємця Ізраїля Марковича Бродського. Разом з братом Лазарем у дорослому віці опікувався психічно хворим братом Йоною.

У 1898 році дістав звання комерційного радника. Був нагороджений багатьма російськими та іноземними орденами і медалями, а в 1900 році отримав на Паризькій виставці за якість представленої продукції орден Почесного легіону.

Після смерти брата Лазаря в 1904 році очолив Олександрівське товариство цукрових заводів. Мав 17 тисяч десятин землі у Херсонській та Тверській губерніях.

Обіймав посади:

• товариш голови Київського біржового комітету
• товариш голови правління Всеросійського товариства цукрозаводчиків
• голова правління і директор-розпорядник Олександрівського, Корюківського та інших цукрових і рафінадних заводів
• член рад Київського приватного комерційного, Російського для зовнішньої торгівлі, Волзько-Камського та Петербурзького міжнародного комерційного банків;
• голова правлінь Київського товариства водопостачання, Київського товариства пивоварних заводів, порохового заводу в Катеринославській губернії, стеаринового заводу в Одесі, Єлисаветградської міської залізниці та ін.

За сімейною традицією, був меценатом і філантропом — загальна сума його пожертвувань на благодійність перевищує два мільйони рублів:

• побудував у 1899 році купецьку синагогу на вулиці Малій Васильківській, поряд з хоральною синагогою, яку збудував старший брат Лазар (нині кінотеатр «Панорама» — вулиця Шота Руставелі, 19.);
• брав участь у заснуванні Художньо-промислового музею, Народної аудиторії та Троїцького народного дому (вул. Велика Васильківська, 53/3 — нині Київський академічний театр оперети);
• фінансував Київську єврейську лікарню, створив при ній гінекологічний відділ;
• фінансував будівництво Першого київського комерційного училища й утримував його;
• фінансував лікарню Лихаревої і дитячу поліклініку;
• фінансував створення Аносовського саду;
• фінансував Товариство денних притулків.

Леву Бродському належало багато об'єктів нерухомости — кілька будинків у Києві на вулицях Банковій і Прорізній, готель «Континенталь» (нині — консерваторія). Перед Жовтневим переворотом придбав дім за адресою вулиця Ярославів Вал, 1.

Бувши театралом, придбав будівлю, яку раніше орендувала трупа М. М. Соловцова (нині Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка). Набула розголосу історія про небажання мільйонера-мецената Бродського, який жертвував астрономічні суми на благодійність, дати в безплатне громадське користування сходи, що ведуть повз його театр. Він хотів брати за це користування орендну плату — 10 рублів за рік. Заснував у 1908 році казино «Конкордія».

З 1911 року він — статський радник.

У 1912 році полишив справи й вийшов із цукрового бізнесу, продавши свій пай банківського синдикату — за 100 мільйонів франків і залишив собі 20% акцій.

У 1918 році Бродський емігрував. Помер 1923 року в Парижі.

Пам'ять

В 2022 році в Солом'янському районі м. Києва перейменовано вулицю на честь українських меценатів та підприємців Лазаря та Льва Бродських.

Джерело: за матеріалами Вікіпедії